Рішення

від 31.07.2019 по справі 916/896/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/896/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Арзуманян В. А., розглянувши матеріали справи № 916/896/18

За позовом: Одеського національного політехнічного університету (65044, м. Одеса, пр. Шевченка, 1; код ЄДРПОУ 02071045);

До відповідачів :

1) Одеської обласної організації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 23; код ЄДРПОУ 35565804);

2) Громадської організації «Асоціація журналістів «Європейський вибір» (65111, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, буд. 40, кв. 58; код ЄДРПОУ 33658781)

про стягнення 229690,16 грн.

з підстав порушення умов договору

за участю представників сторін:

від позивача: Фірсов С.Г. - довіреність; Лебідь В.В. - довіреність.

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Аксанюк М.В. - керівник,

СУТЬ СПОРУ : 15.05.2018 року Одеський національний політехнічний університет (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської обласної організації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (далі - Відповідач 1) та до Громадської організації «Асоціація журналістів «Європейський вибір» (далі - Відповідач 2) про стягнення з Відповідача 1 боргу в розмірі 160935,79 грн. та з Відповідача 2 боргу в розмірі 57630,05 грн. та по 2679,30 грн. збитків та судового збору з кожного відповідача.

04.06.2018 року, після усунення Позивачем недоліків позовної заяви, було відкрито провадження по справі з її розглядом за правилами загального позовного провадження.

24.07.2018 року Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог (збільшення): стягнення збитків та судового збору - по 4221,92 грн. з кожної сторони.

30.07.2018 року Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог: стягнути з відповідачів збитки в розмірі 11124,32 грн., а також суму судового збору у розмірі 5150,22 грн., всього - 16274,54 грн., тобто по 8137,27 грн. з кожної сторони.

28.08.2018 року справа прийнята до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Д`яченко Т.Г., судді Літвінов С.В., Петренко Н.Д.

14.11.2018 року справа прийнята до провадження колегією суддів у складі: Рога Н.В., суддя Літвінов С.В. суддя Желєзна С.П.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2019р. позовну заяву Одеського національного політехнічного університету залишено без розгляду з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки представник позивача в судові засідання, призначені господарським судом на 14.01.2019р. о 12:30, на 05.02.2019р. о 11:00 та на 12.02.2019р. о 11:30 не з`явився, жодних клопотань щодо розгляду справи без участі представника Одеського національного політехнічного університету до суду не надходило.

18.04.2019 року Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду скасовано вказану ухвалу, а справу передано на розгляд до Господарського суду Одеської області. В порядку авторозподілу справа призначена до розгляду судді Демешину О. А.

03.05.2019 року справа прийнята до провадження суддею Господарського суду Одеської області Демешиним О. А., суд ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, встановив відповідачам строк для подання відзивів на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали суду.

19.06.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні з повідомленням відповідача 1) - 02.07.2019 року, 11.07.2019 року, 24.07.2019 року.

Позивач позов підтримує у повному обсязі. Відповідач 2 з позовом не згоден, з підстав, викладених у відзиві.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку із ненадання відповідачем 1) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

Правові відносини між сторонами справи ґрунтуються на Партнерському договорі без номеру та без дати.

Так, відповідно вказаного Партнерського договору, укладеного між Одеським національним політехнічним університетом, який виступає Ведучим партнером та Асоціацією журналістів Європейська альтернатива ( Партнер 1 ), Одеською регіональною організацією інвалідів Всеукраїнського об`єднання Організації інвалідів ( Партнер 2 ), Stefan Cel Mare Університет м. Сучава ( Партнер 3 ), Асоціацією студентів університету м. Сучава - A.S.U.S. ( Партнер 4 ) було укладено угоду щодо організації партнерства для реалізації проекту, що фінансується Спільною оперативною програмою Молдова на 2007 2013 р.р., затвердженою Європейською комісією Рішенням № 3806 від 29 липня 2009 року. Загальна сума проекту становила 1 788 590, 00 EUR.

Грантовим контрактом №29404/03.05.2012 між Міністерством регіонального розвитку і туризму, діючого в якості Спільного керуючого органу для Спільної оперативної програми Румунія-Україна-Республіка Молдова на 2007 - 2013 р.р. ( Спільний керуючий орган ) та Одеським національним політехнічним університетом ( Бенефіціар ) були узгоджені умови надання гранта Спільним керуючим органом для здійснення проекту Міжнародний студентський центр відпочинку та туризму: шлях до здорової нації (ISCRT) (Проект).

Як зазначено в ст. 4. п. 4.4. Грантового контракту, Бенефіціар передає відповідну суму Гранта своїм партнерам пропорційно внеску кожного партнера в Проект, без будь-яких відрахувань, утримань та подальших окремих нарахувань.

Позов ґрунтується на тому, що після схвалення Проекту, Одеським національним політехнічним університетом (Позивач по справі) був відправлений фінальний звіт для затвердження до Спільного керуючого органу.

Листом Спільного технічного секретаріату Спільної оперативної програми Румунія-Україна-Республіка Молдова на 2007 - 2013 (Вих. № 351 від 26.06.2017 р.) було повідомлено про затвердження вищевказаного звіту.

При цьому, Позивач вказує, що як Бенефіціар Одеський національний політехнічний університет був зобов`язаний повернути невитрачене попереднє фінансування та внески, що не підлягають виплаті. Відповідно п.5. ст.4 Грантового контракту, сума, що підлягає поверненню розподіляється пропорційно внеску кожного партнера в загальний бюджет Проекту.

Відповідно до ст. 18.1 Загальних умов Бенефіціар та Партнери зобов`язані повернути будь-які суми, які не були витрачені в ході реалізації Проекту, протягом 45 днів після повідомлення про борг.

Проте, як стверджує позивач, Асоціація журналістів Європейська альтернатива ( Партнер 1 ) та Одеська регіональна організація інвалідів Всеукраїнського об`єднання Організація інвалідів ( Партнер 2 ) не виконали в строк своїх зобов`язань відповідно Партнерського договору по відношенню повернення боргу.

Згідно §8 Партнерського договору, якщо встановлено, що Партнер використав всю суму Гранта або його частину не так, як було заплановано або невиправдано, Партнер зобов`язаний відшкодувати ці кошти частково або повністю на рахунок ОСОБА_1 партнера. Крім того, у випадку, якщо Партнер не відшкодував борг у встановлений строк, Ведучий партнер має вжити заходи, щодо повернення боргу в тому числі шляхом звернення до суду.

Тому, відповідними листами Одеський національний політехнічний університет, як Ведучий партнер повідомив Відповідачів по справі: Асоціацію журналістів Європейська альтернатива та Одеську регіональну організацію інвалідів Всеукраїнського об`єднання Організація інвалідів про невиплачений борг з боку кожної сторони та надав повну інформацію з реквізитами, щодо його погашення.

В свою чергу, Відповідачі по справі звернулись до керівництва Одеського національного політехнічного університету з проханням надати можливість сплатити суму боргу частинами та в гривнях, посилаючись на неможливість перерахувати вказані суми в євро на валютний рахунок університету. Викладеним проханням обох Партнерів керівництво університету не заперечувало.

Посилаючись на те, що як Ведучий партнер за Партнерським договором та Бенефіціар за Грантовим контрактом Одеський національний політехнічний університет був відповідальний за повернення невикористаних коштів в ході реалізації Проекту, тому Університет погасив борг Партнера 1 та Партнера 2 за рахунок власних коштів, а саме: 1803,33 євро боргу Асоціації журналістів Європейська альтернатива ( Партнера 1 ) та 5035,92 євро боргу Одеської регіональної організації інвалідів Всеукраїнського об`єднання Організація інвалідів ( Партнера 2 ). Загалом вказані платежі склали суму в розмірі 6839,25євро.

Проте, яка вказує Позивач, станом на 07.05.2018 р. Партнер 1 та Партнер 2 не виплатили свій борг перед університетом.

Тому, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 1) заборгованість, що належить до державної власності - 160935,79 грн. та з Відповідача 2) заборгованість, що належить до державної власності - 57630,05 грн. та по 8137,27 грн. збитків та судового збору з кожного відповідача.

Відповідач 2 у відзиві на позов від 28.05.2019 року, зазначив, що всі умові здійснення проекту були нами виконані, що підтверджується відповідним листом ректора Політехнічного університету. Крім того, у відзиві на позовну заяву від 17.06.2019 року Відповідач 2 вказав, що асоціація виконала усі пункти Угоди між ведучими партнерами Спільної операційної програми „Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013» , в межах регламентованих Угодою термінів, претензій з цього приводу не висувалось. Додаткове обґрунтування безпідставності позовних вимог до Відповідача 2 викладено ним також у поясненнях від 03.07.2019 року.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного :

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України.

Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

В той же час, ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Аналогічні положення містить і ГК України.

Так, відповідно ч. 2 ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до п. 1,2,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання; належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як було зазначено, відносини між сторонами справи, ґрунтуються на Партнерському договорі, згідно якого Позивач є Ведучим партнером, а Відповідачі - партнерами 1 та 2.

Права та обов`язки „Ведучого партнеру» закріплені розділом 6 Партнерського Договору.

Так, згідно п. 15 та 16 розділу 6:

„У випадку порушень, вчинених партнером, ведучий партнер має право звернутись до JMA з приводу сплачених сум, за допомогою будь-яких правових дій. Ведучий партнер зобов`язаний повертати суми, використані не так, як було заплановано, без дотримання обов`язкових процедур та безпідставно сплачених на протязі періоду та на умовах, встановлених Спільним керуючим органом.»

В свою чергу, права та обов`язки Партнерів закріплені розділом 7 Партнерського Договору.

Зокрема, згідно пунктів 1, 13 - 16 розділу 7:

„Партнер несе повну та одноособову відповідальність за виконання своїх завдань у відповідності до змісту розділу завдань між партнерами, який є Додатком 1 до угоди. Кожний партнер несе відповідальність за будь-які порушення, виявлені при виконанні завдань Проекту, наданих для цього Партнера у заявці. Для порушень вчинених Партнером, ведучий партнер має право звернутись до відповідних партнерів за допомогою будь-яких юридичних засобів, для відшкодування сум, сплачених до JMA» . Будь-яка додаткова оплата, що здійснюється Ведучим партнером партнеру, вважається несплаченою сумою, та партнер зобов`язаний сплатити відповідні суми на протязі 30 днів з дати отримання повідомлення від ведучого партнера. Банківські збори, яки виникли внаслідок відшкодування несплачених сум, сплачуються виключно партером. Кожний партнер, включно із Ведучим партнером, несе відповідальність перед іншими партнерами та сплачує збитки, які виникли внаслідок невиконання завдань та обов`язків, встановлених цією угодою. Кожний партнер несе відповідальність за шкоду, вчинену третім особам з власної вини під час виконання проекту.» .

Крім того, суд дослідив Грантовий контракт MIS-ETC 1118, згідно п. 7.1.5. якого Позивач по справі (Бенефіціар) несе відповідальність перед Об`єднаним керуючим органом (Міністерство регіонального розвитку та туризму) за те, щоб усі його партнери про проекту та субпідрядники виконували свої обов`язки по цьому контракту. Він також несе відповідальність перед Об`єднаним керуючим органом за будь-які порушення обов`язків по цьому контракту з боку його партнерів і субпідрядників так само як і для власної поведінки.

Позивач ґрунтує позов на обов`язку Відповідачів сплатити на його користь грошові кошти, які сам Позивач сплатив за Відповідачів, в якості повернення невикористаних коштів або використаних не так, як передбачалось, в ході реалізації Проекту.

Суд звертає увагу на наступне.

Валютою всіх вищенаведених угод, які регулюють спірні відносини між сторонами справи є валюта Євро. Відповідачі отримували кошти за Партнерським договором саме у вказаній валюті. Тому, пред`явлення позову до суду з вимогою про погашення боргу у національній валюті України - гривні, в даному випадку є безпідставним, незалежно від застосованого при розрахунку ціни позову курсу валют.

Позивач посилається на висновки аудиту, як на підставу виникнення боргу Відповідачів. Проте, до матеріалів справи Позивачем не надано матеріалів аудиторської перевірки або фінального звіту. Саме тому, суд не спроможний за наявними матеріалами справи встановити з чого складається заявлена в позові сума боргу - збитки, курсова різниця, невикористані грошові кошти, штраф за неналежне виконання умов договору тощо.

При цьому, слід враховувати, що під час розгляду справи, представник Відповідача 2) пояснив суду, що заявлена в позові сума боргу, виникла як курсова різниця між курсом гривня/євро, що був застосований Відповідачем на момент оплати та, що був безпідставно застосований при складані звіту. Суд не може перевірити вказані обставини, проте, стягнення курсової різниці будь-якими угодами між сторонами справи не передбачено.

Пунктами 13, 15, 16 параграфу 7 Партнерського договору встановлені випадки відповідальності партнерів цього договору (відповідачів по справі) зокрема:

- „за будь-які порушення, виявлені при виконанні завдань Проекту» ,

- „сплачує збитки, які виникли внаслідок невиконання завдань та обов`язків, встановлених цією угодою» ,

- „несе відповідальність за шкоду, вчинену третім особам з власної вини під час виконання проекту» .

Проте, позивач не вказав, які саме порушення Партнерського договору були допущені відповідачами по справі, не надав доказів таких порушень, або невиконання ними конкретних завдань або обов`язків, передбачених цим договором.

Також Партнерським договором не передбачено обов`язку відшкодовувати грошові кошти, сплачені позивачем по Грантовому контракту, сторонами якого не є відповідачі по справі.

Таким чином, Позивач не довів суду, з якого саме моменту, на яких саме підставах, за яке саме порушення у Відповідачів виникло грошове зобов`язання по сплаті на його користь заявлених в позові сум.

Суд критично відноситься до листів відповідачів, направлених на адресу позивача, з визнанням боргу, оскільки вони не ґрунтуються на зобов`язаннях сторін Партнерського договору.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості 160935,79 грн. з відповідача 1 та 57630,05 грн. з відповідача 2.

Крім того, безпідставною суд вважає вимогу вимога про стягнення суми збитків у вигляді комісійних платежів банку в розмірі 11124,32 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Виходячи з вищенаведеного, стягненню підлягають не будь-які витрати кредитора, а тільки такі корисні витрати, які були використані кредитором в силу правопорушення боржника, або у вигляді додаткових витрат, зроблених ним у зв`язку з правопорушенням. А отже, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність реальних збитків та причинно-наслідкового зв`язку між збитками та правопорушенням відповідача та підтвердити їх понесення з наданням належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Як зазначалось вище, позивачем не доведено факту здійснення правопорушення відповідачами і, тому, підстави для стягнення збитків з відповідачів - відсутні.

Суд звертає увагу, що позовні вимоги в частині стягнення вищевказаних збитків взагалі не обґрунтовані позивачем з посиланням на відповідні норми чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 08 серпня 2019 р.

Суддя О.А. Демешин