Рішення

від 09.08.2019 по справі 440/620/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/620/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" (надалі - позивач, ТОВ "НВП "Укркомцентр") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив визнати протиправними та скасування вимогу про сплату боргу від 19.12.18 №Ю-0090591306 та рішення про застосування штрафних санкцій від 19.12.18 №0090601306.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність нарахування позивачу зобов`язання зі сплати єдиного внеску та застосування штрафних санкцій за результатами фактичної перевірки. За твердженням позивача, доводи контролюючого органу про допуск ТОВ "НВП "Укркомцентр" окремих працівників до роботи без укладення трудового договору не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з цими працівниками укладено цивільно-правові договори. Звертав увагу на те, що робітникам виплачено винагороду за умовами цивільно-правових договорів та сплачено податки і обов`язкові платежі (у т.ч. єдиний внесок) до бюджету.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /т. 1, а.с. 144-146/. Зазначив, що фахівцями Головного управління ДФС у Полтавській області спільно з управлінням Держпраці у Полтавській області проведено перевірку з питання дотримання позивачем як роботодавцем вимог трудового та іншого законодавства в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками. Перевіркою встановлено, що ТОВ "НВП "Укркомцентр" укладено ряд цивільно-правових договорів з фізичними особами, зміст яких свідчить про те, що ними обумовлено виконання трудових функціональних обов`язків відповідно до обраного позивачем виду господарської діяльності. На цій підставі відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого здійснив донарахування ТОВ "НВП "Укркомцентр" єдиного внеску та прийняв рішення про застосування штрафних санкцій за несплату єдиного внеску.

3. Інші заяви по суті справи.

3.04.19 судом одержано відповідь на відзив /т. 1, а.с. 182-185/, у якій представник позивача, зокрема, стверджував про те, що надані відповідачем разом з відзивом на позов копії пояснень гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.11.18 є недопустимими доказами, оскільки їх отримано до вручення керівнику підприємства копії наказу, направлення на проведення фактичної перевірки та службових посвідчень інспекторів.

8.04.19 судом одержано заперечення на відповідь /т. 1, а.с. 241-242/, у яких представник відповідача вкотре стверджував про безпідставність позовних вимог ТОВ "НВП "Укркомцентр" та правомірність спірних рішень.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.19 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.19 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/332/19 за позовом ТОВ "НВП "Укркомцентр" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.19 провадження у справі поновлено.

Частиною третьою статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

А оскільки провадження у цій справі зупинено після переходу суду до її розгляду у порядку письмового провадження, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На підставі наказу від 23.11.18 №3059, відповідно до направлень на перевірку від 23.11.18 №№ 3989, 3990, 3991 групою державних ревізорів - інспекторів Головного управління ДФС у Полтавській області проведено фактичну перевірку ТОВ "НВП "Укркомцентр" з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 6.12.18 №1613/16-31-13-06-14/31194567, у якому вказано на порушення позивачем вимог абзацу другого частини п`ятої статті 8, частини першої статті 7, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого додатково визначено зобов`язання зі сплати єдиного внеску загалом у розмірі 3071,72 грн /т. 1, а.с. 147-152/.

Даний висновок відповідач мотивував посиланням на допуск позивачем найманих працівників до роботи шляхом підміни трудового договору цивільно-правовою угодою. Зокрема, у ході перевірки встановлено, що між ТОВ "НВП "Укркомцентр" (Замовник) в особі директора Мухи С.А ОСОБА_3 , що діє на підставі Статуту, з однієї сторони і гр. ОСОБА_1 (Підрядник), з другої сторони укладено цивільно-правовий договір від 12.07.18 №02-07-1, за змістом якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання на власний ризик своїми силами та засобами виконувати роботи з мурування стін середньої складності з цегли та дрібних блоків під штукатурку або розшивку швів одночасно із муруванням; виконувати мурування стін простої складності з одночасним облицюванням; виконувати мурування стін простої складності полегшеної конструкції; улаштувати перегородки з цегли, гіпсошлакових та інших плит; укладати сталеві елементи деталі у мурування; установлювати віконні та дверні балконні коробки і блоки, підвіконні дошки і плити; розшивати шви мурування, що виконане раніше; виконувати монтаж у кам`яних будовах залізобетонних балок, плит перекриття та покриття, перегородок сходових маршів, площадок, балконних плит, сходинок; виконувати монтаж вентиляційних блоків з 12 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити її (п. 1.1 Договору).

12.07.18 ОСОБА_1 проведено вступний інструктаж, про що свідчить підпис особи яку інструктують, та в графі «Професія, посада особи, яку інструктують» зазначена посада муляр.

21.08.18 сторонами складено та підписано акт виконаних робіт за №1 згідно цивільно-правового договору (підряду) від 12.07.18 №0207-1, в якому зазначено, що виконані роботи з мурування стін середньої складності та цегли та дрібних блоків під штукатурку, розшивка швів одночасно із муруванням та ціна - 5140,91 грн. Виплату коштів проведено по відомостям на виплату грошей від 22.08.18 №25, де проти прізвища ОСОБА_1 зазначена сума 1997,86 грн та від 22.08.18 №26 - 2140,56 грн.

Отже, за висновком ревізорів, викладене може свідчити про те, що правовідносини між ТОВ "НВП "Укркомцентр" та ОСОБА_1 є трудовими, оскільки в договорі оговорений процес організації трудової діяльності, а не визначений певний обсяг робіт, який вимірюється в конкретних фізичних величинах, що повинно бути відображено в акті виконаних робіт, після підписання акта виконаних робіт дія договору не припинена, вступний інструктаж проводиться тільки для працівників підприємства, а не виконавцям за цивільно-правовим договором, а також виконавець не організовує свою роботу сам і не виконує її на власний розсуд. Робота, зазначена в акті виконаних робіт властива професії муляра.

Аналогічні договори підряду укладені між ТОВ "НВП "Укркомцентр" та громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Таких же висновків щодо існування фактично трудових правовідносин між позивачем та фізичною особою дійшов відповідач і в ході опрацювання цивільно-правового договору від 12.07.18 №0207-5, укладеного між ТОВ "НВП "Укркомцентр" (Замовник) і гр. ОСОБА_7 (Підрядник), за змістом п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання на власний ризик своїми силами та засобами виконувати підсобні та допоміжні роботи на будівельних майданчиках: навантажувати - розвантажувати, переміщати вручну або на візках (вагонетках) та штабелювати вантажі, які не потребують обережності, а також сипкі не пиловидні матеріали (пісок, щебінь, графій, сміття, деревина, тирса та інші відходи виробництва); очищати території, дороги, під`їздні шляхи; прибирати будівельні майданчики та санітарно - побутові приміщення з 12 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити її. У п. 2.1 «Порядок оплати та порядок здачі виконаних робіт» зазначено, що за виконані роботи Замовник сплачує Підряднику винагороду у розмірі 3580,00 грн.

12.07.18 ОСОБА_7 проведено вступний інструктаж, про що свідчить підпис особи яку інструктують, та в графі «Професія, посада особи, яку інструктують» зазначена посада підсобний робітник.

21.08.18 сторонами складено та підписано акт виконаних робіт за №1 згідно цивільно-правового договору (підряду) від 12.07.18 №0207-5, у якому зазначено, що виконані підсобні роботи на будівельному майданчику: навантаження, розвантаження, переміщення будівельних матеріалів та ціна 5075,00 грн. Виплату коштів проведено по відомостям на виплату грошей від 22.08.18 №25, де проти прізвища ОСОБА_7 зазначена сума 1972,25 грн, та від 22.08.18 №26 - 2113,12 грн.

Аналогічні договори підряду укладені між ТОВ "НВП "Укркомцентр" та громадянами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_2 .

На цій підставі, відповідачем проведено донарахування єдиного внеску на різницю між сумою фактично виплаченої найманим працівникам винагороди за умовами цивільно-правових договорів та розміром мінімальної заробітної плати (3723,00 грн), та 19.12.18 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0090591306, якою повідомлено позивача про необхідність сплати єдиного внеску загалом у розмірі 3071,72 грн /т. 1, а.с. 153/.

Крім того, на підставі висновків акта перевірки від 6.12.18 №1613/16-31-13-06-14/31194567 Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийняте рішення від 19.12.18 №0090601306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на підставі якого до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1393,92 грн /т. 1, а.с. 154/.

Не погодивши із зазначеними вище рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач оскаржив їх до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення облік визначені Законом України від 8.07.10 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI).

За змістом пунктів 2, 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску /абзац другий частини п`ятої статті 8 Закону №2464-VI/.

Частиною другою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

За змістом пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

У цій справі відповідач не заперечує факту сплати позивачем єдиного внеску за найманих працівників згідно з умовами цивільно-правових договорів.

Натомість спір виник з приводу трактування умов цивільно-правових договорів, укладених між позивачем та фізичними особами, а спірні рішення містять вимогу про доплату роботодавцем єдиного внеску за найманих працівників, що обчислений на різницю між мінімальною заробітною платою та фактично нарахованою оплатою праці за умовами цивільно-правового договору, а також сплату штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску контролюючим органом, що обумовлено висновком відповідача про фактичну природу цивільно-правових угод як трудового договору.

Оцінюючи вищезгадані доводи Головного управління ДФС у Полтавській області, що покладені відповідачем в основу спірних рішень, суд враховує, що фактичну перевірку ТОВ "НВП "Укркомцентр" фіскальний орган провів спільно з фахівцями управління Держпраці у Полтавській області.

При цьому управлінням Держпраці у Полтавській області за результатами перевірки складено акт інспекційного відвідування від 30.11.18 №ПЛ2747/584/АВ, у якому, зокрема, вказано на порушення ТОВ "НВП "Укркомцентр" вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, на підставі цивільно-правових угод /т. 1, а.с. 171-174/.

Зміст встановлених управлінням Держпраці у Полтавській області обставин справи свідчить про те, що вони є аналогічними обставинам цієї справи.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує, що правову оцінку обставинам дотримання позивачем вимог чинного законодавства в частині оформлення трудових відносин цивільно-правовими угодами надано судом у межах розгляду адміністративної справи №440/332/19 за позовом ТОВ "НВП "Укркомцентр" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.19 у справі №440/332/19, що набрало законної сили 11.06.19, позовні вимоги ТОВ "НВП "Укркомцентр" задоволено повністю /т. 1, а.с. 217-223/. Зокрема, суд визнав протиправною та скасував постанову управління Держпраці у Полтавській області від 26.12.18 №ПЛ2747/584/АВ/П/1ПТ/2ПТ/ТД-ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1005210,00 грн за допуск працівників до роботи без укладення трудового договору, на підставі цивільно-правових угод.

У згаданому рішенні суд дійшов висновку, що укладені між ТОВ "НВП "Укркомцентр" та фізичними особами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 цивільно-правові договори не містять ознак трудових договорів.

А оскільки встановлені у зазначеному рішенні суду обставини стосуються одних і тих самих фактів та того самого суб`єкта, такі обставини визнаються судом преюдиційними у межах розгляду цієї справи.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області не надано належних та допустимих доказів, що спростовували б наведені висновки суду та свідчили про правомірність і обґрунтованість прийнятих рішень.

Надані відповідачем разом з відзивом на позов копії пояснень гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд визнає недопустимими доказами, оскільки їх відібрано до початку фактичної перевірки ТОВ "НВП "Укркомцентр".

Інші відомості про заперечення підрядниками умов укладених з позивачем цивільно-правових договорів у матеріалах справи відсутні.

Виплату винагороди за згаданими договорами та сплату єдиного внеску ТОВ "НВП "Укркомцентр" здійснено у повному розмірі, що встановлено відповідачем у ході проведення фактичної перевірки та відображено у акті перевірки.

Докази заниження позивачем бази нарахування єдиного внеску відсутні.

Доводи контролюючого органу про проведення позивачем вступного інструктажу з питань охорони праці не є беззаперечним доказом укладення між сторонами саме трудового договору, оскільки забезпечення виконання генпідрядником заходів з охорони праці загального характеру передбачено ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека у будівництві.

Разом з цим, стосовно посилань представника позивача на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.02.19 у справі №537/6046/18, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_11 (директора ТОВ "НВП "Укркомцентр") про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП /а.с. 215-216/, суд дійшов такого висновку.

Суд зауважує, що частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи роботодавця за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

У постанові від 12.02.19 у справі №537/6046/18 суд зазначив, що відносини між підрядниками та ТОВ "НВП "Укркомцентр" не є трудовими і трудовим законодавством не регулюються.

Як визначено частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

А оскільки суб`єкт відповідальності у справі №537/6046/18 та у цій справі різний, підстави для врахування судом постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.02.19 у справі №537/6046/18 відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог чинного законодавства в частині обчислення та сплати єдиного внеску, а відтак спірні рішення належить визнати протиправними і скасувати, а позов ТОВ "НВП "Укркомцентр" - задовольнити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 18.02.19 №4721 /т. 1, а.с. 3/.

Як визначено частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1921,00 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, представником позивача подано заяву про відшкодування витрат ТОВ "НВП "Укркомцентр" на професійну правничу допомогу у розмірі 6700,00 грн.

За змістом пункту 3 частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.

У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області витрати ТОВ "НВП "Укркомцентр" на правничу допомогу у розмірі 6700,00 грн.

На підтвердження розміру витрат представником позивача надані копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 1.10.18 №03/18 /т. 1, а.с. 224-228/, розрахунку вартості правової (правничої) допомоги від 18.02.19 /т. 1, а.с. 229/, рахунка - фактури від 18.02.19 №03/18/19/1/2 /т. 1, а.с. 230/, платіжного доручення від 28.02.19 №4787 /т. 1, а.с. 231/, акта прийому-передачі наданих послуг від 17.04.19 №03/18/19/1/2 /т. 1, а.с. 246/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку вартості правової допомоги адвокатом надані такі послуги клієнту: підготовка позовної заяви - 2100,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи - 600,00 грн, представництво у суді першої інстанції (поза межами міста) - 4000,00 грн (два судові засідання) /т. 1, а.с. 229/.

Оцінюючи правомірність наданого розрахунку, суд враховує, що у матеріалах справи наявна позовна заява /т. 1, а.с. 4-7/.

Крім того, у матеріалах справи наявне клопотання адвоката Пусана Є.В. про ознайомлення з матеріалами справи /т. 1, а.с. 141/ з відміткою про те, що представник ознайомився з матеріалами справи 17.04.19.

Разом з цим, суд зауважує, що у справі загалом були призначені три судові засідання. При цьому, судове засідання 27.03.19 проведено за відсутності представників сторін /т. 1, а.с. 179/. Судове засідання 17.04.19 не проводилось з огляду на перебування головуючого судді у нарадчій кімнаті у справі №440/50/19 /т. 1, а.с. 244/. У судове засідання 16.05.19 сторони не з`явились, представник позивача 17.04.19 надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження /т. 1, а.с. 247, 250/.

З урахуванням наведеного, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, зважаючи на заперечення відповідачем розміру та складу витрат на правничу допомогу, суд, враховуючи принципи обґрунтованості та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 2700,00 грн.

Відтак, з урахуванням сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1921,00 грн, загалом ТОВ "НВП "Укркомцентр" належить компенсувати судові витрати у розмірі 4621,00 грн.

Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72-78, 90, 132, 134, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 19 грудня 2018 року №0090591306 про сплату боргу (недоїмки).

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 19 грудня 2018 року №0090601306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" (код ЄДРПОУ 31194567; вул. Макаренка, 5, м. Кременчук, Полтавська область, 39621) судові витрати у розмірі 4621,00 грн (чотири тисячі шістсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба