Постанова

від 30.07.2019 по справі 1340/5280/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5848/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» до на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 1340/5280/18 (головуючий суддя Мричко Н.І., час ухвалення 11:18 год., м. Львів, повний текст складений 22 квітня 2019 року) за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

08 листопада 2018 року публічне акціонерне товариство (ПАТ) ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області за № 0013741401 від 14.08.2018 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем по податку на прибуток в розмірі 1236948,00 грн., з яких 824632,00 грн. основного платежу та 412316,00 грн. штрафних санкцій.

Рішенням від 11 квітня 2019 року Львівський окружний адміністративний суд в задоволенні позову відмовив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ПАТ ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд не в повному обсязі з`ясував обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд під час розгляду справи не встановив та відповідач не надав доказів чи будь-якої інформації відносно того, що емітований позивачем простий вексель серії АА 2391585 від 13.06.2013 року залишився у ТзОВ ,,Радіум» на момент ліквідації товариства чи можливо був переданий по індосаменту третім особам. Факт припинення ТзОВ ,,Радіум» не означає те, що вексель виданий позивачем, не буде пред`явлений до оплати іншою особою, яка отримала право за цим векселем на підставі індосаменту.

Отже, на думку позивача, визнання ТзОВ ,,Радіум» (векселедержателя) банкрутом з його подальшою ліквідацією жодним чином не впливають на вексельні зобов`язання позивача, строки їх подання та терміни позовної давності за цими зобов`язаннями.

Перебіг трирічного строку на пред`явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред`явлення позовних вимог за векселем є пересічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Наведене повністю узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеній у п. 19 Постанови Пленуму № 5 від 8 червня 2007 року.

Таким чином, строк пред`явлення векселя до платежу та строки позовної давності за векселем є різними правовими явищами за своєю суттю та правовими наслідками їх порушення, і строки позовної давності за векселем починають перебіг з моменту закінчення перебігу строків пред`явлення до платежу.

Крім того, позивач акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції при дослідженні матеріалів справи витребовував у позивач докази (копії документації), які стосувалися предмета доказування, але які були загальновідомими і не потребували доказування, оскільки були встановленні в інших адміністративних справах, а саме в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року та ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі №876/12134/15.

Позивач в ході розгляду справи не заявляв клопотання стосовно підтвердження обставин, які порушили його права чи мали б значення для розгляду справи. При цьому наголошував, що висновки контролюючих органів, які прописані в Акті перевірки від 10.07.2018 року №1710/13-01-14-01/00446374 повністю повторюють висновки Буської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, викладені в Акті планової виїзної перевірки ПАТ ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 рік.

Предмет позовних вимог на той час був аналогічним оскаржуваного на сьогоднішній день. Дані висновки податкового органу були оскарженні в судовому порядку та скасовані постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2015р. та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10. 2016р. у справі №876/12134/15.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що судом не були дотриманні норми процесуального права прописані в ч.2 ст.77 КАС України щодо зобов`язання відповідача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності та в ч. 4. вказаної статті відносно того, що суд не може витребовувати докази.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ГУ ДФС у Львівській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» код ЄДРПОУ 00446374, місцезнаходження: 80601, Львівська область, м. Броди, вул. І.Богуна, 3.

За наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки ПАТ ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, оформленої актом від 10.07.2018 за № 1710/13-01-14-03/00446374, ГУ ДФС у Львівській області винесло податкове повідомлення рішення від 14.08.2018 за № 0013741401, яким за порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України збільшила грошове зобов`язання за платежем податку на прибуток на загальну суму 1392826,00 грн., з яких 939840,00 грн. основного платежу та 452986,00 грн. штрафних санкцій (а.с. 55).

Висновки податкового органу базуються на тому, що на порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України товариство позивача допустило заниження податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 на загальну суму 939840, 00 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 33868,00 грн., за 2016 рік в сумі 28490,00 грн. (за І квартал 2016 року в сумі 4408,00 грн., за ІІ квартал 2016 в сумі 9875,00 грн., за ІІІ квартал 2016 в сумі 7776,00 грн., за ІV квартал 2016 року в сумі 6431,00 грн.), за 2017 рік в сумі 34902,00 грн. (за І квартал 2017 в сумі 7380,00 грн., за ІІ квартал 2017 року в сумі 9635,00 грн., за ІІІ квартал 2017 року в сумі 9770,00 грн., за ІV квартал 2017 року в сумі 9635,00 грн.), за І квартал 2018 року на суму 842580,00 грн..

Позивач подав скаргу на податкове повідомленням рішенням до ДФС України, яка рішенням ДФС України від 17.10.2018 № 33718/6199-99-11-01-01-25 залишена без задоволення, податкове повідомлення рішення - без змін (а. с. 63-66).

Позивач не погодився з податковим повідомленням рішенням в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток в розмірі 1236948 грн., з яких 824632 грн. за основним платежем, 412316,00 грн. за штрафними санкціями, звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент ліквідації без правонаступництва кредитора (отримувача векселя) векселедавець повинен суму кредиторської заборгованості за векселем включити до складу доходу як безповоротну фінансову допомогу.

Оскільки станом на дату проведення перевірки, яка проводилася за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, векселедержатель - ТзОВ ,,Радіум» був ліквідований без правонаступництва, а позивачу про це було відомо, суд погодився з висновками контролюючого органу щодо необхідності внесення до доходу як безповоротної фінансової допомоги зобов`язань за векселем серія АА № 2391885 від 13.06.2013 року.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що ПАТ ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» на підставі договору про надання інформаційно консультаційних послуг від 01.03.2013 № 01/03/13-2, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю ,,Радіум » (код ЄДРПОУ 37266914) отримував від останнього інформаційно-консультаційні послуги. Термін надання вказаних послуг, згідно з умовами договору, визначено до 31.12.2013.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що виконавець зобов`язується надати замовнику Акт приймання передачі наданих послуг, у якому вказується загальна вартість наданих виконавцем послуг та перелік послуг згідно вказаного Договору.

Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору сума за надані послуги становить 5062200,00 грн..

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/03/13-2 від 01.03.2013 виконавцем надано послуги на загальну суму 5062200,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 27 від 26.04.2013 (а.с. 155) позивач частково здійснив оплату за інформаційно-консультаційні послуги згідно договору № 01/03/13-2 від 01.03.2013 в сумі 480909,00 грн..

Відповідно до акту приймання-передачі векселів від 13.06.2013 ПАТ ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» та ТзОВ ,,Радіум» на підставі договору № 01/03/13-2 від 01.03.2013, здійснюючи проведення розрахунків за формою розрахункового документа - простий вексель у відповідності до Закону України ,,Про обіг векселів в України» , підписали акт, згідно якого позивач передає, а ТзОВ ,,Радіум» приймає вексель серії АА2391885 від 13.06.2013 на суму 4581291,00 грн.

Отже, розрахунок за надані послуги проведено на підставі платіжного доручення № 27 від 26.04.2013 на суму 480909,00 грн., а на решту суми в розмірі 4581291,00 грн. позивач видав ТзОВ ,,Радіум» простий вексель серії АА № 2391885 від 13.06.2013 на суму 4581291,00 грн. на строк до 13.06.2025 (а.с. 145).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскарженому рішенню суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Відповідно до приписів підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Частиною першою статті 14 Закону України ,,Про цінні папери і фондову біржу» вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст.4 Закону України ,,Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Статтею 28 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (запровадженого Конвенцією, що набула чинності Україною 06.01.2000) встановлено, що акцептант зобов`язується здійснити платіж за векселем при настанні строку платежу, зазначеного у векселі.

В силу приписів статті 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема положення щодо строку платежу (статті 33 - 37) та щодо позовної давності (статті 70 і 71).

За змістом статті 33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред`явленням; у визначений строк від пред`явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Згідно з приписами ст.70 вказаного Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження ,,обіг без витрат» . Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред`явлений позов.

Відповідно до ст.77 Конвенції до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме: положення щодо індосаменту (статті 11-20); строку платежу (статті 33-37); платежу (статті 38-42); права регресу в разі неплатежу (статті 43 50, 52- 54); платежу в порядку посередництва (статті 55, 59 63); копій (статті 67, 68), змін (стаття 69), позовної давності (статті 70 71); неробочих днів, обчислення строківі заборони пільгових строків (статті 72 74).

Таким чином, перебіг трирічного строку на пред`явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі. Встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред`явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню.

З аналізу вищенаведених положень Уніфікованого закону та ст. 1 Закону України ,,Про обіг векселів в Україні» слідує, що в разі непогашення акцептованого простого векселя у зазначений у ньому термін позовні вимоги такого векселя погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Крім того, факт визнання банкрутом особи якій видано вексель не припиняє зобов`язання за векселем та не веде до втрати векселем значення цінного паперу.

Наведене дає підстави для висновку про те, що початок перебігу позовної давності у три роки щодо погашення грошових зобов`язань за простим векселем визначений настанням строку платежу за таким векселем. А відтак лише після закінчення такого строку позовної давності непогашена заборгованість за векселем трансформується у безповоротну фінансову допомогу, що опосередковується виникненням у платника - векселедавця обов`язку збільшити валовий доход на суму такої допомоги згідно з вимогами ст.14 ПК України.

У зв`язку з цим, у разі встановлення обставини щодо ліквідації векселедержателя дослідженню у даній справі підлягає обставина щодо наявності простих векселів на балансі такого векселедержателя станом на час ліквідації.

Наведене узгоджується з висновками Львівського апеляційного адміністративного суду, викладеними в ухвалі від 11 жовтня 2016 року у справі № 813/5627/15 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» до Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Предметом спору у даній справі були аналогічні правовідносини щодо правомірності віднесення податковим органом до безповоротної фінансової допомоги зобов`язання ПАТ ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» перед ТзОВ ,,Радіум» за векселем серії АА2391885 від 13.06.2013 на суму 4581291,00 грн. та нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток та штрафних санкцій.

У справі № 813/5627/15 Львівський апеляційний адміністративний суд встановив, що простий вексель серії АА № 2391885 був виданий ТзОВ ,,Радіум» 13.06.2013 року; строк погашення - 13.06.2025 рік.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 26.06.2014р. у справі №908-1777-14 ТзОВ ,,Радіум» визнано банкрутом.

Серед іншого, постановою Господарського суду Запорізької області встановлено, що товариством прийнято рішення про звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство до господарського суду у зв`язку з недостатністю наявних активів у підприємства для погашення кредиторських вимог.

На переконання колегії суддів, обставини, що були встановлені господарським судом під час розгляду заяви ТзОВ ,,Радіум» про порушення провадження у справі про банкрутство (відсутність активів), спростовують твердження відповідача про те, що простий вексель серії АА № 2391885 від 13.06.2013 року не був переданий товариством третій особі.

Проаналізувавши надані сторонами докази, колегія суддів відхилила доводами відповідача щодо наявності простого векселя серії АА № 2391885 від 13.06.2013 року на балансі векселедержателя ТзОВ ,,Радіум» станом на час ліквідації, оскільки на підтвердження цієї обставини ним не було надано жодного доказу.

Таким чином, в процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено, що у відповідача відсутня будь-яка інформація на підтвердження наявності простого векселя серії АА № 2391885 від 13.06.2013 року на балансі векселедержателя ТзОВ ,,Радіум» станом на час ліквідації.

Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі № 813/5627/15 у відповідності до приписів ч.5 ст. 254 КАС України в редакції до 15.12.2017 року набрала законної сили з моменту проголошення, на даний час не скасована і є чинною.

В силу приписів ч.4 ст. 78 КАС України в редакції з 15.12.2017 року обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, недоведеність відповідачем наявності простого векселя серії АА № 2391885 від 13.06.2013 року на балансі векселедержателя ТзОВ ,,Радіум» станом на час ліквідації встановлена рішенням суду в адміністративній справі між тими ж сторонами ( ГУ ДФС у Львівській області є правонаступником Буської ОДПІ) і з того ж предмету спору.

ГУ ДФС у Львівській області, на якого в силу вимог ч.2 ст. 77 КАС України покладений тягар доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності не надав суду будь-яких нових доказів на підтвердження факту наявності на балансі векселедержателя спірного векселя станом на час ліквідації.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що початок перебігу позовної давності у три роки щодо погашення грошових зобов`язань за простим векселем серії АА № 2391885 від 13.06.2013 року починається з дати його погашення, а саме з 13.06.2025 року. Після перебігу трьохрічного строку позовної давності непогашена заборгованість за цим векселем трансформується у безповоротну фінансову допомогу та виникненням у платника - векселедавця обов`язку збільшити валовий доход на суму такої допомоги.

Оскільки на час винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення строк погашення векселя не сплинув, а тому податковий орган протиправно визнав безповоротною фінансовою допомогою заборгованість за цим векселем та, відповідно, безпідставно визначив позивачу грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 824632,00 грн. основного платежу та застосував 412316,00 грн. штрафних санкцій.

Відтак, колегія суддів дійшла переконання щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не дав їм належної правової оцінки, а дійшов помилкового висновку щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 1340/5280/18 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області за № 0013741401 від 14.08.2018 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 236 948 грн., з яких 824 632,00 грн. основного платежу та 412 316,00 грн. штрафних санкцій.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) на користь публічного акціонерного товариства ,,Бродівський завод сухого знежиреного молока» (80601, Львівська область, м. Броди, вул. Ів. Богуна,3, ЄДРПОУ 00446374) сплачений судовий збір в розмірі 46386 (сорок шість тисяч триста вісімдесят шість) грн. 73 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 08.08.2019.