Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
08 серпня 2019 р. № 520/2482/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,
представника позивача - Мосейчука А.М.,
представника відповідача - Гусаченко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АІВ Груп" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
Приватне підприємство "АІВ Груп" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову про накладення штрафів №ХК4220/291/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 27.02.2019 р., складену уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4220/291/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 27.02.2019 є незаконною, необґрунтованою, а отже такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було допущено жодних порушень в частині допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення про прийняття на роботу працівників. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 19.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, а також призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує оскільки під час проведення інспекційного відвідування підприємства позивача було встановлено наявність порушень в діяльності останнього, що належним чином зафіксовано в акті інспекційного відвідування юридичної особи №ХК4220/291/АВ від 04.02.2019 року, а отже на підставі висновків вказаного акту та у зв`язку з встановленням порушень керівником було прийнято рішення про накладення на Приватне підприємство "АІВ Груп" штрафу. З огляду на вказане, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Судовим розглядом справи з наданих представниками сторін пояснень та доказів встановлено, що 21.01.2019 року Приватне підприємство "АІВ Груп", код ЄДРПОУ 35707877, отримало засобами поштового зв`язку направлення № 01.01-94/02.03/196 від 16.01.2019 року на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування об`єкту відвідування, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК4220/291/НД від 17.01.2019 року і вимогу № ХК4220/291/ПД про надання документів від 17.01.2019 р.
В подальшому, 28.01.2019 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області направлено нову вимогу про надання документів № ХК4220/291/2ПД від 28.01.2019 року.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що підставою для здійснення заходу державного контролю щодо ПП АІВ ГРУП є наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 16.01.2019 р. № 01.01-07111, відповідно до якого оформлено направлення № 01.01-94/02.03/196 від 16.01.2019 року.
За результатами проведення інспекційного відвідування посадовою особою відповідача складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 04.02.2019 року №ХК4220/291/2НД/АВ, відповідно до якого встановлені порушення законодавства, зокрема: порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України: працівники фактично допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
Матеріали справи свідчать, що позивач, не погодившись із складеним посадовою особою відповідача актом та встановленими порушеннями звернувся із запереченнями на акт інспекційного відвідування.
На підставі висновків акту відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень № ХК4220/291/2НД/АВ/П від 04.02.2019 року.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 04.02.2019 року №ХК4220/291/2НД/АВ посадовою особою відповідача 27.02.2019 року винесено постанову № ХК4220/291/2НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої за порушення ч.1 ст. 24 КЗпП на позивача накладено штраф у розмірі 1251900,00 грн.
Позивач, вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною з огляду на недопущення позивачем порушень, на які посилається відповідач, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Як передбачено Положенням про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2017 року, Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом. Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до пп.5 п.4 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням. законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Як передбачено приписами ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року, відповідно до п.1 якої цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
Як передбачено положеннями п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до положень ч.5 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.
Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
Як передбачено положеннями абз.8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року затверджено порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, яким визначено механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю, передбачених ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю.
Положеннями п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (надалі за текстом - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади. акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до п. 3 Порядку інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Згідно із п. 9 Порядку під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Відповідно до положень п.п. 19, 20 Порядку за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Як передбачено п. 27 Порядку у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Як передбачено положеннями ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до п. 29 Порядку заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності, зокрема, за використання праці неоформлених працівників, вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Під час судового розгляду справи встановлено, що приписом Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення порушень № ХК4220/291/2НД/АВ/П від 04.02.2019 року у строк до 04.03.2019 року зобов`язано позивача усунути виявлене під час проведення інспекційного відвідування порушення стосовно фактичного допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
Як встановлено судом зазначені висновки відповідачем також було покладено в основу прийняття оскаржуваної у даній справі постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу № ХК4220/291/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 27.02.2019 року.
Також у спірній постанові зазначено, що під час проведення заходу державного контролю, встановлено, що на підприємстві має місце допущення працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які виконували роботу прибиральників або двірників та перебували у формі із написом АІV GROUP та контактними телефонами підприємства, що є ідентичними тим, що заявлені ПП АІВ ГРУП як контактні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у мережі Інтернет) і здійснювали прибирання відповідних торгівельних центрів.
Водночас, зі змісту акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 04.02.2019 року №ХК4220/291/2НД/АВ та спірної у даній справі постанови про накладення штрафу вбачається, що обставини роботи вказаних осіб на підприємстві позивача було встановлено з наданих пояснень зазначених у акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 04.02.2019 року №ХК4220/291/2НД/АВ осіб, а також з огляду на не надання позивачем доказів укладення із вказаними працівниками трудових договорів, як це передбачено нормами діючого законодавства.
Як передбачено приписами ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно із положеннями ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: 1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
При цьому, положеннями ст.48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Отже, трудовий договір характеризується, зокрема, тим, що працівники не здійснюють самостійної організації трудової діяльності та не виконують таку роботу на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, з урахуванням трудового розпорядку та з урахуванням ведення табелю відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 413 від 17.06.2015 року "Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.
Так, судом зі змісту акту інспекційного відвідування та наданих представником відповідача під час розгляду справи пояснень встановлено, що інспекторами праці було здійснено виїзд за фактичним місцем здійснення господарської діяльності позивача за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7 (на території ТРЦ КАРАВАН ), м.Харків, вул. Культури, 8 (ТЦ Сумський ринок ) з метою проведення контрольного заходу у формі інспекційного відвідування. За вказаними адресами інспекторами було встановлено, що суб`єкт підприємницької діяльності ПП АІВ ГРУП здійснює діяльність з прибирання території відповідних торгівельних центрів.
Відповідно до Довідки АА №857841 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності позивача є за кодом КВЕД 81.22 інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів.
При цьому, під час виходу 17 січня 2019 року державних інспекторів праці за вищевказаними місцями здійснення діяльності ПП АІВ ГРУП було встановлено працівників у формі із написом назви позивача та контактних телефонів, яким державними інспекторами праці було пред`явлено службові посвідчення, направлення на проведення інспекційного відвідування ПП АІВ ГРУП та поставлені запитання, що стосуються законодавства про працю.
Так, зі змісту акту інспекційного відвідування вбачається, що встановлена під час інспекційною відвідування гр. ОСОБА_1 усно пояснила, що вона працює на ПП АІВ ГРУП , здійснюючи прибирання території ТЦ КАРАВАН та від надання подальших пояснень відмовилась із посиланням на ст. 63 Констиілції України. При цьому, як вказано у акті зазначену особу було встановлено за виконанням роботи прибиральника ПП АІВ ГРУП на території ТРЦ Караван і під час інспекційного відвідування, що попередньо проводилось інспекторами праці відповідача 10 жовтня 2018 року, та відповідно до якого на позивача було накладено фінансову санкцію за абз. 2 ч.2 сі. 265 КЗпП України.
Зі змісту акту інспекційного відвідування вбачається, що також була встановлена ОСОБА_12 , яка усно пояснила, що вона працює прибиральником приміщень у ПП АІВ ГРУП , але від надання письмових пояснень інспекторам праці відмовилась, покинувши місце роботи. Також вказано, що під час інспекційного відвідування інспекторами праці було встановлено, що у приміщеннях туалетів на території ТРЦ КАРАВАН (м. Харків, вул. Героїв Праці, 7), де здійснювала роботу з їх прибирання вищевказана особа, у відповідних місцях розташовані чек-листи роботи прибиральників, які містять інформацію щодо здійснення прибирання туалету та міститься відмітка адміністратора щодо підтвердження факту прибирання приміщення саме вказаною особою.
Також перевіряючими було виявлено ОСОБА_3 , який усно пояснив, що є працівником ПП АІВ ГРУП , а сам працює двірником, здійснюючи прибирання території ТРЦ КАРАВАН та від подальших письмових пояснень відмовився.
Зі змісту акту інспекційного відвідування вбачається, що інспекторами було встановлено ОСОБА_13 , яка працює, здійснюючи прибирання на території ТРЦ КАРАВАН , від пояснень відмовилась, пред`явивши картонку із цитатою з Конституції (стаття 63).
Також інспекторами було виявлено ОСОБА_5 , яка надала письмове пояснення, що вона працює у ПП АІВ ГРУП протягом місяця, прибиральником приміщень на Сумському ринку без оформлення трудових відносин згідно законодавства з режимом 3 робочих дні/3 вихідні, з 14:00 до 22:00 год.
Зі змісту акту інспекційного відвідування вбачається, що інспекторами було встановлено ОСОБА_6 , який усно пояснив, що працює у ПП АІВ ГРУП двірником, проте вказана особа від надання детальних пояснень відмовився.
Також інспекторами було виявлено ОСОБА_14 , яка усно пояснила, що вона працює у ПП АІВ ГРУП двірником у ТРЦ КАРАВАН , проте від надання детальних пояснень відмовилась.
Зі змісту акту інспекційного відвідування вбачається, що інспекторами було встановлено ОСОБА_8 , яка усно пояснила, що вона працює у ПП АІВ ГРУП прибиральником приміщень ТРЦ Караван , проте вказана особа від надання детальних пояснень відмовилась.
Також зі змісту акту інспекційного відвідування вбачається, що інспекторами під час здійснення інспекційного відвідування було виявлено ОСОБА_9 , яка усно пояснила, що вона працює прибиральником приміщень ТРЦ Караван на ПП АІВ ГРУП , однак від надання детальних пояснень відмовилась.
Зі змісту акту інспекційного відвідування вбачається, що інспекторами було встановлено ОСОБА_10 , яка усно пояснила, що вона працює у клінінговій компанії ПП АІВ ГРУП прибиральником приміщень у ТРЦ Караван , проте від надання детальних пояснено відмовилась.
Також зі змісту акту інспекційного відвідування вбачається, що інспекторами під час здійснення інспекційного відвідування було виявлено ОСОБА_11 , яка усно та письмово пояснила, що працювала адміністратором без оформлення трудових відносин з адміністрацією ПП АІВ ГРУП . Також інспекторами з пояснень вказаної особи було встановлено, що до її робочих обов`язків, які були доручені їй позивачем входило, зокрема, щоранку давати звіт директору підприємства щодо кількості працівників, які працюють у зміні на прибиранні, непрацюючих машинах, контроль якості прибирання території ТРЦ Караван , збирання платежів за здійснення прибирання, тощо. Так вказаною особою відповідачу було надано на підтвердження вказаного факту копії її фотозвітів як працівника на номер директора ПП АІВ ГРУП (із застосуванням месенджеру Vіbеr), копію робочого зошиту, який вона вела при виконанні робочих обов`язків адміністратора ПП АІВ ГРУП , копію оголошення до газети Премьер від 19.11.2018, яке було подано нею як адміністратором ПП АІВ ГРУП за вказівкою адміністрації ПП АІВ ГРУП з метою набору нових співробітників для прибирання території торгівельного центру Караван , копію журналу прибуття та вибуття з роботи осіб, які працювали у ПП АІВ ГРУП , який вела, з метою контролю адміністрацією ПП АІВ ГРУП дотримання працівниками певного розпорядку роботи, виконуючи свої робочі обов`язки адміністратора ПП АІВ ГРУП .
Зі змісту акту інспекційного відвідування від 04.02.2019 року №ХК4220/291/2НД/АВ вбачається, що процес відвідування зафіксовано засобами фототехніки.
При цьому, з метою підтвердження вказаних у зазначеному акті обставин, представником відповідача під час розгляду справи було надано до суду цифрові диски із проведеними фото та відеофіксацією, також доказами, наданими гр. ОСОБА_11 на підтвердження пояснень.
Водночас, суд зазначає, що докази фотофіксації, надані гр. ОСОБА_11 на підтвердження пояснень не можуть бути враховані судом, оскільки не стосуються періоду проведення інспекційного відвідування.
Судом під час судового розгляду справи було досліджено надані представником відповідача докази, проте встановлено, що матеріали фотофіксації, які було надано до суду представником відповідача разом із відзивом на позов, не містять чітких зображень, з яких можливо встановити осіб, яких було виявлено під час проведення інспектування позивача.
При цьому, суд враховує, що під час розгляду справи представником відповідача було надано до суду, як ним вказано, роздруківки фотофіксації з телефону одного з інспекторів, проте з вказаних матеріалів неможливо встановити дату та місце їх здійснення, з огляду на що суд приходить до висновку про неможливість врахування вказаних доказів судом.
Водночас, суд зазначає, що надані позивачем матеріали відеофіксації хоча і містять доволі чітке відображення, проте не можуть бути враховані судом з огляду на обставини того, що представником відповідача під час розгляду справи не надано доказів того, що зазначена відеофіксація була здійснена саме під час спірного у даній справі інспекційного відвідування та її здійснення було належним чином зафіксовано у акті від 04.02.2019 року №ХК4220/291/2НД/АВ, оскільки вказаний акт не містить в собі зазначення про здійснення інспекторами відеофіксації.
Також суд зазначає, що зі змісту акту інспекційного відвідування вбачається, що встановлені особи усно повідомили інспекторам про те, що працюють на ПП АІВ ГРУП , але від письмових пояснень та повідомлення персональних даних відмовились.
В той же час, під час розгляду справи до суду не надано доказів того, яким саме чином було встановлено особи зазначених працівників. Однак, представником відповідача у наданих поясненнях вказано, що зазначених осіб було встановлено за наданими гр. ОСОБА_11 документами та поясненнями.
З приводу вказаного суд зазначає, що матеріали акту інспекційного відвідування та справи в цілому не містять доказів того, яким саме чином гр. ОСОБА_11 було встановлено інших працівників та на підставі чого такі дії було вчинено відповідачем.
Також під час розгляду справи судом було допитано в якості свідків інспекторів, якими було проведено інспекційне відвідування у ТРЦ КАРАВАН , які підтвердили доводи вказані у акті, а також вказали, що усі особи надавали їм пояснення з приводу роботи на підприємстві позивача, проте під час намагання інспекторів здійснити фіксування таких пояснень одразу відмовлялись.
Отже, до суду не надано належних та допустимих доказів того, яким саме чином було встановлено особи працівників зазначених у акті інспекційного відвідування.
При цьому, зі змісту наданих інспекторами свідчень судом встановлено, що єдиною особою, яка погодилась надати письмові пояснення стала ОСОБА_11 , яку було допитано інспектором ОСОБА_15 .
Водночас, суд зазначає, що під час розгляду справи зі змісту наданих інспекторами свідчень було встановлено, що інспектор Миргород С.О. здійснював інспекційне відвідування підприємства позивача, проте на іншому об`єкті.
При цьому, наявна в матеріалах справи копія пояснень ОСОБА_11 не містить у собі зазначення відомостей про те коли та де саме було відібрано у неї пояснення, що не дає суду можливості встановити належність зазначеного доказу та свідчить про його недопустимість.
З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що зазначені у акті інспекційного відвідування відомості стосовно встановлених інспекторами осіб не підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому, представником позивача вказано, що на день проведення перевірки ПП АІВ ГРУП не мало господарсько-правових договорів про надання послуг з прибирання з ТРЦ КАРАВАН та ТЦ Сумський ринок , підприємство не здійснювало ніякої господарської діяльності за цими об`єктами відвідування відповідачем, а працівники ПП АІВ ГРУП не можуть та не могли знаходитись на території ТРЦ КАРАВАН та ТЦ Сумський ринок та відповідно надавати пояснення посадовим особам ГУ Держпраці у Харківській області. На підтвердження вказаних обставин до суду надано лист від 02.05.2019 року №01/02-05 за підписом в.о. директора ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ", зі змісту якого вбачається, що ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" є власником будівні ТРЦ "КАРАВАН", що розташований за адресою м. Харків, вул. Героїв Праці, 7. Також вказаним листом повідомлено, що після 01.01.2019 року договори між ПП "АІВ ГРУП" та ТОВ "КРОНА-КОМПАНІ" не укладались, а строк дії попередньо укладеного договору на проведення прибиральних робіт №07/12/17К від 07.12.2017 року закінчився 31.12.2018 року.
Також, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що матеріали справи свідчать, що ПП АІВ ГРУП має ряд укладених господарських договорів із суб`єктами господарювання, які знаходяться на території ТРЦ КАРАВАН , розташованого за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, б. 7, та ТЦ Сумський ринок , розташованого за адресою: м. Харків, вул. Культури 7, а також зобов`язань перед своїми контрагентами.
Зокрема, ПП «АІВ ГРУП» має взаємовідносини з субпідрядною організацією «БАРТЛЕТ» , код ЄДРПОУ 42109615, щодо надання клінінгових послуг на території ТРЦ КАРАВАН .
Також суд зазначає, що матеріали справи містять нотаріально посвідчені заяви (додатки) ОСОБА_16 , (№677 від 10.05.2019 р.), ОСОБА_3 (№678 від 10.05.2019 р.), ОСОБА_17 (№679 від 10.05.2019 р.), ОСОБА_9 (№680 від 10.05.2019 р.), ОСОБА_6 (№681 від 10.05.2019 р.), ОСОБА_8 (№682 від 10.05.2019 р.), ОСОБА_1 (№683 від 10.05.2019 р.), ОСОБА_18 (№684 від 10.05.2019 р.), ОСОБА_19 (№684 від 10.05.2019 р.)., в яких зазначено, що на ПП АІВ Груп вказані особи не працюють та з жовтня 2018 року мають цивільно-правові відносини з ТОВ БАРТЛЕТ , код ЄДРПОУ 42109615, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, будинок 157 А, офіс 23, яка, є субпідрядною організацією ПП АІВ Груп , код ЄДРПОУ 35707877. Також зазначені пояснення містять відомості про те, що після того, як стало відомо про наявність посилань працівників Держпраці на надані ними пояснення як на докази у актах щодо проведення інспектування в січні 2019 року, яке проводилось на території ТРЦ КАРАВАН та ТЦ Сумський ринок у відношенні ТОВ АІВ Груп , код ЄДРПОУ 35707877 виникли підстави для надання пояснень, стосовно того, що ніяких пояснень 17.01.2019 року та в інший час, ані письмових, ані усних, співробітникам ГУ Держпраці у Харківській області вказані особи не надавали ані на території ТЦ Сумський ринок , а ні на території ТРЦ КАРАВАН . Також зазначеними особами вказано, що ніякі співробітники їх не опитували, а також службових посвідчень та направлень чи інших документів на проведення інспекційних відвідувань не пред`являли.
З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами обставин, що були зафіксовані у акті інспекційного відвідування та стали підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення штрафів №ХК4220/291/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 27.02.2019 р.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "АІВ Груп".
Разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Представником відповідача у наданому до суду відзиві на позов вказано, що послуги адвоката є необґрунтованими, оскільки не підтверджені та неспівмірні. Також представником відповідача вказано, що усі надані послуги адвокатом є завищеними за своєю вартістю та неспівмірними як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства, окрім сплаченого судового збору.
Суд зазначає, що положеннями ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз долучених представником позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що в обґрунтування заявленого клопотання до суду подано копії договору про надання правової допомоги (правових послуг) від 17.01.2019 р., укладеного між позивачем та Адвокатським бюро Мосейчук та партнери , копію акту наданих послуг від 02.03.2019 р. за договором про надання правової допомоги (правових послуг) від 17.01.2019 р. з детальним описом виконаних робіт.
Відповідно до зазначених доказів Адвокатським бюро Мосейчук та партнери надано позивачу послуги (правову допомогу) у справі, а саме: складання зауважень на акт перевірки №ХК4220/291/НД від 17.01.2019 з одночасним поданням його до канцелярії - 6 годин - 3000,00 грн.; складання скарги на вимогу № ХК4220/291/ПД від 17.01.2019 року з одночасним поданням його до канцелярії - 6 годин - 3000,00 грн.; складання скарги на вимогу № ХК4220/291/2ПД від 28.01.2019 року - 4 години - 2000,00 грн.; складання зауважень на Акт №ХК4220/291/2НД/АВ від 04.02.19 з одночасним поданням його до канцелярії - 8 годин із врахуванням вихідних днів за подвійною почасовою оплатою -8000,00 грн.; складання скарги на припис №ХК4220/291/2НД/АВ/П від 04.02.19 з одночасним поданням його до канцелярії - 5 годин- 2500,00 грн.; Збір та подання документів на вимогу № ХК4220/291/ПД від 17.01.2019 року з одночасним поданням його до канцелярії - 5 годин - 2500,00 грн.; складання, подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду до ГУ Держпраці у Харківській області про скасування постанови про накладення штрафів, прийняті уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській обл. № ХК4220/291/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 27.02.2019 р. - 25 годин із врахуванням вихідних днів за подвійною почасовою оплатою - 14 500,00 грн.
Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.
При цьому, суд зазначає, що зі змісту норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але зі змісту вказаних доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомгу вбачаєтсья, що останні фактично пов`язані із проведення інспекційного відвідування позивача, а не розглядом справи , окрім складання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
В той же час, як встановлено судом зі змісту матеріалів справи позивач із заявою про забезпечення позову до суду не звертався.
При цьому, суд зазначає, що що зі змісту позовної заяви вбачається, що остання не дає підстави вважати, що складність та предмет спору є співмірними та потребує витрачання адвокатом 25 годин на її складення.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на корсить позивача половини вартості, сплаченої позивачем за складання, подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду до ГУ Держпраці у Харківській області про скасування постанови про накладення штрафів, прийняті уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській обл. № ХК4220/291/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 27.02.2019 р.
Також відповідно до положень КАС України стягненню на користь позивача також підлягають судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства "АІВ Груп" (вул. Шевченка, буд. 52, м. Полтава, Полтавська обл., 36039) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, 40, м. Харків, 61002) про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення штрафу №ХК4220/291/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 27.02.2019 р.
Стягнути на користь Приватного підприємства "АІВ Груп" (вул. Шевченка, буд. 52, м. Полтава, Полтавська обл., 36039, код ЄДРПОУ - 35707877) сплачену суму судового збору у розмірі 18778 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 50 коп. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6250 (шість тисяч двісті п`ятдесят) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, 40, м. Харків, 61002, код - 39779919).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 09 серпня 2019 року.
Суддя Мельников Р.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2019 |
Оприлюднено | 11.08.2019 |
Номер документу | 83546129 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Мельников Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні