Рішення

від 06.08.2019 по справі 910/8294/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2019Справа № 910/8294/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання договору поновленим та визнання угоди укладеної

за участю представників учасників справи:

позивача: Прокопенко Б.О.

відповідача: Самелюк К.О.

третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про:

- визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 85-6-00406 від 04.06.2008 на той самий строк і на тих самих умовах;

- визнання укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 85-6-00406 від 04.06.2008 в редакції, запропонованій позивачем.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Одночасно, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8294/19. Клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено на 23.07.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.07.2019 представник відповідача подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував зазначивши про відсутність у позивача порушеного права. Посилаючись на вимоги частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі , зазначив, що Київською міською радою та Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано чітку та вичерпну відповідь на повідомлення ТОВ "Каштанове місто" про намір продовження дії договору. Крім того, у письмовому відзиві просив суд поновити строк для подання письмового відзиву. Обгрунтовуючи клопотання тим, що, з метою належної підготовки до участі у розгляді справи управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради звернулось з листом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), однак відповідь надійшла на адресу відповідача лише 19.07.2019, що унеможливило подати письмовий відзив у встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 строк.

У судовому засіданні 23.07.2019 розглянуто подане відповідачем клопотання про поновлення строку для подання письмового відзиву.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наявність підстав для поновлення процесуального строку, а також те, що одночасно із поданням клопотання про поновлення процесуального строку для подання письмового відзиву подано письмовий відзив, у судовому засіданні 23.07.2019 подане відповідачем клопотання задоволено судом.

У судовому засіданні 23.07.2019 судом оголошено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про долучення письмового відзиву та продовження строку для його подачі.

У судовому засіданні 23.07.2019 представник третьої особи подав письмові пояснення, в яких проти задоволення позову заперечував.

Для надання можливості учасникам справи ознайомитися з долученими до справи документами, у судовому засіданні з 23.07.2019 до 06.08.2019 оголошувалась перерва.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 25.07.2019 представник позивача подав письмову відповідь на відзив.

Представник позивача у судовому засіданні 06.08.2019 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 06.08.2019 представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 06.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради №544/1205 від 24 травня 2007 року затверджено проект землеустрою та передано позивачу в оренду строком на п`ять років земельну ділянку площею 0,27 га для будівництва житлового будинку на проспекті Радянської України (сучасна назва - проспект Георгія Гонгадзе) 9-б у Подільському районі міста Києва.

Позивачем та відповідачем укладено 04.06.2008 договір оренди №85-6-00406 земельної ділянки, визначеної рішенням Київської міської ради №544/1205 від 24.05.2007, на проспекті Радянської України (Георгія Гонгадзе) 9-б у Подільському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:91:312:0057 , розміром 2 700 кв.м. для будівництва житлового будинку.

Строк дії договору оренди №85-6-00406 від 04.06.2008 - п`ять років (пункт 3.1).

Земельну ділянку було передано позивачу за актом приймання-передачі від 04.06.2008.

Рішенням Київської міської ради №398/9886 від 23.10.2013 поновлено позивачу на п`ять років договір оренди земельної ділянки № 85-6-00406 від 04.06.2008 площею 0,2700 га (кадастровий номер 8000000000: 91: 312 : 0057).

Позивачем та відповідачем 15 травня 2014 року укладено угоду про поновлення строку дії договору оренди №85-6-00406 від 04.06.2008 на п`ять років та змінено ряд умов цього договору, у тому числі порядок нарахування орендної плати, порядок поновлення та розірвання договору тощо.

За умовою пункту 11.7 договору №85-6-00406 від 04.06.2008 у редакції додаткової угоди від 15.05.2014 позивач для реалізації свого переважного права на поновлення договору має не пізніше як за три місяці до закінчення його дії письмово повідомити відповідача про такий намір.

Укладеним сторонами у справі договором оренди не встановлюються вимоги щодо подання одночасно з письмовим повідомленням про намір продовжити дію договору подання будь-яких додаткових документів, у тому числі довідок податкових органів тощо.

Не містить вимоги про надання таких документів і стаття 33 Закону України Про оренду землі , за позитивно-правовими приписами якої орендатор у цьому випадку надає орендодавцю лише повідомлення про намір та проект додаткової угоди до договору у встановлений цим договором строк.

Відповідачем, відповідно до відмітки канцелярії, було отримано 11.02.2019 (вхідний номер 08/2774) письмове повідомлення позивача (лист №08/02-19 від 08.02.2019) про намір продовжити дію договору №85-6-00406 від 04.06.2008. До повідомлення позивачем додано два примірника відповідної додаткової угоди.

Таким чином, позивачем належним чином та у встановлені строки виконано вимоги статті 33 Закону України Про оренду землі та пункту 11.7 договору №85-6-00406 від 04.06.2008 у редакції додаткової угоди від 15.05.2014.

Відповідач, посилаючись на вимоги частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі , стверджує, що ним було надано відповідь на повідомлення позивача про намір продовження дії договору, у якій наведено його вимоги та заперечення.

Суд не може погодитись з твердженням відзиву (другий абзац сторінки 7) про відсутність встановлених законом строків повідомлення орендодавця, оскільки саме частиною п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди .

Надана третьою особою у справі на стороні відповідача копія листа №05716-4697 від 04.03.2019 за відсутності доказів її отримання позивачем (відмітка канцелярії, документи поштового відправлення тощо) унеможливлює з`ясування факту своєчасності виконання третьою особою обов`язку відповідача, встановленого частиною п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, надана третьою особою копія листа не є за своїм змістом рішенням відповідача про наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі у розумінні частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі , а є лише відмовою третьої особи у справі прийняти до розгляду направлене відповідно до вимог Закону повідомлення про намір продовження дії договору.

За своїм змістом лист третьої особи у справі містить вимоги до позивача надати (саме третій особі, а не відповідачу) документи, надання яких не є обов`язком позивача відповідно до вимог Закону. Крім того, третьою особою встановлюється необхідність надання документів позивачем, яких в принципі не могло існувати на дату звернення, у тому числі і документів щодо збудованих на земельній ділянці споруд.

Виходячи з того, що Законом не надано відповідачу права відмовитись від розгляду наданого орендатором повідомлення про намір продовження дії договору, дії відповідача є неправомірними. Відповідач був зобов`язаний або надати згоду на поновлення або відмовити у поновленні за наявності відповідних правових підстав.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, оскільки наводячи це твердження відповідач фактично своєю риторикою зводить його до правових наслідків використання землі не за цільовим призначенням, що не доведено жодним доказом у справі.

Поняття тимчасового невикористання землі до затвердження проектної документації та використання землі не за цільовим призначенням мають абсолютно різні правові наслідки. Зведення першого поняття до правових наслідків другого є прямою логічною помилкою.

Суд також не може погодитись і з доводами відповідача та третьої особи про відсутність у позивача порушеного права, оскільки відмова від розгляду повідомлення про намір поновлення строку дії договору є прямим порушенням встановленого Законом переважного права орендаря землі на продовження дії орендних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 1 Закону України Про оренду землі ).

За змістом статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої-третьої статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

За приписами частин шостої - дев`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється з власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності), уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

За змістом статті 33 Закону України Про оренду землі законодавцем відокремлене право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, від права вважати продовженим договір оренди землі, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення статті 33 Закону України Про оренду землі дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Суд погоджується з доводами відзиву, що підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені частинами першій-п`ятій і частині шостій статті 33 Закону України Про оренду землі , не пов`язані одна з іншою.

Проте, при вирішенні даного спору судом встановлено, що у даному випадку має місце поєднання обох встановлених статтею 33 чинників: позивач своєчасно повідомив відповідача про намір продовження дії договору оренди землі і продовжував її використання протягом більш як одного місяця з моменту його закінчення за відсутності своєчасних заперечень відповідача проти поновлення дії цього договору (відмова третьої особи у справі від розгляду повідомлення про намір поновлення договору та її вимоги додаткових документів не є запереченням відповідача проти поновлення дії договору).

Фактично, і під час розгляду справи відповідачем та третьою особою не висувались заперечення проти поновлення дії договору та не заявлялись вимоги щодо внесення змін у цей договір. Їх правова позиція була зведена до невиконання відповідачем вимог щодо надання документів та передчасності звернення до суду за захистом права.

Питання ненадання певних документів, у тому числі довідок, копій установчих документів, довіреностей тощо сторонами у справі можуть вирішуватись в окремому порядку і не можуть бути підставою для порушення цивільних прав позивача, а також невирішеність цих питань не може бути підставою для відмови у доступі до правосуддя.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.02.2019 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 08/02-19 про поновлення договору оренди, до якого долучено два екземпляри додаткової угоди щодо поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах. Повідомлення надано відповідачу у більш як тримісячний строк, встановлений договором оренди.

Листом № 05716-4697 від 04.03.2019 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (третя особа у справі на стороні відповідача) повідомив позивача про відсутність можливості опрацювання питання щодо можливості підготовки проекту рішення Київської міської ради або висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Крім того, позивач повторно звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки, в якому позивач підтвердив повне виконання умов договору оренди земельної ділянки, відсутність заборгованості з орендної плати за земельну ділянку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що докази повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку договору оренду землі - відсутні, у зв`язку з чим, позивач за відсутності своєчасних заперечень відповідача продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди.

У той же час, матеріали справи не містять жодного доказу наявності у відповідача заперечень щодо продовження дії договору, у тому числі звернень з вимогою про звільнення, подання відповідного позову тощо.

Судом встановлено факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення за його заявою про намір поновлення договору, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Фактично, відповідачем створено для позивача ситуацію тривалої невизначеності у здійсненні ним підприємницької діяльності, що за практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Основу принципу правової визначеності утворює концепція передбачуваності, згідно з якою суб`єктам має бути забезпечена можливість планувати свої дії із впевненістю, що вони знають про правові наслідки своїх дій. Невиконання органами влади вимог закону беззаперечно порушує принцип правової визначеності.

Конституційний Суд України виводить принцип правової визначеності із конституційних принципів верховенства права, рівності та справедливості (пункт 5.4 рішення у справі №5-рп/2005 від 22.09.2005), наголошуючи на тому, що в іншій ситуації не може бути забезпечено однакове застосування права, що неминуче призводить до сваволі.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 зазначеного Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільних правовідносин. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність органу влади як орендодавця земель державної та комунальної власності по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Доводи відповідача та третьої особи про неналежне виконання орендарем обов`язків за договором оренди не підтверджуються наявними матеріалами справи. Докази застосування орендодавцем до орендаря негативних наслідків за невиконання умов договору, визначених пунктом 11.4 договору оренди та статті 32 Закону України Про оренду землі суду не надано. Доказів того, що протягом дії строку договору оренди відповідач надсилав позивачу претензії, інші повідомлення про порушення умов договору або ставив питання про його розірвання суду також не надано. При цьому, суд виходить з того, що носієм процесуального обов`язку доведення недобросовісності поведінки позивача як орендатора землі є відповідач у справі.

Наданий третьою особою у справі односторонній акт №19-0277/07 від 16.04.2019 обстеження земельної ділянки визначає, що земельна ділянка вільна від забудови, не використовується та вкрита зеленими насадженнями . Іншими словами, цей документ може довести факт затримки будівництва і підтвердити відсутність факту використання не за цільовим призначенням орендованої землі.

За поясненнями позивача затримка будівництва викликана чинниками, які не залежали від його волі і наразі будівництво знаходиться на стадії погодження проектної документації, до закінчення якої неможливим є початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право, у тому числі, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Оскільки договором оренди не встановлено строків початку та закінчення будівництва ці питання належать до компетенції орендаря і не можуть кваліфікуватись як порушення умов укладеного договору.

Оскільки не доведено іншого, судом встановлено, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди про поновлення договору на той же строк і на тих же умовах, яка, фактично, є документальним оформленням переважного права відповідача на використання земельної ділянки, встановленого законом.

За змістом статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Як зазначалось раніше, позивач завчасно повідомив відповідача про намір поновити договір оренди, відповідач у встановлений законом строк це повідомлення не розглянув, заперечення щодо поновлення договору не надав.

Надіслані позивачем примірники додаткової угоди до договору оренди відповідачем не підписано, позивачу із зауваженнями не повернуто, протоколу розбіжностей до угоди, заперечень щодо її умов чи інших зауважень відповідач не надав ні позивачу ні суду під час розгляду даної справи.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Принцип верховенства права та справедливості є універсальним, як для кримінального, так і для господарського, адміністративного та цивільного судочинства.

Судом встановлено наявність у позивача встановленого статтею 33 Закону України Про оренду землі позитивного права на поновлення договору оренди №85-6-00406 від 04.06.2008 на той же строк та на таких самих умовах. Одночасно, судом встановлено факт порушення цього права відповідачем шляхом ухилення від підписання відповідної додаткової угоди.

З огляду на викладене, суд надає примусового захисту порушеному відповідачем праву позивача та задовольняє позов повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 85-6-00406 від 04.06.2008, що укладений товариством з обмеженою відповідальністю Каштанове місто та Київською міською радою, на той самий строк і на тих самих умовах.

3. Визнати укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 85-6-00406 від 04.06.2008, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю Каштанове місто та Київською міською радою в наступній редакції:

Угода

про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 04.06.2008

за № 85-6-00406

м. Київ

---

2019 року

Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141, місто Київ, Хрещатик, 36) - далі у тексті - "Орендодавець", в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю Каштанове місто (код ЄДРПОУ 31242154, 01011, місто Київ, вулиця Панаса Мирного, буд. 9, приміщення 32 В, літера А, далі у тексті - Орендар , в особі директора Дудка Сергій Олеговича , що діє на підставі Статуту, - з другої сторони,

а) керуючись частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі ;

б) враховуючи факт продовження користування Орендарем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення Орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі;

домовились внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 04.06.2008 р. за №85-6-00406 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір), подовжений Угодою від 15.05.2014 та уклали цю Угоду про таке:

1. Поновити на 5 (п`ять) років з 16.05.2019 Договір, укладений між сторонами, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 04.06.2008 за №85-6-00406 у книзі записів державної реєстрації договорів.

2. Умови Договору залишаються без змін, окрім терміну оренди земельної ділянки.

3. Дана угода набуває чинності з дня її державної реєстрації.

4. Усі спори, пов`язані з виконанням умов цієї Угоди, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цієї Угоди.

5. Ця Угода є невід`ємною частиною Договору і складена у двох примірниках. Один примірник для Орендодавця, один - для Орендаря.

Київський міський голова

---

Кличко В.В. Директор ТОВ Каштанове місто

---

Дудко С.О.

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" (01011, місто Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 9, приміщення № 32-В, літера А, ідентифікаційний код 31242154) 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.08.2019.

Суддя Т.Ю. Кирилюк