Постанова

від 06.08.2019 по справі 140/261/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/5984/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, ухвалене суддею Ксензюком А.Я. у м. Луцьку о 12 год. 12 хв. у справі № 140/261/19 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Стікс до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 17 грудня 2018 року № 0015491401, № 0015521401, № 0015541401.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 17 грудня 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення № 0015491401, № 0015521401, № 0015541401, якими збільшив податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Позивач вважає, що правомірно сформовав доходи та сплатив податок на додану вартість по господарських операціях із ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт , реальність яких підтверджується первинними документами. При цьому, позивач зазначив те, що можливі порушення, на думку податкового органу, контрагентами позивача вимог податкового законодавства не можуть ставитися у вину ТзОВ Стікс , як продавцю товарів, який належним чином виконав свої зобов`язання. Позивач вважає, що податковим органом порушено його право на формування доходу від продажу товарів та підлягає захисту шляхом скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 17 грудня 2018 року за № 0015491401, № 0015521401 та № 0015541401.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Стікс за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області 102776 гривень 69 копійок понесених витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову. Таку позицію позивач пояснив тим, що в ході проведення перевірки ТзОВ Стікс встановлені взаємовідносини з ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт щодо придбання автозапчастин та автотоварів, проте вказаними контрагентами не подані податкові декларації з транспортного податку, з податку на нерухоме майно. Також відсутня інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств; відсутня інформація щодо залучення працівників за цивільно-правовими договорами, що свідчить про відсутність на цих підприємствах матеріальних та трудових ресурсів. Відповідач зазначив, що вибірковою перевіркою видаткових накладних встановив, що їх оформлення є однотипним для всіх операцій з відвантаження товару від ТзОВ Стікс до ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт , документи підписані директором ОСОБА_1 , яка є керівником та засновником цих підприємств, і ставить під сумнів реальність здійснення фінансово-господарської діяльності. За цих обставин позивач вважає, що податковий орган правомірно виніс оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення, оскільки відповідачем не встановлено факту придбання контрагентами позивача, товару, який реалізований позивачем цим контрагентам.

Відповідач вважає, що реалізація автотоварів та автозапчастин в асортименті здійснена від ТзОВ Стікс невстановленим особам, а кошти, отримані як оплата за такий товар є безповоротною фінансовою допомогою, наданою невстановленими особами.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ГУ ДФС у Волинській області на підставі направлень від 12 жовтня 2018 № 4721, № 4720, № 4719, № 4718, № 4717, № 4716, наказу від 01 жовтня 2018 року № 3431 в період з 16 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року провело документальну планову виїзну перевірку ТзОВ Стікс з питань податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, результати якої оформило актом перевірки № 23581/14-01/20135038 від 12 листопада 2018 року.

В ході проведення перевірки, ГУ ДФС у Волинській області встановило порушення ТзОВ Стікс :

- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, підпунктів 14.1.36, 14.1.231, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 4 855 833,00 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 797 075,00 грн., за 2016 рік в сумі 2 129 373,00 грн., за 1 квартал 2017 року на суму 148 704,00 грн., за 3 квартал 2017 року в сумі 307 055,00 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 761 851,00 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 468 752,00 грн., за 2 квартал 2018 року в сумі 243 023,00 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 650 212,00 грн., в тому числі за листопад 2015 в сумі 30 007,00 грн., за грудень 2015 в сумі 168 237,00 грн., лютий 2016 року в сумі 12 820,00 грн., серпень 2016 року в сумі 112 608,00 грн., листопад 2016 року в сумі 16 861,00 грн., грудень 2016 року в сумі 7 421,00 грн., березень 2016 року в сумі 112 608,00 грн., листопад 2016 року в сумі 16 861,00 грн., грудень 2016 року в сумі 7 421,00 грн., березень 2017 року в сумі 148 301,00 грн., квітень 2017 року в сумі 77 393,00 грн., грудень 2017 року в сумі 58 453,00 грн., січень 2018 року в сумі 18 111,00 грн., та завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 168 491,00 грн., в тому числі за грудень 2015 року в сумі 122 678,00 грн., за червень 2018 року в сумі 45 813,00 грн.

На підставі акта перевірки № 23581/14-01/20135038 від 12 листопада 2018 року, ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 0015491401, яким збільшило суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 812 765 грн. 00 коп.;

- № 0015521401, яким завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 168 491 грн. 00 коп.;

- № 0015541401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5870522 грн. 50 коп.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операція між позивачем та ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт з поставки товару контрагентам фактично відбулись.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У пункті 44.2 статті 44 ПК України зазначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73 визначено, що доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визначення доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Платниками податку на додану вартість відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України є, зокрема будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток настають лише у разі реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

За результатами проведеної перевірки, податковий орган встановив, що 02 січня 2014 року між ТзОВ Стікс (продавець) та ТзОВ Радіокомплектація (покупець) укладено договір № ОЮ-10, предметом якого є купівля-продаж автотоварів, в тому числі автозапчастин.

03 липня 2017 року між ТзОВ Стікс (продавець) та ТзОВ Компанія Агора (покупець) укладено договір № ОЮ-192, предметом якого є купівля-продаж автотоварів, в тому числі автозапчастин.

01 березня 2017 року між ТзОВ Стікс (продавець) та ТзОВ Компанія Автотехмонтаж (покупець) укладено договір № ОЮ-156, предметом якого є купівля-продаж автотоварів, в тому числі автозапчастин.

01 жовтня 2017 року між ТзОВ Стікс (продавець) та ТзОВ Компанія Будтехремонт (покупець) укладено договір № ОЮ-200, предметом якого є купівля-продаж автотоварів, в тому числі автозапчастин.

Моментом передачі товару згідно з цими договорами і фактом його прийняття по кількості, комплектності й якості вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Позивач під час перевірки надав відповідачу видаткові накладні, які відповідач дослідив та зауважень не висловив.

Постачання автотоварів, в тому числі автозапчастин, здійснювалось транспортом позивача за адресою: вул. Писаржевського, 6, м. Київ, на підтвердження чого відповідачу під час перевірки надані товарно-транспортні накладні, які відповідач дослідив та зауважень не висловив.

При цьому, до проведення перевірки, ТзОВ Стікс у кожному випадку постачання товарів пропонувало посадовим особам податкового органу бути присутніми та документувати господарську операцію з постачання товарів наведеним вище контрагентам, однак посадові особи податкового обмежились присутністю на складі позивача за адресою: вулиця Зв`язківців, 23, м. Луцьк та поставленням ряду питань заступнику директора Суботі С.М.

Відповідно до частини 1 статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідач не заперечує, що первинні документи, зокрема, договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення про оплату за придбаний товар, які опосередковують господарські операції між позивачем та ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт щодо купівлі-продажу автозапчастин, складені належним чином та правових дефектів на мають. Товар вибув зі складу позивача та оплачений названими вище покупцями.

Ці обставини встановлені під час проведення перевірки та зафіксовані в акті перевірки.

Водночас, свою позицію про відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивачем, відповідач обґрунтовує тим, що ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт знаходяться за однією адресою: вул. Писаржевського, 6, м. Київ, перебувають на обліку у ДПІ в Голосіївському районі міста Києва, стан платника - 0, кількість працюючих від 1 до 3 осіб, основні фонди станом на 01.01.2016 року відсутні, засновником цих підприємств є одна особа ОСОБА_1 .

Крім того, відповідач зазначив, що згідно з даними мережі інтернет за адресою: 03028, м. Київ, вул. Писаржевського, 6 знаходиться станція технічного обслуговування BMW, автосервіс, атотехцентр, автобаня. Візуально, згідно з даними програми Google Maps складські приміщення за цією адресою відсутні.

На підставі аналізу податкових накладних, податковий орган встановив, що ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт в подальшому реалізували інші товари ніж ті, які придбали у позивача.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, апеляційний суд вважає, що висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів, контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, яка є в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, проте така інформація носить виключно інформативний характер та не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Відповідач не встановив фактичну наявність за адресою: АДРЕСА_1 м. АДРЕСА_2 , вул. Писаржевського, 6 складських приміщень на які відвантажувався товар, а обмежився даними програми Google Maps.

Водночас, позивач надав суду фотокопії складських приміщень за адресою: 03028, м. Київ, вул. Писаржевського, 6.

Крім того, апеляційний суд вважає, що наведені доводи відповідача не ґрунтуються на належних доказах, оскільки акти про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт , які є в матеріалах справи не містять інформації про обставини на які посилається відповідач, зокрема відсутності складських приміщень, трудових чи матеріальних ресурсів, відсутності придбаних у ТзОВ Стікс товарів, тощо.

У підпункті 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України зазначено, що інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Апеляційний суд зазначає, що контролюючий орган в акті перевірки фактично не заперечує продаж позивачем товарів контрагентам, що в свою чергу підтверджує факт проведення господарських операцій, проте відповідач вважає, що кошти за продані товари були отримані позивачем безоплатно від невстановлених осіб, а отже повинні бути віднесені до доходів на підставі пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України. Проте, такий висновок є безпідставним з огляду на те, що договорами передбачено оплату за поставлені товари, а в ході перевірки встановлено платіжні доручення від контрагентів на користь позивача на оплату за придбані товари. Вказане спростовує твердження контролюючого органу про безоплатність поставлених товарів.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що наведені відповідачем доводи про відсутність фактичного здійснення господарських операцій стосуються дотримання податкової дисципліни контрагентами позивача - ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт .

Апеляційний суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (продавець) мав реальні доходи у зв`язку з реалізацією товарів (робіт, послуг). Порушення певним покупцем товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, тому платник податків (продавець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді формування доходів, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 140/261/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко Р. П. Сеник Повний текст постанови складено 09.08.2019 року