Рішення

від 07.08.2019 по справі 317/745/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/317/593/2019

Справа № 317/745/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

Головуючого судді: Мінгазова Р.В.

при секретарі Герман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного підприємства Світточ до ОСОБА_1 , Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , треті особи: Запорізька державна адміністрація Запорізької області (сектор з питань державної реєстрації), Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання договору оренди землі недійсним, суд,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 р. ПП Світточ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , треті особи: Запорізька державна адміністрація Запорізької області (сектор з питань державної реєстрації), Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання договору оренди землі недійсним.

В позові зазначив, що 01 серпня 2008 року між ПП Світточ та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1 . Відповідно до умов договору, ОСОБА_3 передав, а позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка є власністю орендодавця, що знаходиться на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 5,14га. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років із закінченням строку дії у 2020 році включно та зареєстрований у ЗРФ Центр ДЗК . У жовтні 2016 року позивач звернувся до державного реєстратора за реєстрацією вищезазначеного договору, проте отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки існують суперечності, а саме зареєстровано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті власником спірної земельної ділянки є його донька - ОСОБА_1 . 06.03.2017 року між ОСОБА_1 та позивачем укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 01.08.2008 року, згідно до якої внесені зміни до п. 8 основного договору про те, що термін дії договору оренди земельної ділянки подовжено до 31.12.2030 року. За вказаних обставин позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 від 25.12.2015 року є недійсним, оскільки вчинений за час дії договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2008 року між Приватним підприємством Світточ та ОСОБА_3 . Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20.03.2019 р. відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідачі ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримавши позовну заяву з додатками не скористались своїм правом надати до суду відзив на позовну заяву.

Третя особа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області в особі свого представника надало до суду письмові пояснення по справі, в яких описали порядок Державної реєстрації земельної ділянки та Державної реєстрації права, при цьому ухилились від визначення своєї позиції по суті спору.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 17.07.2019 р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилася, не зважаючи на те, що своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки не повідомила, будь-яких пояснень або заперечень по суті позову не надала.

Відповідач Фізична особа підприємець ОСОБА_2 до суду не з`явився, не зважаючи на те, що своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких пояснень або заперечень по суті позову не надав.

Третя особа Реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції Запорізької області свого представника до суду не направила. Будь-яких заперечень проти позову або пояснень стосовно суті позовних вимог до суду на надали.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області свого представника до суду не направила. Будь-яких заперечень проти позову або пояснень стосовно суті позовних вимог до суду на надали.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ст. 223 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного:

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_2 від 04.07.2007 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 5,14 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_1 .

Згідно до Договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2008 року між Приватним підприємством Світточ та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення строком на десять років з дією до 2020 року включно. Вказаний договір зареєстрований у ЗРФ Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 лютого 2010 року за № 041026000065.

Згідно до акту прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 01 серпня 2008 року вбачається, що ОСОБА_3 передав, а позивач ПП Світточ прийняв земельну ділянку площею 5,14 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Згідно рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області від 24.10.2016 року ПП Світточ відмовлено в реєстрації речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташованої на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області в зв`язку з тим, що таке право вже зареєстровано за іншою особою.

Згідно до договору оренди земельної ділянки від 25.12.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 уклав зазначений договір з ФОП ОСОБА_2 щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 5,14га кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Тобто вбачається, що договір оренди спірної земельної ділянки від 25.12.2015 року між ОСОБА_3 та ФОМ ОСОБА_2 укладено під час дії Договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2008 року укладеного між ПП Світточ та ОСОБА_3 .

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення договору оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору оренди), договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Статтями 14, 18, 20 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року, а відповідно до Указу Президента України № 134/2003 від 17 лютого 2003 року Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру , який в силу ст. 106 Конституції України є обов`язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельним ресурсам покладено обов`язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок. Не зареєстрований у встановленому законом порядку договір не є укладеним.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки з ПП Світточ від 01.08.2008 року, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, ОСОБА_3 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було спрямоване на укладання договору оренди з ПП Світточ . Оскільки цей договір оренди не визнано недійсним, не розірвано і не припинено, а термін його дії закінчується у 2020 році, тому він на дату розгляду справи є чинним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові № 6 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення договору оренди), а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди, відповідно до ч. 2 ст. 15 цього Закону.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.03.2017 року ОСОБА_1 є спадкоємцем спірної земельної ділянки загальною площею 5,14 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно до Додаткової угоди до Договору оренди землі від 01.08.2008 року укладеної 06.03.2017 року між ОСОБА_1 та ПП Світточ , внесені зміни до п. 8 основного договору про те, що термін дії договору оренди земельної ділянки подовжено до 31.12.2030 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 уклали договір оренди спірної земельної ділянки без законних на те підстав, оскільки первинний договір оренди земельної ділянки від 01.08.2008 року укладений на 10 років та діє до 2020 року включно, а відтак під час укладення спірного договору оренди від 25.12.2015 року, ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 не мали законних підстав на його укладення.

Відповідно до п. 38 Договору оренди земельної ділянки від 01.08.2008 року, договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін, за рішенням суду, в порядку, встановленому законом.

Згідно до п. 39 Договору оренди земельної ділянки від 01.08.2008 року, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Будь-яких угод щодо розірвання чи припинення договору оренди земельної ділянки від 01.08.2008 року позивач з ОСОБА_3 до дня смерті останнього не укладав, відтак договір оренди земельної ділянки від 01.08.2008 року продовжує діяти на законних підставах, а натепер вже діє з спадкоємцем ОСОБА_3 до 2030 року включно.

Таким чином, договір оренди землі від 25.12.2015 року, був укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 укладено з порушенням вимог ст.ст. 6, 15, 17, 22 Закону України Про оренду землі , оскільки фактично земельна ділянка ФОП ОСОБА_2 не передавалась, так як перебувала у користуванні ПП Світточ за попереднім договором оренди від 01.08.2008 року, зареєстрованим належним чином, який не визнано недійсним, не розірвано ні одним із зазначених у договорі та ст. 31 Закону України Про оренду землі способів, його дію не припинено. Тобто, укладаючи договір оренди ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , вчинили дії, які перешкоджають орендареві ПП Світточ користуватися орендованою земельною ділянкою, чим порушено право позивача.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визначений судом недійсним.

Ст. 27 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Ст. 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір, суд, відповідно до ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача по 960,50 грн. з кожного в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 76-82, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства Світточ (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул.. Дніпропетровська, 3, ЄДРПОУ 34909856) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Запорізька державна адміністрація Запорізької області (сектор з питань державної реєстрації) (69089, м. Запоріжжя, вул.. Істоміна, 8, ЄДРПОУ 20488417), Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ЄДРПОУ 39820689), про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 25.12.2015 року укладений між ОСОБА_3 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 5,14га кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Світточ по 960 грн. 50 коп. з кожного в якості відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: Р.В. Мінгазов