Постанова

від 05.08.2019 по справі 908/475/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2019 року м.Дніпро Справа № 908/475/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Кузнецової І.Л.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Железняк О.В.- адвокат ордер АА № 1000001 від 15.07.2019;

від відповідача: представник не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2019р (повний текст рішення складено 24.05.2019, суддя Горохов І.С.) у справі №908/475/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакалія Запоріжжя» , м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м.Запоріжжя

про стягнення 1 372 889,41 грн. заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бакалія Запоріжжя звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Український Рітейл про стягнення 1 372 889,41 грн основного боргу за договором поставки №91 від 31.03.2016р. .

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 91 від 31.03.2016, щодо оплати товару в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.05.2019 у справі №908/475/19 позовні вимоги задоволені. З відповідача на користь позивача стягнуто 1 372 889,41 грн. заборгованості за договором поставки № 91 від 31.03.2016 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 20593,35 грн..

Рішення суду мотивоване відсутністю доказів припинення дії договору, наявністю доказів виконання позивачем умов договору в частини поставки в період із 21.04.2016р. по 08.01.2019р. відповідачеві товару на загальну суму 18 460 795,61 грн. Так з видаткових та товарно-транспортних накладних вбачається, що своїми підписами, які скріплені печатками підприємства, уповноважені особи відповідача підтвердили отримання товару. При цьому відсутні докази відмови відповідача від приймання товару або звернень відповідача до позивача з приводу відсутності або неналежного оформлення супровідних документів на товар.

В акті звірки станом на 17.01.2019р. сторони засвідчили початкове сальдо на користь позивача в сумі 1 437 049,41 грн. і загальну суму заборгованості відповідача перед позивачем станом на 17.01.2019р.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.05.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю Український Рітейл , подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви.

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

Відповідач вважає, що надані позивачем видаткові накладні не є належними доказами поставки товару, оскільки на них відсутні такі обов`язкові реквізити, як зазначення посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, а тому зазначені документи не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №88 та не може підтверджувати факт здійснення поставки товару.

Скаржник також заперечує висновок суду, що печатка на видаткових накладних свідчить про поставку товару, оскільки відбиток печатки суб`єкта господарювання на первинному документі в силу ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не відноситься до обов`язкових реквізитів первинного документа.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2019 без змін.

Товариство вказує, що відповідач не скористався своїм правом наданим йому умовами укладеного договору поставки заперечити щодо поставки товару, зокрема, у разі невідповідності законодавчим нормам супровідної документації, не склав відповідно до вимог п. 3.6. договору акту розбіжностей.

Позивач зазначив, що про фактичне отримання відповідачем товару свідчать також товарно-транспортні накладні та складені і зареєстровані податкові накладні в ЄРПН. Крім того, до позовної заяви був доданий Акт звірки за період з 01.01.2019 по 17.01.2019 підписаний сторонами, за яким відповідач погодився з наявною за ним заборгованістю у сумі 1372 889,41 грн.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді :

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Дарміна М.О., суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В. від 10.06.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2019р у справі №908/475/19 та призначено розгляд справи до розгляду у судовому засіданні на 05.08.2019 на 12:00.

У зв`язку з відпусткою суддів Іванова О.Г. і Антоніка С.Г. на підставі розпорядження керівника апарату суду №1182/19 від 05.08.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 дана справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів:Березкіної О.В., Кузнецової І.Л.

Ухвалою суду від 05.08.2019 визначеною колегією суддів апеляційна скарга прийнята до свого провадження.

Представник відповідача у судове засідання не явився, про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900073844903 (а.с.98 т.3) Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами

05.08.2019р. в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

31.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (покупець, відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакалія Запоріжжя» (постачальник, позивач) укладено договір поставки №91, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, на умовах договору. Найменування, асортимент і ціна товару поставленого товару зазначається у додатку № 1 «Специфікація» , який є невід`ємною частиною Договору. (п. п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку.

Сторони погодили у п. 2.2 договору, що замовлення передаються покупцем нарочно, електронним зв`язком, а у випадку відсутності таких - телефонограмою.

Зобов`язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України.

Замовлення вважається виконаним, а постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки, якщо він здійснив поставку товарів: у погоджені з покупцем день та час; в асортименті та кількості, згідно замовлення; за цінами, затвердженими сторонами у специфікації; з повним пакетом правильно заповненої супровідної документації; у повній відповідності до діючого законодавства України та умов договору. (п. 2.8 Договору).

Згідно з п. 3.2 приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у місці поставки товару від постачальника на підставі супровідних документів.

У пункті 3.7 договору зазначено, що разом із товаром постачальник зобов`язаний надати наступні товаросупровідні документи: замовлення на поставку; товарно-транспортну накладну; видаткову накладну; посвідчення якості товару; інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України; довіреність на представника постачальника або перевізника, яка надає право передачі товару, фіксації фактів невідповідності товару та/або супровідних документів умовам договору або законодавству, отримання листів та документів від покупця.

Відповідно до п. 6.5 договору оплата товару згідно з умовами договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 6.5. Договору).

Відповідно до п. 11.1 Договору, викладеній сторонами з урахуванням додаткової угоди №б/н від 31.12.2016, даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору сторони у письмовій формі не заявлять про розірвання договору, договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік.

Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору, яке мало місце в період дії Договору (п. 11.2 Договору).

Сторони не надали суду доказів припинення дії договору. Отже, умови договору є чинними на момент розгляду даної справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов вказаного вище договору в період із 21.04.2016 по 08.01.2019 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (відповідачу) товар на загальну суму 18460795,61 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними долученими до матеріалів справи. Отримання товару підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача та печаткою підприємства на видаткових та товарно-транспортних накладних.

В усіх видаткових накладних у графі «одержав» міститься підпис представника відповідача з зазначенням його прізвища, який скріплений круглою печаткою відповідача - юридичної особи. У товарно-транспортних накладних у графі «прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» також міститься підпис представника відповідача, який скріплений круглою печаткою відповідача - юридичної особи та зазначено його прізвище.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано витяг з електронного кабінету ТОВ «Бакалія Запоріжжя» - реєстр податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН контрагенту ТОВ «Український Рітейл» на загальну суму 18 460 795,61 грн.

Відповідно до п. 6.8 Договору сторони проводять звірку розрахунків по здійсненим поставкам товару, для чого покупець готує проекти Акту звірки та направляє його постачальнику. У разі не надходження від постачальника погодженого акту звірки протягом 10 календарних днів з дати направлення чи мотивованих заперечень у той же строк, Акт звірки вважається погодженим постачальником, а суми розрахунків - підтвердженими.

В підписаному акті звірки станом на 17.01.2019 року сторони засвідчили початкове сальдо на користь позивача в сумі 1 437 049,41 грн. Сторони підтвердили, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 17.01.2019 складає 1 372 889,41 грн.

28.01.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 28 з вимогою перерахувати на рахунок ТОВ «Бакалія Запоріжжя» суму заборгованості в розмірі 1 372 889,41 грн. Направлення підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 29.01.2019. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення; доказів зворотного не надано під час розгляду даної справи.

Враховуючи наявну заборгованість у сумі 1 372 889,41 грн., позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким було відкрито провадження по даній справі.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову є матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 91 від 31.03.2016р.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне визначення договору наведено у ч. 1 ст. 712 ЦК України.

За приписами частини шостої статті 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (частина 1 статті 664 ЦК України).

Як було встановлено судом першої інстанції сторонами у п. 2.8. договору погоджені умови виконання Постачальником зобов`язань з поставки товару, а у п. 3.7. договору - перелік супровідних документів, які Постачальник зобов`язаний надати з товаром.

Постачальником в підтвердження виконання своїх зобов`язань з поставки товару на загальну суму 18 460 795,61 грн. в період з 21.04.2016 по 08.01.2019 були надані копії накладних (т.1 а.с.36-89,91-97, 99-132,135-181) та товарно - транспортних накладних (т.2 а.с. 21-163) в яких отримання товару покупцем підтверджується підписами його представників, які скріплені печатками товариства..

Покупцем товар був оплачений на суму 53 620,09 грн.

Згідно підписаного сторонами Акту звірки станом на 31.01.2019 заборгованість Покупця з оплати товару склала 1 372 889,41 грн. (т.2 а.с. 20).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості прийняття в якості допустимого доказу копії видаткових накладних через те, що в них неможливо ідентифікувати посади осіб позивача, відповідальних за прийняття товару відхиляються з огляду на наступне:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідно зазначити, що накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.

За приписами ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Пунктами 3.5., 3.9 договору сторони передбачили, що при невідповідності супровідних документів поставленому товару, умовам договору або вимогам законодавству, або відсутності супровідних документів при передачі товару, Покупець вправі відмовитись від приймання товару, відстрочити дату розрахунків.

При невідповідності (помилки) у супровідних документах сторони в п. 3.6 договору погодили необхідність складання акту розбіжностей за участю представника Покупця і особи, яка безпосередньо здійснює доставку (передачу) товару, в якому вказуються виявлені при прийманні невідповідності.

В матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення відповідачем дій, направлених на відмову у прийманні товару, встановлення строку для відстрочення дати розрахунків на строк надання необхідних документів або складання акту розбіжностей.

Абзацом 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для не визнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, тощо.

На підтвердження отримання товару, який відпускався відповідачеві позивачем надано товарно-транспортні накладні, дати яких збігаються з датами видаткових накладних. В товарно-транспортних накладних містяться дані, які дозволяють ідентифікувати за необхідності відповідальних осіб відповідача, які безпосередньо здійснювали прийому товару за видатковими накладними.

В більшій кількості видаткових накладних, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, міститься розшифрування підпису (прізвище) особи, що отримала товар. Апелянт не вказує, в якій саме видатковій накладній підпис особи, відповідальної за прийняття товару неможливо ідентифікувати.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відсутність в видаткових накладних зазначення посад і даних, які дозволяють ідентифікувати осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, за наявності на документі підпису матеріально-відповідальної особи, яка скріплена печаткою покупця, а також за наявності на первинних документах інших обов`язкових відомостей, за умови, що достовірність здійснення господарських операцій за такими первинними документами підтверджена іншими належними доказами у справі, слід вважати неістотним недоліком документа, що містять відомості про господарську операцію і не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась.

Накладні підписані відповідачем без зауважень і застережень, а часткова оплата товару свідчить про схвалення поставки товару.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що видаткові накладні підписані від імені ТОВ Рітейл неуповноваженими на отримання товару особами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частинами першою та другою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до положень ст.ст. 525,526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За вимогами ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1,2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач не надав доказів оплати товару на суму 1372889,41 грн. Сума боргу підтверджується останнім актом звірки за січень 2019 року.

За наведених обставин Центральний апеляційний господарський суд вважає, що висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар в розмірі 1 372 889,41 грн. є законним та обґрунтованим, підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні, доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

За п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.129,269,270,273,275,276,282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м.Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2019р у справі №908/475/19 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в строки визначені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.08.2019

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя І.Л. Кузнецова