ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20002/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІС до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю Ліс звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просило:
- визнати протиправною реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс № 59 та № 109 від 18 липня 2017 року, № 93 від 28 липня 2017 року, № 27 від 07 серпня 2017 року, № 28 та № 118 від 09 серпня 2017 року, № 81 від 22 серпня 2017 року, № 83, 84 та № 85 від 23 серпня 2017 року, № 87 та № 96 від 28 серпня 2017 року, № 97 від 30 серпня 2017 року, № 74 від 25 вересня 2017 року;
- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Ліс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на величину податку на додану вартість, зазначеного у вказаних податкових накладних, тобто на 165360,00 грн.;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Ліс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину податку на додану вартість, зазначеного у вказаних податкових накладних, тобто, на 165360,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2019 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс № 59 та № 109 від 18 липня 2017 року, № 93 від 28 липня 2017 року, № 27 від 07 серпня 2017 року, № 28 та №118 від 09 серпня 2017 року, № 81 від 22 серпня 2017 року, № 83, 84 та № 85 від 23 серпня 2017 року, № 87 та № 96 від 28 серпня 2017 року, № 97 від 30 серпня 2017 року, № 74 від 25 вересня 2017 року.
Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Ліс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на величину податку на додану вартість, зазначеного у вказаних податкових накладних, тобто, на 165360,00 грн.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Ліс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину податку на додану вартість, зазначеного у вказаних податкових накладних, тобто, на 165360,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, товариство, за результатами здійснення господарської діяльності за липень - вересень 2017 року склало наступні податкові накладні: ПН № 59 від 18 липня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн.; ПН № 109 від 18 липня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн.; ПН № 93 від 28 липня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн.; ПН № 27 від 07 серпня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн.; ПН № 28 від 09 серпня 2017 року на суму ПДВ 11666,67 грн.; ПН № 118 від 09 серпня 2017 року на суму ПДВ 11666,67 грн.; ПН № 81 від 22 серпня 2017 року на суму ПДВ 1133,33 грн.; ПН № 83 від 23 серпня 2017 року на суму ПДВ 3892,00 грн.; ПН № 84 від 23 серпня 2017 року на суму ПДВ 3996,00 грн.; ПН № 85 від 23 серпня 2017 року на суму ПДВ 14011,20 грн.; ПН № 87 від 28 серпня 2017 року на суму ПДВ 10833,33 грн.; ПН № 96 від 28 серпня 2017 року на суму ПДВ 20957,09 грн.; ПН № 97 від 30 серпня 2017 року на суму ПДВ 16666,67 грн.; ПН № 74 від 25 вересня 2017 року на суму ПДВ 3870,47 грн.; - на загальну суму ПДВ 165360,11 грн., та які були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з квитанціями № 1 до вищезазначених податкових накладних реєстрацію податкових накладних зупинено, на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з відповідністю критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567.
Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмовлено в реєстрації вищезазначених податкових накладних, а саме: рішення від 15 серпня 2017 року № 80630/19407655; рішення від 30 серпня 2017 року № 127659/19407655; рішення від 17 листопада 2017 року № 298643/19407655; рішення від 07 вересня 2017 року № 144830/19407655; рішення від 07 вересня 2017 року № 144831/19407655; рішення від 26 вересня 2017 року № 185851/19407655; рішення від 02 жовтня 2017 року № 197782/19407655; рішення від 13 вересня 2017 року № 156616/19407655; рішення від 02 жовтня 2017 року № 197783/19407655; рішення від 02 жовтня 2017 року № 197784/19407655; рішення від 07 вересня 2017 року № 144831/19407655; рішення від 25 вересня 2017 року № 182074/19407655; рішення від 13 вересня 2017 року № 156618/19407655; рішення від 25 вересня 2017 року № 182075/19407655; рішення від 23 жовтня 2017 року № 242232/19407655.
У подальшому, згідно з квитанціями № 2 до вищезазначених податкових накладних, податкові накладні № 59 та №109 від 18 липня 2017 року, № 93 від 28 липня 2017 року, № 27 від 07 серпня 2017 року, № 28 та №118 від 09 серпня 2017 року, № 81 від 22 серпня 2017 року, № 83, 84 та № 85 від 23 серпня 2017 року, № 87 та № 96 від 28 серпня 2017 року, № 97 від 30 серпня 2017 року, № 74 від 25 вересня 2017 року зареєстровано у ЄРПН відповідно до вимог пункту 57-1 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо реєстрації у ЄРПН податкових накладних № 59 та № 109 від 18 липня 2017 року, № 93 від 28 липня 2017 року, № 27 від 07 серпня 2017 року, № 28 та №118 від 09 серпня 2017 року, № 81 від 22 серпня 2017 року, № 83, 84 та № 85 від 23 серпня 2017 року, № 87 та № 96 від 28 серпня 2017 року, № 97 від 30 серпня 2017 року, № 74 від 25 вересня 2017 року, позивачем вчинялися спроби щодо досудового врегулювання спору шляхом направлення до Державної фіскальної служби скарг від 20 квітня 2018 року № 28, від 18 липня 2018 року № 57, від 15 серпня 2018 року № 64.
За результатами розгляду скарги від 20 квітня 2018 року № 28, ДФС України надала відповідь № 23487/6/-99-99-12-02-01-15 від 13 липня 2018 року Про надання інформації , у якій зазначила, що відповідно до підпункту 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 ПК України.
За результатами розгляду скарги від 18 липня 2018 року № 57 ДФС України, надала відповідь № 26970/6/99-99-12-03-01-15 Про надання інформації , в якій зазначила, що скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування можливе у разі надходження до ДФС рішення суду, яке набрало законної сили про скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань.
Позивач, вважаючи дії ДФС протиправними, а також те, що ДФС України має збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Ліс має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за липень - вересень 2017 року в розмірі 165360,11 грн., звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з наступного:
- реєстрацію податкових накладних № 59 та № 109 від 18 липня 2017 року, № 93 від 28 липня 2017 року, № 27 від 07 серпня 2017 року, № 28 та № 118 від 09 серпня 2017 року, № 81 від 22 серпня 2017 року, № 83, 84 та № 85 від 23 серпня 2017 року, № 87 та № 96 від 28 серпня 2017 року, № 97 від 30 серпня 2017 року, № 74 від 25 вересня 2017 року, податкових органом було проведено усупереч вимогам чинного на той час податкового законодавства, у зв`язку з чим, дії ДФС України щодо проведення реєстрації у ЄРПН цих податкових накладних є протиправними;
- загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначена платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначені у складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у Реєстрі, тобто, показник У Перевищ, який є складовою формули визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, повинен дорівнювати нулю. Зважаючи на вище викладене, сума ліміту з податку на додану вартість, зазначена контролюючим органом в розділі СЕА ПДВ електронного кабінету ТОВ Ліс відображена не вірно, що вказує на необхідність зобов`язання відповідача збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Ліс має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 165360,11 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 ПК Україниґ. на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У разі коли платником податку після реєстрації податкової накладної виявлено помилковість виписки такої накладної або інші недоліки, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку.
Згідно п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Приписами п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Приписами ст. 201 ПК України, визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Нормами п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, передбачено, що платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту.
У свою чергу, згідно з п. п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Таким чином, суд першої інстанції цілком доречно звернув увагу на наявність у платника податків права на надання додаткових документів та/чи пояснень на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, у разі зупинення контролюючим органом процесу реєстрації податкової накладної, проте, у разі якщо податкова накладна виписана помилково та, фактично, господарська операція не відбулася, у випадку зупинення реєстрації накладної для відновлення реєстрації платник податків не має можливості надати будь-які додаткові документи чи пояснення на підтвердження правомірності формування такої податкової накладної, останній не зобов`язаний вчиняти дії для її розблокування.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено, що ТОВ ЛІС погодилось з рішеннями фіскального органу про відмову у реєстрації податкових накладних у ЄРПН та не направляло до ДФС України повідомлення про подання пояснень/додаткових документів.
У той же час, з квитанцій № 2 до відповідних податкових накладних, отриманих позивачем 12 січня 2018 року, останньому стало відомо про прийняття відповідачем рішення про реєстрацію усіх перелічених податкових накладних у ЄРПН, відповідно до вимог пункту 57-1 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
Слід звернути увагу на те, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року, яким статтю 57-1 ПК України було доповнено таким змістом: Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім : податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу; податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку .
Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.
Дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 цього Кодексу .
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ст. 57-1 ПК України, містить у собі виключення, у разі наявності яких, автоматична реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не здійснюється, зокрема, податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
З огляду на зазначені положення закону, такі рішення комісією ДФС України повинні були прийняті до 01.12.2017. Матеріалами справи встановлено, що відносно податкових накладних № 59 та № 109 від 18 липня 2017 року, № 93 від 28 липня 2017 року, № 27 від 07 серпня 2017 року, № 28 та № 118 від 09 серпня 2017 року, № 81 від 22 серпня 2017 року, № 83, 84 та № 85 від 23 серпня 2017 року, № 87 та № 96 від 28 серпня 2017 року, № 97 від 30 серпня 2017 року, № 74 від 25 вересня 2017 року, Комісією ДФС України були прийняті рішення про відмову у їх реєстрації в ЄРПН до 01 грудня 2017 року , докази чого знаходяться в матеріалах справи.
12.01.2018, всупереч ст. 57-1 ПК України, перелічені податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН, незважаючи на той факт, що станом на 01 грудня 2017 року, процедури адміністративного або судового оскарження по ним з боку платника податків не відбувалось, а тому, реєстрацію податкових накладних було проведено з порушенням чинного на той час податкового законодавства.
Згідно з приписами ст. 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нормами п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України, зазначено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначений Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість .
Згідно з п. 4 Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.
Пунктом 9 Порядку № 569, передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою: У Накл = У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ.
Відповідно до п. 9-1 Порядку № 569, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (У Перевищ), а сума податку (У Накл), визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні (податкові) періоди виникнення зазначеного перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Реєстрі на суму податку, що дорівнює значенню показника У Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 01 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника У ПопРах незалежно від значення показника У Накл, визначеного відповідно до пункту 9 цього Порядку.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні (податкові) періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (У Перевищ).
Згідно з п. 13 Порядку № 569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі
Відповідно до п. 15 Порядку № 569, якщо після постачання/надання товарів/послуг змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача товарів/послуг підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Реєстрі.
Розрахунок коригування складається постачальником/надавачем товарів/послуг у порядку, встановленому для податкових накладних.
Отже, варто вказати, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.
Сума перевищення податкових зобов`язань, зазначена платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначені у складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у Реєстрі, тобто, показник У Перевищ, який є складовою формули визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, повинен дорівнювати нулю.
Тобто, сума ліміту з податку на додану вартість, зазначена контролюючим органом в розділі СЕА ПДВ електронного кабінету ТОВ Ліс відображена не вірно, що вказує на необхідність збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 165360,11 грн., що в повній мірі було досліджено та вказано в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.
Слід констатувати, що доводи та обгрунтування апеляційної скарги не містять зазначення у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та/або процесуального права під час розгляду даної справи, та, передусім, складаються з цитування норм законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обгрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення .
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2019 |
Оприлюднено | 09.12.2019 |
Номер документу | 86136137 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні