Рішення

від 08.08.2019 по справі 920/468/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

08.08.2019 Справа № 920/468/19 Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю. при секретарі судового засідання Малюку Р.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/468/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю К.П.К. СКІФІЯ (вул. Миколи Голего, буд. 5, нежиле приміщення 134, м. Київ, 03058, ідентифікаційний код 42395708),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Масляничні культури (вул. Кооперативна, буд. 3, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 39533493),

про стягнення 650233,47 грн. заборгованості та господарських санкцій за невиконання зобов`язань на підставі договору поставки № 0110-1 від 01.10.2018, укладеного між сторонами.

представники сторін:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю К.П.К. СКІФІЯ (вул. Миколи Голего, буд. 5, нежиле приміщення 134, м. Київ, 03058, ідентифікаційний код 42395708) в травні місяці 2019 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Масляничні культури (вул. Кооперативна, буд. 3, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 39533493) на свою користь заборгованість в сумі 650233,47 грн. на підставі поставки № 0110-1 від 01.10.2018, укладеного між сторонами, яка складається із: 518917,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 93665,41 пені, 7830,10 грн. 3 % річних та 29820,96 грн. інфляційних нарахувань.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.07.2019 позовні вимоги були задоволені частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Масляничні культури (вул. Кооперативна, буд. 3, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 39533493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю К.П.К. СКІФІЯ (вул. Миколи Голего, буд. 5, нежиле приміщення 134, м. Київ, 03058, ідентифікаційний код 42395708) заборгованість за отриманий товар в сумі 518917,00 грн., пеню в сумі 77543,42 грн., 3 % річних в сумі 9962,63 грн., інфляційні нарахування в сумі 34809,26 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 9619,49 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

25.07.2019 до суду надійшла заява ТОВ К.П.К. Скіфія про подання доказів розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою від 05.08.2019 у справі № 920/468/19 судом постановлено прийняти до розгляду заяву ТОВ К.П.К. Скіфія про подання доказів розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; заяву призначити до розгляду у засіданні на 08.08.2019.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про поважність причин неявки суду не повідомили.

За приписами частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з умовами договору про надання правничої допомоги б/н від 06.05.2019 в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги підлягають: використання власного або залученого адвокатом транспортного засобу чи послугами перевізників пасажирів, час перебування в дорозі, у тому числі очікування, для участі адвоката у заході та у зворотному напрямку.

Частиною шостою статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктами 4.1 вищезазначеного договору встановлено, що оплата послуг адвоката здійснюється позивачем у формі гонорару розрахованого відповідно критеріям розрахунку розміру гонорару в залежності від виконаних робіт (наданих послуг), їх обсягів та компенсацій витрат.

В обґрунтування вказаної вище вимоги, представником позивачем надано суду для долучення до матеріалів даної справи детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом у справі № 920/468/19 від 30.07.2019 та копії наступних письмових доказів: договору про надання правничої допомоги б/н від 06.05.2019; актів № 1 від 10.05.2019, № 2 від 13.05.2019, № 3 від 13.05.2019, № 4 від 13.05.2019, № 5 від 14.05.2019 та № 6 від 12.06.2019; звіту адвоката від 10.05.2019; рахунку-фактури № 1 від 10.05.2019; платіжного доручення № 77 від 13.05.2019; звіту адвоката № 2 від 14.05.2019; рахунку-фактури № 2 від 14.05.2019; платіжного доручення № 78 від 15.05.2019; звіту адвоката № 3 від 18.06.2019; рахунку-фактури № 3 від 18.06.2019; платіжного доручення № 114 від 19.06.2019; звіту адвоката № 4 від 17.07.2019; рахунку-фактури № 4 від 17.07.2019; платіжного доручення № 167 від 30.07.2019; звіту адвоката № 5 від 22.07.2019; рахунку-фактури № 5 від 22.07.2019; звіту адвоката № 6 від 29.07.2019; рахунку-фактури № 6 від 29.07.2019.

Зазначені письмові докази долучено судом до матеріалів даної справи.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку вартість наданих позивачу юридичних послуг складає 149784,40грн.; позивачем сплачено зазначені послуги на 106172,40 грн., тобто не сплаченими залишились послуги на суму 43612,00 грн.

Відповідно до наданих представником позивача копій платіжних доручень вартість наданих позивачу юридичних послуг складає 109172,40грн.

Розподіл судом інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Сумської області від 25.07.2018 не вирішено повністю питання щодо розподілу судових витрат зі справи, а також приймаючи до уваги надання суду представником позивача на підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, у розумінні вимог статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 109172,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Масляничні культури (вул. Кооперативна, буд. 3, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 39533493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю К.П.К. СКІФІЯ (вул. Миколи Голего, буд. 5, нежиле приміщення 134, м. Київ, 03058, ідентифікаційний код 42395708) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 109172,40 грн.

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне додаткове рішення складено 09 серпня 2019 року.

Суддя О.Ю. Соп`яненко