Постанова

від 01.08.2019 по справі 826/11158/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11158/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електростандарт ЛТД до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Електростандарт ЛТД (надалі за текстом - ТОВ Електростандарт ЛТД ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00003991402 від 12.04.2018 р., яким позивачеві зменшено суму від`ємного значення суми на додану вартість на 89 623 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновок Головного управління ДФС у м. Києві про порушення пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок заниження собівартості є безпідставним, оскільки не грунтується на первинних документах.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник посилається на те, що ТОВ Електростандарт ЛТД не було надано відомостей бухгалтерського обліку, які підтверджують щоденне формування доходів і витрат в розрізі контрагентів.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.02.2018 р. по 21.03.2018 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Електростандарт ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 02.02.2013 р. по 30.09.2017 р.

Результати перевірки оформлено актом № 186/26-15-14-02-05/39003119 від 28.03.2018р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ) внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість на 2 204 418 грн. та завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 89 623 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

З метою отримання відомостей по рахункам 30, 31, 70 та 90 в розрізі щоденних операцій по контрагентам щодо придбання (рахунок 70 доходи від реалізації) ), оптової та роздрібної реалізації (рахунок 90 собівартість реалізації ) та проведених розрахунках з контрагентами та кінцевим споживачем (рахунки 30 готівка та 31 рахунки в банках ) за придбаний та реалізований товар, а саме електротехнічне обладнання (обігрівачі електричні, лампочки, кабеля, розетки, вимикачі, рамки та ін,), головному бухгалтеру ТОВ Блектростандарт ЛТД Федій Т.М. було вручено під розписку наступні запити:

- від 14.03.2018 р. №1 щодо надання аналізів рахунків 70 та 90 в розрізі аналітики за 2015 рік, 2016 рік, та 9 місяців 2017 року, назва регістру бухгалтерського обліку, що запитувався, - аналіз рахунку в розрізі аналітики (регістри, що для проведення об`єктивної, комплексної та узагальнюючої перевірки були направлені на електронну адресу посадової особи, що проводила перевірку) ;

- від 19.03.2018 р. №2 щодо надання в електронному вигляді та завірені належним чином регістри бухгалтерського обліку по рахункам 70 та 90 за періоди 2015 рік, 2016 рік. та 9 місяців 2017 року, які містять наступні реквізити: дату операції, назву контрагента покупця/постачальника зміст та обсяг господарської операції, загальну суму придбаного/реалізованого товару (робіт, послуг)

- від 20.03.2018 р. №3 щодо надання в електронному вигляді регістрів бухгалтерського обліку по 28 рахунку, які містять наступні реквізити: дату операції, зміст та обсяг господарської операції (номенклатуру та кількість товару), загальну суму придбаного І tоприбуткованого) та реалізованого товару.

На вищезазначені запити підприємством ТОВ Електростандарт ЛТД , у зазначені в залиті терміни, облікових регістрів щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання та реалізації електротехнічного обладнання (обігрівачі електричні, лампочки, кабеля, розетки, вимикачі, рамки та ін.) в розрізі проведених операцій, що містять дату операції, назву контрагента покупця/постачальника, зміст та обсяг господарської операції, загальну суму придбаного реалізованого товару (робіт, послуг) до перевірки не надано, про що складено відповідні акти щодо ненадання документів до перевірки від 19.03.2018 р. №352/26-15-14-02-05, від 20.03.2018 р. №359/26-15-14-02-05, від 20.03.2018 р. №360/26-15-14-02-05.

Також, головним бухгалтером ТОВ Електростандарт ЛТД Федій Т.М. при отриманні запиту від 20.03.2018 р. № 3 було зазначено що на підприємстві бухгалтерський облік ведеться за допомогою бухгалтерської програми Дебет + , в якій відомості які були зазначені в запитах мають іншу назву, а яку саме мають назву відомості зазначені в запитах в бухгалтерській програмі Дебет + , головним бухгалтером було відмовлено.

Також підприємством 21.03.2018 р. до ГУ ДФС у м Києві листами від 21.03.2018 р. №6 (вх. від 21.03.2018 р. №16482/10), від 21.03.2018 р. №7 (вх. від 21.03.2018 р. № 16544/10), від 21.03.2018 р. №8 (вх. від 21.03.2018 р. № 16591/10) було надано бухгалтерські регістри по рахункам 28, 70 та 90 в розрізі контрагентів, тобто інформація наведена загальною сумою по контрагенту за період перевірки, що унеможливлює співставлення наданих до ГУ ДФС у м. Києві відомостей з даними наведеними у фінансовій (Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік від 04.02.2016 р. №9275035396, 2016 рік від 08.02.2017 р. №49269504345, 9 місяців 2017 року від 24.10.2017 р. №9220573046) та податковій (Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2015 рік від 10.06.2016 р. №9276835585, 2016 рік від 08.02.2017 р. №9269584687, три квартали 2017 року від 30.10.2017 р. №9225934092) звітності.

В подальшому шляхом співставлення:

інформації наведеної в рядку 10 Кінцеве споживання наданого до перевірки Аналізу рахунку 90 в розрізі аналітики по контрагентам покупцям (собівартість реалізованого товару: Д-т 90/902 рах.) за період 2015, 2016 та за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 з інформацією з бази даних Податковий блок , а саме:

по перше: згідно бази даних Податковий блок сформовано дані по зареєстрованим чекам реєстратора розрахункових операцій (визначено назву, кількість реалізованої продукції).

по друге для визначення собівартості реалізованої продукції з застосуванням реєстратора розрахункових операцій: відповідно бази даних Податковий блок сформовано дані по зареєстрованих податкових накладних з податку на додану вартість щодо придбаного товару, зареєстрованих вантажно-митних декларацій щодо здійснення імпорту електротехнічного обладнання, а також була використана інформація наведені в 28 (товари) рахунку та відомостях щодо проведених інвентаризацій за відповідні періоди в яких зазначено назву товару кількість та загальну суму.

встановлені наступні розбіжності щодо формування ТОВ Електростандарт ЛТД собівартості реалізованої продукції з застосуванням реєстратора розрахункових операцій на суму 11 470 204 грн. 68 коп.

За результатами проведеної перевірки облікових відомостей по рахункам 28 Товари , 70 Дохід від реалізації , 90 Собівартість встановлено невідповідність фактичної собівартості реалізованих ТМЦ з показниками собівартості, відображеними у фінансовій та податковій звітності. Відповідно, встановлена різниця в загальній сумі 12 471 530 грн. 69 коп., яка вважається такою, що не прийняла участь у визначенні фінансового результату господарської діяльності.

Враховуючи, що відповідно до наданих до перевірки результатів проведених інвентаризацій залишків ТМЦ не встановлено, перевіркою не виявляється можливим встановити напрямки реалізації товарно-матеріальних цінностей, собівартість яких становить різницю проведених за результатами перевірки розрахунків.

Із наведеного відповідач дійшов висновку про те, що в порушення вимог пункту 198.5 статті 198 ПК України позивачем не нараховане податкове зобов`язання з податку на додану вартість (шляхом виписки податкової накладної на умовний продаж) у загальній сумі 2 294 041 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00003991402 від 12.04.2018 р., яким позивачеві зменшено суму від`ємного значення суми на додану вартість на 89 623 грн.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючим органам надано право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 77.9 статті 77 ПК України порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.10 в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20 серпня 2015 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745 (надалі за текстом - Порядок ).

Пунктом 5 Розділу ІІ Порядку установлено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За змістом пункту 4 Розділу ІІІ Порядку в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки: зазначаються первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку; наводяться регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. У разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначається перелік цих документів.

За змістом частини 2 статті 3 Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 р. № 996-XIV визначає, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Аналіз наведених правових актів дає підстави для висновку про те, що при проведенні перевірки контролюючий орган має використовувати первинні документи і за результатами їх аналізу встановити порушення податкового законодавства.

У даній ситуації посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві при проведенні перевірки правильності формування ТОВ Електростандарт ЛТД податкових зобов`язань з податку на додану вартість первинні документи не досліджувались.

Висновок про порушення позивачем пункту 198.5 статті 198 ПК України зроблено виключно на підставі співставлення даних регістрів бухгалтерського обліку та інформації внесеної до АІС Податковий блок .

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні КАС України.

При цьому сам відповідач в акті перевірки зазначає, що він не може встановити напрямки реалізації товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки в силу приписів статті 2 КАС України рішення суб`єкт владних повноважень не може грунтуватись на припущеннях, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

суддя В.П.Мельничук