Постанова

від 14.11.2019 по справі 240/3694/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3694/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

14 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представників позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (місце ухвалення рішення - м.Житомир, повний текст складено 09.08.2019) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аннкерс" до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аннкерс" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати видане Житомирською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №101000/2019/200084/2 від 26.02.2019;

- визнати протиправною та скасувати видану Житомирською митницею ДФС катку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №101070/2019/00224 від 27.02.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що згідно з рахунком-фактурою від 02.01.2019 №201901 позивач придбав у фірми "ALT-WEST GmbH/Bochum" (Німеччина) вантажопасажирський автомобіль марки "RENALT TRAFIC", кузов НОМЕР_1 , за ціною 3800 Євро. Автомобіль був пропущений на митну територію України та доставлений в зону діяльності митного поста Житомирської митниці Державної фіскальної служби. З метою митного оформлення декларантом - ТОВ "Аннкерс" до митного органу були подані всі необхідні документи та митна декларація №UA101070/2019/007621 від 04.02.2019 необхідні для здійснення митного оформлення ввезеного на ім`я позивача автомобіля. На підставі вказаних документів визначена позивачем за основним методом (за ціною угоди) митна вартість автомобіля, який ввозився в Україну, була заявлена в декларації у розмірі 3800 Євро.

Після отримання електронної декларації і доданих документів митниця повідомила представника позивача про те, що документи, подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують ціну, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за товар. У відповідь на дане повідомлення представник декларанта подав копії запитуваних документів, а саме: копію рахунку-фактури попереднього власника автомобіля про його продаж 28.03.2018 фірмі "ALT-WEST GmbH/Bochum" (Німеччина) за 3500 Євро та лист-підтвердження від фірми "ALT-WEST GmbH/Bochum" (Німеччина), що така угода дійсно мала місце, а також копію експортної декларації країни відправлення від 17.01.2019 MRN 19DE805198756126Е0. Зазначені документи підтверджують заявлену митну вартість згідно з обраним методом її визначення.

Однак, відповідач не погодився із заявленою декларантом митною вартістю та 26.02.2019 службовою особою митниці прийнято рішення №UА101000/2019/200084/2 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 6100 Євро та, як наслідок, відповідач видав картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №101070/2019/00224, якою відмовив в митному оформленні митної декларації №UА101070/2019/007621 за заявленою митною вартістю товару в розмірі 3800 Євро.

Позивач вважав рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару, яка фактично була сплачена.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аннкерс" до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці Державної фіскальної служби №UA101000/2019/200084/2 від 26.02.2019 про коригування митної вартості товару та картку відмови Житомирської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00224 від 27.02.2019.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирської митниці Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аннкерс" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 3842,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкових висновків суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що надані позивачем документи, не містять об`єктивних відомостей про митну вартість задекларованого автомобіля, а тому митниця мала право на коригування митної вартості.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився в судове засідання, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Суд встановив, що ТОВ "Аннкерс" згідно з рахунком-фактурою №20191 від 02.01.2019, договором №2019/1 від 02.01.2019 та платіжним дорученням №4 від 15.01.2019 придбано у фірми "ALT-WEST GmbH/Bochum" легковий автомобіль: марки "RENALT TRAFIC", кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, за ціною 3800 Євро (а.с.12-14, 15, 16, 17).

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію №UA101070/2019/007621, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 3800 Євро (а.с.46-47).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA101070/2019/007621 митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру "ALT-WEST GmbH/Bochum" на продаж 201901 від 02.01.2019; платіжне доручення №4 від 15.01.2019; договір купівлі-продажу №2019/1 від 02.01.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №2014 НОМЕР_2 від 28.03.2018; довідку про транспортні витрати №49 від 04.02.2019; висновок товарознавчої експертизи №В-204 від 04.02.2019; копію митної декларації країни відправлення №MRN19DE805198756126E0 від 17.01.2019 (а.с. 12-14, 15, 16, 17, 21, 25, 45, 52, 53).

Як встановлено судом, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД №UA101070/2019/007621 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 9700" (а.с.109).

Зважаючи на вказане, декларанту 07.02.2019 було повідомлено про необхідність подання до митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); копії митної декларації країни відправлення (а.с.48-49).

19.02.2019 декларантом позивача було подано відповідачу такі документи: рахунок-фактуру продавця №24907 від 28.03.2018 на автомобіль "RENALT TRAFIC", кузов НОМЕР_1 , на суму 3500; довідку про транспортні витрати від 17.01.2019; листа фірми ALT-WEST GmbH від 14.02.2019 на підтвердження купівлі продавцем у попереднього власника - DLM S.A транспортного засобу марки: "RENALT TRAFIC", кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску; митну декларацію країни експорту №MRN19DE805198756126E0 від 17.01.2019, що відповідачем не оспорюється (а.с.52, 53, 54, 55, 56, 61, 62).

26.02.2019 відповідач прийняв рішення №UA101000/2019/200084/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля у розмірі 6100 Євро. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

До митного оформлення не подано документ, якій свідчить про те, що оцінюваний товар належить юридичний особі, що склала рахунок-фактуру (інвойс) №201901 від 02.01.2019, що викликає сумніви у достовірності правочину, у т.ч. у праві власності фірми "ALT-WEST GmbH/Bochum" на оцінюваний товар та праві "ALT-WEST GmbH/Bochum" розпоряджатися оцінюваним товаром та визначати ціну продажу транспортного засобу. Крім того, у свідоцтві про право власності на транспортний засіб власником зазначено особу, відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру (інвойс) №201901 від 02.01.2019.

В ході аналізу рахунку-фактури №249 від 28.03.2018 встановлено, що вона не містить відомостей про валюту, у якій визначена вартість транспортного засобу, а також не містить підпису та/або печатки продавця - DLM s.a. У додатково наданій копії митної декларації країни відправлення №MRN19DE805198756126E0 від 17.01.2019 відсутня інформація про ціну продажу транспортного засобу.

Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - у зв`язку зі відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях митної декларації від 21.01.2019 №UA205090/2019/8698 та від 14.02.2019 № UA101150/2019/416 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року і становить 6100,10 Євро/шт (а.с.57-58).

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови у митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.02.2019 №UA101070/2019/00224, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість (а.с.59).

Вважаючи дії митниці протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність коригування митної вартості товару згідно із оскаржуваним рішенням №UA101000/2019/100084/2 від 26.02.2019 та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00224 27.02.2019.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1).

Згідно з ч.1 ст. 51, ч.1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 10 ст. 58 Митного Кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті (ч.11 ст. 58 МК).

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З матеріалів справи вбачається, що декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав рахунок-фактуру продавця №24907 від 28.03.2018, листи-підтвердження вартості проданого автомобіля від фірми « ALT-WEST GmbH/Bochum» , митну декларацію країни експорту №MRN19DE805198756126E0 від 17.01.2019 із зазначенням вартості товару - 3800 Євро.

Жодних розбіжностей у вказаних документах, які впливали на числові значення задекларованої митної вартості судом не встановлено.

Отже, подані митному органу документи відповідають вимогами ч.2 ст.53 МК України та піддаються обчисленню, підтверджуючи числові значення складових задекларованої митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом).

Відповідно до пункту 1 частиною 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки:

1) числового значення заявленої митної вартості;

2) наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

3) наявності в поданих документах відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 4 статті 53 МК України).

Аналіз приведених норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, а зокрема шляхом витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості, який може мати місце тільки у випадках якщо подані декларантом документи (за переліком визначеним ч.2 ст. 53 МК України):

- містять розбіжності (такі розбіжності впливають на числові значення митної вартості);

- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

- не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, тощо.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу марки "RENALT TRAFIC", кузов НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2014 у розмірі 3800 Євро, та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідача вважає, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та за переконанням митного органу, декларантом не надано документи які підтверджують заявлену митну вартість, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації з електронного каталогу Schwackenet, наявної в митниці, за VIN кодом транспортного засобу і на рівні 9700 Євро.

Відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів", а також, не надано документів, які б свідчили про те, що оцінюваний товар належить юридичній особі, що склала рахунок-фактуру (інвойс) №201901 від 02.01.2019 - "ALT-WEST GmbH/Bochum". Вказаними обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.02.2019 №UA101000/2019/200084/2 вказано, що воно прийняте із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Колегія суддів звертає увагу, що митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною рахунку-фактури та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному.

Суд зауважує, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за резервним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Отже, документами наявними у матеріалах справи, спростовуються доводи відповідача, що подані документи не місять всіх відомостей щодо ціни, яка була сплачена за товар. Подані декларантом документи, в своїй сукупності підтверджують факт проведення оплати позивачем за придбаний транспортний засіб на суму 3800 Євро.

В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

З огляду на встановлене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги, оскільки позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації чи містять розбіжності.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 26.02.2018 №UA101000/2019/200084/2 є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 листопада 2019 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.