Ухвала

від 07.08.2019 по справі 582/890/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №582/890/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/288/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми апеляційну скаргу представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ» - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 05 липня 2019 року про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання заступника начальника Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУПН в Сумській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Недригайлівського відділу Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному 05 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200220000130 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, накладено арешт на дизельне пальне, яке знаходиться в цистерні на автомобілі марки «DAF-XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ПВО», та цистерні, яка встановлена на причепі марки «KASSBOHRER-STB-43-1024», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ «КІР НАФТА ТРАНС». Визначено місце зберігання арештованого майна Недригайлівський ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, представника власника майна ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ» - ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповноту та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просив ухвалу слідчого судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 05.07.2019 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання заступника начальника Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУПН в Сумській області ОСОБА_8 відмовити.

У своїх доводах посилається на те, що в долучених до клопотання матеріалах відсутні докази на підтвердження того, що майно на яке просить накласти арешт, відповідає вимогам викладеним в ст. 98 КПК України. Арештоване майно не зберегло, та в силу своїх особливостей, не могло зберегти жодних відомостей, що могли б слугувати доказами у справі, та не містить будь-яких відомостей, які можуть бути використаними як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказує, що оскаржуваною ухвалою було накладено арешт на дизельне паливо марки ЄВРО-5 на загальну суму 654 480 грн 00 коп. з ПДВ, проте ФГ «Влад-М» очікувало поставку дизельного палива марки Євро-3 на загальну суму 399 960 грн 00 коп. Проте ні слідчий у своєму клопотанні, ні слідчий суддя в судовому рішенні, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника. В ухвалу не зазначено також і власника арештованого майна, що в свою чергу порушує майнові права ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ».

Зазначено, що судом не враховано те, що автомобіль та цистерна, яким здійснювалося перевезення вантажу належить іншій особі перевізнику, відповідно до договору про надання транспортних послуг, укладеного між ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ» та ТОВ «ТІР ТРАНС АВТО», та не надана оцінка тому факту, що судове рішенням завдаються суттєві збитки, як ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ», так і перевізнику.

На переконання апелянта, слідчим при звернення з клопотанням не було наведено будь-якого обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, а саме клопотання є формальним та не містить жодних відомостей, з яких суд міг встановити необхідність вжиття такого виду забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту.

Також вказує на те, що ні клопотання, ні оскаржувана ухвала слідчого судді не містить індивідуальних та безпосередніх ознак арештованого майна, а зазначення виключно родових ознак, що є грубим порушенням процесуального законодавства та порушує права власника, а не зазначення загального об`єму пального може призвести до зловживань з боку правоохоронних органів.

Посилається на те, що матеріали клопотання не містять відомості, які підтверджують права власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження цим майном.

Крім того вважає, що дизельне паливо не є та не можу бути доказом у здійсненні невстановленою особою шахрайських дій, а є об`єктом господарських відносин (товару) та приватною власність «ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ», як і ФГ «Влад-М» та компанія перевізник ТОВ «КІР ТРАНС НАФТА» є потерпілими та вже понесли збитки від дій шахраїв.

Заслухавши суддю-доповідача, представника власника майна ОСОБА_7 , який вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у накладенні арешту на майно, думку прокурора, та представника потерпілого адвоката ОСОБА_9 , які проти вимог апеляційної скарги заперечували та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження в провадженні Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного 05.07.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200220000130 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.07.2019 року об 11 год. 12 хв. невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами фермерського господарства «Влад-М» під приводом продажу паливно-мастильних матеріалів на суму 400 000 грн, чим завдано збитків на вказану суму.

04.07.2019 року під час проведення огляду місця події було виявлено та вилучено автомобіль марки «DAF-XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ПВО», та причіп марки «KASSBOHRER-STB-43-1024», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ «КІР НАФТА ТРАНС».У ході проведення огляду у вищевказаному автомобілі та причепі було виявлено, що в цистернах, які встановлені на автомобілі та причепі знаходяться речовина (дизельне палило) з характерним запахом нафтопродуктів.

Постановою слідчого СВ Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 від 05.07.2019 року, автомобіль марки «DAF-XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ПВО», з причепом марки «KASSBOHRER-STB-43-1024», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ «КІР НАФТА ТРАНС», які облаштовані цистернами, в яких знаходиться речовина (дизельне паливо) з характерним запахом нафтопродуктів, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та в подальшому визначено залишити на зберіганні на території ТОВ «Дружба-Нова» в смт. Терни Недригайлівського району (а.с. 23-24).

05.07.2019 року заступник начальника Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУНП в сумській області ОСОБА_8 звернувся до Недригайлівського районного суду Сумської області з клопотанням про накладення арешту на речовину (дизельне паливо), яке знаходиться в цистерні на автомобілі марки «DAF-XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ПВО», та цистерні, яка встановлена на причепі марки «KASSBOHRER-STB-43-1024», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ «КІР НАФТА ТРАНС» (а.с.1).

Ухвалою слідчого судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 05.07.2019 року дане клопотання було задоволено.

На переконання слідчого судді майно, на яке заступник начальника просить накласти арешт, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки воно може бути безпосередньо пов`язане з вчиненим кримінальним правопорушенням, а тому накладення арешту в рамках цього кримінального провадження і саме на цій початковій стадії, є необхідним для з`ясування всіх обставин справи і запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

Однак колегія суддів з такими висновками слідчого судді погодитись не може.

Положенням ч.1ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У відповідності до положень ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, зі змісту клопотання слідчого вбачається, що метою накладення арешту на вилучене майно є забезпечення збереження речових доказів, разом з тим, колегія суддів зазначає, що така мета арешту майна слідчим в його клопотання зовсім не доведена. Звертаючись до суду з даним клопотанням слідчий поліції , взагалі не обґрунтував необхідність накладення арешту, а саме, що існують ризики їх приховування, пошкодження чи псування знищення власником майна.

У свою чергу, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі також не наводить мотивів, з яких він дійшов до висновку про можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, спотворення та відчуження дизельного палива їх власниками.

Встановлення відповідності вилученого дизельного палива критеріям, що пред`являються речовим доказам, не є достатніми підставами, в розумінні ст. 170 КПК України, для накладення на них арешту та обмеження власника в їх використанні.

Таким чином, матеріали провадження не місять доказів, які б вказували на необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на що слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали уваги не звернув.

Крім цього, на переконання колегії суддів, в матеріалах, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що майно на яке останній просить накласти арешт, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність винесеної слідчим СВ Лебединського ВП Сумського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_10 постанови від 05 липня 2019 року про визнання речовими доказами та перебачу їх на зберігання.

Крім того, із наданих слідчим до клопотання матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 12019200220000130 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України. Проте, з наданого витягу, не зрозуміло яке відношення ТОВ «ПВО», ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ» та ТОВ «КІР НАФТА ТРАНС» мають до вищевказаного кримінального провадження, оскільки вказані товариства в цьому реєстрі не згадуються.

Разом з тим, прокурор в ході даного апеляційного розгляду повідомив, що на даний час встановлені відповідні банківські рахунки, на яку бухгалтером ФГ «Влад-М» були перераховані кошти за ніби то придбання дизельного пального, та було накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку.

Ці рахунки ні ТОВ «ПВО», ні ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ» та ні ТОВ «КІР НАФТА ТРАНС» не належать.

Також колегія суддів зазначає, що у відповідності до положень п.п. 5), 6) ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, за дизельне паливо Euro-3 ФГ «Влад-М» було перераховано 399 960 грн 00 коп. (а.с. 11). Проте, відповідно до наданого представником власника майна платіжного доручення, вартість дизельного палива Євро 5, на яке було накладено слідчим суддею арешт становить 654 480 грн 00 коп.

Слідчий суддя задовольняючи клопотання слідчого також не звернув уваги на зазначені обставини, чим допустив неповноту судового розгляду.

Тобто, враховуючи те, що вартість дизельного палива більш ній вдвічі перевищує розмір спричиненої кримінальним правопорушенням ФГ «Влад-М» шкоди, а тому колегія суддів зазначає, що обмеження права власника на дане майно, не є співрозмірним із завданнями кримінального провадженню. Накладення арешту на дизельне пальне завдасть збитків його власнику - «ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ».

Колегія суддів також погоджується із доводами апелянта про невідповідність оскаржуваної ухвали слідчого судді вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України, так як вона не містить конкретного переліку майна, на яке було накладено арешт, а саме кількість дизельного палива на яке накладено арешт, що в подальшому може призвести до порушення прав власника на дане майно.

Таким чином, оскільки стороною обвинувачення не доведено необхідність накладення арешту на дизельне паливо, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що в даному випадку достатніх підстав для арешту дизельного пального в рамках кримінального провадження, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, у слідчого судді не було, а тому висновки слідчого судді про необхідність задоволення клопотання слідчого є такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

За таких умов, з урахуванням положень ст.ст. 407, 409 КПК України, ухвала слідчого судді є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, по суті клопотання.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга представника власника майна ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ» - ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням апеляційним судом нової про відмову у задоволенні клопотання слідчого за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ» - ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 05 липня 2019 року, якою задоволено клопотання заступника начальника Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУПН в Сумській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Недригайлівського відділу Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , та накладено арешт на дизельне пальне, яке знаходиться в цистерні на автомобілі марки «DAF-XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ПВО», та цистерні, яка встановлена на причепі марки «KASSBOHRER-STB-43-1024», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ «КІР НАФТА ТРАНС». скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання заступника начальника Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУПН в Сумській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Недригайлівського відділу Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на дизельне пальне, яке знаходиться в цистерні на автомобілі марки «DAF-XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ПВО», та цистерні, яка встановлена на причепі марки «KASSBOHRER-STB-43-1024», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ «КІР НАФТА ТРАНС». - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4