Рішення

від 12.08.2019 по справі 826/17653/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2019 року № 826/17653/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2018 року №00007401402 та податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2018 року №00007411402.

В якості підстав позову позивач вказує на те, що оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають чинному законодавству та порушують законні права та інтереси позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача контролюючий орган діяв у відповідності до приписів норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, в повній мірі відображають факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

На підставі наказу від 11 травня 2018 року №8323, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, уповноваженою особою контролюючого органу відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД за період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року.

За результатами вищезазначеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки №347/26-15-14-02-04/36798766 від 25 травня 2018 року, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група податкового законодавства, а саме:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 112320 грн.;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено задекларований до сплати податок на додану вартість на загальну суму 56329,00 грн.

Такі висновки податковий орган пов`язував з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група та Товариством з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД , оскільки контрагент позивача не мав реальних можливостей для здійснення господарських операцій з надання задекларованих товарів.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, на підставі висновків акту 15 червня 2018 року №347/26-15-14-02-04/36798766 від 25 травня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00007391402, яким донараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 112320,00 грн. податку на прибуток.

- №00007401402, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 70411,00 грн.;

- №00007411402, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 3671,00 грн.

Позивач скористався своїм правом на подання скарги на акт та податкове повідомлення-рішення №00007391402 від 15 червня 2018 року.

Відповідно до рішення про результати розгляду даної скарги №27743/6/99-99-11-01-01-25 від 29 серпня 2018 року Державна фіскальна служба України скасувала податкове повідомлення-рішення №00007391402 від 15 червня 2018 року, аргументуючи своє рішення тим, що розрахунок показників заниження податку на прибуток, що зроблений Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві поза межами перевіряємого періоду, не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727, зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 26 жовтня 2015 року за №1300/27745, в частині якості складання висновків акта перевірки.

Податкові повідомлення-рішення від 15 червня 2018 року №00007401402 та №00007411402 позивачем в адміністративному порядку не оскаржувались.

В той же час, незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних рішень) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов`язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704, якими визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 статті 2 вказаного вище Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 статті 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06.02.2018 № К/9901/5042/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД .

Як встановлено відповідачем при проведені перевірки, 01 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД (постачальник) укладено договір постачання товару №63, на умовах якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар згідно з представленим замовленням та оплатити його на умовах даного договору.

Товар, що постачається повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для даного товару.

Покупець зобов`язується оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує - 120 (сто двадцять) календарних днів з дня виконання постачальником зобов`язань з поставки товару.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 року, або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Товариством з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група наступні податкові накладні:

- №13 від 02 вересня 2015 року на суму 72000,00 грн. (12000,00 ПДВ);

- №14 від 04 вересня 2015 року на суму 72000,00 грн. (12000,00 ПДВ);

- №15 від 07 вересня 2015 року на суму 72000,00 грн. (12000,00 ПДВ);

- №16 від 09 вересня 2015 року на суму 72000,00 грн. (12000,00 ПДВ);

- №17 від 10 вересня 2015 року на суму 72000,00 грн. (12000,00 ПДВ).

Також до перевірки надано товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару, а саме:

- ТТН №230 від 02 вересня 2015 року, перевізник ФОП ОСОБА_1 , загальна сума коштів, що підлягає сплаті 72000,00 грн. (12000,00 ПДВ);

- ТТН №231 від 04 вересня 2015 року, перевізник ФОП ОСОБА_1 , загальна сума коштів, що підлягає сплаті 72000,00 грн. (12000,00 ПДВ);

- ТТН №232 від 07 вересня 2015 року, перевізник ФОП ОСОБА_1 , загальна сума коштів, що підлягає сплаті 72000,00 грн. (12000,00 ПДВ);

- ТТН №233 від 09 вересня 2015 року, перевізник ФОП ОСОБА_1 , загальна сума коштів, що підлягає сплаті 72000,00 грн. (12000,00 ПДВ);

- ТТН №234 від 10 вересня 2015 року, перевізник ФОП ОСОБА_1 , загальна сума коштів, що підлягає сплаті 72000,00 грн. (12000,00 ПДВ).

Станом на 31 грудня 2015 року, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, заборгованість по взаємовідносинах Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група з Товариством з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД становить 324000,00 грн.

В акті перевірки від 25 травня 2018 року №347/26-15-14-20-04/36798766 зазначена наступна інформація щодо контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД :

- ДПІ за основним місцем обліку - Чорноморська ОДПІ ГУ ДФС (Овідіопольське відділення);

- дата державної реєстрації - 29 січня 2015 року №1070102000005685;

- дата взяття на облік - 30 січня 2015 року;

- дата реєстрації платником ПДВ - 01 березня 2015 року - діюче.

Остання звітність подана платником податків з податку на додану вартість за березень 2016 року

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форм 1 ДФ) до податкового органу платником податків подано з середньою кількістю працюючих 1 особа, директор ТОВ Вієн ЛТД .

Податкова декларація з податку на прибуток до податкового органу платником податків не подавалась.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Вієн ЛТД з дати взяття на облік платником ПДВ реєструвало придбання наступних товарно-матеріальних цінностей: магнітний пускач МП 40-22 УЗ серія EVO, реле модульне затримки включення, рама установочна до РТ 2-32, вимикач - роз`єднувач ВР-32П37В31125000 УЗ 400А, транспортно-експедиційні послуги, підшипники, барабан, мастило УС-3, електроди УОНИ 13/55, канат з нерж.сталі, суміш просочувальна для обробки деревини, мед квітковий ваговий та інше.

В ході аналізу інформації з загальнодоступних джерел, а саме з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено:

- слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №32014120010000023 від 14 лютого 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1, ч.2 статті 205, частиною 1 статті 209, частиною 2 статті 212 Кримінального кодексу України.

...B ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено, що групою осіб зареєстровано ряд СГД без мети здійснення господарської діяльності, а лише з метою надання податкової вигоди реально діючим підприємствам різних регіонів України, а саме: TOB Вієн ЛДТ (код 39608191)... .

- слідчим слідчого управління розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби проводиться досудове розслідування кримінального провадження №32015220000000080 від 20 травня 2015 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

...B ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено, що в період часу з 2014 по 2015 рік перебуваючи у м. Києві організована група осіб спільно із службовими особами підприємств реального сектору економіки, вносили до фінансово- господарської документації неправдиві відомості, щодо обсягів виконаних робіт, отриманих послуг, поставлених товарів, а також їх вартості. Внаслідок створення документальної видимості фінансово-господарських операцій, з використанням рахунків, підконтрольних фіктивних та транзитних СГД, серед яких TOB "ВІЄН ЛТД" (39608191), та інші, що використовувались з метою прикриття їх незаконної діяльності та сприяння легальним платникам податків в умисному ухиленні від сплати податків шляхом незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, ухилились від сплати податків у сумі понад 5 млн. грн., що є особливо великим розміром... .

Крім того, згідно ІС Податковий блок встановлено, що по TOB ВІЄН ЛТД ОУ СУФР ГУ ДФС в Херсонській області внесено облікову картку суб`єкта фіктивного підприємництва №176/21-22-21-12-06 від 24.01.2017 по кримінальному провадженню №32016230000000100, згідно якого допитано громадянина ОСОБА_2 , який вказав, що за грошову винагороду зареєстрував на своє ім`я підприємство.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що від імені TOB "ВІЄН ЛТД" діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, які крім того не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Враховуючи вищенаведені обставини, а саме:

- інформацію в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо наявних кримінальних проваджень за статтею 205 Кримінального кодексу України;

- не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання, неспівпадання номенклатури придбаних та реалізованих ТМЦ (згідно єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН));

- в ході перевірки не виявляється можливим підтвердити факт реального одержання TOB УКРАЇНСЬКА МЕДОВА ГРУПА відповідного обсягу товарів від ТОВ ВІЄН ЛТД , відповідач дійшов висновку про нереальність задекларованих операцій.

Однак, доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Як позивач, так і його контрагент Товариство з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД належним чином зареєстровані в контролюючому органі як платники ПДВ.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Товариства з обмеженою відповідністю Українська Медова Групи є: 10.39-Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів, 10.85 Виробництво готової їжі та страв, 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (основний), 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, тощо.

Тобто, укладений договір між позивачем та контрагентом відповідали меті господарської діяльності обох суб`єктів.

Виконання робіт за договорами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, дефектність яких не встановлена у визначеному законом порядку.

Складені на виконання задекларованих робіт податкові/видаткові накладні зареєстровані належним чином у контролюючому органі.

Відповідачем не заперечується про наявність у контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД працюючої особи.

Як встановлено судом, вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, предметом укладеного договору між позивачем та контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД є постачання товару.

Податковий орган дійшов висновку про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентом лише на підставі аналізу податкової звітності з податкових інформаційних баз. В той же час, контролюючим органом не встановлювалась можливість укладення Товариством з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД інших цивільних договорів, як і не доведена неможливість постачання товару згідно укладеного з позивачем договору офіційно задекларованими працюючими особами Товариства з обмеженою відповідальністю Вієн ЛТД .

Щодо посилання в Акті перевірки на наявні пояснення в кримінальному провадженні з приводу керівника контрагента позивача - ОСОБА_2 , слід зауважити на тому, що вказані пояснення в кримінальному провадженні не можуть однозначно свідчити про участь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група у схемі ухилення від сплати податків. Наявне кримінальне провадження є свідченням лише тієї обставини, що проводиться досудова перевірка фактів, викладених в кримінальних провадженнях, збираються необхідні докази на доведення наявності чи відсутності в діяннях посадових осіб підприємств злочинних діянь, що передбачені кримінальним законодавством. Сам факт наявності кримінального провадження та проведення досудового розслідування не може бути доказом, що доводить наявність фіктивних ознак діяльності будь-якого з підприємств та за своєю сутністю не може встановлювати та підтверджувати порушення вимог податкового чи іншого законодавства.

В Акті перевірки відсутні будь-які дані щодо наявності вироків (які набрали законної сили) та інших судових рішень по кримінальним провадженням відносно посадових осіб вищевказаних підприємств.

Покази ОСОБА_2 в кримінальному провадженні в якості свідка жодним чином не свідчать про фіктивність та дефектність документів, підписаних ОСОБА_2 , оскільки чинне законодавство не покладає на добросовісного платника податку обов`язку перевіряти дійсний намір керівника свого контрагента на вчинення певних дій. Чи відповідали такі дії дійсним намірам особи, може підтвердити або ж спростували лише вирок суду, або інше рішення за наслідками кримінального провадження. Більше того, покази ОСОБА_2 жодним чином не спростовують постачання товару, вчинених на виконання укладених договорів.

Європейський суд з прав людини в п. 38 рішення від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Крім того, Європейський Суд з прав людини в п. 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі Булвес проти Болгарії зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної особи або юридичної особи у зловживанні, пов`язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов`язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливо для неї забезпечити дотримання постачальником обов`язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов`язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Згідно з постановою Верховного Суду №К/9901/2030/17, №821/589/17 від 06.02.2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, враховуючи все вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і, відповідно, протиправність застосування до позивача негативних санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 15 червня 2018 року №00007401402 та №00007411402.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доведеності перед судом правомірності та обгрунтованості прийнятих ним рішень, а тому позовні вимоги є такими, що підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241 - 246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2018 року №00007401402 та податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2018 року №00007411402.

Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група (код ЄДРПОУ 36798766, 01001, м. Київ, вулиця Софіївська, будинок 10, приміщення 4) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Українська Медова Група (код ЄДРПОУ 36798766, 01001, м. Київ, вулиця Софіївська, будинок 10, приміщення 4).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Суддя Т.І. Шейко