Рішення

від 12.08.2019 по справі 640/20002/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2019 року № 640/20002/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Ліс до Державної фіскальної служби України провизнання діяння протиправним та зобов`язання вчинити дії встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ліс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправною реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс №59 та №109 від 18 липня 2017 року, №93 від 28 липня 2017 року, №27 від 07 серпня 2017 року, №28 та №118 від 09 серпня 2017 року, №81 від 22 серпня 2017 року, №83, 84 та №85 від 23 серпня 2017 року. №87 та №96 від 28 серпня 2017 року, №97 від 30 серпня 2017 року, №74 від 25 вересня 2017 року;

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Ліс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на величину податку на додану вартість, зазначеного у вказаних податкових накладних, тобто на 165360,00 грн.;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Ліс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину податку на додану вартість, зазначеного у вказаних податкових накладних, тобто на 165360,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за липень-вересень 2017 року ним було складено та зареєстровано податкові накладні на суму 165360,11 грн. та відправлено їх до ЄРПН. Позивач зазначив, що після відправлення податкових накладних до ЄРПН, їх реєстрація була зупинена. Згодом, податковим органом було відмовлено у реєстрації податкових накладних №59 та №109 від 18 липня 2017 року, №93 від 28 липня 2017 року, №27 від 07 серпня 2017 року, №28 та №118 від 09 серпня 2017 року, №81 від 22 серпня 2017 року, №83, 84 та №85 від 23 серпня 2017 року. №87 та №96 від 28 серпня 2017 року, №97 від 30 серпня 2017 року, №74 від 25 вересня 2017 року, у зв`язку з чим пояснення по ним позивачем не подавались, в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались, оскільки позивач погодився з рішеннями податкового органу.

Також, позивач зазначив, що на виконання положень Закону України Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році для заблокованих податкових накладних/розрахунків коригування, перехідні положення (пункт 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України) щодо проведення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з урахуванням вимог пунктів 201-1.3 та 201-1.9 статті 201-1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію яких було зупинено, відповідач, без врахування усіх фактичних обставин справи, здійснив реєстрацію податкових накладних, в реєстрації яких було відмовлено.

У зв`язку з чим, станом на час звернення до суду, в системі електронного адміністрування з ПДВ (далі СЕА ПДВ) ТОВ Ліс має від`ємне значення, меншу суму ліміту, ніж очікувану, у зв`язку з чим не має можливості здійснювати господарську діяльність, оскільки такий показник ліміту ПДВ виключає можливість реєстрації податкових накладних для контрагентів в повному обсязі.

Позивач посилається, що оскарження зазначених дій відповідача в адміністративному порядку жодних результатів не дало, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення йому надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження 06 грудня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення, що міститься у матеріалах справи.

Однак, станом на час ухвалення рішення у справі, відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву суду не надав, у зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим вирішити справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, за результатами здійснення господарської діяльності за липень - вересень 2017 року склав наступні податкові накладні:

- ПН №59 від 18 липня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн.;

- ПН №109 від 18 липня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн.;

- ПН №93 від 28 липня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн.;

- ПН №27 від 07 серпня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн.;

- ПН №28 від 09 серпня 2017 року на суму ПДВ 11666,67 грн.;

- ПН №118 від 09 серпня 2017 року на суму ПДВ 11666,67 грн.;

- ПН №81 від 22 серпня 2017 року на суму ПДВ 1133,33 грн.;

- ПН №83 від 23 серпня 2017 року на суму ПДВ 3892,00 грн.;

- ПН №84 від 23 серпня 2017 року на суму ПДВ 3996,00 грн.;

- ПН №85 від 23 серпня 2017 року на суму ПДВ 14011,20 грн.;

- ПН №87 від 28 серпня 2017 року на суму ПДВ 10833,33 грн.;

- ПН №96 від 28 серпня 2017 року на суму ПДВ 20957,09 грн.;

- ПН №97 від 30 серпня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн.;

- ПН №74 від 25 вересня 2017 року на суму ПДВ 3870,47 грн.;

на загальну суму ПДВ 165360,11 грн., та які були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанціями №1 до вищезазначених податкових накладних реєстрацію податкових накладних зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з відповідністю критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року №567.

Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмовлено в реєстрації вищезазначених податкових накладних, а саме:

- рішення від 15 серпня 2017 року №80630/19407655;

- рішення від 30 серпня 2017 року №127659/19407655;

- рішення від 17 листопада 2017 року №298643/19407655;

- рішення від 07 вересня 2017 року №144830/19407655;

- рішення від 07 вересня 2017 року №144831/19407655;

- рішення від 26 вересня 2017 року №185851/19407655;

- рішення від 02 жовтня 2017 року №197782/19407655;

- рішення від 13 вересня 2017 року №156616/19407655;

- рішення від 02 жовтня 2017 року №197783/19407655;

- рішення від 02 жовтня 2017 року №197784/19407655;

- рішення від 07 вересня 2017 року №144831/19407655;

- рішення від 25 вересня 2017 року №182074/19407655;

- рішення від 13 вересня 2017 року №156618/19407655;

- рішення від 25 вересня 2017 року №182075/19407655;

- рішення від 23 жовтня 2017 року №242232/19407655.

У подальшому, згідно з квитанціями №2 до вищезазначених податкових накладних, податкові накладні №59 та №109 від 18 липня 2017 року, №93 від 28 липня 2017 року, №27 від 07 серпня 2017 року, №28 та №118 від 09 серпня 2017 року, №81 від 22 серпня 2017 року, №83, 84 та №85 від 23 серпня 2017 року. №87 та №96 від 28 серпня 2017 року, №97 від 30 серпня 2017 року, №74 від 25 вересня 2017 року зареєстровано у ЄРПН відповідно до вимог пункту 57-1 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо реєстрації у ЄРПН податкових накладних №59 та №109 від 18 липня 2017 року, №93 від 28 липня 2017 року, №27 від 07 серпня 2017 року, №28 та №118 від 09 серпня 2017 року, №81 від 22 серпня 2017 року, №83, 84 та №85 від 23 серпня 2017 року. №87 та №96 від 28 серпня 2017 року, №97 від 30 серпня 2017 року, №74 від 25 вересня 2017 року, позивачем вчинялися спроби щодо досудового врегулювання спору шляхом направлення до Державної фіскальної служби скарг від 20 квітня 2018 року №28, від 18 липня 2018 року №57, від 15 серпня 2018 року №64.

За результатами розгляду скарги від 20 квітня 2018 року №28 ДФС України надала відповідь №23487/6/-99-99-12-02-01-15 від 13 липня 2018 року Про надання інформації , у якій зазначила, що відповідно до підпункту 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 ПК України.

За результатами розгляду скарги від 18 липня 2018 року №57 ДФС України надала відповідь №26970/6/99-99-12-03-01-15 Про надання інформації , в якій зазначила, що скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування можливе у разі надходження до ДФС рішення суду, яке набрало законної сили про скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань.

Позивач, вважаючи дії ДФС протиправними, а також те, що ДФС України має збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Ліс має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за липень - вересень 2017 року в розмірі 165360,11 грн., звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У разі коли платником податку після реєстрації податкової накладної виявлено помилковість виписки такої накладної або інші недоліки, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку.

Так, згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, виявленого після завершення процедури реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та з метою виправлення допущеної помилки платник податків має право згідно пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної.

Суд зазначає, що у разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно положень статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту (підпункт 201.16.2 пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункт 201.16 статті 201 ПК України).

З системного аналізу наведених норм вбачається, що за платником податків закріплено право надання додаткових документів та/чи пояснень на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, у разі зупинення контролюючим органом процесу реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, з логічного тлумачення вказаних вище норм права слідує, що у випадку якщо податкова накладна виписана помилково та фактично господарська операція не відбулася, у випадку зупинення реєстрації накладної для відновлення реєстрації платник податків не має можливості надати будь-які додаткові документи чи пояснення на підтвердження правомірності формування такої податкової накладної, тому відповідно не може і не зобов`язаний вчиняти дії для її розблокування.

Матеріалами справи встановлено, що позивач погодився з рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних у ЄРПН та не направляв до ДФС України повідомлення про подання пояснень, у яких він просив скасувати реєстрацію зазначених накладних, оскільки щодо них комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на той час вже були прийняті рішення про відмову у їх реєстрації в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

У той же час, з квитанцій №2 до відповідних податкових накладних, отриманих позивачем 12 січня 2018 року, останньому стало відомо про прийняття відповідачем рішення про реєстрацію усіх перелічених податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог пункту 57-1 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Так, 01 січня 2018 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року, яким статтю 57-1 ПК України було доповнено таким змістом: Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу;

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 цього Кодексу .

Аналізуючи зазначене, судом встановлено, що стаття 57-1 ПК України, містить у собі виключення, у разі наявності яких, автоматична реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не здійснюється, зокрема податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на зазначені положення закону, такі рішення комісією ДФС України повинні були прийняті до 01 грудня 2017 року.

Матеріалами справи встановлено, що відносно податкових накладних №59 та №109 від 18 липня 2017 року, №93 від 28 липня 2017 року, №27 від 07 серпня 2017 року, №28 та №118 від 09 серпня 2017 року, №81 від 22 серпня 2017 року, №83, 84 та №85 від 23 серпня 2017 року. №87 та №96 від 28 серпня 2017 року, №97 від 30 серпня 2017 року, №74 від 25 вересня 2017 року Комісією ДФС України були прийняті рішення про відмову у їх реєстрації в ЄРПН до 01 грудня 2017 року.

У той же час, 12 січня 2018 року, усупереч положенням статті 57-1 ПК України, такі податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН, незважаючи на той факт, що станом на 01 грудня 2017 року процедури адміністративного або судового оскарження по ним не відбувалось.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, про те, що реєстрацію податкових накладних №59 та №109 від 18 липня 2017 року, №93 від 28 липня 2017 року, №27 від 07 серпня 2017 року, №28 та №118 від 09 серпня 2017 року, №81 від 22 серпня 2017 року, №83, 84 та №85 від 23 серпня 2017 року. №87 та №96 від 28 серпня 2017 року, №97 від 30 серпня 2017 року, №74 від 25 вересня 2017 року податкових органом було проведено усупереч вимогам чинного на той час податкового законодавства, у зв`язку з чим, дії ДФС України щодо проведення реєстрації у ЄРПН цих податкових накладних підлягають визнанню протиправними.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ДФС України збільшити в даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ Ліс реєстраційний ліміт на суму 165360,11 грн. та відобразити відповідне збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначений Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569).

Згідно з пунктом 4 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Пунктом 9 Порядку №569 передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою:

У Накл = У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ,

Де У НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 01 липня 2015 року, а також розрахунків коригування, складених починаючи з 01 липня 2015 року та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку;

У Митн- загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01 липня 2015 року під час ввезення товарів на митну територію України.

У ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка, в тому числі з електронних рахунків, що були додатково відкриті відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Кодексу платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

У Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 01 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

У НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 01 липня 2015 року, а також розрахунків коригування, складених починаючи з 01 липня 2015 року та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку;

У Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування, що визначається на підставі задекларованих до відшкодування сум від`ємного значення податку, розрахованих за операціями, здійсненими після 01 липня 2015 року, згідно з податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до них, поданими контролюючому органу, починаючи з податкової звітності за: липень 2015 р. - для платників податку, що застосовують місячний звітний період; III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період.

У Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між:

- сумами податкових зобов`язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 01 липня 2015 року, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015 року для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за III квартал 2015 року - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;

- сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 липня 2015 р., та розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року.

Відповідно до пункту 9-1 Порядку №569, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (У Перевищ), а сума податку (У Накл), визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні (податкові) періоди виникнення зазначеного перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Реєстрі на суму податку, що дорівнює значенню показника У Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 01 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника У ПопРах незалежно від значення показника У Накл, визначеного відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні (податкові) періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (У Перевищ).

Згідно з пунктом 13 Порядку №569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 15 Порядку №569, якщо після постачання/надання товарів/послуг змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача товарів/послуг підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Реєстрі.

Розрахунок коригування складається постачальником/надавачем товарів/послуг у порядку, встановленому для податкових накладних.

З аналізу вище викладеного вбачається, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

При цьому, відповідачем не заперечується на не надано доказів, що позивачем складено податкову декларацію з ПДВ за липень - вересень 2017 року, у якій відображено дані, зазначені в складених податкових накладних, в реєстрації яких відмовлено контролюючим органом, а також, на час подання податкової звітності реєстрація яких у ЄРПН була зупинена.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (далі - Порядок №21).

Згідно з абзацом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №21, до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац 1 пункт 6 розділ ІІІ Порядку №21).

Отже, у декларації платником податку зазначаються дані, зафіксовані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Таким чином показники, зазначені позивачем у податковій декларації за липень-вересень 2017 року, були визначені вірно.

З огляду на викладене, загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначена платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначені у складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у Реєстрі, тобто показник У Перевищ, який є складовою формули визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, повинен дорівнювати нулю.

Зважаючи на вище викладене, суд зазначає, що сума ліміту з податку на додану вартість, зазначена контролюючим органом в розділі СЕА ПДВ електронного кабінету ТОВ Ліс відображена не вірно.

Таким чином, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Ліс має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 165360,11 грн.

При цьому, ненадання відповідачем - суб`єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву, відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд кваліфікує, як визнання позову.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач, здійснюючи наведені вище дії, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем 16 квітня 2019 року подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 32500,00 грн.

До вказаної заяви позивачем долучено договір №10/1 від 30 жовтня 2018 року, укладений у м. Вишневому, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Ліс про надання правової допомоги, звіт №1 від 05 листопада 2018 року на суму 17500,00 грн. та звіт №2 від 19 листопада 2018 року на суму 15000,00 грн., що разом складає 32500,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про надання правової допомоги від 30 жовтня 2018 року (далі - Договір) та звіти.

В той же час, ані позивачем, ані його представником не надано доказів в підтвердження повноважень адвоката (ордер, довіреність), свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонам.

Разом з тим, згідно з положеннями частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 3.1 Договору за надання юридичних послуг позивач сплачує Адвокату суму, що не перевищує 35000,00 грн.

Пунктом 3.3 Договору гонорар сплачується у повному обсязі протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання клієнтом акту про наданні послуги.

Проте доказів (рахунків, чеків тощо) на підтвердження виконання позивачем пункту 4.1 Договору та здійснення ним оплати адвокатському бюро в сумі 32500,00 грн. суду не надано. Крім того, договором не визначено, за яких підстав та умов, адвокатом складається та подається акт про наданні послуги. За таких умов витрати на професійну правничу допомогу суд визнає необґрунтованими та в їх відшкодуванні відмовляє.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс №59 та №109 від 18 липня 2017 року, №93 від 28 липня 2017 року, №27 від 07 серпня 2017 року, №28 та №118 від 09 серпня 2017 року, №81 від 22 серпня 2017 року, №83, 84 та №85 від 23 серпня 2017 року. №87 та №96 від 28 серпня 2017 року, №97 від 30 серпня 2017 року, №74 від 25 вересня 2017 року.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Ліс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на величину податку на додану вартість, зазначеного у вказаних податкових накладних, тобто на 165360,00 грн.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: м. Київ, Львівська площа, 8) збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Ліс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину податку на додану вартість, зазначеного у вказаних податкових накладних, тобто на 165360,00 грн.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: м. Київ, Львівська площа, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс (код ЄДРПОУ 19407655, адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Європейська, 15) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4242,40 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко