Рішення

від 16.07.2019 по справі 240/3694/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м.Житомир

справа № 240/3694/19

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

представників позивача: Борчука В.В. (за довіреністю від 22.04.2019) та ОСОБА_1 (директор);

представника відповідача - Омельчука М.М. (за довіреністю від 08.02.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аннкерс" до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аннкерс" звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати видане Житомирською митницею Державної фіскальної служби рішення про коригування митної вартості товарів №101000/2019/200084/2 від 26.02.2019;

- визнати протиправною та скасувати видану Житомирською митницею Державної фіскальної служби катку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №101070/2019/00224 від 27.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Аннкерс" (далі - ТОВ «Аннкерс» ) зазначає, що згідно з рахунком-фактурою від 02.01.2019 №201901 позивач придбав у фірми « ALT-WEST GmbH/Bochum» (Німеччина) вантажопасажирський автомобіль марки « RENALT TRAFIC» , кузов НОМЕР_1 , за ціною 3800 Євро. Автомобіль був пропущений на митну територію України та доставлений в зону діяльності митного поста Житомирської митниці Державної фіскальної служби. З метою митного оформлення декларантом - ТОВ «Аннкерс» до митного органу були подані всі необхідні документи та митна декларація (далі - МД) №UA101070/2019/007621 від 04.02.2019 необхідні для здійснення митного оформлення ввезеного на ім"я позивача автомобіля. На підставі вказаних документів визначена позивачем за основним методом (за ціною угоди) митна вартість автомобіля, який ввозився в Україну, була заявлена в декларації у розмірі 3800 Євро.

Після отримання електронної декларації і доданих документів митниця повідомила представника позивача про те, що документи, подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують ціну, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за товар. У відповідь на дане повідомлення представник декларанта подав копії запитуваних документів, а саме: копію рахунку-фактури попереднього власника автомобіля про його продаж 28.03.2018 фірмі « ALT-WEST GmbH/Bochum» (Німеччина) за 3500 Євро та лист-підтвердження від фірми « ALT-WEST GmbH/Bochum» (Німеччина), що така угода дійсно мала місце, а також копію експортної декларації країни відправлення від 17.01.2019 MRN 19DE805198756126Е0. Зазначені документи підтверджують заявлену митну вартість згідно з обраним методом її визначення.

Однак, відповідач не погодився із заявленою декларантом митною вартістю та 26.02.2019 службовою особою митниці прийнято рішення №UА101000/2019/200084/2 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 6100 Євро та, як наслідок, відповідач видав картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №101070/2019/00224, якою відмовив в митному оформленні митної декларації №UА101070/2019/007621 за заявленою митною вартістю товару в розмірі 3800 Євро.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару, яка фактично була сплачена.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 25.04.2019 у підготовчому засіданні оголошена перерва до 21.05.2019, у зв"язку із витребуванням у представника відповідача додаткових доказів по справі.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 21.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті позовних вимог на 03.06.2019.

Згідно з довідкою від 03.06.2019 розгляд справи відкладено на 09.07.2019 у зв"язку перебуванням головуючого судді у відпустці.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 09.07.2019 в судовому засіданні оголошена перерва до 16.07.2019.

Представник позивача в судовому засіданні, 16.07.2019, позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву від 22.04.2019 (вх.№9506/19).

Додатково зазначає, що відповідач не спростував тверджень та аргументів щодо суті позовних вимог, у відзиві повторно невірно викладає фактичні обставини декларування та надання документів на підтвердження факту оплати придбаного товару (транспортного засобу). Однією з підстав для визначення митної вартості спірного автомобіля спеціалізованим підрозділом органу доходів і зборів відповідач зазначає спрацювання критеріїв ризиків АСАУР за кодами « 103-1» , « 105-2» та "106-2", згідно з якими митна вартість оцінюваного товару нібито нижча митної вартості ідентичних товарів, вартість яких становить 9700 Євро.

Проте, на думку представника позивача, у відповідача були відсутні підстави порівнювати вартість оцінюваного автомобіля - 3800 Євро з незрозумілою вартістю у розмірі 9700 Євро, оскільки, як слідує з оспорюваного рішення про коригування митної вартості, в органу доходів і зборів була відсутня цінова інформація про ідентичні та подібні товари.

Також зазначає, що позивачем оплату за автомобіль проведено, що підтверджується рахунком-фактурою від 02.01.2019 №20191 та платіжним дорученням №4 від 15.01.2019, в яких вказана однозначна вартість в сумі 3800 Євро, а тому посилання відповідача на те, що надані документи містять розбіжності щодо заявленої вартості чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не відповідає дійсності. Зазначає, що відповідач не навів порівняння характеристик задекларованого позивачем товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Жодних відомостей, з яких джерел взята за основу скоригована митна вартість, відповідачем не наведено.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 04.04.2019 (за вх.№7759/19), запереченнях на відповідь на відзив від 21.05.2019 (вх.№12309/19) та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначив, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. При цьому, якщо на рахунок сплачено кошти, декларант зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Під час опрацювання поданих до митного оформлення документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. За результатом опрацювання документів поданих до митного оформлення та виконання згенерованих АСАУР ризиків, а також визначених обов`язкових заходів перевірки, встановлено необхідність витребування додаткових документів, оскільки митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. З огляду на вказане, декларанту направлено повідомлення про необхідність надання відповідних документів та направлено запит до управління адміністрування митних платежів Житомирської митниці Державної фіскальної служби з метою визначення митної вартості.

Зазначає, що декларантом не подано документів, які свідчать про те, що оцінюваний товар належить юридичній особі, що склала рахунок-фактура №201901 від 02.01.2019, що викликає сумніви у достовірності правочину. Рахунок-фактура (інвойс) №249 від 28.03.2018 складений між DLM S.A та « ALT-WEST GmbH/Bochum» не могла бути використана, як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відомості про валюту, у якій визначена вартість транспортного засобу, а також не міститься підпису та/або печатки фірми DLM S.A. Також зазначає, що копія митної декларації країни відправлення №MRN19DE805198756126E0 від 17.01.2019, не могла бути використана, як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить інформації про ціну продажу транспортного засобу.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст.60 Митного кодексу України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст.63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Відтак, декларанта повідомлено, що митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС Державної фіскальної служби, відповідно до наказу Державної фіскальної служби №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів бувших у вжитку» та спрацюванням системи ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Вказує, що за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи надані декларантом документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA101000/2019/200084/2 від 26.02.2019 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00224 від 27.02.2019. Митну вартість визначено на рівні 6100 Євро, а тому оскаржуване рішення прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Аннкерс" згідно з рахунком-фактурою №20191 від 02.01.2019, договором №2019/1 від 02.01.2019 та платіжним дорученням №4 від 15.01.2019 придбано у фірми « ALT-WEST GmbH/Bochum» легковий автомобіль: марки « RENALT TRAFIC» , кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, за ціною 3800 Євро (а.с.12-14, 15, 16, 17)

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію №UA101070/2019/007621, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 3800 Євро (а.с.46-47).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA101070/2019/007621 митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру « ALT-WEST GmbH/Bochum» на продаж 201901 від 02.01.2019; платіжне доручення №4 від 15.01.2019; договір купівлі-продажу №2019/1 від 02.01.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №2014/ВН51226 від 28.03.2018; довідку про транспортні витрати №49 від 04.02.2019; висновок товарознавчої експертизи №В-204 від 04.02.2019; копію митної декларації країни відправлення №MRN19DE805198756126E0 від 17.01.2019 (а.с. 12-14, 15, 16, 17, 21, 25, 45, 52, 53).

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД №UA101070/2019/007621 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов"язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 9700» (а.с.109).

Зважаючи на вказане, декларанту 07.02.2019 було повідомлено про необхідність подання до митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); копії митної декларації країни відправлення (а.с.48-49).

19.02.2019 декларантом позивача було подано відповідачу такі документи: рахунок-фактуру продавця №24907 від 28.03.2018 на автомобіль « RENALT TRAFIC» , кузов НОМЕР_1 , на суму 3500; довідку про транспортні витрати від 17.01.2019; листа фірми ALT-WEST GmbH від 14.02.2019 на підтвердження купівлі продавцем у попереднього власника - DLM S.A транспортного засобу марки: « RENALT TRAFIC» , кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску; митну декларацію країни експорту №MRN19DE805198756126E0 від 17.01.2019, що відповідачем не оспорюється (а.с.52, 53, 54, 55, 56, 61, 62).

У подальшому, 26.02.2019 відповідач прийняв рішення №UA101000/2019/200084/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля у розмірі 6100 Євро. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

До митного оформлення не подано документ, якій свідчить про те, що оцінюваний товар належить юридичний особі, що склала рахунок-фактуру (інвойс) №201901 від 02.01.2019, що викликає сумніви у достовірності правочину, у т.ч. у праві власності фірми « ALT-WEST GmbH/Bochum» на оцінюваний товар та праві « ALT-WEST GmbH/Bochum» розпоряджатися оцінюваним товаром та визначати ціну продажу транспортного засобу. Крім того, у свідоцтві про право власності на транспортний засіб власником зазначено особу, відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру (інвойс) №201901 від 02.01.2019.

В ході аналізу рахунку-фактури №249 від 28.03.2018 встановлено, що вона не містить відомостей про валюту, у якій визначена вартість транспортного засобу, а також не містить підпису та/або печатки продавця - DLM s.a. У додатково наданій копії митної декларації країни відправлення №MRN19DE805198756126E0 від 17.01.2019 відсутня інформація про ціну продажу транспортного засобу.

Отже, додатково надані декларантом для підтвердження митної вартості документи прийняті до уваги, але не можуть бути використані як документи, що підтверджують митну вартість товару, тому що не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення заявленої митної вартості товарів та позбавляє орган доходів та зборів перевірити правильність її визначення.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведена консультація, в ході якої декларанту надавалися інформація щодо вартості аналогічного товару. Додатково документів для підтвердження митної вартості декларантом під час проведення консультації не надано.

Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - у зв`язку зі відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях митної декларації від 21.01.2019 №UA205090/2019/8698 та від 14.02.2019 № UA101150/2019/416 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року і становить 6100,10 Євро/шт (а.с.57-58).

У зв"язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови у митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.02.2019 №UA101070/2019/00224, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість (а.с.59).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною друга статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як свідчать матеріали справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав рахунок-фактуру продавця №24907 від 28.03.2018, листи-підтвердження вартості проданого автомобіля від фірми « ALT-WEST GmbH/Bochum» , митну декларацію країни експорту №MRN19DE805198756126E0 від 17.01.2019 із зазначенням вартості товару - 3800 Євро.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу марки « RENALT TRAFIC» , кузов НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2014 у розмірі 3800 Євро, та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та за переконанням митного органу, декларантом не надано документи які підтверджують заявлену митну вартість, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації з електронного каталогу Schwackenet, наявної в митниці, за VIN кодом транспортного засобу і на рівні 9700 Євро.

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів", а також, не надано документів, які б свідчили про те, що оцінюваний товар належить юридичній особі, що склала рахунок-фактуру (інвойс) №201901 від 02.01.2019 - « ALT-WEST GmbH/Bochum» . Цими обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки право власності фірми « ALT-WEST GmbH/Bochum» на спірний автомобіль підтверджено рахунком-фактурою №24907 від 28.03.2018, згідно з якої він був їй проданий фірмою DLM S.A та листами фірми « ALT-WEST GmbH/Bochum» від 14.02.2018 та від 07.03.2019 про дійсність такої угоди, які декларантом були надані відповідачу.

Окрім того, за результатами розгляду поданої декларантом рахунку-фактури №24907 від 28.03.2018, складеного між фірмою « ALT-WEST GmbH/Bochum» та фірмою DLM S.A. митним органом зазначено, що у такій фактурі не міститься відомостей про валюту, у якій визначена вартість транспортного засобу, а також не міститься підпису та/або печатки DLM S.A.

Проте суд зауважує, що фірма « ALT-WEST GmbH/Bochum» у листі від 07.03.2019 пояснила, що Німеччина та Франція є членами Європейського Союзу та належать до одного валютного союзу, євро є єдиною діючою валютою, саме тому немає необхідності вказувати валюту в фінансовиї рахунках (а.с.61,62).

Окрім того суд зауважує, що листи фірми « ALT-WEST GmbH/Bochum» від 14.02.2019 та від 07.03.2019 містять печатку фірми « ALT-WEST GmbH/Bochum» , тобто є офіційним документом виданим продавцем автомобіль.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні документами спростовується позиція митниці про те, що подані документи не місять всіх відомостей щодо ціни яка була сплачена за товар. Подані декларантом документи, в своїй сукупності підтверджують факт проведення оплати позивачем за придбаний транспортний засіб на суму 3800 Євро.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.02.2019 №UA101000/2019/200084/2 вказано, що воно прийняте із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, оскільки зазначено лише номер та дати митних декларацій №UA205090/2019/8698 від 21.01.2019 та №UA101150/2019/000416 від 14.02.2019) на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Окрім того суд зауважує, що у МД, які використані відповідачем під час визначення вартості автомобіля позивача за допомогою резервного методу, №UA205090/2019/8698 від 21.01.2019 вказана ціна заявленого автомобіля - 3000 Євро та у МД №UA101150/2019/000416 від 14.02.2019 - 5000 Євро. (а.с.71,72).

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як свідчить зміст рішення про коригування митної вартості товарів від 26.02.2018 №UA101000/2019/200084/2, у ньому зазначено про неможливість застосування 2а та 2б методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Також суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 26.02.2018 №UA101000/2019/200084/2 є необґрунтованим та безпідставним.

Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення, яким скориговану митну вартість товару, автомобіля марки « RENALT TRAFIC» , кузов НОМЕР_1 . До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом, в тому числі винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00224 27.02.2019.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товару згідно із оскаржуваним рішенням №UA101000/2019/100084/2 від 26.02.2019 та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00224 27.02.2019, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної фіскальної служби.

Складення рішення у повному обсязі відкладалось у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 29.07.2019 по 02.08.2019 та з 06.08.2019 по 08.08.2019.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аннкерс" (вул.Степани Бандери, буд.7, офіс 302, м.Житомир, 10029, код ЄДРПОУ 37071999) до Житомирської митниці Державної фіскальної служби (вул.Перемоги, буд.25, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39421140) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Державної фіскальної служби №UA101000/2019/200084/2 від 26.02.2019 про коригування митної вартості товару та картку відмови Житомирської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00224 від 27.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирської митниці Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аннкерс" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 16 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 09 серпня 2019 року