Ухвала

від 09.08.2019 по справі 813/3426/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 серпня 2019 року

Київ

справа №813/3426/18

адміністративне провадження №К/9901/22390/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року

у справі №813/3426/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ІТ"

до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі №813/3426/18.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в сумі 1921.00 гривень.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовлючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції, не прийняв доводів податкового органу щодо пропуску строку на апеляційне оскарження у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору, з огляду на те, що сплату судового збору за подання апеляційної скарги здіснено 10 квітня 2019 року, що як зазначено в ухвалі, підтверджується платіжним дорученням від цієї ж дати №659, а апеляційну скаргу подано 24 травня 2019 року, тобто по спливу 44 днів.

В касаційній скарзі податковий орган акцентує увагу на тому, що проведення платежів зі сплати судового збору на рахунку за платіжними дорученнями можливе тільки після проведення безспірного списання коштів за виконавчими листами є об`єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення податкового органу, пов`язана з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо оскарження судових рішень. У зв`язку з вищезазначеним податковий орган просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Однак, аналіз оскаржуваної ухвали свідчить про те, що суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження саме в період, коли судовий збір вже був сплачений (10 квітня 2019 року) до фактичного подання повторної апеляційної скарги (24 травня 2019 року).

Суд в ухвалі від 08 липня 2019 року не робить жодних висновків стосовно поважності причин пропуску строку до 10 квітня 2019 року (до сплати судового збору), тоді як касаційна скарга зводиться лише до відсутності бюджетного фінансування, що унеможливило вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Зазначене вище свідчить про те, що всупереч пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга податкового органу є необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України До касаційної скарги додаються копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Оригінал касаційної скарги та всі додані до неї копії є нечіткими, нерозбірливими та нечитабильними, що також є недоліком касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 гривень на рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд)", надати чітку та розбірливу касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи, зміст якої повинен відповідати пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд-

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі №813/3426/18 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова