Рішення

від 05.08.2019 по справі 913/314/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 серпня 2019 року Справа № 913/314/19

м.Харків Провадження №33/913/314/19

За позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", вул.Кудрявська, 26/28, м.Київ, 04053, в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", вул.Стадіонна, буд.9, смт.Донець, Балаклійський район, Харківська область, 64250

до Приватного малого підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Іртекс", вул.Пивоварова, буд.4, корп.9, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400

про стягнення 315 499 грн 75 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Славич В.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: адвокат Заболотний А.М., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ№ 2342 від 09.10.2018, довіреність № 2-415д від 28.12.2018;

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного малого підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Іртекс" про стягнення грошових коштів за договором поставки №17Т-657 (закупівлі товару за власні кошти) від 20.04.2018 року в розмірі 315 499 грн 75 коп., з яких: 210 499 грн 83 коп.- пені, 104 999 грн 92 коп. - штрафу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на неналежне виконання відповідачем як постачальником умов вказаного договору в частині своєчасної поставки товару у визначених обсягах. У зв`язку із допущеним відповідачем простроченням виконання зобов`язання на підставі п.7.11 договору позивачем були нараховані пеня та штраф.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.06.2019 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.07.2019.

Через канцелярію суду 09.06.2019 та 26.06.2019, від представника позивача надійшли супровідний лист б/н та б/д з випискою з рахунку позивача від 03.05.2019 та клопотання, в якому представник позивача просить долучити до матеріалів справи докази здійснення оплати за поставлений товар за видатковими накладними №РН-0000161 від 07.11.2018, №РН-0000162 від 22.11.2018, №РН-0000165 від 06.12.2018, №РН-0000002 від 22.01.2019, а саме: копії платіжних доручень №92798 від 28.12.2018 у сумі 449 999 грн 68 коп., №93376 від 28.12.2018 у сумі 299 999 грн 78 коп., №104774 від 29.01.2019 у сумі 149 999 грн 89 коп., №121749 від 12.03.2019 у сумі 599 999 грн 57 коп.

Подані позивачем документи суд розглянув та долучив до матеріалів справи.

11.07.2019 на електронну адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення за вих.№20190710-02 від 10.07.2019, які за своїм змістом є відзивом на позов, в яких останній не заперечує проти заявлених позовних вимог та наводить підстави допущення прострочення у поставки товару позивачу.

Натомість направлені відповідачем на електронну пошту суду письмові пояснення за вих.№20190710-02 від 10.07.2019 не оформлені належним чином, не підписані електронним підписом, про що відповідачу було роз`яснено в ухвалі суду від 11.07.2019, письмові пояснення були залишені без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.08.2019.

В судове засідання 05.08.2019 прибув представник позивача надав усні пояснення з приводу предмету та підстав поданого позову, наданих на підтвердження власної правової позиції доказів, просив позов задовольнити повністю.

16.07.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення за вих.№20190710-02 від 10.07.2019, які за своїм змістом є відзивом на позов та раніше були направлені на електронну адресу суду без належного оформлення, в яких останній не заперечує проти заявлених позовних вимог та наводить підстави допущення прострочення в постачанні товару позивачу.

Згідно положень ч.1 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Положеннями частин 5, 8 ст.167 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відзив подається відповідачем у строк, встановлений судом, копія відзиву направляється усім учасникам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані письмові пояснення (відзив на позов) відповідачем своєчасно не були подані, відповідного клопотання про продовження встановленого судом строку для подання відзиву відповідачем не надано.

Крім того, як вбачається зі змісту пояснень та переліку додатків, відповідачем в порушення вимог п.2 ч.6 ст.165 Господарського процесуального кодексу України копію письмових пояснень (відзиву) позивачу направлено не було, доказів відправки суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, направлені відповідачем письмові пояснення (відзив на позов) залишаються судом без розгляду.

Оскільки відповідачем не було надано відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, копію не було направлено позивачу, розгляд справи на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за наявними матеріалами.

За висновком суду, неприбуття представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, враховуючи належне його повідомлення. Суд також враховує, що від сторін обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду спору не надходило, а ухвалою суду явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.

У судовому засіданні 05.08.2019 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

20.04.2018 між Приватним малим підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Іртекс" (відповідач/постачальник) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (позивач/покупець) укладено договір поставки №117Т-657(закупівлі товару за власні кошти) (а.с.12-16).

Згідно предмету договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такий товар (п.1.1 договору).

Вартість товару вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (для резидента) або в іноземній валюті (для нерезидента) (п.3.1. договору).

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника з урахуванням ПДВ, на умовах зазначених в специфікації.

Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Спеціфікаціях до цього договору (п.5.1. договору).

В п.5.2 договору сторони погодили, що обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в розділі ХІV даного договору.

Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (п.5.3 договору).

В п.7.11 договору також сторони погодили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікаціях до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), і діє до повного виконання сторонами зобов`язань (п.10.1 договору).

На виконання умов договору, сторони підписали Специфікацією №1 від 20.04.2018 до договору поставки №117Т-657 (закупівлі товару за власні кошти) від 20.04.2019, в п.3 якої встановили строк поставки товару, що складає не більше 90 календарних днів з дати підписання договору (а.с.16-17).

Загальна вартість товару складає 1499998,92 грн (п.1 специфікації №1).

Умови та строки оплати: по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки (п.4 специфікації №1).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач 24.04.2018 на електронну адресу відповідача направив рознарядку №1 від 24.04.2018 на весь обсяг товару визначений у Специфікації №1 до договору, з проханням здійснити поставку товару в строк до 19.07.2019, належність підтверджується роздруківкою з сайту https:zakupki.prom.ua- щодо закупівлі UA-2017-11-30-002754-с за результатами якої було укладено договір).

На виконання умов договору відповідач здійснив поставку товару на загальну суму 1499998 грн 92 коп., однак з простроченням строків, протягом листопада 2018 року - січня 2019, що підтверджується:

- видатковою накладною №РН-0000161 від 07.11.2018 на суму 449999 грн 68 коп. (а.с.23);

- видатковою накладною №РН-0000162 від 22.11.2018 на суму 299999 грн 78 коп. (а.с.24);

- видатковою накладною №РН-0000165 від 06.12.2018 на суму 149999 грн 89 коп. (а.с.25);

- видатковою накладною №РН-0000002 від 22.01.2019 на суму 599999 грн 57 коп. (а.с.26).

На виконання умов договору та специфікації позивач належним чином виконав свої зобов`язання та здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями №92798 від 28.12.2018 на суму 449999 грн 68 коп., №93376 від 28.12.2018 на суму 299999 грн 78 коп., №104774 від 29.01.2019 на суму 149999 грн 89 коп., №121749 від 12.03.2019 на суму 599999 грн 57 коп. (а.с.73-76).

У зв`язку з порушенням строків поставки позивач звертався до відповідача з претензією за вих.№ШГВ2163-003.1.1-06 від 04.03.2019 про сплату пені та штафу в сумі 325499 грн 75 коп., яка була отримана відповідачем та частково задоволена (а.с.27).

Зокрема, відповідачем 03.05.2019 було перераховано на рахунок позивача 10000 грн 00 коп. в рахунок сплати штрафних санкцій, заявлених в претензії, що підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с.66).

Оскільки вимоги позивача про відшкодування відповідачем штрафних санкцій нарахованих у зв`язку із допущеним простроченням в постачанні товару не були повністю задоволені останнім, зазначене стало підставою для звернення позивача до суду для захисту майнових інтересів.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначене також відповідає положенням ст.712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно положень ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом вище, уклавши сецифікацію №1 від 20.04.2018 до договору поставки №117Т-657 (закупівлі товару за власні кошти) від 20.04.2019 сторони погодили, що строк поставки товару не більше 90 календарних днів з дати підписання договору.

Крім того, в направленій рознарядці №1 від 24.04.2018 позивач просив здійснити поставку до 19.07.2018.

Судом враховується, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 254 Цивільного кодексу України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, судом встановлено, що відповідач не своєчасно виконав своє зобов`язання за договором в частині строків поставки товару. Враховуючи строк поставки, встановлений в п.3 специфікації, та дату укладення сторонами договору - 20.04.2018, поставка товару мала відбутися до 20.07.2018 (90й календарний день припадає на 19.07.2018, четвер).

Разом з цим, поставку товару відповідач здійснював, як зазначено вище, протягом листопада 2018 року - січня 2019 року, допустивши порушення умов договору та специфікації.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. І лише у разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України.

Зокрема, в п.7.11 договору сторони погодили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікаціях до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення , а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Отже, умовами договору, в п.7.11, сторони передбачили строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, зокрема понад шестимісячний строк, що відповідає вимогам частини 6 ст. 232 ГК України.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Вищого господарського суду України у справі №910/6379/14 від 15.04.2015 та Верховного суду у справі №910/22541 від 10.05.2018.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на загальну суму 220499 грн 83 коп. за загальний період нарахування 20.07.2018 по 22.01.2019 (а.с.5), суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору.

Також, позивачем правомірно враховано часткове погашення відповідачем штрафних санкцій на суму 10 000 грн, а отже обґрунтовано заявлено до стягнення пеню в сумі 210499 грн 83 коп.

Як вже зазначалося, матеріалами справи підтверджується допущене відповідачем прострочення понад тридцять днів з поставки товару, а тому суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно застосовано положення п.7.11 договору та заявлено до стягнення нарахований штраф.

Перевіривши розрахунок штрафу, наданий позивачем, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі, визначеному позивачем, а саме - 104999 грн 92 коп.

Враховуючи вищевикладене, позов визнається обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю. З відповідача на користь позивача слід стягнути 210 499 грн 83 коп.- пені, 104 999 грн 92 коп. - штрафу.

Також згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у зв`язку із задоволенням позову в сумі 4732 грн 50 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" до Приватного малого підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Іртекс" про стягнення 315 499 грн 75 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Іртекс" (вул.Пивоварова, буд.4, корп.9, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 30672410) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул.Кудрявська, 26/28, м.Київ, 04053, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (вул.Стадіонна, буд.9, смт.Донець, Балаклійський район, Харківська область, 64250, ідентифікаційний код 00153146) пеню у сумі 210 499 грн 83 коп., штраф у сумі 104 999 грн 92 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4 732 грн 50 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення підписано 09.08.2019.

Суддя О.В. Драгнєвіч