Постанова

від 06.08.2019 по справі 240/254/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/254/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

06 серпня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Платаш В.О.,

представника відповідача: Подобайло В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (м. Житомир, 27 травня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Авиком" про визнання протиправними та скасування рішення від 20.12.2018 та картки відмови у прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.12.2018 UA101000/2018/200132/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА0101070/2018/00605.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 17.12.2018 позивачем була подана до митного посту Житомир-Центральний електронна митна декларація (далі - ЕМД) типу ІМ 40 ДЕ №UА101070/2018/047946 на товар - легковий автомобіль: марка - НYUNDAI; модель - GRAND SANTA FЕ; номер кузова - НОМЕР_1 ; колір - білий; тип двигуна - дизельний, рік виготовлення 2016.

Разом із митною декларацією декларантом були подані:

- рахунок-фактура Маnn Automobile №1970 від 21.11.2018;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА205010/2018/318359 від 15.12.2018 та додатковий аркуш до нього;

- технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_3, НОМЕР_4;

- довідку про транспортні витрати від 17.12.2018;

- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № НОМЕР_2 від 12.07.2017;

- паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України №ВМ258370 від 28.01.1997.

Декларантом в електронної митної декларації ІМ 40 ДЕ №UА101070/2018/047946 зазначено, що визначення митної вартості товару (автомобілю) який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт здійснювалось за 6 (резервним) методом, графа 43.

Після реєстрації вказаної вище ЕМД у базі даних електронної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів (далі - ЄАІС) та початку здійснення митного контролю спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АС АУР), а саме ризики: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів , 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів .

Після спрацювання ризиків АСАУР посадовою особою митного посту Житомир-Центральний було направлено запит №218 від 17.12.2018 до управління адміністрування митних платежів Житомирської митниці ДФС з метою визначення митної вартості.

У ході аналізу встановлено, що до митного оформлення не подано документ, якій свідчить про те, що оцінюваний товар належить юридичний Маnn Аutomobile, що склала рахунок-фактуру від 21.11.2018, що викликало сумніви у достовірності правочину, у т.ч. у праві власності на оцінюваний товар та праві розпоряджатися оцінюваним товаром та визначати ціну продажу транспортного засобу. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником зазначено особу "СМL Тгаnsport&Lоgistik Gmbh&Co KG , відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру (інвойс) від 21.11.2018.

Додатково надана декларантом копія митної декларації країни відправлення МRN 18DЕ290395631206Е4 від 21.11.2018 взята до уваги органом доходів і зборів, але не могла бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, у зв`язку із відсутністю в ній відомостей про вартісні характеристики транспортного засобу.

На вимогу органу доходів і зборів декларантом не надано:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалась інформація щодо вартості аналогічного товару. Під час проведення консультації декларантом не надано додаткової інформації (документів), що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Зокрема, повідомлено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 Митного кодексу України, та враховуючи дані про вартість оцінюваного автомобіля із програмного продукту SchwackeNet (витяг від 17.12.2018 №021922/28296205), яка проведена органом доходів і зборів за VIN кодом транспортного засобу з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року і становить 22050,00 EUR/шт.

Відповідно до вчиненої декларантом письмової відмітки на матеріалах консультації "консультацію проведено, додаткових документів надати не можу".

Рішенням про коригування митної вартості товарів Житомирською митницею ДФС №UA101000/2018/200132/2 від 20.12.2018 скориговано митну вартість товару за ВМД №UA101070/2018/047946 на товар - легковий автомобіль: марка - НYUNDAI; модель - GRAND SANTA FЕ; номер кузова - НОМЕР_1 ; колір - білий; тип двигуна - дизельний, рік виготовлення 2016 з 10050,00 EUR на 22050,00 EUR.

Відповідно до Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирської митниці ДФС №UA101070/2018/00605 від 20.12.2018 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих 17.12.2018 о 14 год. 07 хв. ТОВ "АВИКОМ", повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару №1 не підтверджена документально, на письмову вимогу органу доходів та зборів не надано податкових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги статей 52, 53 Митного кодексу України. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування вартості товару №UA101000/2018/200132/2 від 20.12.2018 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і оформлення товару, крім того це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги статей 266, 289, 293 Митного кодексу України та статті 57 Податкового кодексу України.

Роз`яснено, що для можливості прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, необхідно: подати належним чином оформлену митну декларацію відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2018/200132/2 від 20.12.2018, сплатити платежі в повному обсязі.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

В силу ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 5 ст. 52 МК України визначено, що ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Нормами ч. 2 ст. 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 1 ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Вимогами ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, які повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями ч. 4 ст. 57 МК України закріплено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Приписами ч. 5 ст. 57 МК України визначено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з п. 114 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджено наказом ДФС України від 11.09.2015 р. №689 (далі - Методичні рекомендації) робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

Виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо). порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у ч. 18 ст. 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або докумеРішенням про коригування митної вартості товарів Житомирською митницею ДФС №UA101000/2018/200132/2 від 20.12.2018 скориговано митну вартість товару за ВМД №UA101070/2018/047946 на товар - легковий автомобіль: марка - НYUNDAI; модель - GRAND SANTA FЕ; номер кузова - НОМЕР_1 ; ко

При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені ст. 54 Кодексу.

Положеннями п. 6 розділу 2 Методичних рекомендацій закріплено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у ч. 10 ст. 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим ч.ч. 5 - 8 ст. 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Згідно з п. 8 розділу 2 Методичних рекомендацій у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

За змістом розділу 5 Методичних рекомендацій, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Перевіряючи оскаржені рішення на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, слід зазначити наступне.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що митний орган протиправно застосував резервний метод визначення митної вартості товару за можливості встановлення митної вартості товару за ціною договору (контракту).

ТОВ АВИКОМ , яке діяло в інтересах позивача, було надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною, вказаною у рахунку-фактурі (інвойсі) згідно з вимогами ч.ч. 4 та 5 ст. 58 МК України.

Посилання відповідача на розбіжності та відсутність всіх даних щодо ціни, що була фактично сплачена, а саме: до митного оформлення не подано документ, який свідчить про те, що оцінюваний товар належить юридичній особі, що склала рахунок-фактуру, що викликає сумніви у достовірності правочину; додатково надана митної декларації країни відправлення взята до уваги органом доходів і зборів, але не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, у зв`язку з відсутністю в ній відомостей про вартісні характеристики транспортного засобу.

Що стосується рахунку-фактури (інвойсу) та відповідності її чинному законодавству України, вказаний правочин є правомірним та дійсним, не був визнаний судом у встановленому законодавством порядку недійсним, а також не є нікчемним в силу закону.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, ст. 203 ЦК України закріплено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частини 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Тому, сумнів у достовірності правочину є надуманим та безпідставним.

Власне, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митним органом у рішенні не було обґрунтовано зазначено в чому саме полягали об`єктивні сумніви чи неточності у заявленій позивачем митній вартості товару.

В силу ч.3 ст.318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Використовуючи резервний метод, відповідач мав врахувати пошкодженість та непридатність для використання за призначенням легкового автомобіля марки - НYUNDAI; модель - GRAND SANTA FЕ; номер кузова - НОМЕР_1 ; колір - білий; тип двигуна - дизельний, рік виготовлення 2016, що й обумовлює ціну, за яку його було придбано, а саме: 10000 євро (десять тисяч євро).

Використання періодичного довідника Suреr SСНWАСКЕ - Еurotax, Швейцарія передбачено у Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003.

Водночас, для визначення вартості за каталогом Schwacke, відповідач використав лише базові дані: марку, модель автомобіля, номер кузова та пробіг, не звернувши увагу на зовнішній стан автомобіля.

В свою чергу, під час митного оформлення товару уповноважені працівники митного органу не звернули уваги, що автомобіль було придбано із значними пошкодженнями, які характерні дорожньо-транспортній пригоді, а саме зім`яті та перекрученні переднього бампера та переднього крила, спрацьовані усі подушки безпеки, подряпини лакофарбового покриття передньої частини автомобіля пошкоджені передні колеса та підвіска, тому вартість придбаного позивачем автомобіля значно нижча від тієї, що вказана як середня у каталозі Schwacke. Відповідач був зобов`язаний врахувати це при прийнятті спірного рішення.

При цьому, працівниками митного органу у додатковому аркуші до Акта про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА205010/2018/318359 чітко зазначено: Пошкоджено переднє праве та ліве крило, передній бампер, капот, радіатори, передня права фара, передня права підвіска. Сколи та подряпати ЛФП по всьому кузову. Забруднено салон та сидіння. Спрацьовані дві подушки безпеки .

Також, автомобіль не на ходу , що, зокрема, вказано і у рахунку-фактурі (інвойсі) Маnn Automobile №1970 від 21.11.2018 р.

Відтак, середня вартість за каталогом не може застосовуватись до конкретних правовідносин, а тому завищення відповідачем митної вартості автомобіля покладає на позивача надмірний тягар по сплаті митних платежів, що є неправомірним з огляду на фактичні обставини та надані документи.

Враховуючи викладене, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирської митниці ДФС №UA101070/2018/00605 від 20.12.2018 та рішення про коригування митної вартості товарів Житомирської митниці ДФС №UA101000/2018/200132/2 від 20.12.2018, винесені без дотриманням ч. 2 ст. 19 Конституції України та не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 серпня 2019 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.