ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20376/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Аверкова В.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Літвіної Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Медіа Уорлдвайд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.11.2018 №16906 Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Медіа Уорлдвайд .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуваний наказ є правомірним, а підстави для задоволення позову відсутні.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 16.11.2018 відповідачем прийнятий наказ №16906 Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Медіа Уорлдвайд (код34355975) , на підставі плану-графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік та відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України (далі - ПК), з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування- за період з 01.01.2017 по 30.09.2018.
На виконання прийнятого наказу від 16.11.2018 №16906 відповідачем 18.10.2018 видано повідомлення 16.11.2018 №104287/10/26-15-14-02-01, та направлення на перевірку від 29.11.2018 №1965/26-15-14-02-01 та від 29.11.2018 №1966/26-15-14-02-01 на проведення перевірки.
Копію наказу від 16.11.2018 №16906 та повідомлення про проведення перевірки від 16.11.2018 №104287/10/26-15-14-02-01 відповідачем надіслано 16.11.2018 рекомендованим листом за податковою адресою позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштових повідомлень. Однак, направлена кореспонденція позивачем не отримана, та повернута на адресу відповідача з відміткою за закінченням терміну зберігання.
Посадовими особами податкового органу 30.11.2018 складено акт про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Юніверсал Медіа Уорлдвайд . Відмова ТОВ Юніверсал Медіа Уорлдвайд у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, була обґрунтована тим, що станом на 30.11.2018 о 17:40 год. ТОВ Юніверсал Медіа Уорлдвайд не вручено наказ про призначення та проведення перевірки, тобто підстави для проведення перевірки відсутні. Окрім того, зазначено, що враховуючи порушення строків для повідомлення, забезпечити присутність посадовим осіб ТОВ Юніверсал Медіа Уорлдвайд не вбачається за можливе.
Не погоджуючись із відповідним наказом про призначення перевірки, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про не доведеність законності дій відповідача щодо внесення позивача до плану-графіку планових документальних перевірок на 2018 рік.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом (пункт 77.4 статті 77 ПК).
Відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
План - графік документальних виїзних перевірок - перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року (підпункт 14.1.164 пункту 14.1 статті 14 ПК).
Згідно пункту 77.2 статті 77 ПК до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Таким чином, до 25 грудня 2017 року Державна фіскальна служба України була зобов`язана оприлюднити сформований та затверджений план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого включаються винятково платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.
На дотримання наведених вимог Державна фіскальна служба України до 25 грудня 2017 року оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого позивача не було включено.
Згідно абзацом третім пункту 77.2 статті 77 ПК порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, згідно пункту 1 Порядку формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.06.2015 р. № 524 (далі - Порядок) оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.
Згідно пункту 2 Порядку формування (коригування) планів-графіків територіальних органів ДФС України здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.
Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС).
Згідно пункту 3 наведеного Порядку проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).
Разом з тим, у розділах ІІІ-V Порядку не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік шляхом проведення його коригування у листопаді місяці 2018 року, що затверджене в.о. голови ДФС України ОСОБА_1 13.11.2018. Отже, коригування плану - графіку складено з порушеннями строків, оскільки, як зазначалося, проект плану-графіку на наступний квартал формуються територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу, а проект коригування плану-графіку у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа відповідного місяця.
Щодо підстав для включення, то колегія суддів додатково звертає увагу на таке.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку до розділів І, ІІ плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.
Формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.
Так, у позовній заяві та в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що включення позивача до плану-графіка відбулося у зв`язку із його відповідністю високому ступеню ризику за пунктом 5 розділу ІІІ Порядку, внаслідок того, що рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю, а рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю. Проте, відповідач на підтвердження цих обставин не надав жодних доказів та не навів будь-яких мотивованих розрахунків.
Окрім того, рівень сплати податку не був підставою для включення позивача до плану-графіка перевірок, а тому відповідач не може посилатися на ці обставини в силу частини другої статті 77 КАС.
Так, підставою для включення позивача до коригування плану-плану-графіка перевірок (а.с. 42) слугувала службова записка від 31.10.2018 № 5845/26-15-14-05-03 (а.с. 50), яка, однак, не містить жодних посилань на відповідність позивача критеріям, зазначеним у пункті 5 розділу ІІІ Порядку.
У свою чергу у службовій записці міститься посилання на здійснення позивачем операцій з ТОВ Церейда-С на суму ПДВ 537 тис. грн. Проте, Сам лише факт взаємовідносин платника із певними контрагентами не є підставою для висновку про ризиковість такого платника у розумінні Порядку. Окрім того, службова записка не містить також і відомостей про наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, як це вказано у пункті 5 розділу ІІІ Порядку (а.с. 50).
Таким чином відповідачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено правомірність включення позивача до коригування плану-графіку перевірок на 2018 рік, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не дотримано умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки.
В свою чергу, лише дотримання контролюючим органом встановлених умов та порядку прийняття ним рішень про проведення перевірок може бути належною підставою для винесення наказу про проведення перевірки (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 21-425а14).
При цьому, судом апеляційної інстанції приймається до уваги, що позивач не допустив посадових осіб відповідача до проведення спірної виїзної перевірки, що згідно з практикою Верховного Суду, дає йому право оскаржити її призначення та проведення.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2019 |
Оприлюднено | 13.08.2019 |
Номер документу | 83575789 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні