Рішення

від 07.08.2019 по справі 520/4338/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 серпня 2019 р. № 520/4338/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,

за участю представників: позивача - Панченка Ю.В., відповідача - Єрохіна І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці-Агро" (вул. Савинське шосе, буд. 1, смт Савинці, Балаклійський район, Харківська область, 64270, код ЄДРПОУ 35108089) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Савинці-Агро", з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000031417 від 17.01.2019 та №0000041417 від 17.01.2019.

Ухвалою суду від 07.05.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт перевірки та винесені спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000031417 від 17.01.2019, з яким позивач не погоджується в повному обсязі та №0000041417 від 17.01.2019, з яким позивач не погоджується частково. Так, позивач вважає помилковими висновки акту перевірки про те, що він є особою, яка реалізувала пальне в межах договору підряду на виконання сільськогосподарських робіт. Крім того, позивач частково не погоджується з сумою штрафних санкцій за порушення порядку ведення касових операцій, оскільки на його думку, податковим органом не взяті до уваги усі наявні в ході проведення перевірки документи, а саме, щодо повернення готівки до каси директором підприємства 26.12.2018. Крім того, позивач послався на приписи ст.250 ГК України, на підтвердження, на його думку, пропуску відповідачем строку накладення на позивача адміністративно-господарських санкцій.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством. Зазначив, що в ході проведення перевірки та відповідно до наданих договорів підряду встановлено, що ТОВ Савинці-Агро здійснювало передачу (відпуск) пального, що є операцією з реалізацією пального у розумінні п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Представник відповідача також посилався на те, що контрагенти позивача отримали право розпорядження пальним. Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, підлягають обов`язковій реєстрації як платники акцизного податку. Щодо другого спірного рішення зазначив, що в ході проведення перевірки було встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства, що позивачем не спростоване.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці-Агро" Панченко Ю.В. - в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області Єрохін І.О. - в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов, та зазначив, що під час проведення перевірки звіти про використання підрядниками пального не надавалися, а приписи ст. 250 ГК України в силу ч.2 вказаної статті, не поширюються на спірні правовідносини.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.

ТОВ Савинці-Агро суб`єктом господарювання, що здійснює сільськогосподарську діяльність, в тому числі, з вирощування зернових культур та олійних рослин (пшениці, кукурудзи, соняшнику та ін.).

Основним видом економічної діяльності ТОВ Савинці-Агро за КВЕД-2010 є сільське господарство, а саме - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур - код 01.11.

ТОВ Савинці-Агро у 2016 році було сільськогосподарським товаровиробником, мало реєстрацію суб`єкта спецрежиму оподаткування ПДВ у сфері сільського господарства згідно чинної у 2016 році ст. 209 ПКУ та було платником єдиного податку 4-ї групи, подавало Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств форми № 50-сг (річна). (т. 1 а.с.111-122)

В період з 03.12.2018 по 11.12.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Савинці-Агро (далі - Позивач, ТОВ Савинці-Агро ).

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 18.12.2018 № 5249/20-40-17-19/35108089 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Савинці-Агро , податковий номер 35108089, з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2015 по 31.10.2018, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з 01.01.2011 по 31.10.2018 перевірку правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску.(т.1 а.с.25-74)

В Акті перевірки встановлено, що Позивачем допущено порушення, зокрема:

- ст. 212, ст. 213, п.223.2 ст. 223, п.231.1 ст. 231 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством здійснено операції з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку;

- п.231.1 ст. 231 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Савинці-Агро не здійснено реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- п.223.2 ст. 223 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Савинці-Агро не подано декларації з акцизного податку за березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року та червень 2016 року;

- п.2.8 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, перевищення залишку готівки в касі у розмірі 75298,14 грн.

Позивач не погодився з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, та надав заперечення (т. 1 а.с. 75 - 83)

За результатами розгляду вказаних заперечень ГУ ДФС у Харківській області повідомило листом від 14.01.2019 № 1721/10/20-40-14-17-13 про відмову в задоволенні заперечень позивача, а висновки акту перевірки залишило без змін. (т. 1 а.с. 84-91)

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000041417 від 17.01.2019, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки - у розмірі 150596,28 грн. (т. 1 а.с. 92);

- № 0000031417 від 17.01.2019, яким до позивача застосовані штрафні санкції за платежем акцизний податок у розмірі 151257,27 грн.(т. 1 а.с. 93)

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (т. 1 а.с.94-105)

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.03.2019 № 14816/6/99-99-11-06-01-25 в задоволенні скарги позивача відмовлено, а спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін.(т. 1 а.с. 106-110)

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000031417 від 17.01.2019, судом встановлені такі обставини.

Підставою винесення спірного податкового повідомлення рішення № 0000031417 від 17.01.2019 слугували такі висновки податкового органу, викладені в акті перевірки. В ході проведення перевірки та відповідно до наданих договорів підряду відповідач встановив, що ТОВ Савинці-Агро здійснювало передачу (відпуск) пального, що є операцією з реалізацією пального у розумінні п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, тому підлягало обов`язковій реєстрації як платник акцизного податку. В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Савинці-Агро зареєстровано як платник акцизного податку з реалізації пального з 06.07.2016. Проте, відповідно до наданих до перевірки документів (лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей) встановлено, що товариство протягом І півріччя 2016 року (з 01.03.2016 по 31.05.2016) здійснювало операції з відпуску дизельного пального в межах своєї господарської діяльності всього у кількості 10 123 л., що складає у вартісному виразі 150 577,27 грн., що підпадає під дію п.п. 212.1.15 п.212.1 ст. 212 та ст. 213 Податкового кодексу України. Таким чином, в порушення ст. 212, ст. 213, п.223.2 ст. 223, п.231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-1-1 зі змінами та доповненнями товариством здійснено операції з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку. Також на порушення пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України ТОВ Савтщі-Агро не здійснено реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних. До того ж, перевіркою встановлено, що товариством порушено вимоги п.223.2 ст.223 Податкового кодексу України, яким передбачено, що платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5.1, 215.3.5.2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу, у зв`язку з чим ТОВ Савинці-Агро не подано декларації з акцизного податку за березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року та червень 2016 року.

Надаючи оцінку зазначеним висновкам податкового органу, суд виходить з такого.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №909-УІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році (далі - Закон №909), яким розширено перелік платників акцизного податку.

Так, згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Реалізація пального для цілей розділу VI Податкового кодексу України - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності, або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п.14,1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, підлягають обов`язковій реєстрації як платники акцизного податку.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Савинці-Агро зареєстровано як платник акцизного податку з реалізації пального з 06.07.2016.

Проте, відповідно до наданих до перевірки документів (лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей) відповідач прийшов до висновку, що товариство протягом І півріччя 2016 року (з 01.03.2016 по 31.05.2016) здійснювало операції з відпуску дизельного пального в межах своєї господарської діяльності всього у кількості 10123 л., що складає у вартісному виразі 150577,27 грн., що підпадає під дію п.п. 212.1.15 п.212.1 ст. 212 та ст. 213 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу України здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Відповідно до вимог п.231.1. ст. 231 Податкового кодексу України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Судом встановлено, що ТОВ Савинці-Агро в ході проведення перевірки надало Відповідачу договори підряду, на підставі яких Позивачу як замовнику за договорами, виконувались роботи та надавались послуги з посіву сільськогосподарських культур та обробки землі в період, що перевірявся Відповідачем (березень-травень 2016 року).

Зокрема, ТОВ Савинці-Агро було укладено наступні договори:

1) Договір підряду №5/04/14 від 01.04.2014 з ТОВ "Агросвіт Савинці", відповідно до умов якого Підрядник, ТОВ Агросвіт Савинці , зобов`язується виконати певну роботу за усним чи письмовим завданням Замовника, ТОВ Савинці-Агро , протягом визначено в договорі строку, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Робота виконується Підрядником з використанням паливно-мастильних матеріалів Замовника, які є власністю Замовника та використовуються Підрядником виключно для виконання умов цього Договору. Договір було укладено терміном до 01.04.2016 з автоматичною пролонгацією на наступний календарний рік (пункти 6.1. та 6.2. Договору).

Сторони в пункті 1.2. Договору узгодили, що детальна інформація щодо виду робіт, які необхідно виконати Підряднику за цим договором, міститься у актах приймання-передачі виконаних робіт.

Так, сторонами були підписані Акти виконання робіт (надання послуг)

- № 4 від 31.03.2016, яким сторони підтвердили, що виконавцем було надано послуги (виконано роботи) з сільськогосподарської техніки щодо внесення мінеральних добрив та боронювання; вартість послуг складає 107 374,53 грн

- № 5 від 31.03.2016, яким сторони підтвердили, що виконавцем було надано послуги (виконано роботи) з сільськогосподарської техніки щодо дискування; вартість послуг складає 2 830,62 грн;

- № 8 від 30.04.2016, яким сторони підтвердили, що виконавцем було надано послуги (виконано роботи) з сільськогосподарської техніки щодо оранки; вартість послуг складає 3 705,49грн;

- № 10 від 30.04.2016, яким сторони підтвердили, що виконавцем було надано послуги (виконано роботи) сільськогосподарської техніки щодо внесення мінеральних добрив, внесення ЗЗР, боронування, культивації, розпушування ґрунту; вартість послуг складає 153 442,12 грн.

Кількість використаного пального для виконання зазначених робіт підтверджується наступними довідками ТОВ Савинці-Агро :

- за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 було використано 3213 л дизельного пального;

- за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 було використано 4054 л дизельного пального.

2) Договір№ 03/16 про надання технологічних послуг по посіву цукрових буряків від 28.03.2016 з ПП "Рокіан-сервіс", предметом якого є надання Виконавцем (ПП Рокіан-сервіс ) послуг Замовнику (ТОВ Савинці-Агро ) по посіву цукрових буряків на площі 350,8 га силами екіпажу та технікою Виконавця, яка заправляться паливно-мастильними матеріалами Замовника, що є власністю Замовника, і використовуються Виконавцем виключно для виконання умов цього договору. Договір було укладено до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань по ньому.

Виконавцем було виконано роботи з посіву цукрових буряків на площі 350,8 га, що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 30.04.2016, де визначено вартість таких робіт у розмірі 124534,00 грн, а також зазначено про використання 933 дизельного пального, що додатково підтверджується довідкою ТОВ Савинці-Агро .

3) Договір № 08/16 про надання технологічних послуг по посіву соняшника від 15.04.2016, укладений з ПП "Рокіан-сервіс", предметом якого є надання Виконавцем (ПП Рокіан-сервіс ) послуг Замовнику (ТОВ Савинці-Агро ) по посіву соняшника на площі 621,6 га силами екіпажу та технікою Виконавця, яка заправляться паливно-мастильними матеріалами Замовника, що є власністю Замовника, і використовуються Виконавцем виключно для виконання умов цього договору.

Виконавцем було виконано роботи з посіву соняшника на площі 621,6 га, що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт від 18.05.2016, де визначено вартість таких робіт у розмірі 223776, 00 грн, а також підтверджено використання 1656 л дизельного пального, що додатково підтверджується довідкою ТОВ Савинці-Агро .

4) Договір №26/05 про надання послуг від 24.05.2016, укладений з ФОП ОСОБА_1 .

Згідно п. 1.1. Договору Замовник (ТОВ Савинці-Агро ) доручає, а Виконавець (ФОП ОСОБА_2 ) бере на себе зобов`язання за завданням Замовника надавати сільськогосподарські послуги по міжрядному обробітку соняшника сільськогосподарською технікою, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю зазначені послуги на умовах цього Договору. Загальна площа, на якій будуть виконані роботи, буде зазначена в акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що усі послуги, надані Замовнику відповідно договору, здійснюються на паливно-мастильних матеріалах Замовника, що є його власністю, і використовуються Виконавцем виключно задля виконання умов цього договору.

Відповідно до Акту № 1 прийому-передачі робіт від 30.05.2016 Виконавцем було виконано роботи з міжрядного обробітку соняшника на площі 123,3 га; загальна вартість робіт складає 29 592,00 грн.

Довідкою ТОВ Савинці-Агро підтверджується, що для виконання зазначених робіт було використаного 267 л дизельного пального.

Разом з договорами як при проведенні перевірки, так і в ході судового розгляду справи, було надано лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей, які підтверджують заправку автомобілів виконавців дизельним пальним зі складів ТОВ Савинці-Агро згідно умов зазначених вище договорів. При цьому, у вказаних лімітно-забірних картках не зазначено вартості дизельного пального.

Свої зобов`язання за зазначеними договорами сторони виконали в повному обсязі, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та наданих послуг, а також платіжними дорученнями, що підтверджують здійснення товариством оплати за виконані роботи та отримані послуги як замовником за зазначеними договорами.

Суд зазначає, що в усіх вищезазначених договорах передбачено, що паливно-мастильні матеріали, які передаються виконавцям за цими договорами, є власністю ТОВ Савинці-Агро (замовника) і використовуються виконавцями виключно для виконання умов таких договорів.

Крім того, факт використання виконавцями палива за договорами підтверджується відповідними довідками ТОВ Савинці-Агро з визначенням переліку та обсягів послуг/робіт, періоду їх надання та кількості використаного пального.

Судом встановлено, що жодного аналізу укладених договорів, їх змісту, сутності операцій позивача при виконанні договорів підряду акт перевірки та відповідь за результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 14.01.2019 № 1721/10/20-40-14-17-13 не містять, в них без належного обґрунтування зроблений висновок про доведеність здійснення позивачем операцій з реалізації пального.

Твердження представника відповідача про передачу позивачем права розпорядження ПММ в межах договорів підряду є хибними, оскільки зміст прав підрядника щодо отриманих ним для виконання робіт матеріалів (в даному випадку - паливно-мастильних матеріалів) охоплює виключно право використати такі матеріали для виконання підрядних робіт, а не розпоряджатися ними на власний розсуд.

Отже, відповідач зробив необґрунтований висновок, що операції які здійснювалися позивачем з передачі паливно-мастильних матеріалів підряднику в межах договорів підряду, підпадають під визначення поняття реалізація паливно-мастильних матеріалів для цілей оподаткування в розумінні норм розділу VI Податкового кодексу України.

Також суд враховує позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 09.04.2019 по справі № 819/567/18, в якій Верховний Суд погодився із висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень контролюючого органу щодо обов`язку реєстрації позивача як платника акцизного податку, оскільки при здійсненні господарських операцій на виконання умов договорів про надання виконавцями послуг щодо обробки сільськогосподарських угідь позивача власною технікою, яка заправлялась ПММ, що надаються замовником, тобто позивачем, реалізація пального позивачем не здійснювалась. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 по справі № 815/2461/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що податковим органом також безпідставно обрахував суму штрафних санкцій, оскільки здійснив нарахування, не маючи первинних документів, які б доводили здійснення операцій з передачі паливно-мастильних матеріалів, та які б містили вартість таких паливно-мастильних матеріалів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень контролюючого органу щодо обов`язку реєстрації позивача як платника акцизного податку в першому кварталі 2016 року, оскільки при здійсненні господарських операцій на виконання вказаних умов договорів з ТОВ Савинці-Агро та його контрагентами: ТОВ Агросвіт Савинці ,ПП "Рокіан-сервіс", ФОП ОСОБА_1 - реалізація пального позивачем не здійснювалась.

Таким чином, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000031417 від 17.01.2019.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000041417 від 17.01.2019 в частині суми штрафних санкцій у розмірі 150037,02 грн, судом встановлені такі обставини.

При перевірці дотримання ТОВ Савинці-Агро вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №41/10320), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148 за перевіряємий період встановлено, що товариством відповідно до наданих до перевірки наказів встановлено ліміт залишку готівки в касі:

- від 05.01.2015 №01 встановлено ліміт каси на 2015 рік у сумі 170,00 грн;

- від 04.01.2016 №01 встановлено ліміт каси на 2016 рік у сумі 170,00 грн;

- від 03.01.2017 №01 встановлено ліміт каси на 2017 рік у сумі 170,00 грн;

- від 05.01.2018 №01/2-АІ встановлено ліміт каси на 2018 рік у сумі 35,35 грн;

За висновками акту перевірки перевищення залишку готівки загалом складало 75298,14 грн, а саме:

- на 22.12.2016 - 75018,51 грн (75 188,51 грн. (залишок на кінець дня)- 170,0 грн (ліміт))

- на 23.12.2016 - 279,63 грн (449,63 грн. (залишок на кінець дня) -170,0 грн (ліміт)).

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси, якщо готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. У цьому разі вся готівка, що перебуває в касі підприємства на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог вищезазначеного положення, вважається понадлімітною.

На підставі наданих до перевірки документів: касової книги підприємства, прибуткових та видаткових касових ордерів, авансових звітів про використання коштів, виданих під звіт за період, аналізу рахунків 301 Каса в національній валюті , 311 Розрахунковий рахунок у національній валюті, 661 Розрахунки по заробітній платі , 372 Розрахунки з підзвітними особами в періоді, що перевіряється, встановлено:

- згідно звіту касира від 22.12.2016 товариством отримано готівку в касу у сумі 161165,39 грн, підстава отримання виплата готівки за чеком МА 3312315 від 22.12.2016 орендна плата за паї через ОСОБА_3 , залишок готівкових коштів на кінець робочого дня становив 75188,51 грн при встановленому ліміту у 170 грн, (перевищення залишку готівки в касі становить 75018,51 грн.);

- згідно звіту касира від 23.12.2016 залишок готівкових коштів на кінець робочого дня становив 449,63 грн. в той час коли встановлений ліміт складає 170 грн., перевищення залишку готівки в касі становить 279,63 грн.;

Так, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що 22.12.2016 ТОВ Савинці-Агро отримало готівку в касу в сумі 161165,39 грн, що підтверджено прибутковим касовим ордером № 61 від 22.12.2016 та звітом касира від 22.12.2016. 22.12.2016 було здійснено виплату орендної плати за земельні паї в сумі 85976,88 грн, що підтверджується відомостями на виплату грошей № 17 та № 46 від 22.12.2016. Таким чином, залишок готівкових коштів на кінець робочого дня 22.12.2016 становив 75188,51 грн. (161165,39 - 85976,88).

Також представник позивача зазначив, що відповідачем безпідставно не враховано, що 23.12.2016 згідно видаткового касового ордеру № 97 від 23.12.2016 кошти в сумі 74738,88 грн були видані під звіт директору ТОВ Савинці-Агро ОСОБА_4 на господарські потреби. Залишок готівкових коштів на кінець робочого дня 23.12.2016 становив 449,63 грн. (75188,51 - 74738,88). Така ж саме сума коштів (74738,88 грн) була повернута до каси підприємства 26.12.2016 директором ТОВ Савинці-Агро ОСОБА_4 , що підтверджується прибутковим касовим ордером № 62 від 26.12.2016 (т.1 а.с.240)

Позивач не погоджується з висновками відповідача щодо перевищення залишку готівки на кінець дня 22.12.2016 у розмірі 75018,51 грн, посилаючись на те, що при веденні касових операцій в зазначеному періоді ТОВ Савинці-Агро керувалось чинним на той час Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (надалі - Положення № 637).

Позивач посилається на те, що на підставі видаткового касового ордеру № 97 від 23.12.2016, який було надано до перевірки, кошти в сумі - 74738,88 грн були видані 23.12.2016 під звіт директору підприємства ОСОБА_4 на господарські потреби ТОВ Савинці-Агро , що повністю відповідає нормам п. 5.9 Положення № 637.

Цю операцію не було відображено Відповідачем в Акті перевірки, але у відповіді про розгляд заперечень на акт перевірки податковий орган зазначає про видачу грошових коштів з каси у розмірі 74738,88 грн. на наступний робочий день - 23.12.2016 після їх отримання 22.12.2016.

Позивач також посилається на те, що податковим органом під час проведення перевірки не враховані наступні касові операції, які відбулись 26.12.2016 (понеділок - наступний за 23.12.2016 робочий день) та відображені у касовій книзі підприємства про те, що грошові кошти в сумі 74738,88 грн були повернуті директором ОСОБА_4 згідно прибуткового касового ордеру № 62 із зазначенням підстави повернення коштів та готівкові кошти в сумі 74738,88 грн були здані до банку згідно видаткового касового ордеру № 99 та квитанції №176458658.

Так, при наданні оцінки вказаним доводам позивача суд враховує такі приписи.

Згідно з п.2.11 Положення № 637:

видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п.7.38 - 7.41 Положення № 637:

- під час перевірки можуть аналізуватися дані бухгалтерських регістрів, зокрема тих, у яких за дебетом відображаються кошти, видані з каси під звіт, і відшкодування перевитрат за звітами про використання коштів, а за кредитом - суми витрат за звітами про використання коштів, що підтверджені бухгалтерією, та повернення невикористаних коштів. Дебетове сальдо визначає суму заборгованості підзвітних осіб підприємству, кредитове - суму перевитрат підзвітних осіб за звітами про використання коштів. Такий аналіз дає змогу визначити напрями використання підзвітних сум, виявити порушення під час їх видачі;

- під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження;

- до уваги береться також і те, що не повинні порушуватися строки та умови видачі готівки під звіт, визначені законодавством України, зокрема пунктом 2.11 цього Положення;

- під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Позивачем ані до перевірки, ані в процедурі адміністративного та судового оскарження не надавався звіт директора підприємства ОСОБА_4 , який він мав подати разом з поверненням 26.12.2016 коштів, отриманих 23.12.2016 під звіт. Суд зазначає, що Положення № 637 не містить норм, які б звільняли від обов`язку подання звіту про використання коштів особу, яка їх не використала в повному обсязі. Саме звіт про використання коштів та документи, що підтверджують напрямки їх використання (у разі якщо кошти частково або повністю використані), повинні доводити дотримання підприємством зв`язку таких витрат (напряму використання готівкових коштів) з потребами його господарської діяльності. В протилежному випадку операція з отримання та повернення коштів без доведення мети їх видачі - на господарські потреби підприємства, набуває ознак операції займу.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що оформлення видаткового касового ордеру від 23.12.2016 та прибуткового касового ордеру від 26.12.2016 на суму 74738,88 грн є штучним створенням доказів дотримання позивачем приписів Положення № 637.

Так, відповідно до пункту 5.9 Положення № 637, на який посилається позивач, готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов`язані з діяльністю підприємств.

Зазначена норма містить виключення, умовою застосування якого є, зокрема, видача готівкових коштів в сумі перевищення ліміту каси наступного дня на потреби, які пов`язані з діяльністю підприємств. Саме таку мету видачі готівки директору підприємства позивачем і не було доведено. Отже, приписи п.5.9 Положення № 637 не звільняють позивача від відповідальності за перевищення ліміту готівки в касі.

Суд також вважає необґрунтованим посилання представника позивача на необхідність застосування строків притягнення до відповідальності, передбачених ст. 250 ГК України, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів (частина 2 цієї статті). (В редакції Закону України від 02.12.2010 №2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України")

Суд зазначає, що контроль за додержанням суб`єктами господарювання норм з регулювання обігу готівки здійснюють органи Державної фіскальної служби.

08 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України укладено Конституційний Договір № 1к/95-ВР (далі - Конституційний Договір) про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Змістом статті 25 Конституційного Договору передбачено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Зміст вказаних вище положень, з врахуванням суспільно-політичних передумов їх прийняття, дозволяє прийти до висновку, що Укази Президента України з питань економічної реформи, не врегульованих чинним на той час законодавством України, видані у відповідності до Конституційного Договору, є обов`язковими для виконання на всій території України до прийняття відповідних законів.

12.06.1995 Президент України видав Указ № 436/95, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб`єктів господарювання за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах.

Метою прийняття Указу № 436/95 є поліпшення стану готівкового обігу, визначення єдиних підходів до встановлення відповідальності за порушення суб`єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки та запобігання зловживанням під час здійснення операцій з готівкою, приховуванню доходів.

Згідно з нормами Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), так само як і положень інших законів України, законодавцем не визначено серед правопорушень не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах та не встановлена відповідальність за таке діяння.

З прийняттям Конституції України 1996 року Указ № 436/95 скасовано не було та інших законів, сфера дії яких би охоплювала відносини, регламентовані Указом № 436/95, прийнято не було.

Отже, Указ № 436/95, який прийнятий в період дії Конституційного Договору, має юридичну силу Закону України.

Відповідно, положення частини другої ст. 250 ГК України слід розуміти таким чином, що дія частини першої вказаної статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені в тому числі Указом Президента № 436/95, який має юридичну силу Закону, контроль за дотриманням якого покладено на фіскальні органи.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.04.2019 по справі № 822/551/1.

Отже, з набранням чинності Законом України від 02.12.2010 №2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України", положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, зокрема і порушення оприбуткуванням готівки в касах підприємств, не розповсюджуються.

З огляду на наведене, суд погоджується з висновками акту перевірки про наявну суму перевищення залишку готівки в касі ТОВ Савинці-Агро 22.12.2016 в сумі складає 75188,51 грн, чим порушено п.2.8 Положення №637, у якому зазначено що, всю готівку понад встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємство зобов`язано здавати до установи банку.

Суд також зазначає, що в іншій частині позивач податкове повідомлення-рішення не оспорює.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000041417 від 17.01.2019 в частині суми 150037,02 грн не підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 КАС України пропорційно задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці-Агро" (вул. Савинське шосе, буд. 1, смт Савинці, Балаклійський район, Харківська область, 64270, код ЄДРПОУ 35108089) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000031417 від 17.01.2019.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000041417 від 17.01.2019 в частині суми 150037,02 грн - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці-Агро" (вул. Савинське шосе, буд. 1, смт Савинці, Балаклійський район, Харківська область, 64270, код ЄДРПОУ 35108089) у розмірі 2268,86 грн (дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень 86 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 серпня 2019 року.

Суддя Білова О.В.