Постанова

від 30.07.2019 по справі 400/2507/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/2507/18

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 10.01.2019 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Енергетичної митниці ДФС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" звернулося до суду з позовом до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Енергетичної митниці ДФС від 17 серпня 2018 року №903000/2018/000029/1 про коригування митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що характер наданих позивачем документів не був суперечливий, не містив розбіжностей, в них не були наявні ознаки підробки, вони містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у Митниці не було підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган необґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи. Не зважаючи на викладене 17 серпня 2018 року Енергетична митниця ДФС безпідставно винесла картку відмови та рішення про коригування митної вартості.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що декларантом порушено вимоги ч.2 ст. 52 МК України в частині подання митному органу достовірних відомостей про визнання митної вартості, які повинні ґрунтуватись на документально підтверджених даних. Декларанту було надіслано повідомлення про необхідність надати оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, інформацію біржових організацій про вартість товару, та поставлено затримку митному оформлені "Письмова вимога щодо надання додаткових документів по митній вартості". Жодного документу, які підтверджують митну вартість товару не надано. Документи, які підтверджують факт купівлі продажу товару за ціною 525 доларів США за 1 м.т. працівникам органів доходів і зборів позивачем не надано.

Посадовою особою відділу контролю митної вартості та адміністрування митних платежів Енергетичної митниці ДФС, прийнято рішення про коригування митної вартості від 17 серпня 2018 року №UA903000/2018/000029/1. Згідно даного рішення митна вартість була збільшена з 2 305 788,24 грн. до 3 025 106,33 грн., що призвело до донарахування митних платежів на суму 169 789,57 грн.

Крім того, позивач та ТОВ "ТОЛЛОЙЛ" підпадають під критерії визнання пов`язаних осіб та деяких операцій контрольованими та у відповідача були підстави вважати, що одна юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи (пп.14.1.159 п.14.1 ст. 14 Кодексу). Документи, які наданні позивачем, до митного оформлення дають підстави вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на митну вартість товару, яка визначається за основним методом - за ціною договору.

Позивач та його контрагент використовують фіксовану ціну, разом з тим уникають ціноутворення на основі котирувань PLATTS (загальновизнаних цін у світі). Формування ціни відбувається за показниками станом на жовтень 2017 року, що підтверджується листами від 16 серпня 2018 року №1608-1 та від 17 серпня 2018 року №1708-1. Договір був укладений 08 серпня 2018 року, позивач не включав базисні показники світових цін на заявлений до митного оформлення товар ("бензин марки RON 92") на дату його поставки (серпень 2018 року), коли ціни були значно вищі.

ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" надало відповідь на відзив на позов, згідно якого зазначило, що повідомлення відповідача про надання додаткових документів позивачем було надано лист №1608-1 з роз`ясненнями, оскільки танкером Armada Pride у 2017 році було доставлено 5 029,439 м.т. бензину RON 92, частину товару придбало підприємство, яке в подальшому розмістило вказаний товар на митний склад ТОВ "ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ", а частину в розмірі 1 429,439 м.т. придбало саме ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК".

Після цього вказані 1 429,439 м.т. пройшли митне оформлення за ціною 523 долара США, при цьому корегування жодної декларації щодо митної вартості товару проведено не було.

У 2018 році за Контрактом №08/08 від 08 серпня 2018 року позивачем було придбано товар, який було відвантажено з того самого танкеру Armada Pride у 2017 році іншою компанією на митний склад ТОВ "ОЙЛ ТРАНШИПМЕНТ" за ціною 525 доларів США. Зазначене підтверджує придбання товару у 2017 році, при цьому подання Контракту №08/08 від 08 серпня 2018 року, відповідачем були надані висновки лабораторії саме по вказаному вище товару саме ТОВ "Нафтовою компанією "ТРЕЙД-НК". Також позивач вважає, що відповідачем безпідставно стверджується про контрольовані господарські операції та посилання на норми ПК України, оскільки жодна умова не стосується позивача, окрім того таке твердження можна робити лише за результатами звітного року, тобто тільки у 2019 році.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року позов ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" (вул. Мостобудівників, 17/12, Миколаїв, 54030 ЄДРПОУ 41198065) до Енергетичної митниці ДФС (вул. Світлицького, 28-А, Київ 215, 04215 ЄДРПОУ 39442252) задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Енергетичної митниці ДФС від 17 серпня 2018 року №903000/2018/000029/1 про коригування митної вартості товарів.

В апеляційній скарзі Енергетичної митниці ДФС ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги:

- кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙНД НК" є Партнерство з обмеженою відповідальністю (далі ПОВ) "ТОЛЛОЙЛ" місцезнаходження якого в Канаді. Таким чином у відповідача є підстави вважати, що позивач та ПОВ "ТОЛЛОЙЛ" підпадають під перераховані вище критерії, а тому є пов`язаними особами;

- документи, які наданні до митного оформлення дають підстави вважати про те, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на митну вартість товару, яка визначається за основним методом - за ціною договору. Позивач та його контрагент використовують фіксовану ціну, разом з тим уникають ціноутворення на основі котирувань PLATTS (загальновизнаних цін у світі);

- формування ціни відбувається за показниками станом на жовтень 2017 року, а договір був укладений 08 серпня 2018 року. Позивач не включав базисні показники світових цін на заявлений до митного оформлення товар ("бензин марки RON 92") на дату його поставки (серпень 2018 року), коли ціни були значно вищі.

У відзиві ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕНД НК" на апеляційну скаргу вказується, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а рішення винесено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Енергетичної митниці ДФС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" є юридичною особою, основним видом діяльності якої є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами згідно КВЕД 46.71.

Між ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" та ТОВ "TOLLOIL" було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №08/08 від 08 серпня 2018 року, з Додатковою угодою №1 від 08 серпня 2018 року, на постачання Товару, Бензину автомобільного А-92, кількістю 160 м.т. за ціною 525 доларів США за одну метричну тону на загальною вартістю 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) доларів США.

02 жовтня 2017 року між TOB "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" та ТОВ "Брокбізнессервіс-2011" було укладено договір про надання послуг митного брокера.

16 серпня 2018 року підприємством ТОВ "Брокбізнессервіс-2011" була подана митна декларація UA №903110/2018/001421 на товар "бензин марки RON 92", який зберігався на митному складі в резервуарі №107 загальною вагою 160 тон. Митна вартість поставленого товару складала 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) доларів США.

Відповідачем під час прийняття декларації до оформлення, на етапі перевірки на предмет застосування окремих митних процедур, "Автоматизованою системою управління ризиками" було згенеровано наступні форми контролю: 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості товарів), 107-3 (контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД), 108-3 (витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД), 202-1 (проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць І вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації), 905-3 (взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД), 911-1 (забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки).

Відповідно до форми контролю 105-2 та 107-3 відповідачем TOB "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" було надіслано повідомлення з вимогою надати оригінали документів, зазначених в гр. 44 МД, або засвідчених в установленому порядку їх копій. Також на виконання форм контролю 201-1 та 905-3 декларанту було надіслано повідомлення про проведення ідентифікаційного митного огляду з відбором проб для проведення досліджень в спеціалізованій лабораторії.

При митному оформленні вищезазначеної митної декларації відповідачем було враховано: даний товар у 2017 році прибув на територію України на танкері Armada Pride, та весь час зберігався на митному складі ТОВ "ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ", за адресою: 54018, Україна, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд.1-н, резервуар №107. Дана партія товару вже неодноразово підлягала лабораторному дослідженню по МД ІМ40 АА від 09 жовтня 2017 року №UA903110/2017/001474 - висновок ДПМЕ ДФС від 01 листопада 2017 №142005701- 1656, МД ІМ40 ТН від 13 жовтня 2017 року №UA903110/2017/001522 - висновок ДПМЕ ДФС від 16 листопада 2017 року №142005701-1696, МД ЕК11 АА від 10 липня 2018 року №UA903110/2018/001522 висновок ДПМЕ ДФС від 25 липня 2018 року №142005701- 0786. Результати вищезазначених досліджень не виявили порушень митного законодавства та не вплинули на зміну коду товару. Під час зберігання ніяких операцій з товаром не проводились, тому під час митного оформлення хімічні складові товару можуть бути підтверджені вищезазначеними висновками лабораторії. Для подальшого не затягування митного оформлення було прийняте рішення проби (зразки) не відбирати.

При відпрацюванні форм контролю 105-2 та 107-3 МД ІМ 40 АА №UA903110/2018/001421, на підставі п.5 ст. 54 МК України, декларанту було надіслано повідомлення про необхідність надати оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, інформацію біржових організацій про вартість товару, та поставлено затримку митному оформлені "Письмова вимога щодо надання додаткових документів по митній вартості".

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було направлено відповідачеві листи вих. №1608-1 від 16 серпня 2018 року та вих. №1708-1 від 17 серпня 2018 року, згідно яких повідомлялося, що ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" придбала товар "Бензин автомобільний марки RON 92" за ціною 525 доларів за тону. Сторони у формуванні ціни не використовували Платс, оскільки даний товар був придбаний ще у 2017 році (прибув на територію України на танкері Armada Pride), та весь час зберігався на митному складі, ціна формувалась з урахуванням показників European Marketscan, що були на той період, а саме жовтень 2017 року. Частина товару, що прибула на танкері Armada Pride у 2017 році була продана українській компанії ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК", яка при поміщенні товару у режим імпорту проходила процедуру підтвердження митної вартості, за результатами проведеного аналізу ринку митна вартість товару за ціною 523 долара США за тону була підтверджена. Вважає, що ціна у 525 доларів за тону є справедливою та раніше підтвердженою. У п.4.1 Контракту 08/08 від 08 серпня 2018 року, у сумі прописом, допущена механічна помилка. Ціна закріплена у інвойсі та додатковій угоді №1 до Контракту та складає 525 (п`ятсот двадцять п`ять) доларів за тону. ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" не має змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб, згідно ст. 53 МК України.

17 серпня 2018 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №903000/2018/000029/1 у відповідності з яким було самостійно визначено митну вартість товару. Підставою для коригування митної вартості зазначеним рішенням визначено: не подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів. У відповідності з нормами ч.3 ст. 58, ч.5 ст. 55, ч.4 ст. 57 МК України було проведено процедуру консультації між органом доходів і зборів та декларантом, результати якої в електронному повідомленні направлено декларанту. Митна вартість визначена за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на підставі цінової інформації ДФС на рівні 688,78 дол. США за тонну. У відповідності до вказаного рішення митна вартість товарів була скорегована та склала 110 204,80 (сто десять тисяч двісті чотири) доларів США 80 центів.

17 серпня 2018 року відповідачем винесено картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №903110/2018/00126, згідно якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено відповідно до п.2 ч.6 ст. 54 МК України з причини не надання додаткових документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було належними засобами доказування доведено, що в спірних правовідносинах метод визначення митної вартості за ціною контракту є правильним, а рішення відповідача від 17 серпня 2018 року №903000/2018/000029/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч.1 ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у ст. 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Положеннями ст.ст. 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ст. 51 цього Кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За правилами ч.6 ст. 54 МК України надається органу доходів і зборів право відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч.1 і 2 ст. 52 МК України).

За змістом норм ч.ч.1 - 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Водночас, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст. 57 МК України).

Положеннями ч.ч.1 і 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5,6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.

Частинами 2 - 5 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник (частина 2 статті 59 цього Кодексу).

На підставі ч.ч.4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.ст. 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Водночас, ч.3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства, судова колегія дійшла висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2016 року №К/800/36615/15 і №К/8006619/15).

Згідно положень п.п.3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Також, як зазначено в постанові Верховного Суду України № 21-127а15 від 31 березня 2015 року, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що при митному оформленні вищезазначеної митної декларації було врахована наступна інформація: даний товар у 2017 році прибув на територію України на танкері Armada Pride, та весь час зберігався на митному складі ТОВ "ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ", за адресою: 54018, Україна, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 1-н. Дана партія товару вже неодноразово підлягала лабораторному дослідженню. Результати вищезазначених досліджень не виявили порушень митного законодавства та не вплинули на зміну коду товару. Під час зберігання ніяких операцій з товаром не проводились, тому під час митного оформлення хімічні складові товару можуть бути підтверджені вищезазначеними висновками лабораторії. Для подальшого не затягування митного оформлення було прийняте рішення проби (зразки) не відбирати, посилаючись на вищезазначені висновки ДПМЕ ДФС.

На підставі п.5 ст. 54 МК України, відповідачем було надіслано декларанту повідомлення про необхідність надати оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, інформацію біржових організацій про вартість товару, та поставлено затримку митному оформлені "Письмова вимога щодо надання додаткових документів по митній вартості".

Позивачем було направлено відповідачеві листи вих. № 1608-1 від 16 серпня 2018 року та вих. №1708-1 від 17 серпня 2018 року, згідно яких повідомив, що ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" придбала товар "Бензин автомобільний марки RON 92" за ціною 525 доларів за тону. Сторони у формуванні ціни не використовували Платс, оскільки даний товар був придбаний ще у 2017 році (прибув на територію України на танкері Armada Pride), та весь час зберігався на митному складі, ціна формувалась з урахуванням показників European Marketscan, що були на той період, а саме жовтень 2017 року. Частина товару, що прибула на танкері Armada Pride у 2017 році була продана українській компанії ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК", яка при поміщенні товару у режим імпорту проходила процедуру підтвердження митної вартості, за результатами проведеного аналізу ринку митна вартість товару за ціною 523 долара США за тону була підтверджена. Вважає, що ціна у 525 доларів за тону є справедливою та раніше підтвердженою. У п.4.1 Контракту 08/08 від 08 серпня 2018 року, у сумі прописом, допущена механічна помилка. Ціна закріплена у інвойсі та додатковій угоді №1 до Контракту та складає 525 (п`ятсот двадцять п`ять) доларів США за тону. ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" не має змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб, згідно ст. 53 МК України.

Апелянтом зазначено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПОВ "ТОЛЛОЙЛ" (TOLLOIL LP) з місцезнаходженням в Канаді є засновником позивача зі 100-відсотковою часткою статутного фонду (9 000 000,00 грн.).

За змістом ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Зокрема, система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

10 квітня 2008 року Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України №250-VІ ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.

Пунктом 2 параграфу (а) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року передбачено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

При цьому, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції (п. 2 параграфу (b) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року).

Відповідно до п.2 параграфу (с) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, ст. 17 Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року встановлено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Відповідно ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно ч.16 ст. 58 МК України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у ст. 15 Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

За змістом ч.17 ст. 58 МК України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у ст.15 Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно ч.18 ст. 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 63 цього Кодексу.

За правилами п.4 ст. 15 ч. І Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

До того ж відповідно до ч.12 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За таких підстав, враховуючи, що позивач та його контрагент використовували фіксовану ціну, разом з тим уникали ціноутворення на основі котирувань PLATTS (загальновизнаних цін у світі), а також те, що формування ціни відбувалось за показниками станом на жовтень 2017 року, що підтверджувалось листами, а договір був укладений 08 серпня 2018 року, у митного органу були підстави вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на митну вартість товару, яка визначається за основним методом - за ціною договору.

В силу приписів норми ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що надані декларантом позивача документи у сукупності дають підстави для висновку про те, що заявлена митна вартість за ціною договору не базувалась на об`єктивних і документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а відтак при прийнятті оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів з використанням резервного методу (а саме на підставі раніше визначених вартостях) митний орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому рішення про коригування митної вартості товарів №903000/2018/000029/1 від 17 серпня 2018 року є правомірним.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" і, відповідно, необхідності відмови в їх задоволенні

Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК".

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці ДФС задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" у задоволенні позову до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17 серпня 2018 року №903000/2018/000029/1.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 09 серпня 2019 року.

Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Лук`янчук О.В. Ступакова І.Г.