Рішення

від 06.08.2019 по справі 903/224/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2019 р. Справа № 903/224/19

за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні", с.П`ятидні, Володимир-Волинський район, Волинська область

про стягнення 74 787 грн. 18 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суддя Шум М. С.

Секретар судового засідання Кобись Є. О.

За участю представників сторін:

від позивача: Бірук В. Я.

від відповідача: Котович Б. В., адвокат

в судовому засіданні взяв участь прокурор відділу Прокуратури Волинської області Гудков М. В.

встановив: Заступник прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю П`ятидні про стягнення 74 787 грн. 18 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України "Про дорожній рух", Закон України "Про автомобільний транспорт", Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879. Вказує, що 21.02.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області на 82 км автомобільної дороги Устилуг-Луцьк-Рівне проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля Scania, модель R500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом марки Nora, модель 240, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю П`ятидні , про що складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21.02.2018 №0003679 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.02.2018 №0010650.

На підставі зазначеного акта Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21.02.2018 №1 на суму 2 238, 6 євро, що станом на 21.02.2018 становило 74 787 грн. 18 коп. Згідно з вказаним розрахунком пройдена відстань транспортного засобу складала 246 км.

Ухвалою суду від 29.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.04.2019.

Суд протокольною ухвалою від 24.04.2019 постановив підготовче засідання у справі відкласти.

Ухвалою суду від 24.04.2019 в порядку ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 28.06.2019. Повідомлено сторони про те, що підготовче засідання відкладено на 03.06.2019.

Згідно з довідкою про неможливість проведення судового засідання від 03.06.2019 у зв`язку з перебуванням судді Шума М.С. 03.06.2019 у відрядженні, судове засідання по справі № 903/224/19, що призначене на 03.06.2019 на 11 год. 00 хв., не відбулося.

Ухвалою суду від 06.06.2019 повідомлено сторони про те, що підготовче засідання по справі №903/224/19 призначено на 25.06.2019.

04.06.2019 на адресу суду надійшов відзив від 30.05.2019 з доказами його надіслання заступнику прокурора Волинської області. Відповідач у відзиві позовні вимоги заперечує з наступних підстав:

- Положення пунктів 4 та 9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 та положення пунктів 2 та 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 не відповідають вимогам Законів України у сфері дозвільної системи, автомобільного транспорту та адміністративних послуг, а їх недотримання відповідачем не може ставитися йому у вину. Положення, які б встановлювали необхідність отримання відповідачем погоджень чи внесення плати за проїзд Закони України не містять.

- встановлена постановою Уряду України №879 плати за проїзд, не створює для відповідача обов`язку по її сплаті, оскільки встановлена не Законом, прийнятим Верховною Радою України, а підзаконним актом КМУ. Спірна плата за проїзд не передбачена жодним Законом України, і не повинна справлятись з набранням чинності ЗУ Про адміністративні послуги та ЗУ Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

- позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми нарахувань на плату за проїзд є наміром позивача застосувати юридичну відповідальність, що суперечить статтям 58 та 92 Конституції України, ч. 2 ст. 238 ГК України.

- доказів того, що використаний Укртрансбезпекою засіб вимірювальної техніки позитивно пройшов періодичну повірку під час габаритно-вагового контролю не було надано.

04.06.2019 адвокат відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України, оскільки представництво прокурором інтересів держави в особі Укртрансбезреки в даному випадку є безпідставним.

19.06.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 18.06.2019 №05-1634вих19 Прокуратури Волинської області та пояснення на клопотання про залишення позову без розгляду від 18.06.2019 №05-1635вих19 Прокуратури Волинської області.

У відповіді на відзив прокурор позовні вимоги підтримує повністю.

Не погоджуючись з доводами ТзОВ П`ятидні про те, що встановлена Порядком №879 плата за проїзд не створює для відповідача обов`язку по її сплаті, оскільки встановлена не Законом, а підзаконним актом прокурор посилається на ст. 33 ЗУ Про автомобільні дороги відповідно до якої рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, ст. 48 ЗУ Про автомобільний транспорт відповідно до якої у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. Проте, відповідач не надав доказів звернення до уповноважених органів з метою отримання дозволу для перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

В свою чергу, Положенням про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №103, ЗУ Про автомобільний транспорт визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

За своєю правовою природою плата за проїзд не є штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування (постанови Великої Палати Верховного Суду України №820/1203/17 від 06.06.2018 та №803/3/18 від 30.01.2019).

Щодо правильності розрахунків спірної плати за проїзд, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 №803/947/18, що залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю П`ятидні до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21 лютого 2018 року №1 та припису від 02 квітня 2018 року №004870 відмовлено повністю. Ухвалою Верховного Суду України від 14.01.2019 №803/947/18 у відкритті касаційного провадження відмовлено.

До позовної заяви від 22.03.2019 долучено копію декларації про відповідність від 07.12.2017 №5 на підтвердження того, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісь 030Т-AS2-PWIA №417, який використовувався 21.02.2018 для проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Оскільки з моменту введення в експлуатацію нового засобу вимірювальної техніки не пройшов 1 рік, то термін проведення періодичної перевірки згідно з п. 5.3.1 ДСТУ OIML R 134-1:2010 (наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016) ще не настав.

Відзив, клопотання, пояснення та відповідь на відзив прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

25.06.2019 на адресу суду від відповідача надійшли:

- заперечення до пояснень від 21.06.2019, в яких адвокат відповідача просить суд клопотання про повернення позову без розгляду задоволити;

- заперечення на відповідь на відзив від 21.06.2019, в яких відповідач позовні вимоги заперечує;

- клопотання про зупинення провадження у справі від 21.06.2019 в яких адвокат відповідача просить суд зупинити розгляд даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/10810/19 про визнання протиправною та нечинною постанови КМУ від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування";

- клопотання про відкладення розгляду справи від 19.06.2019 у зв`язку з участю адвоката у іншому судовому засіданні.

Зазначенні клопотання прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 25.06.2019 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю П`ятидні від 21.06.2019 про зупинення провадження у справі відмолено.

Ухвала суду мотивована тим, що метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи.

Предметом спору у даній справі є стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Жодних підстав вважати, що даний спір не може бути розглянутий судом до вирішення справи №640/10810/19 про визнання протиправною та нечинною постанови КМУ від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" немає, суд має можливість встановити усі обставини, які стосуються предмету даного спору, оцінити подані сторонами докази, винести рішення по суті спору.

Ухвалою суду від 25.06.2019 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю П`ятидні від 30.05.2019 про залишення позову без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України, оскільки представництво прокурором інтересів держави в особі Укртрансбезреки в даному випадку є безпідставним відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що законом передбачена можливість представництва прокурором інтересів держави у суді, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює такий захисту або здійснює неналежно.

До таких висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 25.04.2018 №806/1000/17, від 20.09.2018 №924/1237/17.

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові ВСУ від 25.04.2018 №806/1000/17).

Як зазначає прокурор у позовній заяві, з листа Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 15.03.2019 №678/21-19 Укртрансбезпека вбачається, що останнє не зверталося з позовом до ТзОВ П`ятидні про стягнення 74 787 грн. 18 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у зв`язку з відсутністю законодавчо визначених повноважень на звернення до суду, відтак просить прокуратуру подати позов про стягнення вказаної суми.

Листом Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.01.2019 №118/05/15-19, який долучено до матеріалів справи, повідомлено прокуратуру Волинської області про відсутність законодавчо визначених повноважень на звернення до суду з даним позовом. Державна служба України з безпеки на транспорті у листі просить прокуратуру звернутися до суду для забезпечення захисту держави з даним позовом

Прокурор в обґрунтування звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті зазначає, що вказані обставини свідчать про здійснення Укртрансбезпекою захисту інтересів держави неналежним чином, що проявляється в активній поведінці, спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Твердження відповідача про те, що прокурор не надав Укртрансбезпеці будь-яких роз`яснень з приводу наявності у неї підстав для самостійного звернення до суду спростовується долученим до позовної заяви листом Прокуратури Волинської області від 26.12.2018 №05-2118вих18, в якому з посиланням на Положення відповідача зазначено про завдання Державної служби з безпеки на транспорті вживати заходи щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Проте, позивач такі свої функції не виконав.

Крім того, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Втім, повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

При цьому, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ані Конституцією України, ані законами України Укртрансбезпеку чи прокурора в інтересах держави (в особі Укртрансбезпеки) не наділено повноваженням звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 805/4133/17-а, постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 №903/665/18.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежне їх здійснення.

В судовому засіданні прокурор та позивач позовні вимоги підтримали повністю. Відповідач позовні вимоги заперечува з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач в судовому засіданні подав клопотання від 02.08.2019 про долучення до матеріалів справи копію звернення до Уряду України Державної регуляторної служби України №4782/0/20-19 від 02.07.2019 щодо приведення у відповідність до норм чинного законодавства постанов КМУ №879 від 27.06.2007 та №30 від 18.01.2001, копію відпові Державної регуляторної служби України №4840/0/20-19 від 03.07.2019 про необхідність приведення у відповідність до вимог законодавства про дозвільну систему постанов КМУ №879 від 27.06.2007 та №30 від 18.01.2001. При цьому, відповідач просив долучити відповідні документи до матеріалів справи, оскільки враховуючи, що такі датовані липнем 2019 року не мав можливості подати їх суду раніше.

Суд протокольною ухвалою від 06.08.2019 з врахуванням обставин справи, долучає відповідні докази до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши надані докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до п.3, п.п.15, 27 п.5, абз.1 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015р. №592 "Про деякі питання забезпечення діяльності Держаної служби з безпеки на транспорті", ст.29 Закону України "Про дорожній рух", п.31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Укртрансбезпека здійснює функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

21.02.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області на 82 км автомобільної дороги Устилуг-Луцьк-Рівне проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля Scania, модель R500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом марки Nora, модель 240, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю П`ятидні .

За наслідками перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 036043 від 21.02.2018 (а. с. 25).

Згідно з актом № 036043 від 21.02.2018 під час перевірки було виявлено порушення: відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень (ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

У зв`язку із перевищення вагових обмежень Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області 21.02.2018 складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0003679 (а. с. 33) та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0010650 (а. с. 34).

Відповідно до акту № 0010650 від 21.02.2018 зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових обмежень, а саме: повна фактична маса транспортного засобу склала 56, 8 тонни при нормативно допустимій - 40 тонн.

До акту від 21.02.2018 №0010650 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 1 від 21.02.2018 на суму 2 238, 6 євро. Як вбачається з вказаного розрахунку, пройдена відстань транспортного засобу склала 246 км.

06.03.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області на адресу відповідача надіслано запрошення на розгляд справи 19.03.2018 та повідомлення про заборгованість, а також примірник довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0003679 від 21.02.2018, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0010650 від 21.02.2018 та розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів № 1 від 21.02.2018, що підтверджується списком №260 згрупованих поштових відправлень зі штемпелем ДП Урпошта (а. с. 37-38).

Товариство з обмеженою відповідальністю П`ятидні в листі від 19.03.2018 №102 просить Управління Укртрансбезпеки розгляд справи відкласти на іншу дату (а. с. 39).

20.03.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області повторно надіслало запрошення відповідачу на розгляд справи 02.04.2018 (а. с. 40, 41)

02.04.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області винесено припис №004870 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт ТзОВ П`ятидні , а саме сплати за проїзд без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень у розмірі 2 238, 6 євро негайно з моменту отримання припису, але не пізніше 23.03.2018 (а. с. 42).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 №803/947/18, що залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю П`ятидні до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21 лютого 2018 року №1 та припису від 02 квітня 2018 року №004870 відмовлено повністю. Ухвалою Верховного Суду України від 14.01.2019 №803/947/18 у відкритті касаційного провадження відмовлено.

Пунктом 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, доводи відповідача про неправильність розрахунку плати за проїзд спростовані.

Відповідно до п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (надалі - Порядок № 879) перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

ТзОВ П`ятидні не вніс плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що і призвело до звернення Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до господарського суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 дійшла правового висновку про те, що зазначена категорія справ не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Також згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17, а ні Конституцією України, а ні законами України Укртрансбезпека не наділено правом звернення до суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Оскільки законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у разі її несплати добровільно; наслідком несплати коштів є ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, а тому є підстави для звернення Заступника прокурора Волинської області до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу 40 тон (для контейнеровозів понад 44 т), навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі - 16 т, строєні осі - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) здійснюється за спеціальними правилами.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Пунктом 21 Порядку № 879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки, подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

Відповідно до п. 27 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір", який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які, в установленому порядку, не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Абзацом 1 пункту 28 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 31 Порядку № 879 встановлено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідачем було порушено вимоги ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки здійснено перевезення вантажу без наявності дозволу на перевищення вагових обмежень, який дає право на рух автодорогами України.

Вказаний факт підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 21.02.2018 №036043, актом №0010650 від 21.02.2108 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0003679 від 21.02.2018 (а.с. 25, 33, 34).

Як вбачається із позовної заяви сума, заявлена до стягнення із відповідача, була обчислена із врахуванням курсу гривні до євро з інформації, взятої з офіційного сайту Національного банку України станом на 21.02.2018 (а. с. 43).

Згідно з розрахунком № 1 від 21.02.2108 за перевищення вагових параметрів відповідачу нараховано 2 238, 6 євро, відтак в національній валюті ця сума становить 74 787 грн. 18 коп.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговими транспортними засобами є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Щодо твердження відповідача про відсутність доказів на підтвердження повірки використаного засобу вимірювальної техніки ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARE LTD/STI, Туреччина суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому, пункт 12 Порядку № 879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

До матеріалів справи долучено сертифікат перевірки автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA, виданий 27.11.2017 у відповідності до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 №94 (а. с. 30); Сертифікат відповідності від 07.12.2017, що виданий ДП Харківстандартметрологія на підтвердження відповідності приладу вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки на підставі Звіту про випробування (а. с. 31); Декларація про відповідність № 5 від 07.12.2017.

Відтак, суд відхиляє твердження позивача про те, що результати зважування, 21.02.2018 здійснено приладом, який не відповідає технічним вимогам чи таким, що не пройшов належної повірки.

Долучені позивачем у судовому засіданні звернення до Уряду України Державної регуляторної служби України №4782/0/20-19 від 02.07.2019 щодо приведення у відповідність до норм чинного законодавства постанов КМУ №879 від 27.06.2007 та №30 від 18.01.2001, відповідь Державної регуляторної служби України №4840/0/20-19 від 03.07.2019 про необхідність приведення у відповідність до вимог законодавства про дозвільну систему постанов КМУ №879 від 27.06.2007 та №30 від 18.01.2001 не можуть бути підставою для відмови у даному позові, оскільки, як встановлено судом вище, позивач діяв на підстави діючих норм законодавства.

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, сума плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в розмірі 74 787 грн. 18 коп. підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. 00 коп. відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст.ст. 129-130, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю П`ятидні (вул. Незалежності, 56, с.Пятидні, Володимир-Волинський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 03735104) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Луцькому районі/отг Забороль/22160100, код ЄДРПОУ 38009654, р/р 31216216003508, Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 74 787 грн. 18 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю П`ятидні (вул. Незалежності, 56, с.Пятидні, Володимир-Волинський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 03735104) на користь Прокуратури Волинської області (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 1 921 грн. 00 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення

cкладено 12.08.2019

Суддя М. С. Шум