Постанова

від 16.10.2019 по справі 910/8294/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2019 р. Справа№ 910/8294/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Буравльова С.І.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників

від позивача: Іванов О.В. довіреність № б/н від 25.06.19

від відповідача: Пилипчук І.І. довіреність № 225-КМГ-4585 від 20.08.19

від третьої особи: Піонтковська А.О. довіреність № 05703-12664

від 08.07.19

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 р.

у справі № 910/8294/19 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання договору поновленим та визнання угоди укладеної

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Каштанове місто звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про:

- визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 85-6-00406 від 04.06.2008 на той самий строк і на тих самих умовах;

- визнання укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 85-6-00406 від 04.06.2008 в редакції, запропонованій позивачем, з підстав, передбачених ч. 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Позов обґрунтований тим, що позивач, належно виконуючи обов`язки за умовами договору оренди земельної ділянки, у порядку реалізації переважного права на поновлення договору на новий строк, звернувся до відповідача з відповідним листом-повідомленням, додавши проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та інші документи. Цей лист - повідомлення у встановлений положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі місячний термін розглянуто не було. Позивач після закінчення строку дії договору оренди продовжує користуватися земельною ділянкою, в повному обсязі сплачує орендну плату, відтак, за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом встановленого місячного строку, має право на поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 у справі №910/8294/19 позов задоволено.

Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки № 85-6-00406 від 04.06.2008, що укладений товариством з обмеженою відповідальністю Каштанове місто та Київською міською радою, на той самий строк і на тих самих умовах.

Визнано укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 85-6-00406 від 04.06.2008, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю Каштанове місто та Київською міською радою в наступній редакції:

Угода

про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 04.06.2008

за № 85-6-00406

м. Київ

---

2019 року

Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141, місто Київ, Хрещатик, 36) - далі у тексті - Орендодавець , в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні - з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю Каштанове місто (код ЄДРПОУ 31242154, 01011, місто Київ, вулиця Панаса Мирного, буд. 9, приміщення 32 В, літера А, далі у тексті - Орендар , в особі директора Дудка Сергій Олеговича , що діє на підставі Статуту, - з другої сторони,

а) керуючись частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі ;

б) враховуючи факт продовження користування Орендарем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення Орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки;

домовились внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 04.06.2008 р. за №85-6-00406 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір), подовжений Угодою від 15.05.2014 та уклали цю Угоду про таке:

1. Поновити на 5 (п`ять) років з 16.05.2019 Договір, укладений між сторонами, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 04.06.2008 за №85-6-00406 у книзі записів державної реєстрації договорів.

2. Умови Договору залишаються без змін, окрім терміну оренди земельної ділянки.

3. Дана угода набуває чинності з дня її державної реєстрації.

4. Усі спори, пов`язані з виконанням умов цієї Угоди, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цієї Угоди.

5. Ця Угода є невід`ємною частиною Договору і складена у двох примірниках. Один примірник для Орендодавця, один - для Орендаря.

Київський міський голова

---

Кличко В.В.

Директор ТОВ Каштанове місто

---

Дудко С .О.

Присуджено до стягнення з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Каштанове місто (01011, місто Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 9, приміщення № 32-В, літера А, ідентифікаційний код 31242154) 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення мотивовано тим, що за встановлених у справі обставин позивач як орендар земельної ділянки, який належно виконує обов`язки за договором оренди, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (поновлення договору оренди), яке він реалізував, звернувшись до відповідача 11.02.2016 з листом-повідомленням 08.02.2019 за №08/02-19 про поновлення укладеного договору оренди земельної ділянки. В свою чергу, з огляду на відсутність заперечень з боку відповідача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив про те, що суд неправомірно розглядав справу в порядку спрощеного провадження.

Також апелянт вказує на те, що позивач вимагає поновлення дії договору оренди без узгодження з орендодавцем істотних умов - розміру орендної плати, який повинен бути набагато більшим за розмір, визначений у договорі оренди земельної ділянки.

Апелянт зазначає, що судом проігноровано доводи, що на всі звернення позивача, третьою особою надано відповіді, а тому доводи позивача про те, що його звернення залишено без відповіді, не відповідають дійсним обставинам справи.

Окрім того, апелянт зазначає, що позивач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що є підставою для відмови у поновленні договору оренди.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач зазначає, що суд першої інстанції правомірно розглядав справу за правилами спрощеного позовного провадження, враховуючи предмет спору та обсяг доказів. Також, позивач зазначає, що встановлення Київською міською радою іншого розміру орендної плати, ніж визначено у Договорі земельної ділянки може бути підставою для внесення змін до відповідного договору, проте не може бути підставою для відмови у поновленні договору. Щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням позивач зазначає, що Договором оренди земельної ділянки не визначено строку відповідно до якого позивач повинен побудувати об`єкт, в свою чергу земельна ділянка використовується позивачем за цільовим призначенням, та на день розгляду справи у суді останнім проводяться передпроектні роботи щодо подальшого спорудження об`єкту. Також, позивач зазначає, що Листи третьої особи взагалі не повинні братись до уваги судом, оскільки спір у даній справі виник у зв`язку з наявністю підстав для визнання укладеним між сторонами угоди щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки, оскільки, після закінчення строку дії Договору позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та належно виконує умови договору, зокрема, в частині сплати орендної плати, а з дати спливу строку дії договору оренди будь-яких листів-повідомлень від відповідача про заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк не надходило, а тому в силу ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , даний договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 р. апеляційну скаргу Київської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 колегією суддів в зазначеному складі відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 16.10.2019.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 16.10.2019 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 16.10.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Київської міської ради №544/1205 від 24.05.2007 р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Каштанове місто для будівництва житлового будинку на просп. Радянської України , 9-б у Подільському районі м. Києва. Передано ТОВ Каштанове місто , в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,27 га для будівництва житлового будинку на просп. Радянської України, 9-б у Подільському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Згодом на підставі вказаного рішення відповідача між сторонами укладено Договір оренди земельної ділянки від 04.06.2008 р. за №85-6-00406 (далі - від 04.06.2008 № 85-6-00406), за умовами якого відповідач передає, а позивач приймає в оренду строком на 5 років земельну ділянки з наступними характеристиками:

- місце розташування - проспект Радянської України, 9-6 у Подільському районі м. Києва;

- розмір - 2700 (дві тисячі сімсот) кв.м.;

- цільове призначення - для будівництва житлового будинку;

- кадастровий номер - 8000000000:91:312:0057. (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договір укладено на 5 (п`ять) років.

Актом приймання-передачі від 04.06.2008 Орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку.

На підставі рішення Київської міської ради під 23.10.2013 № 398/9886, між Сторонами укладено Угоду про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.05.2014 № 72, якою поновлено на 5 років (до 15.05.2019 року) Договір оренди земельної ділянки від 04.06.2008 № 85-6-00406.

Пунктом 2 Угоди, внесені зміни до підпункту 2.1 пункту 2 договору оренди земельної ділянки від 04.06.2008 № 85-6-00406, а саме: слова Радянської України замінити словами Георгія Гонгадзе .

Тобто, земельна ділянка розташована по вул. Георгія Гонгадзе, 9-Б Подільському районі м. Києва.

Згідно із п. 8.3 Договору, орендар має право після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього Договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору.

Відповідно до п 11.7 Договору, після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього Договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених цим Договором.

08.02.2019, (тобто за 3 місяці до закінчення строку дії Договору) Товариство з обмеженою відповідальністю Каштанове місто письмово повідомило Київську міську раду про намір продовжити дію Договору оренди від 04.06.2008 № 85-6-00406, що підтверджується Листом №08/02-19 від 08.02.2019, який отриманий КМР 11.02.2019 за вх. №08/2774. До вищезазначеного листа було долучено два екземпляра додаткової Угоди до Договору від 04.06.2008 № 85-6-00406.

Відповідно Додаткової угоди (яка була надана до Листа №08/02-19 від 08.02.2019) Товариство з обмеженою відповідальністю Каштанове місто просило, продовжити на 5 років Договір від 04.06.2008 № 85-6-00406 без зміни інших умов договору.

Згодом, 29.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Каштанове місто знову звернулось до Київської міської ради із Листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки (№КОП-1355 від 29.03.2019 до справи №А-26877) (за формою, що передбачена Додатком 4 до рішення Київської міської ради 20.04.2017 № 241/2463), надавши необхідні документи, в тому числі проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний та скріплений печаткою Орендаря.

Після закінчення строку оренди за Договором ТОВ Каштанове місто продовжило користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату відповідно до умов та у розмірі, передбаченому Договором.

Через місяць після закінчення Договору від 04.06.2008 № 85-6-00406, 18.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Каштанове місто звернулось до Київської міської ради на підставі ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі з проханням підписати Угоду про внесення змін до Договору від 04.06.2008 № 85-6-00406.

На час звернення ТОВ Каштанове місто до суду із позовом, Київська міська рада Угоду про продовження дії Договору від 04.06.2008 № 85-6-00406 не підписало, будь-яких заперечень щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, не направляла.

Спір у даній справі виник у зв`язку з наявністю, на думку ТОВ Каштанове місто , підстав для визнання укладеним між сторонами договору щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 04.06.2008 № 85-6-00406.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі , ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з приписами ст. 18 Закону України Про оренду землі договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.

За встановлених вище обставин справи та умов договору, строк дії спірного договору оренди закінчився 04.06.2019.

Підстави і порядок поновлення договору оренди земельної ділянки врегульовані нормою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Згідно п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин у вирішенні спорів, пов`язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , який набрав чинності з 12.03.2011).

Відповідно до частин першої - третьої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди земельної ділянки, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (поновлення договору оренди земельної ділянки).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди земельної ділянки у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди земельної ділянки.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки орендар додає проект додаткової угоди.

Згідно ч.5 статті 33 Закону України Про оренду землі орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини 6 статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Колегія суддів зазначає, що частиною 6 статті 33 зазначеного Закону України Про оренду землі врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: (1) користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і (2) відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди земельної ділянки з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 11.02.2019, маючи намір продовжити дію Договору, звернувся до відповідача з листом від 08.02.2019 за №08/02-19 долучивши проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим, відповідач у встановлений законом строк не розглянув звернення позивача, обґрунтованих заперечень щодо поновлення строку дії Договору не надав, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Наявні в матеріалах справи листів №05716-4697 від 04.03.2019, №05716-8749 від 07.05.2019 та №05716-12163 від 26.06.2019 третьої особи не свідчать про розгляд відповідачем звернення позивача від 08.02.2019 у встановлений законом строк.

Оскільки позивач належним чином виконував та виконує обов`язки землекористувача земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:312:0057 площею 0.27 га., у відповідача відсутні підстави для відмови у поновленні договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що договір оренди земельної ділянки від 04.06.2008 № 85-6-00406 є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з підстав відсутності листа-повідомлення орендодавця про заперечення у його поновленні, продовження користування позивачем земельною ділянкою та належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до ч.9 ст.33 Закону України Про оренду землі відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Згідно ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Оскільки за змістом ст.33 Закону України Про оренду землі підписання додаткової угоди, яка має оформлювати факт поновлення договору, є обов`язковим, то до відносин щодо її підписання підлягають застосуванню спеціальні норми ГК України щодо порядку обов`язкового укладення чи зміни договорів.

За змістом ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Отже, у разі встановлення належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, орендодавець вважатиметься таким, що порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Колегія суддів зазначає, що лист повідомлення (лист №08/02-19 від 08.02.2019) орендар отримав 11.02.2019, тобто місячний строк для надання відповіді закінчується 11.03.2016, у визначений законодавством строк відповідач відповіді не надав, а лише листом від 04.03.2019 №05716-4697 запросив додатковий перелік документів.

В свою чергу, зазначений лист не містив інформації щодо невідповідності листа - повідомлення з проектом додаткової угоди вимогам закону або щодо непогодження істотних умов.

Водночас Закон України Про оренду землі не передбачає обов`язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки, окрім проекту додаткової угоди.

З огляду на викладені вище обставини вбачається, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до вимог Закону України Про оренду землі було здійснено всі від нього залежні заходи щодо укладення спірного договору з відповідачем, однак, останній не підписав проект спірного договору, що в свою чергу свідчить про існування порушених прав позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання укладеним спірного договору за рішенням суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Щодо доводів апелянта, що судом неправомірно розглянуто справу у спрощеному позовному провадженні, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість задовольнити клопотання позивача та здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України з викликом сторін.

Відповідно до ч. 3ст. 12 Господарського процесуального кодексу України и спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

При цьому, в силу вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, думка сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, є одним із критеріїв, якими суд має керуватись, вирішуючи питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження та не є достатньою обставиною для вирішення питання про розгляд справи за правилами відповідного провадження.

В оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції, розглянувши клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, правомірно задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з огляду на характер спору, складність справи, обсяг та характер доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Колегія суддів зазначає, що Київська міська рада під час розгляду справи в суді першої інстанції не скористалася своїм правом та не подала заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Окрім того, в апеляційній скарзі Київська міська рада не надала доказів того, що вказана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. Також, Київська міська рада не зазначила, яким чином суд позбавив останню подати всі належні та допустимі докази, оскільки Київська міська рада мало право та достатньо часу для подачі або витребувати документи, які останнє вважали, що такі докази можуть по впливати на прийняття законного рішення.

Таким чином, враховуючи значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, суд першої інстанції, розглядаючи справу у спрощеному провадженні, норм процесуального права не порушив.

Щодо посилання апелянта на те, що позивач вимагає поновлення дії договору оренди без узгодження з орендодавцем істотних умов - розміру орендної плати, яка повинна бути більшою за розмір, визначений у договорі оренди земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що встановлення іншого розміру орендної плати, ніж визначено у Договорі земельної ділянки може бути підставою для внесення змін до відповідного договору, проте не може бути підставою для відмови у поновленні договору, з урахуванням викладених вище обставин.

Щодо посилання апелянта, що позивачем використовується земельна ділянка не за цільовим призначенням, слід зазначити наступне.

Департамент земельних ресурсів, як на доказ нецільового використання земельної ділянки посилається на Акт обмеження земельної ділянки №19-0277/07 від 16.04.2019 в якому головним спеціалістом відділу моніторингу та контролю Департаменту земельних ресурсів Ліневичем Петром Леонідовичем зазначено, що Під час обстеження встановлено, що зазначена земельна ділянки вільна від забудови, не використовується та вкрита зеленими насадженнями .

Колегія суддів зазначає, що Актом обмеження земельної ділянки №19-0277/07 від 16.04.2019 не зазначено, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, а тільки констатовано, що на день проведення обстеження земельна ділянка вільна від забудови. В свою чергу, відсутність об`єктів будівництва на момент складання Акту обстеження, не свідчать, що позивач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Каштанове місто використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, а саме на день розгляду справи в суду, позивач займається погодженням проектної документації для подальшого спорудження об`єкту будівництва.

Колегія суддів зазначає, що Договором оренди земельної ділянки від 04.06.2008 № 85-6-00406 не визначено строку, відповідно до якого ТОВ Каштанове місто повинно побудувати об`єкт. Таким чином, оскільки договором не визначений строк будівництва об`єкту, не є правомірним та обґрунтованим висновок Департаменту земельних ресурсів, що ТОВ Каштанове місто порушив строки на будівництво об`єкту та використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що апелянтом зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 у справі №910/8294/19.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2019 р. у справі № 910/8294/19 без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Київську міську раду.

3. Матеріали справи № 910/8294/19 повернути до Господарського суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.І. Буравльов