Постанова

від 07.08.2019 по справі 904/447/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2019 року Справа № 904/447/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання Грачов А.С.

за участю представників:

від позивача: Бондаренко В. В., довіреність №133/10-1227 від 19.06.2019, представник;

від відповідача: представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 у справі №904/447/19 (суддя Кеся Н.Б., повне рішення складено 24.05.2019)

за позовом Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Ресурс", м. Дніпро

про стягнення 45731,25 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У лютому 2019 року Державна установа "Ігренський виправний центр (№133)" звернулася з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Ресурс" основного боргу в сумі 36585,00 грн, пені в сумі 6585,30 грн, штрафу в сумі 2560,95 грн та судового збору в сумі 1921,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов`язань за Договором №Г-17 від 26.09.2017 про надання робочої сили із числа засуджених для виконання робіт.

Відповідач участі в суді першої інстанції не приймав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти боргу не заперечував, не зважаючи на те, що ознайомлювався з матеріалами справи та був обізнаний з підставами та предметом спору (а.с. 39).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 у справі №904/447/19 (суддя Кеся Н.Б.) позов Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Ресурс" основного боргу в сумі 36585 грн, пені в сумі 6585,30 грн та штрафу в розмірі семи відсотків від боргу в сумі 2560,95 грн залишено без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що позов пред`явлений передчасно, оскільки Позивачем не вчинено за договором необхідних дій для виникнення грошових зобов`язань у Відповідача.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Державна установа "Ігренський виправний центр (№133)" звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про повне задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд не врахував, що надання послуг за договором №Г-17 від 26.09.2017 підтверджується належними доказами, факт виведення засуджених на об`єкти Відповідача за період з 01.10 - 16.12.2017 підтверджується журналом прийому (здачі) засуджених виробничим персоналом та відповідно до п. 4.5. договору - підписаними сторонами табелями та актами виконаних робіт, вартість наданих послуг розрахована відповідно до Постанови КМУ № 653 від 22.04.1999;

- показники щодо виконання робіт, які зазначені в табелі, дублюються в актах виконаних робіт, тому суд безпідставно дійшов висновку, що тільки акти можуть підтверджувати факт надання послуг та безпідставно відмовив в позові.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Подобєд І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 у справі №904/447/19. Розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні з викликом сторін на 07.08.2019.

06.08.2019 у зв`язку з відпусткою судді Подобєда І.М. та в подальшому відпусткою головуючого судді Широбокової Л.П. по справі здійснений повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справа №904/447/19 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кощеєва І.М., Кузнецової І.Л. та прийнята зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 07.08.2019.

У судовому засіданні 07.08.2019 повноважний представник Позивача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду скасувати, прийняти по справі нове рішення про повне задоволення позову.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, явку повноважного представника в судове засідання 07.08.2019 не забезпечив, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ).

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

26.09.2017 між Державною установою "Ігренський виправний центр (№133)" як виконавцем (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голд Ресурс" як замовником (надалі - Відповідач) був укладений договір №Г-17 про надання робочої сили із числа засуджених для виконання робіт (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надати робочу силу, з числа засуджених, для виконання робіт, найменування та розцінки яких передбачені окремим документом, погодженим обома сторонами, який є невід`ємною частиною даного договору на контрагентському об`єкті Замовника, за адресою: м. Дніпро, вул. Магаданська, 71 (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору Відповідач веде табель обліку на робітників, з числа засуджених, наданих Позивачем по фактичній наявності їх на робочих місцях і відпрацьованого часу із зазначенням П.І.Б. робітників, з обов`язковим наданням даного табеля Позивачу не пізніше останнього дня поточного місяця.

Відповідач здійснює перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки Позивача на підставі акту виконаних робіт та рахунків, наданих Позивачем (п. 4.3. Договору).

Плата за Договором проводиться відповідно до п. 4.3, на підставі акту виконаних робіт, скріпленого підписами та печатками сторін, який містить відомості про операцію та підтверджує її виконання. Акт виконаних робіт складається щомісяця безпосередньо після виконання операції і повинен відповідати вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (п. 4.9. Договору).

Відповідач проводить оплату за виконані роботи щомісячно протягом 3-х робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт, на розрахунковий рахунок Позивача (п. 4.11. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору за несвоєчасні виконання та розрахунки за п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5., 4.7. Договору Відповідач виплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості робіт (послуг) за кожен день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017, а в частині оплати - до повного проведення розрахунків (п. 7.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно табелів обліку виходів на роботу за жовтень 2017 року разом відпрацьовано 740 годин на суму 9620,00 грн, за листопад 2017 року відпрацьовано 908 годин на суму 11270,00 грн, за грудень 2017 року відпрацьовано 252 годин на суму 3500,00 грн, що за розрахунками становить 24390,00 грн + 12195,00 грн нарахувань на заробітну плату х 50% відповідно до п. 4.2. Договору. Всього надано послуг на суму 36585,00 грн, на підтвердження чого Позивачем до суду апеляційної інстанції надані також акти прийому - передачі виконаних робіт від 31.10.2017 на суму 14430,00 грн, від 30.11.2017 на суму 16905,00 грн, від 29.12.2017 на суму 5250,00 грн. Акти підписані обома сторонами без зауважень.

Відповідач своїх зобов`язань по Договору щодо здійснення оплати за надані послуги не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 36585,00 грн.

Позивачем неодноразово в претензіях від 17.08.2018, 04.09.2018, 21.09.2018, які були надіслані на адресу Відповідача поштою, повідомлялося про наявність дебіторської заборгованості в сумі 36585,00 грн та необхідність її сплатити (а.с. 15, 17, 18 ,19, 20, 21).

У зв`язку з тим, що Відповідачем отримані послуги по Договору так і не були оплачені, Позивач звернувся із даним позовом, в якому просив стягнути з Відповідача борг у сумі 36585,00 грн, пеню за загальний період з 06.11.2017 по 04.06.2018 в загальній сумі 6585,30 грн, штраф в розмірі 7% від суми боргу - 2560,95 грн.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

З аналізу спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суд доходить висновку, про наявність правовідносин з надання послуг, що регулюються параграфом 4 глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, а також умови п. 4.11. Договору щодо строку оплати наданих послуг, який складає 3 робочі дні з моменту підписання акту виконаних робіт, та є таким, що настав; а також відсутність доказів щодо оплати наданих послуг в сумі 36585,00 грн, апеляційний суд вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 36858,00 грн правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Висновок суду першої інстанції щодо відсутності грошового зобов`язання у Відповідача, оскільки Позивач не вчинив за договором необхідних дій, є помилковим та таким, що зроблений при неповному дослідженні обставин справи, бо з`ясування обставин складання та підписання актів виконаних робіт є визначальним у справі, предметом розгляду якої є стягнення заборгованості за ними та штрафних санкцій. Тому, суд з урахуванням положень п.5 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні мав роз`яснити Позивачу, які обставини входять до предмета доказування та які докази мають бути ним подані. В даному випадку посилання суду на ст. 74 ГПК України, зокрема, щодо недоведеності Позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, порушує принцип обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до п. 5.1. Договору за несвоєчасні виконання та розрахунки за п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5., 4.7. Договору Відповідач виплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості робіт (послуг) за кожен день прострочення.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

З огляду на встановлене судом прострочення грошового зобов`язання по Договору з боку Відповідача, а також неведені вище норми закону, апеляційний суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, вважає правомірним стягнути з Відповідача пеню в загальній сумі 4236,45 грн, яка складається з: 1925,73 грн (за період з 06.11.2017 по 05.04.2018 на суму боргу 14430 грн з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ), 1597,43 грн (за період з 06.12.2017 по 04.05.2018 на суму боргу 16905 грн з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ), 713,29 грн (за період з 05.01.2018 по 04.06.2018 на суму боргу 5250 грн з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ). В решті вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки їх розмір перевищує встановлений Законом.

Заяви про застосування позовної давності до суду першої інстанції від сторін не надходило, тому заявлена пеня підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також просив стягнути з Відповідача штраф в розмірі семи відсотків від боргу у сумі 2560,95 грн з посиланням на ч. 2 ст. 231 ГК України.

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, зазначеною нормою права передбачено нарахування штрафу у розмірі 7% вартості товару (робіт, послуг) за порушення негрошового зобов`язання.

Зобов`язання Відповідача за Договором є грошовим, тому підстави для застосування ч. 2 ст. 231 ГК України відсутні. Умовами укладеного Договору такої відповідальності як нарахування штрафу не передбачено, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 2560,95 грн є безпідставними.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції як ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення боргу в сумі 36585,00 грн та пені - 4236, 45 грн. В решті позовних вимог суд відмовляє як в безпідставно заявлених.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 278, 277, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 у справі №904/447/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 у справі №904/447/19 скасувати.

Прийняти по справі нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Ресурс" (49000, м. Дніпро, вул. Погребняка, буд. 18Б, кв. 79, код ЄДРПОУ 41594136) на користь Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)" (49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 5, код ЄДРПОУ 08563027) борг - 36585,00 грн (тридцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять грн), пеню - 4236,45 грн (чотири тисячі двісті тридцять шість грн 45 коп), судовий збір за розгляд позовної заяви - 1728,90 грн (одну тисячу сімсот двадцять вісім грн 90 коп), про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Ресурс" (49000, м. Дніпро, вул. Погребняка, буд. 18Б, кв. 79, код ЄДРПОУ 41594136) на користь Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)" (49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 5, код ЄДРПОУ 08563027) судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 2593,35 грн (дві тисячі п`ятсот дев`яносто три грн 35 коп), про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Повна постанова складена 12.08.2019.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв