Рішення

від 30.07.2019 по справі 910/8892/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2019Справа № 910/8892/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА"

про розірвання договору та стягнення 528 478,55 грн.

за участю представників:

від позивача: Степанова Н.В.

від відповідача: Грицик Д.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" в якому просить суд:

розірвати договір постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21 березня 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ", у зв`язку з істотним його порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА".

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ" 526 401,79 грн. невикористаної попередньої оплати за товар, 3 % річних в сумі 2 076,76 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21.03.2018, у зв`язку із чим залишок невикористаної попередньої оплати на яку відповідачем не поставлено продукцію становить 526401,79 грн. Посилаючись на істотність порушення відповідачем умов договору, позивач на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, заявив про розірвання договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

24.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8892/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.08.2018.

13.08.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідач не мав можливості здійснити поставку товару за договором поставки, оскільки відповідним діям мали передувати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ" щодо оплати повної вартості товару та надання транспорту.

В судовому засіданні 28.08.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.09.2018.

В судовому засіданні 18.09.2018, відповідно до ст. 177 ГПК України, судом задоволено клопотання представника позивача та продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/8892/18 на 30 днів, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.10.2018.

09.10.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив доводи відповідача щодо порушення позивачем умов договору та Специфікації.

11.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою про розірвання договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21 березня 2018 року та стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 100000,00 грн.

В судовому засіданні 11.10.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 23.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ" про розірвання договору та стягнення збитків та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.

23.10.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення в порядку ст. 167 ГПК України та клопотання про залишення позову без розгляду.

Також, 23.10.2018 відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 по справі №910/8892/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 зупинено провадження у справі № 910/8892/18 на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, а матеріали справи надіслано до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018, залишеною без змін постановою Верховного суду від 21.01.2019 у справі № 910/8892/18, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у справі №910/8892/18 залишено без змін.

06.02.2019 матеріали справи № 910/8892/18 були повернуті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 поновлено провадження у справі № 910/8892/18, з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підготовче судове засідання у справі призначено на 14.03.2019.

В судовому засіданні 14.03.2019 відкладено підготовче провадження на 28.03.2019.

В судовому засіданні 28.03.2019 представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду, подану до суду 23.10.2018, надав щодо неї пояснення.

Так, в обґрунтування підстав для залишення позову без розгляду згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідач посилається на те, що позивачем не надано оригінали документів, доданих до позову.

Однак, суд зазначає, що у відповідності до приписів господарського процесуального законодавства порядок ведення судового засідання послідовність вчинення процесуальний дій, виконання учасниками процесу їх процесуальних обов`язків, визначається виключно судом. Окрім того, дослідження доказів здійснюється судом під час розгляду справи по суті. За таких обставин клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України є безпідставним, у зв`язку із чим суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання відповідача.

Також, представником відповідача заявлено клопотання про надання оригіналів документів, яке також відхилене судом, з підстав наведених вище.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі №910/8892/18 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Кіровоградської області по справі №912/3314/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ" про розірвання договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України №К21/03-1 від 21.03.2018 та стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 50 556,29 грн.

У відповідності до приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Виходячи зі змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов`язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Встановлення наявності або відсутності підстав для розірвання договору може бути встановлено безпосередньо в рамках розгляду даної справи №910/8892/18, а розгляд справи №912/3314/18, що перебуває у провадженні Господарського суду Кіровоградської області не перешкоджає розгляду даної справи.

Суд зазначає, що самостійно може встановити всі обставини для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи № 910/8892/18 за наявними у даній справі доказами, а тому - у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі ч п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

У зв`язку із тим, що суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі №910/8892/18, надання оригіналів документів та заяви про залишення позову без розгляду, представник відповідача подав заяву про відвід судді Гулевець О.В., посилаючись на упередженість та необ`єктивність судді при розгляді даної заяви.

Судом відкладено розгляд справи для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2019 за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" про відвід судді Гулевець О.В. від участі у розгляді справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на що передано заяву для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України та зупинено провадження у справі №910/8892/18 до вирішення суддею, визначеного у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" про відвід судді Гулевець О.В.

В результаті автоматизованого розподілу матеріалів заяви по справі №910/8892/18, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" про відвід судді Гулевець О.В. від розгляду справи №910/8892/18 передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у задоволенні вказаної вище заяви про відвід судді Гулевець О.В. від розгляду справи № 910/8892/18 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 поновлено провадження у справі № 910/8892/18 та призначено підготовче засідання у справі № 910/8892/18 на 25.04.2019.

В підготовчому засіданні 25.04.2019 суд, з урахуванням обставин справи та враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 22.05.2019.

20.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на відзив.

В підготовчому засіданні 22.05.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу № 910/8892/18 до судового розгляду по суті 12.06.2019 про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено позивачу ухвалу про виклик в судове засідання з розгляду справи по суті, що відбудеться 12.06.2019.

11.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначив про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору у зв`язку із відсутністю спору. Також, відповідач зазначає, що оскільки договір постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21 березня 2018 року припинив свою дію, то вимога позивача про повернення 526401,79 грн. невикористаної попередньої оплати за товар заявлена без зазначення юридично вірних правових підстав.

В судовому засіданні 12.06.2019 суд задовольнив заяву позивача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи по суті на 09.07.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Позивачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання з розгляду справи по суті, що відбудеться 09.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 у зв`язку із перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/8892/18 по суті призначено на 30.07.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.07.2019 проти позову заперечив, надав пояснення по суті своїх заперечень.

В судовому засіданні 30.07.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ" (покупець, позивач) укладений договір № К21/03-1 постачання карбаміду на внутрішній ринок України (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця карбамід (надалі - продукція), а покупець оплатити і прийняти продукцію на умовах, визначених договором.

Кількість продукції, що постачається за даним договором, узгоджується сторонами у специфікаціях до договору, які є його невід`ємними частинами (п. 2.1. договору).

В пункті 3.1. договору сторони погодили, що продавець передає, а покупець приймає продукцію окремими партіями (власним або орендованим залізничним транспортом), на умовах EXW "Правила ІНКОТЕРМС-2010" за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, З, ПАТ "ОПЗ", та в строки, вказані в специфікаціях на кожну партію товару, що є Додатком до договору

У відповідності до п. 3.3. договору, відпуск продукції здійснюється в наданий покупцем залізничним транспортом в Біг-бегах (800 кг).

Згідно із п. 3.4. договору, право власності на товар передається з моменту вказаного сторонами у відповідній специфікації до даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, ціна на продукцію установлюється в національній валюті України гривні з урахуванням ПДВ та узгоджується сторонами у специфікаціях до договору, які є його невід`ємними частинами.

За змістом 4.2., 4.3. договору покупець здійснює оплату за продукцію протягом строків визначених у специфікаціях до договору. Оплата за продукцію провадиться безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.

У відповідності до п. 4.9. договору, у разі наявності невикористаної суми передоплати за карбамід, сторони проводять звірку і продавець зобов`язаний здійснити повернення грошових коштів протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання листа покупця з клопотанням про таке повернення.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 8.4. договору, якщо з моменту набрання чинності договором покупець не приступив до виконання зобов`язань за цим договором (не здійснив попередню оплату, вибірку продукції), продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, про що направляє покупцю письмове повідомлення.

Додатком № 1 до договору сторони підписали Специфікацію № 1, відповідно до якої постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар: Карбамід (марка Б) 1000 тон, за ціною 7833,33 грн. за тону, сума без ПДВ - 7 833 330 грн., всього з ПДВ - 9 399 996 грн. (п. 1 Специфікації № 1).

Якість продукції відповідає вимогам ДСТУ 7312:2013, марка "Б", вищого ґатунку (п. 2 Специфікації № 1).

Продавець передає товар на умовах "Франко-завод" (ЕХW) з місцем поставки за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, 3, ПАТ "ОПЗ" (п. 3 Специфікації № 1).

В пункті 4 Специфікації № 1 сторони погодили, що відвантаження товару здійснюється продавцем не пізніше 31 березня 2018 року з моменту підписання даного договору та Специфікації, в наданий покупцем залізничний транспорт в Біг-бегах (800 кг). Остаточну дату відвантаження та інструкції по відвантаженню продукції сторони узгоджують додатково надаючи (ел. поштою) лист із зазначенням відповідної інформації, після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою переходу права власності на товар або партію товару від продавця до покупця вважається дата, яка зазначається у видатковій накладній на товар. Продавець звільняється від відповідальності у випадку якщо у вищевказаний термін покупцем не поставлено транспортних засобів під завантаження.

За змістом пункту 5 Специфікації № 1 умова оплати - 100% на підставі рахунку, виставленого продавцем, протягом 2-х (двох) банківських днів. Оплата здійснюється шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок продавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця.

На виконання умов договору, позивач сплатив на рахунок відповідача 4 211 200,00 грн. та 526 400,00 грн. згідно із платіжними дорученнями № 625 від 23.03.2018 та 634 від 28.03.2018 з призначенням платежу: "сплата за карбамід (марка Б) згідно рах. № 27 від 22.03.2018, дог. № 21/03-1 від 21.03.2018".

В свою чергу відповідач поставив позивачу товар - карбамід (марка Б), а саме:

кількістю 280 тонн на загальну суму з ПДВ 2 631 998,88 грн. згідно із видатковою накладною № 57 від 31.03.2018;

кількістю 112 тонн на загальну суму з ПДВ 1 052 799,55 грн., згідно із видатковою накладною № 59 від 01.04.2018;

кількістю 56 тонн, на загальну суму з ПДВ 526 399,78 грн. згідно з видатковою накладною № 66 від 04.04.2018.

Поставка товару також підтверджується залізничними накладними, актами приймання-передачі товару при відвантаженні залізничним транспортом від 31.03.2018, від 01.04.2018, від 04.04.2018.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що внаслідок неналежного виконання зобов`язань відповідачем за договором, залишок невикористаної суми попередньої оплати, на яку відповідачем не поставлено продукцію становить 526401,79 грн.

Позивач вказує, що звернувся до позивача з листом №89 від 23.04.2018, який був направлений на електронну адресу відповідача, в якому просив останнього повернути грошові кошти в розмірі 526 401,79 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "АДАМАНТ-ПОСТАЧ".

Також, позивачем зазначено, що 26.04.2018 на електронну адресу відповідача було направлено замовлення на відвантаження товару №260418/1, відповідно до якого ТОВ "АДАМАНТ-ПОСТАЧ" із посиланням на договір просив відвантажити карбамід залізничним транспортом з ОПЗ в адресу ТОВ "АДАМАНТ-ПОСТАЧ"; найменування товару - карбамід; упаковка товару - Біг-Беги; кількість, т +/- 5% - 56т; номер та дата специфікації - № 1 від 21.03.2018; найменування вантажоодержувача - ТОВ "Фрея-Агро", код ЄДРПОУ вантажоодержувача - 36771943; юридична адреса вантажоодержувача - 19500, Черкаська обл., Городищенський р-н, м. Городище, вул. Панфілова, буд. 94А; код вантажоодержувача по залізниці - 2399; власник вантажу (гр. 15 ж/д накладної) - ТОВ "Фрея-Трейд"; станція призначення - Явкине (Одеська залізниця); код станції призначення - 414902.

Позивач вказує, що на електронну адресу відповідача також, було направлено лист № 270418/2 від 27.04.2018, в якому позивач просив повернути попередньої оплати або здійснити поставку продукції. Доказів направлення листа на адресу відповідача позивачем не надано.

Листом № 030518/1 від 03.05.2018 позивач просив повернути суму невикористаної передоплати за 56 тон карбаміду в розмірі 526 401,79 грн. в строк протягом семи банківських днів з моменту отримання цього листа. Направлення вказаного підтверджується декларацією на перевезення.

23.05.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію №230518/1 від 23.05.2018 з вимогою повернути суму невикористаної передоплати в розмірі 526 401,79 грн. Претензія була отримана позивачем 24.05.2018, що підтверджується декларацією на перевезення.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору поставку оплаченого позивачем товару на суму 526401,79 грн. не здійснив, попередньої оплати на вимогу позивача не повернув, у зв`язку із чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 526 401,79 грн. невикористаної попередньої оплати за товар.

Позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, заявив до стягнення 3 % річних в сумі 2 076,76 грн., нарахованих на суму попередню оплату за товар за період з 17.05.2018 за 48 днів.

Позивач стверджує, що ТОВ "ЦИТО ОПТІМА" істотно порушило умови договору, у зв`язку з чим позбавлений того, на що воно розраховував під час укладення договору, що є підставою, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, для розірвання договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21 березня 2018 року.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21 березня 2018 року.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

В пункті 2.1. договору сторони погодили, що кількість продукції, що постачається за даним договором, узгоджується сторонами у специфікаціях до договору, які є його невід`ємними частинами.

Специфікацією № 1 сторони погодили свої права та обов`язки щодо поставки та оплати продукції.

Так, на виконання умов договору ТОВ "ЦИТО ОПТІМА" виставило позивачу рахунок № 27 від 22.03.2018 на суму 9 399 996 грн. за товар - карбамід (марка Б), у кількості 1 000 т. за ціною 7 833,33 грн. (без ПДВ) за тонну.

В свою чергу, позивач сплатив на рахунок відповідача 4 211 200,00 грн. та 526 400,00 грн. згідно із платіжними дорученнями № 625 від 23.03.2018 та 634 від 28.03.2018 з призначенням платежу: "сплата за карбамід (марка Б) згідно рах. № 27 від 22.03.2018, дог. №21/03-1 від 21.03.2018".

Відповідно до заявки № 290318 від 29.03.2018 позивач просив відвантажити карбамід в Біг бег 465 т (8 вагонів) залізничним транспортом з ОПЗ в адресу ТОВ "Адамант-Постач" згідно умов: дата навантаження - 29.03.2018; найменування товару - Карбамід; упаковка товару - Біг бег; кількість, т +/- 5% - 465 т. (8 вагонів).

Як підтверджена наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 57 від 31.03.2018, № 59 від 01.04.2018, № 66 від 04.04.2018 залізничними накладними, актами приймання-передачі товару при відвантаженні залізничним транспортом відповідач поставив позивачу товар у кількості 448 т. на загальну суму 4 211 198,21 грн.

Тобто, залишок непоставленого товару, який оплачений позивачем становить 526401,79 грн. (4 737 600 грн. - 4 211 198,21 грн.).

Судом враховано, що позивач зазначає про направлення 26.04.2018 на електронну адресу відповідача замовлення №260418/1 на відвантаження товару, за умовами якого найменування товару - карбамід; упаковка товару - Біг-Беги; кількість, т +/- 5% - 56т; номер та дата специфікації - № 1 від 21.03.2018; найменування вантажоодержувача - ТОВ "Фрея-Агро", код ЄДРПОУ вантажоодержувача - 36771943; юридична адреса вантажоодержувача - 19500, Черкаська обл., Городищенський р-н, м. Городище, вул. Панфілова, буд. 94А; код вантажоодержувача по залізниці - 2399; власник вантажу (гр. 15 ж/д накладної) - ТОВ "Фрея-Трейд"; станція призначення - Явкине (Одеська залізниця); код станції призначення - 414902.

Доказів направлення вказаного електронного листа позивачем до матеріалів справи не надано, однак, згідно із п. 4 Специфікації передбачено направлення листа на відвантаження товару на електронну адресу відповідача, а відповідачем факту направлення відповідного замовлення не спростовано.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги стверджує про неповну оплату позивачем попередньої оплати та як наслідок не здійснено вибірку продукції, а також, про ненадання позивачем транспорту на навантаження.

Оцінюючи обґрунтування наведені відповідачем в заперечення на позов, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, позивачем дійсно не здійснено 100% обумовленої сторонами попередньої оплати згідно виставленого відповідачем рахунку № 27 від 22.03.2018 на суму 9 399 996 грн.

Так, як зазначено судом вище позивач здійснив оплату у сумі 4 737 600,00 грн. згідно із платіжними дорученнями № 625 від 23.03.2018 та 634 від 28.03.2018, тобто за 504 тонн карбаміду.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

З урахуванням наведеного, у сторін за договором виникло зустрічне виконання зобов`язання: за умови здійснення попередньої оплати продукції продавець поставляє таку продукцію.

Отже, після здійснення попередньої оплати на певну кількість продукції продавець зобов`язаний поставити продукцію на оплачену покупцем суму, виконуючи зустрічне зобов`язання.

Отже, оскільки, позивачем було здійснено оплату на суму 4 737 600,00 грн. за 504 тонн карбаміду, то відповідач за умовами договору зобов`язаний був поставити товар на зазначену суму та у вказаній кількості.

У Специфікації № 1 сторони погодили строк поставки відповідачем товару - не пізніше 31 березня 2018 року.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідачем здійснено поставку позивачу товару - карбаміду у кількості 448 т. на загальну суму 4 211 198,21 грн. (31.03.2018 поставлено 280 т., 01.04.2018 - 112 т, 04.04.2018 - л 56 т.).

Залишок товару вартість якого оплачена позивачем становить 526401,79 грн. (4 737 600 грн. - 4 211 198,21 грн.), що становить 56 тонн.

Водночас нездійснення позивачем 100% оплати рахунку № 27 від 22.03.2018 не є підставою для відмови відповідача від виконання зобов`язання з поставки вже оплаченого товару, оскільки у розумінні вище наведених приписів цивільного законодавства нездійснення покупцем (ТОВ "АДАМАНТ-ПОСТАЧ") попередньої оплати товару на певну суму не створює будь-якого зобов`язання у відповідача (ТОВ "ЦИТО ОПТІМА") здійснити поставку товару на таку суму, і навпаки, здійснення позивачем попередньої оплати має наслідком поставку відповідачем товару на оплачену суму та в обумовлені сторонами строки.

Згідно із приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 545 Цивільного кодексу України визначає загальні правила підтвердження виконання цивільно-правових зобов`язань. Відповідно до частини 1 статті 545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов`язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Вказана норма закріплює право боржника на отримання доказів, що підтверджують виконання зобов`язання. Право боржника вимагати від кредитора підтвердження прийняття виконання покликане забезпечити виконання боржником покладеного на нього тягаря доведення належного виконання зобов`язання.

Оскільки виконання зобов`язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 ЦК), то виконання боржником, у даному випадку відповідачем як підрядником за договором (зобов`язаною стороною за договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов`язку за договором (поставки товару), а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов`язку, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

Однак, відповідач не надав суду жодних доказів в підтвердження ненадання позивачем транспорту на завантаження. Відсутність доказів в підтвердження своїх доводів позбавляє відповідача права посилатись на звільнення його від виконання обов`язку здійснити поставку оплаченого позивачем товару.

З огляду на вказане, враховуючи наявне в матеріалах справи замовлення №260418/1, відповідач отримавши від позивача попередню оплату зобов`язаний був здійснити поставку товару у строк погоджений сторонами, а саме: не пізніше 31.03.2018.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідачем допущено порушення взятого на себе зобов`язання за договором в частині поставки оплаченого позивачем товару на суму 526401,79 грн.

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Як встановлено судом вище, останню претензію №230518/1 від 23.05.2018 з вимогою повернути суму невикористаної передоплати в розмірі 526 401,79 грн. позивач направив на адресу відповідача 23.05.2018. Вказана претензія була отримана позивачем 24.05.2018, що підтверджується декларацією на перевезення.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, оскільки відповідач поставку оплаченого позивачем товару у строки встановлені договором (не пізніше 31.03.2018) не здійснив, належні та достатні докази поставки відповідачем товару в матеріалах справи відсутні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення невикористаної попередньої оплати за товар у розмірі 526 401,79 грн.

Щодо заперечень відповідача на відсутність підстав для стягнення суми попередньо оплати у зв`язку із закінченням строку дії договору, то суд вважає такі заперечення необґрунтованими, оскільки закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору та більш того, на момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права дія договору припинена не була.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення 526 401,79 грн. невикористаної попередньої оплати за товар.

Щодо вимог позивача про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних у сумі 2076,76 грн., то суд відзначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов`язання.

Грошові зобов`язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов`язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України.

Грошовим зобов`язанням, відповідно до ст. ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка відповідно має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Натомість, стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар.

Застосування позивачем частини другої статті 625 ЦК України щодо нарахування до стягнення з відповідача суми трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

В своїй постанові від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17 Верховний суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду відзначив, що частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено спосіб захисту покупця товару, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов`язань з боку продавця, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За приписами ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором розмір таких процентів не встановлено.

За наведених підстав суд відмовляє в позові в частині вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2076,76 грн.

Позивачем також, заявлено вимогу про розірвання договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21 березня 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ", у зв`язку з істотним його порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА".

Частиною 2 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору

Частиною 7 статті 180 Господарського кодексу передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Як встановлено судом, в пункті 8.1. договору сторони погодили, що даний договір укладений на строк до 31 грудня 2018 року.

Додаткових угод про продовження строку дії договору матеріали справи не містять.

Отже, договір постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21.03.2018 припинив свою дію у встановлений в договорі період, тобто з 31 грудня 2018 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням наведеного, оскільки після відкриття провадження у справі під час вирішення спору договір припинив свою дію 31.12.2018, то за висновками суду відсутній предмет спору в частині розірвання договору, у зв`язку із чим, провадження у справі в даній частині підлягає закриттю.

Судом враховано, що у провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебувала справа №912/3314/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ" про розірвання договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України №К21/03-1 від 21.03.2018 та стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 50 556,29 грн. Однак, на час вирішення спору рішення Господарського суду Кіровоградської області по справі №912/3314/18 не набрало законної сили.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене вище, суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21.03.2018 та в іншій частині позов задовольняє частково в частині стягнення невикористаної попередньої оплати за товар у розмірі 526 401,79 грн.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, суд зазначає позивачу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачена сума судового збору в частині позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі повертається особі, яка його сплатила за її клопотанням.

За таких обставин питання про повернення суми судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" буде вирішено після звернення позивачем із відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, ст. 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/8892/18 в частині розірвання договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21.03.2018.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТО ОПТІМА" (01023, м. Київ, ПЛОЩА СПОРТИВНА, будинок 1 А, ідентифікаційний код 37403308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-ПОСТАЧ" (25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, ВУЛИЦЯ ЕЛЬВОРТІ, будинок 5, кімната 214, ідентифікаційний код 37231965) 526 401,79 грн. - невикористаної попередньої оплати за товар та судовий збір у розмірі 7 896,02 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.08.2019.

Суддя О.В. Гулевець