Рішення

від 31.07.2019 по справі 813/708/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/708/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М. .

за участю:

представника позивача - Гевяк П.І.

представника відповідача - Склярова Д.В., Павліша О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аква фауна звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до (далі позивач, ТОВ Аква Фауна ) з адміністративним позовом до Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Городоцької об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, третя особа, Державна казначейська служба України, в якому, з врахуванням заяви про зміну збільшення позовних вимог від 16.03.2016 року за вх. № 6362 /а.с.84-87/, просить:

- визнати протиправним дії Жовтневої об`єднаної Державної податкової інспекція ГУ ДФС У Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Жовтневої об`єднаної Державної податкової інспекція ГУ ДФС У Миколаївській області про анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна", як платника ПДВ та платника спеціального сільськогосподарського режиму від 28.01.2016;

- зобов`язати Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (Код ЄДРПОУ: 39620182) відновити Товариство з обмеженою відповідальністю Аква Фауна в реєстрі платників податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму;

- зобов`язати Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (Код ЄДРПОУ: 39620182) прийняти від Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА ФАУНА" податкову звітність з податку на додану вартість;

- зобов`язати Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (Код ЄДРПОУ: 39620182) прийняти від Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" податкову звітність платника спеціального сільськогосподарського режиму;

- визнати протиправною відмову Городоцької об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" у визнанні та укладенні Договору про визнання електронних документів;

- зобов`язати Городоцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області визнати та укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна"Договір про визнання електронних документів;

- зобов`язати Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (Код ЄДРПОУ: 39620182) подати до органу Державного казначейства України подання (висновок), про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" з державного бюджету 4000000 (чотири мільйони) гривень перерахованих згідно платіжного доручення № 120 від 29.01.2016 року;

- зобов`язати Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (Код ЄДРПОУ: 39620182) направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" подання (висновок), про повернення з державного бюджету 4000000 (чотири мільйони) гривень перерахованих згідно платіжного доручення № 120 від 29.01.2016 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що місце реєстрації Товариства не змінювалось, відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а тому правові підстави для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів відсутні; відповідно до поданої до контролюючого органу податкової звітності Товариство декларувало операції щодо постачання сільськогосподарських товарів/послуг й не зверталось із заявами про анулювання свідоцтв платника ПДВ та платника спеціального сільськогосподарського режиму, а тому відсутні підстави й для анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ та спеціального сільськогосподарського режиму. Крім того, зазначає, що за відсутності правових підстав сплатило до бюджету суму грошового зобов`язання у розмірі 4000000 грн., яка після звернення до відповідача 1 із заявою про повернення помилково сплаченого податку та всупереч статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) залишилась неповернутою. Також позивач вважає протиправною відмову відповідачем 2 в укладенні договору про визнання електронних документів, який ним було надіслано останньому у зв`язку із зміною Товариством адреси місцезнаходження та переходом на облік до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду 01.11.2016 року у справі 813/708/16 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Аква Фауна про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Фауна як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму від 28.01.2016 року. Зобов`язано Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області відновити Товариство з обмеженою відповідальністю Аква Фауна в реєстрі платників податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму. Зобов`язано Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Фауна податкову звітність з податку на додану вартість. Зобов`язано Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Фауна податкову звітність платника спеціального сільськогосподарського режиму. Визнано протиправною відмову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області Товариству з обмеженою відповідальністю Аква Фауна у визнанні та укладенні договору про визнання електронних документів. Зобов`язано Городоцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області визнати та укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Аква Фауна договір про визнання електронних документів. Зобов`язано Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області подати до органу Державного казначейства України подання (висновок) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Аква Фауна з Державного бюджету України 4000000,00 грн., перерахованих згідно з платіжним дорученням № 120 від 29.01.2016 року. Зобов`язано Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області направити Товариству з обмеженою відповідальністю Аква Фауна подання (висновок) по повернення з Державного бюджету України 4000000,00 грн. перерахованих згідно з платіжним дорученням № 120 від 29.01.2016 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у справі № 876/5630/17, апеляційні скарги Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області та Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишено без задоволення. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 року у справі № 813/708/16 - залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 28.02.2019 року по справі № К/9901/33012/18 касаційну скаргу Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у справі №813/708/16 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно проведеного розподілу автоматизованою системою документообігу суду, вказана справа розподілена до провадження судді Н.А.Кухар.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу №813/708/16, призначено її розгляд на 07.05.2019 року.

Ухвалою суду від 22.05.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 02.07.2019 року клопотання представника Головного управління ДФС у Миколаївській області від 25.06.2019 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено.

В судовому засіданні було проведено заміну відповідачів з Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області на належного - Головне управління ДФС у Миколаївській області та з Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на належного - ГУ ДФС у Львівській області.

17 липня 2019 року представником позивача було подано до суду заяву про зміну та уточнення позовних вимог у якій просять суд:

- визнати протиправними дії Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області правонаступник Головне управління ДФС у Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року.

- визнати протиправним та скасувати рішення Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області правонаступник Головне управління ДФС у Миколаївській області про анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму від 28.01.2016 року.

- визнати протиправною відмову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області правонаступник Головне управління ДФС у Львівській області в укладенні договору про визнання електронних документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна".

- зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області направити рішення із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість та запису про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" платника податку на додану вартість з 01.03.2014 р.

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" заборгованість бюджету з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 4 000 000грн., перерахованих згідно платіжного доручення №120 від 29.01.2016 року.

В ході розгляду справи судом встановлено, що належними відповідачами по справі є Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

В судовому засіданні та в наданих до суду письмових поясненнях від 17.07.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти вимог адміністративного позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях (т1, а.с.45-47, а.с.117-118). Третя особа явки уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

В мотивувальній частині постанови від 28.02.2019 року по справі № 813/708/16 (провадження №К/9901/33012/18), якою скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у справі №813/708/16 та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції судом враховуються такі висновки Верховного Суду: …Висновки судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі зроблено з посиланням на докази, які відсутні у матеріалах справи. Це стосується, зокрема, договору про визнання електронних документів №281220151 від 28 грудня 2015 року та інших документів, яким би мала бути надана оцінка при встановленні обставин, як таких, щодо укладення вказаного договору та його умов, на які здійснено посилання в текстах оскаржуваних рішень. Крім того, судами не з`ясовано за яких обставин такий договір було розірвано, оскільки пославшись на те, що місцезнаходження позивача не змінювалось, а тому й підстав для його розірвання у відповідача 1 не було, суди, при цьому, не вказали які досліджені в ході судового розгляду справи докази це встановлюють, до того ж не перевірили доводи контролюючого органу щодо автоматичного його розірвання у зв`язку із недійсним сертифікатом директора Товариства. В свою чергу, вирішуючи питання щодо наслідків таких дій контролюючого органу у вигляді неприйняття податкової звітності позивача, судами не встановлено яку саме звітність Товариства не було прийнято відповідачем 1, за який період та які докази підтверджують відповідні обставини. У справі, яка розглядається, суди виходили з того, що позивачем подавалася до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області засобами телекомунікаційного зв`язку податкова звітність з ПДВ, яка прийнята контролюючим органом. Відповідно до поданої декларації з ПДВ і в додатку 9 до декларації (Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9)) відображено, що за останній звітний рік були операції щодо постачання сільськогосподарських товарів/послуг. Заяв про анулювання реєстрації платником ПДВ та про зняття його з реєстрації як суб`єкта спеціального режиму оподаткування Товариство до контролюючого органу не подавало;

…Разом з тим, враховуючи зміст наведених вище норм матеріального права, суди у спірній ситуації мали перевірити їх дотримання Товариством за певний період та з посиланням на докази, які були досліджені в судовому засіданні, зробити висновки щодо правомірності дій контролюючого органу щодо анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ та як суб`єкта спеціального режиму оподаткування. Наведені ж вище висновки судів не підтверджуються матеріалами справи, оскільки останні жодної податкової звітності Товариства не містять. Отже, враховуючи те, що документи, на основі яких мають встановлюватися відповідні обставини, в матеріалах справи відсутні, отже й їх суть, зміст не перевірено, Верховний Суд позбавлений можливості дійти висновку, що судами з`ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка;

…Отже, судами попередніх інстанцій, враховуючи наведені положення матеріального закону та в контексті спірних правовідносин, які є предметом дослідження у справі, в тому числі причин і умов, що стали підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ та платника спеціального сільськогосподарського режиму, не дотримано норм процесуального права щодо обґрунтованості рішення, ухваленого судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Щодо визнання протиправними дій Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року, судом встановлено наступне.

28 грудня 2015 року між позивачем та Жовтневою ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області укладено договір № 281220151 про визнання електронних документів. У пункті 1 даного договору вказано, що предметом договору є визнання податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу. (Т3,а.с.180-181).

04.01.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано, а відповідачем-1 прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість, додаток № 5 та додаток № 9, що підтверджується відповідною квитанцією. (а.с.181-188).

15.01.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області новий Договір про визнання електронних документів № 150120161 від 15.01.2016 року. Проте, згідно інформації отриманої з квитанції 1, вбачається, що такий договір не прийнято з формулюванням : Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 28.12.2015 № 281220151 , також надано інформацію: Інформація - сертифікат директора із діючого договора є чинним:ЄДРПОУ: 38822789 , ДРФО: НОМЕР_1 , № 'Е760940600000000000000000000000000000001', видавець: 'UA-36865753-0114' 'АЦСК ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна"', найменування: ' ОСОБА_1 ' . (Т3, а.с. 187-189).

19-22.01.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області на реєстрацію податкові накладні: №253/2/ від 31.12.2015 Покупець: ТОВ "Софт Солюшнз", №254/2/ від 31.12.2015 Покупець: ТОВ "Екстра Бізнес Плюс", №256/2/ від 31.12.2015 Покупець: ТОВ "Софт Солюшнз", №19/2/ від 14.01.2016 Покупець: ТОВ "Софт Солюшнз", №7/2/ від 20.01.2016 Покупець: ТОВ "Софт Солюшнз", документи не прийняті з формулюванням Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності .

З метою переукласти новий договір 09.02.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, новий Договір про визнання електронних документів № 090220161 від 09.02.2016 року, договір не прийнято з формулюванням : Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 28.12.2015 № 281220151 також надано інформацію: Інформація - сертифікат директора із діючого договора є чинним: ЄДРПОУ: '38822789', ДРФО: ' НОМЕР_1 ', №'01000000000000000000000000000000069460е7', видавець: 'UA-36865753-0114' 'АЦСК ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна"', найменування: ' ОСОБА_1 ' (квитанція долучена до м/с).

Отже, станом на 09.02.2016 року система прийняття електронної звітності визнавала договір від 28.12.2015 № 281220151 діючим та чинним посилений сертифікат підпису директора, однак не приймала на реєстрацію податкові накладні, укладення нового договору було неможливим.

22.02.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області податкову декларацію з податку на додану вартість та додаток № 9 (Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг) декларацію не прийнято з формулюванням: Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: '38822789', серійний №: '0100000000000000000000000000000006979704', виданий ' ОСОБА_1 ') також в цей же день подано податкову декларацію з податку на додану вартість, додаток № 5 (Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та додаток 4 (Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку 012 - Звітний новий у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до, бюджету) декларацію не прийнято з формулюванням: Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: '38822789', серійний №: '0100000000000000000000000000000006979704', виданий ' ОСОБА_1 ')

Судом встановлено, що подані позивачем вищенаведені докази засвідчують дату 22.02.2016 року з якої система Центрального порталу прийому звітності ДФС України перестала приймати документи за цифровим підписом директора ТОВ "Аква Фауна".

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов`язковими для податкової звітності у паперовій формі. Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов`язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

При цьому, п.7.3, п.7.4 та п.7.5 Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно із п.7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

За приписами ст. ст. 15, 16 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України).

Відповідно до п. 19-1.1.27 ст. 19 ПК України, функцією контролюючого органу, крім інших випадків, є забезпечення розвитку, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема, контроль за повнотою та правильністю виконання митних формальностей, організовують впровадження електронних сервісів для суб`єктів господарювання.

Укладений між сторонами договір про визнання електронних документів від 28 грудня 2015 року № 281220151 є адміністративним договором, істотні умови якого визначаються, зокрема, положеннями цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Відповідно до п. 3 розділу 6 договору № 281220151, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації (п. 4 розділу 6 договору № 281220151).

Отже враховані вище обставини повністю спростовують заперечення Жовтневої ОЛПІ викладені в письмовій формі та долученим скріншотом про те, що договір розірвано 14.01.2016 року, оскільки таких підстав як не надання нового посиленого сертифікату на момент розірвання 14.01.2016 року не існувало.

Відтак право на розірвання договору № 281220151 в односторонньому порядку у органу ДФС було відсутнє.

Пунктом 1 розділу 5 договору № 281220151 встановлено, що у разі виникнення спірних питань, пов`язаних із автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення, зацікавлена Сторона Договору направляє іншій Стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням причин своєї вимоги та зазначення дати і номера електронного документа, що є предметом спору.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем -1 на вимогу суду не надані належні докази того, що позивачу направлялось письмове повідомлення в порядку, передбаченому п. 1 розділу 5 договору № 281220151.

Таким чином, при розірванні договору № 281220151 про визнання електронних документів контролюючий орган діяв не на підставі й не в межах наділених законодавцем повноважень, та не у спосіб, встановлений чинним законодавством України.

Суд акцентує увагу, що під час судового розгляду справи відповідачем -1 до суду не надано жодних доказів на підтвердження автоматичного розірвання договору 14.01.2016 року в зв`язку з недійсним сертифікатом директором підприємства, а відтак у податкового органу були відсутні законодавчо визначені підстави для розірвання в односторонньому порядку договору з ТОВ Аква Фауна про визнання електронної звітності.

Таким чином, доводи позивача про неправомірність одностороннього розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів є обґрунтованими і підтверджуються достатніми доказами.

Натомість відповідач-1, на якого Кодексом адміністративного судочинства України покладено тягар доказування правомірності вчинених дій, не спростував доводів позивача і наданих ним доказів та не довів наявність підстав для одностороннього розірвання вказаного договору.

Такий висновок суду узгоджується із практикою Верховного суду, в постанові від 20.02.2018 у справі № 820/363/17 (адміністративне провадження № К/9901/3994/17), в якій зазначено, що: відповідачем не дотримано порядку врегулювання спорів, які виникають під час виконання Договору про визнання електронних документів…. чинними нормативно-правовим актами передбачено вичерпний перелік підстав для одностороннього розірвання Договору про визнання електронних документів: закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів і ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна платником податків місця реєстрації. Вказані підстави повинні обґрунтовуватись наявними в матеріалах справи доказами, а не лише припущеннями податкового органу .

Поряд з цим, суд звертає увагу на обов`язок контролюючого органу повідомити платника податків про розірвання договору про визнання електронних документів, оскільки вказані обставини перешкоджають суб`єкту господарювання виконати свої податкові зобов`язання у повному обсязі та у межах передбаченого строку.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові від 29.03.2017 по справі № К/800/47440/15.

Отже, суд приходить до висновку, що факт одностороннього розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів обмежив і порушив права позивача та його законні інтереси на подання податкових документів в електронному вигляд у законодавчо визначені терміни.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму від 28.01.2016 року, судом встановлено наступне.

Як зазначено у витягу із реєстру платників податків (долучено до м/с) та стверджується відповідачем - 1, 28.01.2016 року відповідачем було скасовано реєстрацію позивача, як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму із зазначенням причини - надання декларацій про відсутність поставок та на підставі підпунктів а і г пункту 184.1 статті 184 ПК України за ініціативою платника.

Питання процедури анулювання реєстрації платника ПДВ визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 (далі - Положення №1130).

Відповідно до підпунктів а і г пункту 184.1 статті 184 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Як визначено пунктом 5.4 розділу V Положення №1130 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за умови проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов`язаннями останнього податкового періоду для випадків, визначених підпунктами а , б цього пункту Кодексу. Дата анулювання реєстрації визначається згідно з пунктом 5.11 цього розділу.

За змістом пункту 5.5 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту

5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

За змістом підпункту 3 пункту 5.5 розділу V Положення №1130 рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту

184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою N 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Отже, анулювання реєстрації платника податку на підставі підпункту а пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за обставин подання заяви про таке анулювання, а на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України (за рішенням податкового органу) у разі неподання платником декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з ПДВ з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Поряд з цим, як визначено пунктом 209.1 статті 209 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (пункт 209.6 статті 209 ПК України).

У відповідності до пункту 209.11 вказаної статті Кодексу якщо суб`єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткуванні, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов`язане визначити податкове зобов`язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

За змістом пункту 209.12 статті 209 ПК України сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб`єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах; б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації. За наявності підстав, визначених у підпунктах "а", "б" цього пункту, сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб`єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.

У даній справі позивачем надано суду докази, які свідчать подачу до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області засобами телекомунікаційного зв`язку податкової звітності з ПДВ, яка прийнята контролюючим органом 04.01.2016 року декларація з податку на додану вартість, додаток № 5 (Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), додаток № 9 (Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг), Документ доставлено до районного рівня 1420 Жовтнева ОДПІ ГУ ДФС У Миколаївській обл. 04.01.2016 в 14:46:42, Реєстраційний номер документу: 9266357416, що засвідчено квитанцією № 2 (долучено до м/с). Відповідно до поданої декларації з ПДВ і в додатку 9 до декларації (Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9)) відображено, що за останній звітний рік були операції щодо постачання сільськогосподарських товарів/послуг і їх питома вага складає 100%. При цьому слід зауважити, що саме додаток ДС9 вказує на те, що протягом останніх 12 місяців позивачем здійснювалося постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Також в матеріалах справи є Витяг від 01.02.2019 року щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 1159622 на запит від 01.02.2016 № 1159622 в п. З якого зазначено , що загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку складає 125 336 632,66 грн. (сто двадцять п`ять мільйонів триста тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві гривні 66 копійок) станом на 28.01.2016 року, що в більш ніж 125 разів перевищує суму необхідну для реєстрації платника ПДВ визначену статтею 181 Податкового кодексу України.

Отже, контролюючим органом не тільки не проаналізовано вказані обставини, а взагалі їх не враховано, що свідчить про порушення принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, передбаченого ч. 2 ст. 2 КАС України.

Представником відповідача в судовому засіданні було повідомлено, що рішення про анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму від 28.01.2016 року, не може бути надане суду, оскільки таке знищене.

Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, судом встановлено, що у відповідача - 1 станом на 28.01.2016 року не було жодних документально підтверджених підстав визначених підпунктами а і г пункту 184.1 статті 184 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для скасування реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму. Заяв про анулювання реєстрації платником ПДВ та про зняття його з реєстрації як суб`єкта спеціального режиму оподаткування Товариство до контролюючого органу не подавало, відтак контролюючий орган при прийнятті рішення щодо позивача про анулювання реєстрації платника єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу слід визнати протиправним та скасувати.

За приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (п. 59 рішення від 06.09.2005 у справі Гурепка проти України , заява № 61406/00); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (п. 158, рішення від 26.10.2000 у справі Кудла проти Польщі , заява № 30210/96) (п. 29 рішення від 16.08.2013 у справі Гарнага проти України , заява № 20390/07).

Отже, враховуючи те, що судом встановлено протиправність рішення відповідача -1 та скасовано його, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління ДФС у Миколаївській області направити рішення із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість та запису про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" платника податку на додану вартість з 01.03.2014 р.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмови Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в укладенні договору про визнання електронних документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна", судом встановлено наступне.

23.03.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл. Договір про визнання електронних документів № 230320164 від 23.03.2016 року, відповідно до інформації з квитанції № 1 документ збережено на центральному рівні реєстраційний номер: 9041506962 та діючий Договір відсутній, також відсутні будь які застереження щодо підпису та сертифікату директора, однак згідно квитанції № 2 документ не прийнято з формулюванням місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру . (т1, а.с. 121-126).

В матеріалах справи також є договір суборенди від 10.02.2016 року укладений між ТОВ Мерез та позивачем за яким орендар передав а суборендар прийняв в суборенду приміщення площею 20 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . (т1,а.с. 136-137).

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до статті 7 цього Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10 частини другої статті 9 вказаного Закону встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, в силу норм чинного законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 23.02.2016 року, судом встановлено, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Фауна зазначено: АДРЕСА_2. (а.с. (т1, а.с. 12).

У запереченнях на позовну заяву (Т1, а.с. 17), відповідачем -2 було вказано про те, що начальником Городоцької ОДПІ було прийнято рішення про відмову в укладенні договору про визнання електронних документів, оскільки місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру, про що Центральним порталом прийому звітності ДФС України надіслано платнику квитанцію №2 від 28.03.2016 року. Крім того було вказано, за результатами проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження ТзОВ "Аква Фауна", Головним оперативним управлінням ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області отримано пояснення від ФОП ОСОБА_2 від 15.02.2016 року № 15/02 згідно яких станом на 15.02.2016 року договір оренди з ТзОВ Аква фауна за адресою АДРЕСА_2 не укладався.

Суд зазначає, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України Про електронні документи та електронний документообіг .

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2008 року № 320/15022, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного

зв`язку. (Даний наказ був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 7 Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку визначено, що при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

7.1 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Платником податків фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

7.2 після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв`язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі,

відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.6 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

З наданої до матеріалів адміністративної справи квитанції №2 від 28.03.2016 встановлено, що підставою для відмови в прийнятті договору про визнання електронних документів стала виявлена помилка щодо місцезнаходження юридичної особи, а саме не відповідає відомостями Єдиного державного реєстру ст. 17, 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців .

Разом з тим, суд звертає увагу, що в квитанції №2 від 28.03.2016 відсутнє посилання на те, які саме відомості не відповідають Єдиному державному реєстру та ст. 17, 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , що свідчить про необґрунтованість відмови в укладенні договору про визнання електронних документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна".

Крім того, позивачем у заяві про зміну та уточнення позовних вимог від 17.07.2019 року (вх.25298) зазначено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Аква Фауна та відповідачем-2 був спір, що розглядався Львівським окружним адміністративним судом з приводу визнання недійсними змін до установчих документів позивача, щодо зміни юридичної адреси справа № 813/458/16 в якій відповідач-2 саме оспорював зміну юридичної адреси позивача АДРЕСА_2.

У ході розгляду справи згідно з даними системи Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) судом встановлено, що Городоцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській, звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просила суд:

- визнати недійсними зміни до установчих документів, пов`язані із зміною місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Фауна (код ЄДРПОУ 38822789) на АДРЕСА_2.

- зобов`язати державного реєстратора Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області внести запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів пов`язаних із зміною місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Фауна (код ЄДРПОУ 38822789) на АДРЕСА_2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 року у справі № 813/458/16 в задоволенні адміністративного позову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі №876/2698/16 апеляційну скаргу Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року № 813/458/16 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року у справі К/800/19503/16 касаційну скаргу Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишено без задоволення. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі №813/458/16 - залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок №557), який розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронний цифровий підпис , Про інформацію , Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах , ;Про телекомунікації , визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу. Відповідно до пункту 2 Порядку №557, договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - Договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору).

В свою чергу порядок укладання Договору визначено розділом ІІІ Порядку №557. Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку №557, підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю; наявність діючого Договору.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2008 року № 320/15022, не містить такої вимоги, як не відповідність відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ст. 17, 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців .

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку про визнання протиправною відмову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в укладенні договору про визнання електронних документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна".

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" заборгованість бюджету з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 4 000 000грн., перерахованих згідно платіжного доручення №120 від 29.01.2016 року, судом встановлено.

Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 43.1 статті 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 ПК України).

Згідно з пунктом 43.3. статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 ПК України.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 був затверджений Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Згідно абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Пунктом 12 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що органи Казначейства здійснюють процедури із забезпечення виконання документів, зазначених у пунктах 5 - 8 цього розділу, в такому порядку: 1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями орган Казначейства протягом п`яти робочих днів після дня отримання подання (заяви та подання) перераховує кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами; 2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення відповідний орган Казначейства не пізніше ніж через п`ять робочих днів після дня отримання подання (заяви та подання) надсилає звернення для підкріплення коштами цих рахунків, зокрема, за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства України.

З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2016 року позивачем здійснено платіж в розмірі 4 000 000,00 грн. (чотири мільйони гривень 00 копійок) згідно платіжного доручення № 120 з призначенням платежу: *; 101; 38822789 Поповнення ПДВ рахунку за ТОВ "Аква Фауна"(код 38822789_) перераховано до бюджету повністю.

Також 01.02.2019 року отримано Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 1159622 на запит від 01.02.2016 № 1159622 в п. З (Загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку) якого вказано суму 125 336 632,66 грн. (сто двадцять п`ять мільйонів триста тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві гривні 66 копійок) станом на 28.01.2016 року.

10.02.2016 року був отриманий Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 10162328 на запит від 10.02.2016 № 10162328 в п. З (Загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку) якого вказано суму 129 336 632,66 (сто двадцять дев`ять мільйонів триста тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві гривні 66 копійок) станом на 29.01.2016 року тобто сума коштів перерахованих згідно платіжного доручення № 120 від 29.01.2016 року зараховано на електронний рахунок з поточного рахунка ТОВ "Аква Фауна"(код 38822789).

Дані докази засвідчують те, що кошти в розмірі 4 000 000,00 грн., (чотири мільйони гривень 00 копійок) були зараховані на електронний рахунок з поточного рахунка ТОВ "Аква Фауна"(код 38822789) вже після дати скасування (28.01.2016 року) Відповідачем-1 реєстрації позивача платником податку на додану вартість та спростовують твердження Відповідача-1 про те, що в позивача відсутня переплата з податку на додану вартість.

22.02.2016 року ТОВ "Аква Фауна" засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській обл. податкову декларацію з податку на додану вартість та додаток № 9 (Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг) декларацію не прийнято з формулюванням: Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: '38822789',серійний №: '0100000000000000000000000000000006979704', виданий ' ОСОБА_1 ') .

Також в цей же день позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість, додаток № 5 (Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та додаток 4 (Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку 012 - Звітний новий у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету) декларацію не прийнято з формулюванням: Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: '38822789', серійний №: 0100000000000000000000000000000006979704', виданий ' ОСОБА_1 ') .

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Аква Фауна" звернулося до Державної фіскальної служби Жовтневого району із заявою про повернення 4 000 000 (чотири мільйони) гривень перерахованих згідно платіжного доручення № 120 від 29.01.2016 року. (Т1, а.с.89).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм та із врахування встановленого судом факту невиконання контролюючим органом з 29.01.2016 року покладеного на неї законодавством обов`язку щодо подання до органу Казначейства висновку про повернення надміру сплаченого податку, суд приходить до висновку про наявність у позивача законного права на повернення сум надміру сплаченого податку на додану вартість, оскільки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" відсутній податковий борг, наявність переплати підтверджено документально та заяву подано відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду викладені в постанові від 02.04.2019 року у справі № 805/2615/15 -а (касаційне провадження № К/9901/28001/18.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975р. у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Беручи до уваги наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, з метою поновлення порушеного права позивача, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог повністю викладених позивачем у заяві про зміну та уточнення позовних вимог від 17.07.2019 року № 25298.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму від 28.01.2016 року.

Визнати протиправною відмову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в укладенні договору про визнання електронних документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна".

Зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області направити рішення із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість та запису про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" платника податку на додану вартість з 01.03.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" заборгованість бюджету з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 4 000 000грн., перерахованих згідно платіжного доручення №120 від 29.01.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Миколаївській області (місцезнаходження: вул. Лягіна 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" (Миколаївська область, Вітовський район, с. Степова Долина, вул. Чкалова,69, код ЄДРПОУ 38822789) судові витрати в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стриська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 39462700) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна (Миколаївська область, Вітовський район, с. Степова Долина, вул. Чкалова,69, код ЄДРПОУ 38822789) судові витрати в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.