Рішення

від 30.07.2019 по справі 910/12159/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2019Справа № 910/12159/18

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гера-3"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайнінгер"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Фізична особа-підприємець Захарко Сергій Вікторович

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача не з`явились;

від відповідача-1 Берездецький Ю.М. (адвокат);

від відповідача-2 Шишка Ю.М. (адвокат);

від третьої особи Берездецький Ю.М. (адвокат).

Вільний слухач Орел О.С.

В судовому засіданні 25.07.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників відповідачів-1, 2 та третьої особи, що повне рішення буде складено 09.08.2019р.

СУТЬ СПОРУ:

12 вересня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" (позивач) надійшла позовна заява № 1711 від 11.09.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гера-3" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Л 7 компютерс" (відповідач-2), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гера-3", ЄДРПОУ 22928754, за власні кошти демонтувати кондиціонери, в кількості 4 (чотири) шт., незаконно встановлені на фасаді будинку в„– 30 по вул. Лютеранській (у дворі) в м. Києві;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Л 7 компютерс", ЄДРПОУ 31410372, за власні кошти демонтувати незаконно встановлені кондиціонери, в кількості 2 (два) шт., в підвалі житлового будинку в„– 30 по вул. Лютеранській (у дворі) в м. Києві .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі без відповідного дозволу провели роботи по встановленню кондиціонерів в кількості 6 шт. за адресою будинку в„– 30 по вул. Лютеранській (у дворі) в м. Києві , а саме: 4 шт. на стіні фасаду будинку в дворі та 2 шт. в підвальному приміщенні в межах нежитлового приміщення 103 м2, житлового будинку, про що складено відповідний акт від 29.09.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 року у справі № 910/12159/18 позовну заяву № 1711 від 11.09.2018 року позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гера-3" та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Л 7 компютерс" про зобов`язання вчинити дії залишено без руху, надано Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва строк до 04.10.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

08 жовтня 2018 року через відділ діловодства суду від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, оформлені супровідним листом б/н б/д (04.10.2018 року вказані документи були передані до відділення поштового зв`язку).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/12159/18 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.11.2018 року.

07.11.2018 року через відділ діловодства суду від ТОВ "Л 7 компютерс" (відповідач-2) надійшов відзив на позовну, в якому відповідач-2 проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що ТОВ "Л 7 компютерс" є неналежним відповідачем у справі, оскільки не є власником вказаного приміщення та не має доступу до даного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська , 30 , з огляду на те, що в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "Креді Агріколь Банк" звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, яким є нежиле приміщення № 54 (літ А), що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лютеранська, 30/24 , загальною площею 101,10 кв.м. та яке реалізоване шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Власником даного нежилого приміщення відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 203498 09 жовтня 2016 року стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайнінгер".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 року підготовче засідання відкладено на 27.11.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року повідомлено сторін, що судове засідання у справі призначене на 27.11.2018 року не відбудеться, у зв`язку з направленням судді для участі у тренінгу, розгляд даної справи, підготовче засідання призначено на 06.12.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, підготовче засідання відкладено на 20.12.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року задоволено клопотання про заміну неналежного відповідача-2 Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва", замінено неналежного відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Л 7 компютерс" на належного відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайнінгер", підготовче засідання відкладено на 07.02.2019 року.

В підготовчому засіданні 07.02.2019 року судом оголошувалася перерва.

21.02.2019 року через відділ діловодства суду від ТОВ "Лайнінгер" (відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що ТОВ "Лайнінгер" є власником 2 (двох) кондиціонерів, які розташовані в підвальному приміщенні в межах нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська , 30, які позивач просить демонтувати посилаючись на порушення Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572. Відповідач-2 вказує, що висновки позивача про перевищення рівня звуку є хибними, оскільки еквівалентні рівні звуку в квартирах № 1, 2, 19 по вул. Лютеранській, 30 не перевищують допустимі значення згідно ГОСТ 12.1.036-81 для денного часу, що підтверджується протоколом № 55 про проведення досліджень шумового навантаження від 04.02.2019 року. Крім того, відповідач-2 зауважує, що на момент інструментальних досліджень рівнів шумового навантаження не було представника ТОВ "Лайнінгер", тому кондиціонери, які належать відповідачу-2 не могли перевищувати рівень шумового навантаження, так як не були увімкнені та не працювали на той момент. За припущенням відповідача-2, рівень звуку від кондиціонерів, який перевищує допустимі показники виходить саме від кондиціонерів промислових, які обслуговують продуктовий магазин розташований в житловому будинку, тобто ТОВ "Гера-3" (відповідача-1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Фізичну особу-підприємця Захарко Сергія Вікторовича, підготовче засідання відкладено на 21.03.2019 року.

В підготовчому засіданні 21.03.2019 року судом оголошувалася перерва з метою надання можливості представникам сторін спільно провести замір рівня шуму з урахуванням встановлених нових кондиціонерів.

В підготовчому засіданні 25.04.2019 року судом оголошувалася перерва з метою надання часу для технічної можливості проведення замірів рівня шуму з урахуванням встановлених нових кондиціонерів.

15.05.2019 року через відділ діловодства суду від ТОВ "Лайнінгер" (відповідач-2) надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач-2 вказує, що КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва не є уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, який має право на звернення до суду з даним позовом. Позивачем не було доведено, яким чином ТОВ Лайнінгер порушило права або охоронювані законом інтереси позивача. Також, позивачем не було доведено, якими саме діями відповідачів були порушені його права, що є підставою для відмови в позові.

В підготовчому засіданні судом 04.06.2019 року судом оголошувалася перерва.

Суд відмічає, що в підготовчому засіданні 04.06.2019 року було розглянуто заяву ОСОБА_1 про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Вказана заява відхилена як безпідставна, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 04.06.2019 року.

Згідно положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в залученні ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, з мотивів не доведення заявником, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки вищезазначеної особи щодо однієї з сторін.

15.07.2019 року через відділ діловодства суду від Фізичної особи-підприємця Захарка Сергія Вікторовича надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи протоколу № 07 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 10.07.2019 року Державної установи Київський міський лабораторний центр МОЗ України .

Підготовче засідання 16.07.2019 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, підготовче засідання призначено на 25.07.2019 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

В підготовчому засіданні 25.07.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/12159/18 до судового розгляду по суті на 30.07.2019 року.

В судовому засіданні 30.07.2019 року представники відповідачів-1, 2 та третьої особи проти задоволення позову заперечили та просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі, з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання 30.07.2019 року не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів-1, 2 та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гера-3" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Л 7 компютерс" є власниками нежитлового приміщення на першому поверсі житлового будинку в„– 30 по вул. Лютеранській у м. Києві , що підтверджується свідоцтвом про власність № 76 від 11.09.1997 року та договором № 547 від 09.07.2004 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайнінгер" відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 203498 від 09.10.2016 року стало власником нерухомого майна - нежилого приміщення № 54 (літ А), що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лютеранська, 30/24 , загальною площею 101,10 кв.м, на яке було звернено стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Л 7 компютерс" перед ПАТ "Креді Агріколь Банк".

Житловий будинок в„– 30 по вул. Лютеранській у м. Києві є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 року № 284/5096 Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва .

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 року №1112 Про питання організації управління районами в місті Києві житловий будинок в„– 30 по вул. Лютеранській у м. Києві переданий до сфери управління Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 року № 509 Про перезакріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації передбачено здійснення перезакріплення об`єктів житлового фонду разом з вбудованими нежилими А приміщеннями з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва Липкижитлосервіс , Печерська брама , Хрещатик та Печерськжитло на баланс комунального підприємства Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва .

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (підприємство), перейменоване відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва та віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації. Підприємство утворене рішенням Печерської районної у місті Києві ради від 18.10.2007 року № 9. Власником Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

Пунктом 15 рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 Про удосконалення структури житлово-комунальним господарством міста Києва комунальне підприємство Печерського району м. Києва Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва перейменоване в комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва та його віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві районної адміністрації.

Відповідно до п. 16 цього ж рішення житловий фонд, в тому числі житловий будинок в„– 30 по вул. Лютеранській у м. Києві був переданий з балансу КП УЖГ Хрещатик на баланс КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва .

29.09.2017 року комісією у складі представників ЖЕД Хрещатик , КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" у складі: заступника начальника ОСОБА_2 , майстра ремонтної дільниці ОСОБА_3 , майстра технічної дільниці ОСОБА_4 склалдено акт на предмет встановлення кондиціонерів в кількості 4 шт. в житловому будинку в„– 30 по вул. Лютеранській: 2 - на стіні фасаду будинку в дворі, 2 - в підвальному приміщенні житлового будинку.

02.10.2017 року позивач звернувся до власника магазину по вул. Лютеранській, 30 - ОСОБА_5 з вимогою № 1201 терміново демонтувати кондиціонери, які незаконно встановлені на стіні дворового фасаду житлового будинку в„– 30 по вул. Лютеранській . Втім, вказана вимога залишена без задоволення.

06.06.2018 року комісією у складі представників ЖЕД Хрещатик , КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" у складі: заступника начальника ОСОБА_2 , майстра ремонтної дільниці ОСОБА_3 , майстра технічної дільниці ОСОБА_6 складено акт на предмет встановлення кондиціонерів в кількості 6 шт. в житловому будинку в„– 30 по вул. Лютеранській: 4 - на стіні фасаду будинку в дворі, 2 - в підвальному приміщенні житлового будинку.

20.07.2018 року позивач звернувся до ТОВ Гера-3 ( ОСОБА_7 ) з вимогою № 1436 терміново демонтувати кондиціонери, які незаконно встановлені на стіні дворового фасаду житлового будинку в„– 30 по вул. Лютеранській . Втім, вказана вимога залишена без задоволення.

В листі № 2475-02 від 07.08.2017 року Державної установи Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України вказано, що згідно протоколу проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 04.08.2017 року № 48 на момент проведення замірів в житлових кімнатах квартир № 1, 2, 5, 19, 24 еквівалентні рівні звуку від кондиціонерів перевищують допустимий рівень на 4-7 дбА, на прибудинковій території рівень звуку перевищує на 13-4 дбА для денного часу згідно ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму та ГОСТ 12.1.036-81 Шум. Допустимые уровни в жилых и общественных зданиях .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі без відповідного дозволу провели роботи по встановленню кондиціонерів в кількості 6 шт. за адресою будинку в„– 30 по вул. Лютеранській (у дворі) в м. Києві , а саме: 4 шт. на стіні фасаду будинку в дворі та 2 шт. в підвальному приміщенні в межах нежитлового приміщення 103 м2, житлового будинку, на вимогу позивача дій по демонтажу кондиціонерів не провели, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Норми ст. 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Статтею 24 Житлового кодексу УРСР визначено, що Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Положеннями ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до пункту 1.4.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 14.05.2005 року, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Згідно зі ст. 179 Житлового кодексу УРСР користування будинками (квартирами) державного й громадського житлового фонду, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями.

Згідно з п. 7.3 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45, власник та наймач (орендар) приміщень житлових будинків зобов`язаний: дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно з ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів будівництва забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

При цьому, згідно зі статтею 24 Закону України "Про основи містобудування" державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Відповідно до ч. 1 п. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

З наведених норм вбачається, що контроль за дотриманням під час проведення будівельних робіт вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, у разі порушення відповідачами будівельних норм і правил, позов подає відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, а не позивач.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.05.2015 року у справі № 910/20685/14.

Зі змісту вказаних норм чинного законодавства, як і зі змісту позовних вимог не вбачається правових підстав, що передбачали б надання позивачу повноважень звертатися до суду з вимогою усунути порушення, допущені відповідачами шляхом встановлення кондиціонерів без відповідного проекту та дозволу.

При цьому, позивачем не наведено доводів та доказів на підставі яких можливо було б встановити, в чому саме полягає порушення цивільних прав чи охоронюваних законом інтересів саме позивача в межах його правового статусу у спірних правовідносинах.

Крім того, суд зауважує, що посилання позивача на ст. 24 Житлового кодексу УРСР та ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", як на підставу проведення перевірки та звернення з даним позовом до суду, відповідно до яких обов`язком балансоутримувача, зокрема, є утримання на балансі майна, визначеного договором з власником (співвласниками), забезпечення належних експлуатації та утримання майна, що перебуває на його балансі, суд відхиляє з тих підстав, що вказана норма не підлягає застосуванню, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальним законодавством (зазначеним вище).

Суд відмічає, що надані позивачем акти від 29.09.2017 року та 06.06.2018 року складені без участі представників відповідачів, з наданих актів не вбачається, що кондиціонери в кількості 4 (чотири) шт., незаконно встановлені на фасаді будинку в„– 30 по вул. Лютеранській (у дворі ) в м. Києві та в підвалі житлового будинку в„– 30 по вул. Лютеранській (у дворі ) в м. Києві в кількості 2 (два) шт. належать саме відповідачам-1, 2.

Разом з цим, на підставі договору оренди № 1-ВП від 01.03.2018 року, укладеного між ТОВ Гера-3 (орендодавець) та ФОП Захарко С.В. (орендар) нежитлове приміщення площею 175 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 30 , власником якого є ТОВ Гера-3 перебуває в оренді ФОП Захарко С.В .

У довідці № 19/04/19 від 19.04.2019 року ФОП Захарко С.В. вказав, що у серпні 2018 року було здійснено монтаж двох кондиціонерів марки LS-HE55TMA4 (нового покоління) на місці двох демонтованих кондиціонерів марки YORK ZJHH60. Демонтаж кондиціонерів здійснено для зменшення до мінімальних показників рівнів шуму, які утворюються внаслідок роботи внутрішньобудинкової системи вентилювання у нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 30.

В матеріалах справи міститься лист № 001-2066 від 31.07.2017 року Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому зазначено, що облаштування житлових будинків додатковим обладнанням, не визначеним проектом забудови будинку, та отримання дозволу на його встановлення регламентувалося Правилами забудови міста Києва, затвердженими рішеннях Київської міської ради від 27.01.2005 року № 11/2587, та Правилами благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київради від 25.12.2008 року № 1051/1051. Необхідність чи порядок отримання дозвільної документації на влаштування блоків зовнішнього охолодження систем кондиціювання жодним нормативним документом не врегульовано. Перевіркою встановлено, що для забезпечення законних прав мешканців на відпочинок, адміністрацією магазину проведено роботи із шумоізоляції вентиляційного обладнання, зокрема облаштовано дашки над кондиціонерами із шумопоглинаючих матеріалів.

Крім того, ФОП Захарко С.В. надано до суду протокол № 07 від 10.07.2019 року Державної установи Київський міський лабораторний центр МОЗ України проведення дослідження шумового навантаження в житлових кімнатах квартир в„– 1 , 2 в будинку в„– 30 по вул. Лютеранській в м. Києві (за погодженням з їх мешканцями і за сприяння та участі позивача), в підсобному приміщенні магазину продовольчих товарів Домашня крамниця в будинку в„– 30 по вул. Лютеранській в м. Києві та на прибудинковій території будинку в„– 30 по вул. Лютеранській .

За результатами дослідження у протоколі № 07 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 10.07.2019 року встановлено, що квівалентні рівні звуку в квартирах в„– 1, 2, підсобному приміщенні магазину та на прибудинковій території по вул. Лютеранській, 30 не перевищують допустимі значення згідно ДСН №463 від 22.02.2019 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав для зобов`язання відповідачів демонтувати за власні кошти кондиціонери в кількості 4 (чотири) шт., незаконно встановлені на фасаді будинку в„– 30 по вул. Лютеранській (у дворі ) в м. Києві та в підвалі житлового будинку в„– 30 по вул. Лютеранській (у дворі) в м. Києві в кількості 2 (два) шт. не наведено, окрім того, судом не встановлено, а позивачем належним чином не доведено існування його порушеного права, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог за викладених в позовній заяві обставин.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що надані відповідачем усні заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Отже, рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав їх недоведеності та необґрунтованості, в аспекті ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.08.2019р.

Суддя О.В. Котков