Рішення

від 24.07.2019 по справі 907/121/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.2019 м. Ужгород Справа № 907/121/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Петрова Ю.А.

розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАМІН УКРАЇНА» , м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКОРМ» , м. Мукачево про стягнення суми 1 291 246грн. 87коп.

(позовні вимоги вкладено у відповідності до заяви позивача про зменшення суми позову від 23.07.19)

За участю представників:

Від позивача - Кривошей О.І., представник за довіреністю - в режимі відеоконференції.

Від відповідача - не зя`вився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення суми 1 291 246грн.87коп., у тому числі 769 698грн 47коп. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за Договором поставки №35/2014 від 30.05.2014 з урахуванням положень Додаткових угод, а також суми 520 831грн. 43коп. 35% за користування товарним кредитом та 716грн. 97коп. пені за несвоєчасний розрахунок, посилаючись на порушення вимог ст.ст. 11, 16, 509, 536, 626, 655, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 283 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі №907/121/19 та призначено підготовче засідання на 15.04.2019.

15.04.2019 року представником позивача подано клопотання про зменшення суми заявлених позовних вимог у зв`язку з проведеним відповідачем частковим розрахунком суми боргу. Згідно поданої заяви в порядку вимог ст. 46 ГПК України просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача суму 1 737 573 грн. 38коп., у тому числі 1 269 679грн. 74коп. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за Договором поставки №35/2014 від 30.05.2014 з урахуванням положень Додаткових угод, а також суми 440 091 грн. 05 коп. 35% за користування товарним кредитом та 28 802грн. 59коп. пені за несвоєчасний розрахунок. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2019 відкладено підготовче засідання на 15.05.2019 року.

Ухвалою суду від 15.05.2019 року було прийнято до розгляду клопотання позивача про зменшення суми позовних вимог, у зв`язку з проведеним відповідачем частковим розрахунком суми боргу, а також задоволено клопотання про участь в режимі відеоконференції та відкладено підготовче засідання на 04.06.2019.

Ухвалою суду від 04.06.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 15.07.2019.

Ухвалою суду від 15.07.2019 відкладено розгляд справи по суті на 24.07.2019.

23.07.2019 представником позивача подано клопотання про зменшення суми заявлених позовних вимог у зв`язку з проведеним відповідачем частковим розрахунком суми боргу. Згідно поданої заяви в порядку вимог ст. 46 ГПК України просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача суму суми 1 291 246грн. 87коп., у тому числі 769 698грн 47 коп. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за Договором поставки №35/2014 від 30.05.2014 з урахуванням положень Додаткових угод, а також суми 520 831грн. 43 коп. 35% за користування товарним кредитом та 716грн. 97коп. пені за несвоєчасний розрахунок. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Пояснив, що на виконання укладеного з відповідачем договору поставки товару №35/2014 ним було поставлено відповідачу товар. Посилаючись на те, що Відповідач у встановлений договором строк не здійснив оплати за поставлений товар у відповідності до умов договору, просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 1 291 246грн. 87коп., у тому числі 769 698грн. 47коп. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару, а також суми 520 831грн. 43коп. 35% за користування товарним кредитом та 716грн. 97коп. пені за несвоєчасний розрахунок.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовче провадження судом відкладалося. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу та отримано відповідачем, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачами відзиву ні у встановлений судом строк, ні потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 24.07.2019 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2014 року Між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРАВІА АГ (надалі за текстом - Позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛІКОРМ (надалі за текстом - Відповідач ) було укладено Договір поставки №35/2014.

У подальшому до Договору сторонами булу підписано дві додаткові угоди, а саме:

Додаткова угода №1 від 12.09.2014р., якою сторони виклали п.5.2. Договору в новій редакції); Додаткова угода №2 від 05.01.2017р., якою сторони внесли зміни до преамбули Договору (щодо назви Постачальника (замість постачальника ТОВ АГРАВІА АГ ).

04 січня 2017 рок ТОВ АГАРВІА АГ було перейменовано на ТОВ ВІАМІН УКРАЇНА , що підтверджується Протоколом №23 Загальних зборів Учасників ТОВ АГРАВІА АГ від 04.01.2017р. ТОВ ВІАМІН УКРАЇНА є правонаступником прав та обов`язків ТОВ АГРАВІА АГ , що підтверджується статутом ТОВ ВІАМІН УКРАЇНА .

За умовами п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця певний товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору.

Відповідно п.1.2. Договору предметом постачання є перемікси, вітамінні комплекси, ферменти, готові корми, дезінфікуючі засоби, засоби для силосування, ветеринарні препарати, вакцини обладнання згідно видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 2.1. Договору кількість та асортимент товару передбачається в видаткових накладних на кожну поставку.

Відповідно до п. 3.4. Товар постачається Постачальником на умовах DDP: Закарпатська область, Мукачівський р-н, с. Ракошино, вул. Заводська, 25, Комбікормовий завод (згідно Інкотермс 2010 ). Сторони в окремих випадках можуть домовитись про інші умови поставки.

За умовами п. 4.1.та п. 4.3. Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, які вказуються в рахунках та видаткових накладних на кожну окрему поставку. Загальна сума кожної поставки зазначається у відповідній видатковій накладній. Сума Договору складає суму вартості всього товару, що постачається постачальником Покупцю на умовах Договору протягом терміну його дії. Загальна сума Договору не обмежується.

За умовами п. 9.6. Договору рахунки на оплату товару передаються Покупцю за допомогою факсимільного зв`язку, оригінал рахунку надається Постачальником разом з товаром, що постачається. Якщо Покупець прийняв товар (підписав відповідну видаткову накладну) - вважається, що він отримав оригінал рахунку і не може у випадку не оплати товару в строк посилатися на те, що в нього відсутній рахунок на оплату відповідної поставки.

Порядок та строки розрахунків визначаються, зокрема, п. 5.1. Договору та п. 5.2. Договору в редакції визначеній в Угоді №1, згідно яких розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України. Строк оплата поставленого товару складає 50 календарних днів з моменту поставки товару, якщо інший порядок не встановлено у додаткових угодах до даного договору.

Термін дії договору визначається п.6.1. та п.6.2. Договору, за умови яких цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Якщо сторони після спливу терміну дії Договору продовжують співпрацювати в сфері, визначеній розділом 1 цього Договору, та не заявляють про зміну або припинення умов Договору, вважається, що даний Договір автоматично пролонгований на наступний календарний рік.

У відповідності до п. 7.2. Договору: У разі порушення терміну розрахунку Покупець за вимогою Постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період такого прострочення, за кожен день затримки.

За п. 7.6. Договору: У випадку, якщо Покупець отримав Товар до повної оплати його ціни і прострочення платежу перевищить 7 календарних днів, товар вважається переданим на умовах Товарного кредиту. За користування товарним кредитом Покупець перераховує і оплачує постачальнику відсотки у розмірі 35 (тридцять п`ять) відсотків річних від ціни неоплаченого Товару. Відсотки нараховуються і оплачуються, починаючи з 8 календарного дня прострочення платежу за поставлений товар Покупцем і закінчуючи в день його повної оплати. Відсотки оплачуються в день остаточної оплати ціни Товару.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи на виконання умов договору поставки товару позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладної CMR (далі - CMR) від 21.05.2018р. на суму 1 070 269, 20 грн. ; CMR від 28.05.2018р. на суму 797 475, 00 грн. ; Видаткової накладної (далі -ВН) №101 від 12.06.2018р. на суму 17 100,00 грн.; ВН №104 від 26.06.2018р. на суму 288 268,99 грн.; ВН №121 від 24.07.2018р. на суму 104 435,89 грн.

Усього було поставлено Товару по вказаним вище первинним документам на загальну суму 2 277 549,08 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 14 вересня 2018 року Відповідач листом вих.№1/14.09 від 14.09.2018 підтвердив наявну перед Позивачем заборгованість на загальну суму 2 530 000 грн.

З метою досудового врегулювання спору 11.02.2019 року Позивач рекомендованим поштовим відправленням №0103049760489 направив відповідачу досудову вимогу (вих. №240719 від 24 січня 2019р.) Про направлення Вимоги свідчать Опис вкладення та Накладна Укрпошти №0103049760489 від 11.02.2019р.

У вимозі TOB ВІАМІН УКРАЇНА просило TOB ЕЛІКОРМ належним чином виконати свої обов`язки з оплати отриманого товару та негайно сплатити заборгованість в розмірі 1.570.000грн. 01коп. Також разом з вимогою відповідачу направлявся акт звірки взаємних розрахунків у вдвох екземплярах.

Згідно даних Укрпошти Досудова Вимога була отримана ТОВ ЕЛІКОРМ 15.02.2019р. Однак дана вимога, залишена Позивачем без відповіді та задоволення.

Впродовж судового розгляду Відповідачем частково проводилась оплата заборгованості, що підтверджується матеріалами справи, в зв`язку з чим сума заборгованості з урахуванням уточнення позовних вимог ( заява про уточнення позовних вимог від 23.07.2019) становить 1 291 246грн. 87коп., у тому числі 769 698грн. 47коп. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару, а також суми 520 831грн. 43коп. 35% за користування товарним кредитом та 716грн. 97коп. пені за несвоєчасний розрахунок.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки товарів Договір поставки №35/2014, з додатковими угодами до нього, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений позивачем товар на підставі міжнародної товарно-транспортною накладної CMR (далі - CMR) від 21.05.2018р. на суму 1 070 269, 20 грн. ; CMR від 28.05.2018р. на суму 797 475грн.; Видаткової накладної (далі -ВН) №101 від 12.06.2018р. на суму 17 100 грн.; ВН №104 від 26.06.2018р. на суму 288 268 грн. 99 коп.; ВН №121 від 24.07.2018р. на суму 104 435грн. 89 коп.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Умовами Договору сторони визначили порядок приймання товару. Згідно п. 2.1. Договору кількість та асортимент товару передбачається в видаткових накладних на кожну поставку. Відповідно до п. 3.4. Товар постачається Постачальником на умовах DDP: Закарпатська область, Мукачівський р-н, с. Ракошино, вул. Заводська, 25, Комбікормовий завод (згідно Інкотермс 2010 ). Сторони в окремих випадках можуть домовитись про інші умови поставки.

За умови п. 4.1.та п. 4.3. Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, які вказуються в рахунках та видаткових накладних на кожну окрему поставку. Загальна сума кожної поставки зазначається у відповідній видатковій накладній. Сума Договору складає суму вартості всього товару, що постачається постачальником Покупцю на умовах Договору протягом терміну його дії. Загальна сума Договору не обмежується.

Згідно додаткової угоди якою п. 5.2. Договору виклали в новій редакції. Строк оплати поставленого на умовах даного договору товару складає 50 календарних днів з моменту поставки товару, якщо інший порядок оплати не встановлено у додаткових угодах до даного договору. Моментом поставки товару вважається його, фактична передача, яка визначається відповідно до дати, вказаної у видатковій накладній.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно. Таким чином, факт прийняття товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 5.2. Договору викладеного в новій редакції додатковою угодою №1, зазначається, що строк оплати поставленого на умовах даного договору товару складає 50 календарних днів з моменту поставки товару, якщо інший порядок оплати не встановлено у додаткових угодах до даного договору. Моментом поставки товару вважається його, фактична передача, яка визначається відповідно до дати, вказаної у видатковій накладній

П.6.1. та п.6.2. Договору, визначається термін дії договору. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Якщо сторони після спливу терміну дії Договору продовжують співпрацювати в сфері, визначеній розділом 1 цього Договору, та не заявляють про зміну або припинення умов Договору, вважається, що даний Договір автоматично пролонгований на наступний календарний рік.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений позивачем на підставі видаткових накладних товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКОРМ» виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 769 698 грн. 47коп. (з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 23.07.19).

Станом на день розгляду даної справи у відповідача рахується заборгованість у вищезазначеному розмірі. Вказана сума боргу є непогашена, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості у Відповідача та ним не надано суду жодних доказів у спростування цієї заборгованості перед Позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення вартості неоплаченого товару в сумі 769 698 грн. 47коп. є обґрунтованою та підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки, оскільки вартість отриманого товару відповідачем повністю не сплачена, що в свою чергу надає позивачеві право на нарахування відповідачеві відсотків річних та штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

З посиланням на приписи ст.ст.610, 625 Цивільного кодексу України та з огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, в силу положень п.п. 7.2. та 7.6. Договору заявлено також позовні вимоги про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період такого прострочення, за кожен день затримки що склала 716 грн. 97коп. та відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 35 (тридцять п`ять) відсотків річних від ціни неоплаченого Товару, що склали 520 831грн. 43коп.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. З вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 1.3 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період такого прострочення, за кожен день затримки що склала 716грн. 97коп. та відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 35 (тридцять п`ять) відсотків річних від ціни неоплаченого Товару, що склали 520 831грн. 43коп., Суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача у цій частині в повному обсязі.

За таких обставин, заявлені у справі позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАМІН УКРАЇНА» підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІКОРМ , (Код ЄДРПОУ 36732108, 89600, Закарпатська обл, м. Мукачево вул. Валленберга Рауля буд. 36) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВІАМІН Україна (Код ЄДРПОУ 36147438, 01103, м. Київ, вул. Драгоманова буд. 10/10, офіс 61) суму 1 291 246 (Один мільйон двісті дев`яносто одна тисяча двісті сорок шість гривень) 87 коп., в т. ч. 769 698 ( Сімсот шістдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім гривень) 47коп. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару, а також суми 520 831( П`ятсот двадцять тисяч вісімсот тридцять одну гривню) 43 коп.. 35% за користування товарним кредитом та 716 ( Сімсот шістнадцять гривень) 97коп. пені за несвоєчасний розрахунок. а також суму 30 115 (тридцять тисяч сто п`ятнадцять гривень) 96 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 09.08.2019.

Суддя О.Ф. Ремецькі