Постанова

від 07.08.2019 по справі 197/1223/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4815/19 Справа № 197/1223/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Леонідова О. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Голуб О.О.

сторони

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Новомалинівська сільська рада Ширківського району Дніпропетровської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Широківського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2019 року, яка постановлена суддею Леонідовою О.В. в смт. Широке Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Новомалинівської сільської ради Ширківського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивачки у судове засідання.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивачкою неодноразово подавалися заяви по суті справи, а саме уточнену позовну заяву, клопотання про витребування доказів, а також повідомлення щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні представника позивачки.

Також звертає увагу на те, що використання свого права позивачкою не можна вважати недобросовісним та таким, що виявляє неповагу до суду, оскільки суть клопотання позивачки пов`язане з подальшим рухом справи та спрямоване на справедливість вирішення даної справи по суті.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Учасники справи, будучі належним чином, завчасно, повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з`явились, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України й виходив з того, що позивачка, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, повторно не з`явилась в судове засідання.

Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

В силу ст. 13 розділу І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливістю звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

У відповідності до положень ст. 257 ЦПК України, суд залишає заяву без розгляду у випадку, коли належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Неявка у судове засідання - це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення залу судового засідання.

Законодавець передбачив право осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, а також гарантії реалізації цього права. Це право витікає з вимог таких принципів цивільного судочинства, як змагальність, диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, демократизм, законність тощо.

При цьому, ч. 1 ст. 217 ЦПК України визначено, що головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься, у призначений для розгляду справи час.

Із аналізу зазначених норм міжнародного права та положень ЦПК України, вбачається, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність у сукупності таких обставин: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та його повторна, тобто двічі поспіль, неявка у судове засідання у призначений для розгляду справи час.

Як вбачається з матеріалів справи, справа за позовом ОСОБА_1 до Новомалинівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини призначалась до судового розгляду неодноразово, зокрема, на 14.02.2017 року, 19.04.2017 року, 15.06.2017 року, 15.11.2018 року, 17.12.2018 року та 28.02.2019 року.

Однак, матеріали цивільної справи не містять належних та допустимих доказів повторної неявки позивачки до суду, натомість із матеріалів справи вбачається, що позивачка 13.02.2017 року подавала клопотання про витребування доказів, 06.06.2017 року уточнену позовну заяву, 18.07.2017 року уточнену позовну заяву, 17.12.2018 року клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою її представника, 27.02.2019 року клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою її представника.

Отже, оскільки матеріали справи не містять належних доказів повторної неявки позивачки у судове засідання призначене на 28 лютого 2019 року, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, залишив позовну заяву позивачки без розгляду без достатніх правових підстав на це, чим порушив право позивачки на доступ до правосуддя, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. (ст. 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів .)

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З врахуванням того, що позивачка повідомила суд про причини неявки та просила відкласти розгляд справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково залишив позовні вимоги позивачки без розгляду з посиланням на вимоги пункту 3 частини ст.257 ЦПК України .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд відкладаючи декілька разів розгляд справи, не визнав відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 43 ЦПК України, обов`язковою явку позивачки в судове засідання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду, в порушення вимог ст. 257 ЦПК України, не перевірив належним чином обставини справи та зважаючи на тривалий розгляд справи, кількість проведених судових засідань, не з`ясував, чи не порушується право позивачки на вирішення спору судом, упродовж розумного строку, тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про залишення позову без розгляду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Широківського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2019 року - скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомалинівської сільської ради Ширківського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини направити до Широківського районного суду Дніпропетровської області, для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 07 серпня 2019 року.

Головуючий:

Судді: