Рішення

від 06.08.2019 по справі 640/19269/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2019 року № 640/19269/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Київського зоологічного парку загальнодержавного значення

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Київський зоологічний парк загальнодержавного значення звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення списання безнадійного податкового боргу у розмірі 499 850,00 грн. та зобов`язати відповідача здійснити списання безнадійного податкового боргу у розмірі 499 850,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України він має право на списання безнадійного податкового боргу у сумі 499 850,00 грн. Проте, на його звернення до відповідача із заявою від 23.08.2018р. №07/356 про списання безнадійного податкового боргу, який утворився ще 20.12.2012р. відповідачем відмовлено в списанні такого боргу.

Відповідач в поданому до суду відзиві проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, з посиланням на те, що списання боргу, як безнадійного є його правом, а не обов`язком, тому вважає, що своїми позовними вимогами змушує суд втрутитись в його дискреційні повноваження.

Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно даних інформаційної системи органів ДФС за Київським зоологічним парком загальнодержавного значення станом на 09.01.2019р. обліковується заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код 21080900) на загальну суму 499 850,00 грн.

Вказаний податковий борг у позивача винник 03.11.2010р. згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0013152305 від 03.11.2010р., в зв`язку із чим ДПІ у Шевченківському районі м. Києва боржнику сформовано та направлено податкову вимогу від 26.12.2012р. № 5893 на суму податкового боргу 499 850,00 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.12.2012р. № 5893/19-128-17, які були направлені платнику податків рекомендованими листом з повідомленнями про вручення № 0405319119329.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2010р. у справі № 2а-16269/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2013р., підприємству Київський зоологічний парк загальнодержавного значення було відмовлено в задоволені позовних вимог до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0013152305 від 03.11.2010р.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку за дотриманням Київського зоологічного парку загальнодержавного значення порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за результатами якої складено акт від 26.10.10р. В ході перевірки встановлено порушення ч. 1 ст. 3 Закону України Про Патентування деяких видів підприємницької діяльності , п.1,2 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні , а саме позивачем здійснювалась реалізація квитків на відвідування зоопарку, готівкові кошти яких в період з 01.10.10 р. по 15.10.10 р. оприбутковувались не в день одержання готівкових коштів, а наступного робочого дня. На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій сума податкового зобов`язання якого становить 499 850,00 грн.

Як зазначає позивач в позовній заяві, у серпні 2018 року під час роботи в електронному сервісі Електронний кабінет платника податків головним бухгалтером Київського зоопарку було встановлено, що за установою рахується податковий борг у сумі 499 850,00 грн. по платежу - Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код 21080900). Згідно даних електронного сервісу Електронний кабінет платника податків зазначена вище сума боргу виникла ще 20.12.2012p., проте у бухгалтерському обліку Київського зоопарку відображена не була та податковим органом заходи щодо її стягнення не вживалися.

Листом №07/356 від 23.08.2018р. позивачем було запропоновано списати безнадійний податковий борг Київського зоологічного парку загальнодержавного значення у сумі 499 850,00 грн.

Проте листом-відповіддю від 21.09.2018р. № 7751/10/26-15-17-02-39 позивача було повідомлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві може бути розглянуто питання щодо списання податкового боргу Київського зоологічного парку загальнодержавного значення лише у відповідності до вимог чинного законодавства.

Не погодившись із вказаною відповіддю Київський зоологічний парк загальнодержавного значення звернувся з позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який визначає, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України передбачено, що безнадійний податковий борг визначений як податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу . Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Виходячи зі змісту пункту 102.1 статті 102 ПК України, законодавцем передбачений термін у 1095 днів для стягнення суми грошових зобов`язань платника податків, не сплачених у встановлений законодавством строк. Водночас вказаний строк не може бути застосований до сум податкового боргу, стягнутих за рішенням суду.

У відповідності до пп. 101.2.3 п. 101.2 статті 101 ПК України безнадійним, зокрема, є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом. При цьому, на виконання п. 101.5 ст. 101 згаданого Кодексу, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, який згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України виникає з моменту закінчення встановленого строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Контролюючі органи згідно з пунктом 101.5 статті 101 ПК України щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 р. №813/4430/16.

Механізм списання податкового боргу визначається Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).

Згідно із п. 2.1 зазначеного Порядку № 577, під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти: 1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; 2) податковий борг фізичної особи, яка: визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; або померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; або понад 720 днів перебуває у розшуку; 3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України; 4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); 5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 4.3-4.5 розділу 4 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, має здійснюватися органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється органами державної податкової служби щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року по справі №813/4430/16 (адміністративне провадження №К/9901/47255/18).

Судом встановлено, що у Київського зоологічного парку загальнодержавного значення наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 499 850,00 грн.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк, про що вказано зокрема у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2018 року у справі №826/14195/16.

В даному випадку, податкові зобов`язання, нараховані згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0013152305 від 03.11.2010р., вважаються узгодженими з дня дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-16269/10/2670, а саме - з 22 лютого 2011 року. Строк сплати таких податкових зобов`язань закінчився 4 березня 2011 року. Відповідно, з 5 березня 2011 року такі податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу та розпочав перебіг 1095-денного строку їх примусового стягнення.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи наявний у позивача податковий борг утворений станом на 05.03.2011 р., однак з моменту його утворення контролюючий орган не вживав будь-яких дій задля примусового стягнення даного боргу, а також, всупереч пункту 87.9. статті 87 ПК України, не зараховував кошти, що сплачував позивач в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, станом на час звернення позивача з даним позовом несплачене податкове зобов`язання набуло статусу безнадійного податкового боргу, а тому відповідач, повинен був самостійно здійснити його списання.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на додану до відзиву інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якого, за посиланням відповідача, на нерухоме майно позивача в межах суми боргу накладено арешт, оскільки там не зазначено, на яке майно позивача накладено арешт, а також в розділі Підстава вказане інший номер рішення № 19871888 від 10.03.2015р.

За вказаних підстав, суд вважає, з урахуванням ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, дії відповідача по відмові за результатами звернення позивача з заявою про списання безнадійного податкового боргу протиправними.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Оскільки процедура щодо списання безнадійного податкового боргу Київського зоологічного парку загальнодержавного значення, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, чітко передбачена Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, у якому передбачений лише один варіант вчинення дії, суд приходить до переконання про зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві списати Київському зоологічному парку загальнодержавного значення безнадійний податковий борг у розмірі 499 850,00 грн.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо нездійснення списання безнадійного податкового боргу Київського зоологічного парку загальнодержавного значення у розмірі 499 850,00 гривень, який виник на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0013152305 від 03.11.2010р.

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) здійснити списання безнадійного податкового боргу Київського зоологічного парку загальнодержавного значення (04116, м. Київ, пр-кт. Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 02221171) у розмірі 499 850,00 грн. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень) 00 коп., який виник на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0013152305 від 03.11.2010р.

4. Стягнути на користь Київського зоологічного парку загальнодержавного значення (04116, м. Київ, пр-кт. Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 02221171) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій