Рішення

від 01.08.2019 по справі 300/119/19

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 300/119/19

Провадження № 2/300/63/2019

01.08.2019 року смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Вотьканича В.А., за участю секретаря с/з Іванової Н.Я.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Редакції Воловецької районної газети Голос Верховини про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Редакції Воловецької районної газети Голос Верховини про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги, мотивовано тим, що 10 травня 2012 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Редакції Воловецької районної газети Голос Верховини на посаду бухгалтера. 13 серпня 2018 року позивача ОСОБА_1 , було звільнено із займаної посади бухгалтера у зв`язку зі скороченням (ч.1 ст.40 КЗпП України ), що підтверджується відповідними записами у відомостях про роботу трудової книжки позивача та відповідно до наказу № 6 від 13.08.2018 р.(а.с.80). Разом з тим, виплата всіх сум, що належала позивачу та виплата вихідної допомоги в день звільнення не проводилися. Відповідач як роботодавець був зобов`язаний виплатити працівнику всі належні суми у день звільнення. Однак, у зазначений термін 13 серпня 2018 року, ця вимога була порушена. Частковий розрахунок відповідачем було проведено 20.12.2018 року за чотири місяці після звільнення, що підтверджується випискою АТ КБ Приватбанк , у якій зазначено, що 20.12.2018 р. на картку позивача відбулося надходження коштів, зокрема заробітної плати в розмірі 2997,01 гривень. На підставі викладеного, просила суд стягнути з Редакції Воловецької районної газети Голос Верховини на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 13.08.2018 р. по 20.12.2018 р.

29.05.2019 р. позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог. Заява мотивована тим, що згідно з розрахунково-платіжною відомістю за № 8 за серпень 2018 р. позивачу ОСОБА_1 як бухгалтеру було здійснено нарахування за один відпрацьований день 135,38 гривень, гірські - 33,85 гривень, а також вихідну допомогу у розмірі 3 553,77 копійок, всього разом 3 723 гривень. Крім цього, позивач посилається на те, що у зазначеній відомості вказано розмір посадового окладу, який становить 3 723 гривень, а фактична виплата проводилася на основі неналежно нарахованої суми 3553,77 гривень. У зв`язку з чим, позивачу 20.12.2018 р. було перераховано тільки часткову виплату заборгованості по заробітній плати при звільненні. Тому, позивач ОСОБА_1 просить суд збільшити позовні вимоги та здійснити перерахунок вихідної допомоги та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 13.08.2018 р. по день фактичного розрахунку всієї належної суми.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити. Вважає позовні вимоги безпідставними, вважаючи, що розрахунок з позивачкою проведений повністю, вина відповідача щодо несвоєчасного виконання своїх зобов`язань перед позивачем по виплаті заробітної плати відсутня . Вказує на те, що Редакцією Воловецької районної газети Голос Верховини , порушено строк розрахунку з позивачкою через важкий фінансовий стан справ у Воловецькому районі у зв`язку із наявністю заборгованості по заробітній платі в багатьох галузях освіти, культури, тощо. (лист Воловецької районної ради Закарпатської області № 241, № 243 від 17.10.2018 р.)

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не надано.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, з урахуванням їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України Про оплату праці , своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Така ж норма передбачена ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" .

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З матеріалів справи, встановлено, що 10 травня 2012 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до редакції Воловецької районної газети Голос Верховини на посаду бухгалтера. 13 серпня 2018 року позивача ОСОБА_1 , яка працювала бухгалтером було звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням (ч.1 ст.40 КЗпП України ), що підтверджується відповідними записами у відомостях про роботу трудової книжки позивача та відповідно до наказу № 6 від 13.08.2018 р. Разом з тим, виплата всіх сум, що належала позивачу та виплата вихідної допомоги в день звільнення не проводилися. Частковий розрахунок відповідачем було проведено 20.12.2018 року за чотири місяці після звільнення, що підтверджується випискою АТ КБ Приватбанк , у якій зазначено, що 20.12.2018 р. на картку позивача відбулося надходження коштів, зокрема заробітної плати в розмірі 2997,01 гривень.

Суд визнає обґрунтованими доводи позивача щодо неналежного нарахування їй виплат при звільненні, що стверджується розрахунково-платіжною відомістю за № 8 за серпень 2018 р., з якої вбачається, що позивачу ОСОБА_1 як бухгалтеру редакції районної газети було здійснено нарахування за один відпрацьований день 135,38 гривень, гірські - 33,85 гривень, а також вихідну допомогу у розмірі 3 553,77 копійок, всього разом 3 723 гривень. Крім цього, у зазначеній відомості вказано розмір посадового окладу, який становить 3 723 гривень.

Згідно зі ст. 44 КЗпП України , при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1 , 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Середня заробітна плата, в тому числі й для визначення вихідної допомоги при звільненні, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., для працівника який не працював протягом останніх і попередніх) двох календарних місяців, обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.

В судовому засіданні з`ясовано, що фактична виплата коштів відповідачем проводилася позивачу не тільки з порушенням строків, передбачених ст. 116 КЗпП України, а й на основі неналежно нарахованої суми 3553,77 гривень, замість розміру посадового окладу - 3723 гривень. Що призвело до того, що виплату по заробітній платі ОСОБА_1 за один відпрацьований день редакцією Воловецької районної газети Голос Верховини не проведено. Доказів відсутності вини роботодавця у невиплаті всієї заборгованості по заробітній платі суду не надано. Разом з тим, посилання представника відповідача на відсутність коштів суд не визнає поважною причиною невиконання своїх обов`язків перед позивачкою.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, про задоволення вимоги позивачки про зобов`язання Редакції Воловецької районної газети Голос Верховини здійснити нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 за відпрацьований робочий день, зокрема 13 серпня 2018 року.

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України непроведення розрахунку із працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП (п. 25 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 р.). Повний розрахунок із звільненим працівником проводиться не на вимогу цього працівника, а є обов`язком роботодавця та не може залежати від певної дії звільненої особи (особистого звернення, пред`явлення вимоги).

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати та всіх сум, які належать позивачу при звільнені, відповідач має сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Верховний Суд України в п. 20 постанови Пленуму "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року N 13 роз`яснив, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв`язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Такі ж правові позиції наведені в постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року у справі N 6-39цс11 та від 21 листопада 2011 року у справі N 6-60цс11.

Встановлено, що позивач був звільнений 13.08.2018 року, у зв`язку із чим розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача. Тобто, 13.08.2018 року був останнім робочим днем позивача, а отже затримка розрахунку при звільненні почалася на наступний день після звільнення позивача.Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з 14.08.2018 року по 01.08.2019 року, тобто по день ухвалення рішення суду.

Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 .

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 , нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Методика розрахунку середнього заробітку для всіх інших виплат визначена в абзаці 3 пункту 2 Порядку, в якому зазначено, що у всіх інших випадках (крім розрахунку виплат за відпустку) збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці , абз. 4 пункту 2 Порядку, якщо протягом останніх місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. Відповідно до цього абзацу коли працівник не мав заробітку, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до довідки Редакції Воловецької районної газети Голос Верховини`розмір посадового окладу бухгалтера редакції районної газети ОСОБА_1 на момент її звільнення становив 3723,00 гривень.(а.с.61).

Додатком до листа Мінпраці та соціальної політики України від 19 жовтня 2017 року №224/0/103-17/214 визначено, що в червні 2018 року кількість робочих днів становила 20 днів, а у липні 2018 року- 22 дні.

Розрахуноксередньої заробітної плати повинен обчислюватися у відповідності до абз. 4 пункту 2 Порядку, з установленого працівнику в трудовому договорі посадового (місячного) окладу, а саме за останні два місяці перед звільненням- червень і липень 2018 року (3723,00 грн. + 3723,00 грн.) : (20+22 = 42)=177, 28 грн.

Враховуючи, що звільнення позивача відбулося 13.08.2018 року, кількість робочих днів, які входять до розрахункового періоду складає: серпень 2018 р.- 14 днів, вересень 2018 р.- 20 днів, жовтень 2018 р.- 22 дні, листопад 2018 р.- 22 дні, грудень 2018 р.- 20 днів, січень 2019 р.- 21 день, лютий 2019 р.-20 днів, березень 2019 р.-20 днів, квітень 2019 р. - 21 день, травень- 21 день, червень 2019 р.- 18 днів, липень 2019 р.- 23 дні, серпень2019 р. - 1 день. Всього разом 243 робочих днів.

Таким чином розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 43 709,04 гривень (243 р.д.х 177,28 грн.), які слід стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117 , 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобовязаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд констатує, що незначна частка заборгованості відповідача перед працівником порівняно із сумою середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця відобов`язку сплатити зазначені кошти.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України , є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позов є обґрунтованим та ґрунтується на вимогах закону.

Судові витрати по справі, слід стягнути з відповідача у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України .

Керуючись статтями 10, 11, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Редакції Воловецької районної газети Голос Верховини про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити .

Зобов`язати Редакцію Воловецької районної газети Голос Верховини здійснити нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 за відпрацьований робочий день, зокрема 13 серпня 2018 року.

Стягнути із відповідача Редакції Воловецької районної газети Голос Верховини середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 за період з часу звільнення з 13 серпня 2018 року по день постановлення рішення суду 01 серпня 2019 року в розмірі 43079 (сорок три тисячі сімдесят дев`ять) грн. 04 коп.

Стягнути з відповідача Редакції Воловецької районної газети Голос Верховини в дохід держави судовий збір у розмірі 1921 (тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 09.08.2019 р.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Редакція Воловецької районної газети "Голос Верховини", місцезнаходження: смт. Воловець, вул. Зарічна, буд. 2, Воловецький район Закарпатська область, код ЄДРПОУ 02472708.

Головуючий В.А. Вотьканич