Ухвала

від 03.08.2019 по справі 757/40912/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40912/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного: ОСОБА_6 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннястаршого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019000000000512 від 06.06.2019 підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

03.08.2019 старший слідчий в особливо важливих справах 2-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України молодшим радником юстиції ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019000000000512 від 06.06.2019 підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на наступні обставини.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000512, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, слідчий вказує у клопотанні, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Головинський гранітний кар`єр» ( код ЄДРПОУ 31603505) є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Головинський Граніт», що припинено шляхом перетворення на підставі Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Головинський граніт» №Б/Н від 19.10.2017 та Передавального акту майна, коштів, майнових прав та обов`язків ПАТ «Головинський граніт» №2 від 18.06.2018.

В свою чергу, учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Головинський гранітний кар`єр» (код ЄДРПОУ 31603505) являється Товариство з обмежено відповідальністю «Будстиль ХХІ» (код ЄДРПОУ 34293222), кінцевим бенефіціарним власником якого з часткою в статутному капіталі 64,12% є ОСОБА_6 .

15.05.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області в особі голови комісії з реорганізації - в.о. начальника регіонального відділення ОСОБА_8 (Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Головинський камінь» (код ЄДРПОУ 42890500), в особі Генерального директора ТОВ «Головинський камінь» ОСОБА_9 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Головинський кар`єр» на аукціоні із зниженням стартової ціни, відповідно до якого ТОВ «Головинський камінь» набуло у власність об`єкт малої приватизації єдиний майновий комплекс Державного підприємства (надалі - ДП) «Головинський кар`єр» за адресою: Житомирська обл., Черняхівський район, смт. Головине, вул. Адміністративна, 8, рухоме та нерухоме майно, сплативши вартість визначену за результатами проведеного електронного аукціону в повному обсязі.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Житомирській області №360 від 19.06.2019 «Про припинення Державного підприємства «Головинський кар`єр» шляхом приєднання» (далі Наказ) визначено припинити юридичну особу Державне підприємство «Головинський кар`єр» (код за ЄДРПОУ 40673033), розташоване за адресою: вул. Адміністративна, 8, смт. Головине, Черняхівський р-н., Житомирська обл., 12325, шляхом приєднання до покупця ТОВ «Головинський камінь» (код ЄДРПОУ 42890500). Вищевказаним Наказом призначено комісію з припинення юридичної особи ДП «Головинький кар`єр» (далі Комісія), якій передано повноваження щодо управління справами ДП «Головинський кар`єр».

Так, ОСОБА_6 , будучи достовірно обізнаним про те, що на даний час відбувається процес припинення юридичної особи ДП «Головинький кар`єр» шляхом приєднання до покупця ТОВ «Головинський камінь», а також про те, що термін дії Спеціальних дозволів №2696, №2967 закінчився 03.06.2015, а дозвіл №2698 анульовано на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, яке набрало законної сили 24.01.2019, усвідомлюючи, що ТОВ Головинський гранітний кар`єр» позбавлене права продовжувати свою діяльність з видобування лабрадоритів Головинського, Сліпчицького та Сліпчицьке-1 родовища, керуючись корисливими мотивами та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, вирішив шляхом обману заволодіти грошовими коштами, що належать ТОВ «Головинський камінь» за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 , під час зустрічі з представником ТОВ «Головинський камінь» ОСОБА_10 , яка відбулась близько 14:00 год. 25.07.2019 по вул. Прорізна в м. Києві повідомив останньому, що повністю контролює питання щодо приватизації, боргів та ліквідації єдиного майнового комплексу ДП «Головинський кар`єр» та процес отримання ліцензій ТОВ «Головинський камінь», в ході чого став переконувати останнього у вигідності придбання належної ТОВ «Головинський гранітний кар`єр» «маркшейдерської» та технічної документації, завіряючи, що на її підставі ТОВ «Головинський камінь» найближчим часом зможе розпочати свою діяльність з видобування лабрадоритів, що не відповідало дійсності, а також придбання самого ТОВ «Головинський гранітний кар`єр» беніфеціарним власником якого він являється, надавши при цьому ОСОБА_10 документи з зазначенням переліку майна належного Товариству оцінивши його вартість та вартість відповідної технічної документації в 1 300 000 доларів США.

Разом з цим, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння коштами ТОВ «Головинський камінь», з метою введення представника потерпілого в оману, під час вищевказаної зустрічі, ОСОБА_6 умисно не повідомив останньому юридично значиму інформацію про те, що у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області перебуває зведене виконавче провадження №42595654 щодо стягнення з ТОВ «Головинський гранітний кар`єр» заборгованості в розмірі 5,8 млн. грн., в межах якого здійснено опис та арешту майна (коштів) боржника, яке на даний час реалізовується за допомогою системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ).

Представник ТОВ «Головинський камінь» ОСОБА_10 не усвідомлюючи факт обману, помилково вважаючи, що пропозиція ОСОБА_6 є вигідною для ТОВ «Головинський камінь», погодився на умови ОСОБА_6

01.08.2019, приблизно в 17 год. 10 хв., знаходячись за адресою: м. Київ пров. Бабушкіна, 3, корп. 3, в м. Києві, з корисливих мотивів, з метою заволодіння належними ТОВ «Головинський камінь» грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_6 під приводом відступу корпоративних прав на ТОВ «Головинський гранітний кар`єр», зустрівся з представником зазначеного товариства ОСОБА_10 від якого отримав грошові кошти в розмірі 1 300 000 доларів США, які відповідно до курсу НБУ станом на 01.08.2019 складали 32 526 000 гривень, що у 33 863 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, та мав намір розпорядитись ними на власний розсуд, однак злочин до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії були припинені працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене в особливо великих розмірах, тобто вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець с. Тоболи Камінь-Каширського р-ну Волинської обл., громадянин України, обіймаючий посаду Генерального директора Державної установи «Інститут охорони грунтів України», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий якого 02.08.2019 о 02:48 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України та в подальшому 02.08.2019 повідомлено про підозру, а саме про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, а саме закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах.

Слідчий зазначає, що ризики визначені ст. 177 КПК України, повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Окрім того, слідчий посилається на такі обставини як наявність суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах провадження дані підтверджують наявність ризиків.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказавши на необґрунтованості пред`явленої підозри, наголосивши на відсутності будь-яких ризиків порушення підозрюваним належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування, безпідставність внесення даного клопотання.

Підозрюваний у кримінальному проваджені ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників, зазначивши про непричетність його до інкримінованого кримінального правопорушення.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, його захисників, прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000512, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

02.08.2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 , а обставини, які вказують на ризики є те, що останній буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку із тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, також може впливати на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_12 , оскільки перебуваючи на волі буде мати можливість спілкування із ним, також наявний ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, в тому числі перешкоджати кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

Санкція ч. 4 ст. 190 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Шахрайство, в свою чергу, полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов`язковими ознаками шахрайства.

Між тим, долучені до матеріалів клопотання заявова про вчинення кримінального праворушення ОСОБА_10 ; протоколи допиту потрпілого ОСОБА_10 ; протоколи огляду та вручнння грошових коштів; протоколи обшуку; протоколи затримання в порядку ст. 208 КПК України; сукупність інших даних та доказів, виявлених, зафіксованих та одержаних, стороною обвинувачення в процесі досудового розслідування, вказують на можливу подію складу інкримінованого злочину, проте вони в собі не містять даних на підтвердження ризиків задекларованих в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, прокурором не наведено обставин та не надано доказів того, що підозрюваний має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього, може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями, чи впливати на іншого підозрюваного, натомість у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду він не має, будь-яким чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування не буде, а відтак приходжу до висновку, що заявлені ризики стороною обвинувачення не містять доказового обґрунтування та до таких доводів прокурора слідчий суддя ставиться критично.

Окрім того, у клопотанні має місце посилання прокурора на те, що наявні ознаки суспільного інтересу до даного кримінального провадження, що як наслідок переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Нікіфоренко проти України» від 18.02.2010, заява № 14613/03, а також рішення «Nordblad v. Sweden», заява № 19076/91, «Roldan Texeira and Other v. Italy», заява № 40655/98, «Amuur v. France», n.42, вказувалось, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 Конвенції говорить про фізичну свободу людини, вона ставить за мету забезпечити, щоб нікого не було позбавлено свободи свавільно.

Свавілля може виникнути:

- коли має місце елемент несумлінності або обману з боку органів влади,

- коли санкція на арешт та виконання затримання не відповідають у дійсності меті обмежень, дозволених відповідним пунктом 1 ст. 5 Конвенції,

- якщо немає ніякого зв`язку між підставами для дозволеного позбавлення волі, на які робиться посилання, та місцем і умовами утримання під вартою,

- якщо немає пропорційності між підставою для затримання, на яку робиться посилання, та утриманням під вартою. Рішення Європейського суду з прав людини «James, Wells and Lee v. the UK», n.n. 192-195651, «Saadi v. the UK» [GC], n.69652.

Поняття «свободи особистості» має тлумачитись як відсутність будь-якого незаконного утримання. Рішення ЄСПЛ «Guzzardi v.Italy», n. 95671.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також те, що кримінально процесуальним законом не визначено ризику як то необхідність суспільного інтересу, що може переважати над основоположними гарантіями прав людини, слідчий суддя відхиляє такі доводи слідчого.

Враховуючи те, що сторона кримінального провадження не довела суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про наявність ризиків регламентованих ст. 177 КПК України, що слугували б підставами у обрані найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання, окрім того, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування і менш суворого запобіжного заходу, у зв`язку із недоказаністю існування ризиків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019000000000512 від 06.06.2019 підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1