Рішення

від 01.08.2019 по справі 922/1060/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1060/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №4, м. Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвена", м.Харків про стягнення 422 698,41грн. за участю представників:

від прокуратури: Клейн Л.В., посвідчення №051089 від 02.10.2018

від позивача: Мовчан М.В., довіреність №08-21/509/2-19 від 19.02.2019

від відповідача: Резнікова Т.П., довіреність б/н від 13.05.2019

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №4 (далі за текстом - прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі за текстом - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвена" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 422698,41грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач у період з 01.03.2017 по 28.02.2019 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою площею 0,1053га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 422698,41грн.

Ухвалою від 15.04.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.05.2019.

У підготовчому засіданні 14.05.2019 судом оголошено перерву до 05.06.2019.

04 червня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. При цьому, зазначив, що спірна земельна ділянка протягом зазначеного у позові періоду, за який прокурор просить стягнути безпідставно збережені кошти, не існувала як об`єкт цивільних прав. Крім того, позивачем не надано витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки. Одночасно з відзивом відповідачем подано клопотання про поновлення строку для його надання, яке мотивоване тим, що ТОВ "Ольвена" не отримувало копії позовної заяви з додатками, а тому у нього була відсутня можливість подати відзив у встановлений судом строк.

У підготовчому засіданні 05.06.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження процесуального строку для подання відзиву, у зв`язку з чим відзив відповідача на позовну заяву долучено до матеріалів справи. Також у даному підготовчому засіданні було постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 11.06.2019.

07 червня 2019 року від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій він не погодився із запереченнями відповідача. Зазначив, що предметом даного позову є стягнення безпідставно збережених грошових коштів, які відповідач зберіг за рахунок позивача. Ні земельна ділянка за адресою: м АДРЕСА_1 , як об`єкт, ні права на неї не є предметом даного судового розгляду. Збереження майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття останнім права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" по АДРЕСА_1 . З аналізу змісту статей 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи. У даному випадку наявні усі три вказані ознаки, що є підставою для задоволення позову.

11 червня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що формування земельної ділянки як об`єкту цивільних прав за відповідним проектом землеустрою здійснюється виключно за клопотанням зацікавленої особи з метою подальшого надання такої земельної ділянки в користування або передачі у власність. Харківська міська рада не має повноважень самостійно формувати земельні ділянки як об`єкти цивільних прав всупереч процедури, що передбачена статтею 123 Земельного Кодексу України. Крім того, позивач вказує на те, що відповідач у відзиві пов`язує два різні інститути цивільного права - договірних зобов`язань, які регулюються ст.ст.123, 125 ЗК України, та кондикційних, які врегульовані виключно ст.ст.1212-1214 ЦК України.

У підготовчому засіданні 11.06.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 09.07.2019.

У судових засіданнях 09.07.2019 та 29.07.2019, оголошувалися перерви до 29.07.2019 та 01.08.2019, з метою надання можливості сторонам врегулювати спір у добровільному порядку.

31 липня 2019 року від відповідача надійшла заява про часткове визнання позовних вимог. У даній заяві відповідач зазначив, що не погоджується з розміром суми стягнення та розміром земельної ділянки, які зазначені в позовній заяві Харківської місцевої прокуратури № 4. При цьому, посилаючись на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 , зазначена земельна ділянка віднесена до земель промисловості; площа земельної ділянки зазначена у розмірі 1238кв.м. У зв`язку з цим, відповідач здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період, вказаний в позовній заяві, та вважає його обґрунтованим саме в розмірі 130113,84грн.

Прокурор у судовому засіданні 01.08.2019 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на стягненні з відповідача суми збережених коштів, яка зазначена в позові. Заперечив проти доводів відповідача про те, що розмір цієї суми складає лише 130113,84грн., оскільки вони не відповідають наявним у справі доказам.

Представник позивача в судовому засіданні 01.08.2019 погодився з позицією відповідача щодо фактичного розміру заборгованості в сумі 130113,84грн. Зазначив, що при складенні розрахунків розмірів орендної плати, які були додані до позову було помилково визначено фактичний розмір земельної ділянки та не враховано те, що використовувана відповідачем земельна ділянка віднесена до земель промисловості. У зв`язку з цим, позивачем під час розгляду справи було проведено перерахунок безпідставно збережених відповідачем коштів, згідно з яким відповідач за період з 01.03.2017 по 28.02.2019 має сплатити саме 130113,84грн.

У судовому засіданні 16.04.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Згідно наявної у справі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" (яка складається з приміщень 1-32) загальною площею 574,5кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 130-Б, з 16.02.2017 зареєстроване за TOB "Ольвена" (ЄДРПОУ 41151708) на підставі акту оцінки та прийому-передачі майна до статутного капіталу даного товариства від 16.02.2017.

Отже, відповідач з 16.02.2017 є власником нежитлової будівлі літ."А-1" по АДРЕСА_1 .

Відповідно до вищезазначеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно речові права відповідача на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані. Докази реєстрації інших осіб на вказану земельну ділянку в матеріалах справи також відсутні.

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка, яка використовується для експлуатації та обслуговування належної відповідачу нежитлової будівлі загальною площею 574,5кв.м. по АДРЕСА_1 , перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

При цьому, дана земельна ділянка використовується відповідачем без виникнення права власності або користування нею та без державної реєстрації цих прав відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України.

Як вказує прокурор у позові, відповідач використовує земельну ділянку розміром 0,1053га. Така ж сама площа зазначена і в доданому до позову плані зйомки земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 (а.с.38), а також розрахунках розміру орендної плати (а.с.24-26).

Разом із тим, в матеріалах справи наявний акт обстеження земельної ділянки від 12.03.2018 (а.с.21), складений головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Салогубом Р.Г., відповідно до якого проведеним на місцевості обстеженням земельної ділянки встановлено, що розмір використовуваної ТОВ "Ольвена" земельної ділянки АДРЕСА_1 складає орієнтовно 0,1200га.

Отже, при поданні позову прокурором було подано суперечливі докази щодо фактичного розміру земельної ділянки, який використовує відповідач для експлуатації та обслуговування належної йому нежитлової будівлі загальною площею 574,5кв.м. по пр АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем та відповідачем в порядку добровільного врегулювання спору було погоджено, що фактичним розміром земельної ділянки, яку використовує відповідач по АДРЕСА_1 є 1238кв.м. (0,1238га), що підтверджується заявою відповідача про часткове визнання позовних вимог, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.06.2019 №1053/0/45-19, а також розрахунками розміру орендної плати, доданими до листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №02/07 від 29.07.2019.

Як зазначили представники позивача та відповідача в судовому засіданні 01.08.2019, відповідачем на даний час здійснюються заходи щодо отримання вищевказаної ділянки в оренду шляхом укладення відповідного договору оренди землі з Харківською міською радою в установленому чинним законодавством порядку. Вищевказані витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розрахунки розміру орендної плати були складені вже під час розгляду даної справи, а тому з об`єктивних причин не могли бути надані в строки, передбачені статтею 80 ГПК України.

При цьому, суд зауважує, що за наслідком реалізації сторонами наміру добровільно врегулювати спір, ними не було укладено мирову угоду.

Між тим, положеннями частини статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Таким чином, з огляду на те, що прокурором до позову додано суперечливі дані щодо розміру земельної ділянки, що використовується відповідачем (0,1053га та 0,1200га), а сторони визнають факт її використання в розмірі 0,1238га, суд вважає доведеним факт користування відповідачем земельною ділянкою саме в розмірі 0,1238га.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у Харківській області від 05.12.2018 №29968/9/20-40-12-14-26 відповідач не значиться платником плати за землю по АДРЕСА_1 .

Таким чином, відповідач не набув у встановленому порядку належних прав власності або користування на дану земельну ділянку та не сплачує грошові кошти за користування нею у встановленому законодавством розмірі.

Згідно з вимогами ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор у позові зазначив, що відповідач протягом тривалого час ухиляється від виконання покладеного на нього законом обов`язку укласти з органом місцевого самоврядування договору оренди землі, чим порушує права територіальної громади міста Харкова і у спірних правовідносинах інтереси держави та позивача, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Разом з цим, Харківською міською радою, як представницьким органом територіальної громади, не вживаються заходи по захисту її майнових прав та інтересів щодо наповнення місцевого бюджету за рахунок коштів плати за землю. Бездіяльність Харківської міської ради зі звернення до суду з відповідним позовом до TOB "Ольвена" свідчить про неналежне здійснення радою захисту інтересів громади в сфері залучення коштів плати за землю до бюджету та є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів територіальної громади.

З наведених підстав прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просив стягнути з відповідача 422698,41грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.03.2017 по 28.02.2019.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє нежитловою будівлею літ."А-1" загальною площею 574,5кв.м., яка розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Проте відповідне право щодо земельної ділянки загальною площею 0,1238га, яка фактично використовується для експлуатації та обслуговування даної нежитлової будівлі, за відповідачем не зареєстровано.

Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

З наявної у справі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що відповідач зареєстрував право власності на нежитлову будівлю літ."А-1" по АДРЕСА_1 16.02.2017.

Отже, з 16.02.2017 у нього виникло право власності на цей об`єкт нерухомості, і, відповідно, виник обов`язок щодо здійснення оплати за користування земельною ділянкою, на якій такий об`єкт розташований.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За таких обставин, відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Розмір збережених відповідачем коштів у період з 01.03.2017 по 28.02.2019 в сумі 422698,41грн. було розраховано прокурором як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, що нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Разом із тим, перевіривши додані до позову розрахунки орендної плати суд зазначає, що вони здійснені за невірною площею земельної ділянки, а саме: 1053кв.м. замість 1238кв.м., у зв`язку з чим вони не можуть бути прийняті судом.

Крім того, з пояснень сторін у судовому засіданні також вбачається, що при здійсненні цих розрахунків було невірно визначено категорію земельної ділянки, яка використовується відповідачем, у зв`язку з чим застосовано невірний коефіцієнт Кф-3 замість Кф-1,2, а також ставку річної орендної плати 8% замість 4%.

Так, відповідач у заяві про часткове визнання позовних вимог зазначив, що Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі м.Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 з подальшими змінами (далі-Положення), встановлено порядок розрахунку орендної плати. Базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 , зазначена земельна ділянка віднесена до земель промисловості. Площа земельної ділянки зазначена у розмірі 1238 кв.м.

В розділі четвертому Положення зазначена ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за використання земельної ділянки, віднесеної до земель промисловості, в розмірі 4%.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.06.2019 №1053/0/45-19, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , складає 1626422грн. Тобто, річна орендна плата складає 4% від 1626422грн., що дорівнює 65056,88грн.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з TOB "Ольвена" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за 24 місяці, тому орендна плата за вказаний період становить 65056,88грн. /12 х 24 = 130113,84грн.

Вищевказані доводи відповідача підтримані представником позивача в судовому засіданні 01.08.2019, а також підтверджуються листом Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №02/07 від 29.07.2019 та доданими до нього розрахунками розміру орендної плати за період з 01.03.2017 по 28.02.2019.

Така позиція позивача та відповідача є правомірною, оскільки ґрунтується на нормах Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати такими, що підлягають частковому задоволенню - в розмірі 130113,84грн.

Усні заперечення прокурора в судовому засіданні 01.08.2019 щодо правильності визначеного сторонами розміру безпідставно збережених відповідачем коштів, судом не приймаються, оскільки вони не підтверджені відповідним нормативним обґрунтуванням та доказами.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1951,71грн.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвена" (61121, м.Харків, пр.Тракторобудівників, буд.130-Б, код 41151708) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243, реєстраційний рахунок 35417005032986, банк ГУ ДКСУ в Харківській області, УДК у Московському районі м.Харкова, МФО 851011) 130113,84грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвена" (61121, м.Харків, пр.Тракторобудівників, буд.130-Б, код 41151708) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м.Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1951,71грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "09" серпня 2019 р.

Суддя М.В. Калантай