Рішення

від 07.08.2019 по справі 908/392/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/41/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019 Справа № 908/392/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів Господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Мірошниченко М.В., судді: Дроздова С.С., Топчій О.А.

При секретарі судового засідання: Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/392/19

За позовом: Концерну Військторгсервіс (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А) в особі філії Східна Концерну Військторгсервіс (61034, м. Харків, вул. Переможців, 6-А)

до відповідача-1: Державної організації (установа, заклад) Військової частини НОМЕР_1 (юридична адреса: 69068, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, м. Запоріжжя; адреса зазначена в позовній заяві: 69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, 1)

до відповідача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Земського лікаря Лукашевича, 4)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відповідачів-1,2: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6)

про визнання права господарського відання та вчинення певних дій

За участю представників учасників справи:

від позивача: Мар`єнко В.Ю., ордер серія ЗП № 112769 від 08.04.2019 р.;

від відповідача-1: Гембач Т.О., довіреність № 315 від 18.01.2019 р.;

від відповідача-2: Бойко Р.І., довіреність № 02 від 02.01.2019 р.;

від третьої особи: Зінченко С.О., довіреність № 220/509/Д від 03.12.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

19.02.2019 р. у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 13/2019 від 15.02.2019 р.) Концерну Військторгсервіс в особі філії Східна Концерну Військторгсервіс до Державної організації (установа, заклад) Військової частини НОМЕР_1 (відповідача-1) та до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (відповідача-2), відповідно до якої заявник просив: визнати за філією Східна Концерну Військторгсервіс право господарського відання на нежитлове приміщення Кафе офіцерське загальною площею 453 кв.м. в будівлі казарми за ГП № 1, розміщеного на території військового містечка № НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 повернути у користування філії Східна Концерну Військторгсервіс нежитлове приміщення Кафе офіцерське, яке розміщене на території військового містечка № НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_1 на першому поверсі будівлі казарми за ГП № 1 загальною площею 453 кв.м., яке знаходиться за адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, 1, код ЄДРГІОУ 08160298) згідно з Атом приймання - передачі основних фондів Державного підприємства Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування від 02.11.2007 року; усунути перешкоди в користуванні філією Східна Концерну Військторгсервіс належним йому майном, а саме нежитловим приміщенням Кафе офіцерське.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2019 р. справу для розгляду розподілено судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.02.2019 р. вказану позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2019 р. суддею Мірошниченко М.В. відкрито провадження у справі № 908/392/19 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/41/19, підготовче засідання призначено на 09.04.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.04.2019 р. з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження до 12.06.2019 р. включно, підготовче засідання на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено на 21.05.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.05.2019 р. на підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відповідачів-1,2 Міністерство оборони України, підготовче засідання на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено на 11.06.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.2019 р. на підставі ст. 46 ГПК України прийнята до розгляду письмова заява позивача (вих. № 18/2019 від 30.05.2019 р.) про зміну предмету позову, призначено колегіальний розгляд справи № 908/392/19 у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області.

Таким чином, предметом розгляду у дійсній справі, згідно з заявою позивача про зміну предмету позову, є: 1. Визнання за філією Східна Концерну Військторгсервіс права господарського відання на нежитлове приміщення Кафе офіцерське загальною площею 453 кв.м. в будівлі казарми за ГП № 1, розміщеного на території військового містечка № НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; 2. Зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 повернути у користування філії Східна Концерну Військторгсервіс нежитлове приміщення Кафе офіцерське, яке розміщене на території військового містечка № НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_1 на першому поверсі будівлі казарми за ГП № 1 загальною площею 453 кв.м., яке знаходиться за адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, 1, код ЄДРГІОУ 08160298, та усунення перешкоди в користуванні філією Східна Концерну Військторгсервіс належним йому майном, а саме нежитловим приміщенням Кафе офіцерське.

Згідно Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 11.06.2019 р. визначено склад колегії суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Мірошниченко М.В., судді: Дроздова С.С., Топчій О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 р. справу № 908/392/19 прийнято до розгляду та провадження колегією суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Мірошниченко М.В., судді: Дроздова С.С., Топчій О.А., підготовче засідання призначено на 09.07.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.07.2019 р. підготовче провадженняч закрите, призначена справа до судового розгляду по суті на 08.08.2019 р.

У судове засідання 08.08.2019 р. з`явилися представники позивача, відповідачів-1,2 та третьої особи.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 08.08.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані таким. Філія Східна Концерну Військторгсервіс є відокремленим структурним підрозділом Концерну Військторгсервіс. Кафе офіцерське загальною площею 453 кв.м та Чайна № 2 загальною площею 120 кв.м, які розташовані на території військового містечка № НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , перебувають на балансі Філії Східна Концерну Військторгсервіс, тобто вона має законні підстави для використання вказаних приміщень. Відповідно до акту від 02.11.2007 р. приймання-передачі основних фондів Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування» у зв`язку з його реорганізацією шляхом приєднання до Концерну Військторгсервіс правонаступник Концерн Військторгсервіс прийняв основні фонди державного підприємства, а саме Кафе офіцерське загальною площею 453 кв.м та Чайну № 2 загальною площею 120 кв.м. Відповідач-1 перешкоджає Концерну Військторгсервіс в особі Східної філії використовувати кафе офіцерське. Позивач звертає увагу, що вказане нерухоме майно перебуває на праві господарського відання Концерну Військторгсервіс, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.11.2007 р., про який вказано вище, та актом звірки нерухомого майна (будівлі та споруди), яке перебуває у користуванні та на балансі Філії Східна Концерну Військторгсервіс та на загальному обліку КЕВ м. Запоріжжя станом на 01.12.2018 р. Крім того, про знаходження на балансі позивача чайної № 2 (в/ч НОМЕР_1 кафе офіцерське) зазначено у мировій угоді у справі № 910/23971/16 про банкрутство боржника Концерну Військторгсервіс. Позов обґрунтований ст.ст. 1, 20, 136, 137, 193, 222 ГК України, ст. 387 ЦК України.

Відповідач-1 позов не визнав. У письмових відзиві та поясненні зазначив, що балансоутримувачем будівель №№ 1, 2 є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя. Право власності на казарму-котельню літ. К5-2 площею 5104, кв.м, до складу якої входить кафе офіцерське площею 453 кв.м, зареєстроване за Міністерством оборони України. За актом приймання-передачі для утримання і експлуатації будівель, споруд на території військового містечка № 9 від 01.12.2016 р. та актом приймання-передачі під охорону від 10.03.2017 р. будівлі №№ 1, 2 передані для утримання, експлуатації та під охорону Військовій частині НОМЕР_1 . Пропускний режим у військовій частині організований відповідно до вимог наказу начальника Генерального Штабу Збройних Сил України від 04.10.2018 р. № 330 та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Будівля № 1 використовується для потреб військової частини. Інформації щодо передачі в оренду чи відчуження даного приміщення від КЕВ м. Запоріжжя не надходило. За актом від 02.11.2007 р. Концерн Військторгсервіс прийняв основні фонди ДП Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», але дії щодо реєстрації та оформлення правовстановлюючих документів нерухомого майна не здійснювалося, відповідні документи відсутні. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач-2 проти позову заперечив. У письмовому відзиві зазначив, що КЕВ складений реєстр актів прийняття-передачі № 6 військове містечко № 9 в/ч 1978 вул. Іванова-Кругова м. Запоріжжя, заведена типова форма № Оз-6 (бюджет), інвентарна картка № 168 з відміткою про оприбуткування за (КЕВ) від 29.03.2006 р. Відповідачем-2 отриманий технічний паспорт літ. А 5-2 за генеральним планом № 1 «Казарма-котельня». На підтвердження того, що казарма-котельня Літ. 5-2 знаходиться на балансі КЕВ, 03.05.2017 р. отримано Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна Міністерство оборони України та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: дата державної реєстрації 21.12.2017 р. У зв`язку з тим, що кафе офіцерське казарма № 1 не експлуатується за призначенням понад 15 років за актом від 01.12.2016 р. передано Військовій частині НОМЕР_1 для утримання і експлуатації, а також під охорону за актом від 10.03.2017 р. Позовну заяву просив залишити без задоволення.

Відповідач-2 підтримав письмову заяву про закриття провадження у справі, просив закрити провадження у справі за позовом Концерну Військторгсервіс в особі філії «Східна» Концерну Військторгсервіс до Військової частини НОМЕР_1 та до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про визнання права господарського відання та вчинення певних дій, як таку, що не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Вважає, що зазначений спір має публічно-правовий характер, оскільки командир військової частини діє як суб`єкт владних повноважень та реалізує саме управлінські функції.

Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, оскільки відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; спір у дійсній справі не є публічно-правовим та не стосується оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 у зв`язку з його процесуальною необґрунтованістю.

Представник третьої особи (Міністерства оборони України) у судовому засіданні з розгляду справи по суті пояснив, що право власності на казарму-котельню літ. К5-2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, 1б зареєстровано 21.12.2017 р. за Державою Україна в особі Міністерства оборони України. Балансоутримучаем будівлі на моемнт реєстрації права власності на неї був Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя. У подальшому будь-які дії щодо майна не здійснювалися. Справу просив вирішити у відповідності до законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів-1,2 та третьої особи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 20.03.1998 р. був складений акт приймання-здачі приміщень магазину та офіцерської столової у приміщеннях казарми № 1 та штабу № 2 в/містечка № 9, відповідно до якого Військова частина А-1978 здала, а Військторг № 188 прийняв приміщення офіцерської столової, вбудованої у будівлю казарми № 1, площа якої 453 кв.м. За висновками комісії приміщення знаходяться у задовільному стані та придатні до подальшої експлуатації; передати Військторгу № 188 з правом юридичної особи не знімаючи з обліку Запорізького КЕВ району.

Згідно наказу начальника Центрального управління військової торгівлі Збройних Сил України від 04.06.1997 р. № 23 «Про реорганізацію та заснування підприємств військової торгівлі Збройних Сил України» (пункт 3) на базі основних фондів, обігових коштів та цінностей реорганізованих військторгів (підприємств) Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління військової торгівлі Одеського військового округу» вирішено створити філії (структурні підрозділи) військової торгівлі, які знаходяться на окремому балансі і являються самостійними платниками податку, зокрема Запорізький військовий торг № 74 (колишній Од. в/т 188, м. Запоріжжя). Вищеперераховані у наказі філії підприємств військової торгівлі підпорядкувати Державному підприємству Управлінню військової торгівлі ОдВО.

Згідно наказу Міністра оборони України від 16.05.2000 р. № 142 наказано перейменувати Державне підприємство Міністерства оборони України «Управління військової торгівлі Одеського військового округу» в «Управління торгівлі Південного оперативного командування».

Згідно наказу Міністра оборони України від 05.04.2007 р. № 125 «Про реорганізацію Державного підприємство Міністерства оборони «Управління торгівлі Південного оперативного командування» наказано: припинити діяльність Державного підприємства Міністерства оборони «Управління торгівлі Південного оперативного командування», ідентифікаційний код 24301893, реорганізувавши його шляхом приєднання до Концерну «Військторгсервіс»; визначити Концерн «Військторгсервіс» правонаступником усіх майнових прав та обов`язків Державного підприємства Міністерства оборони «Управління торгівлі Південного оперативного командування»; основні фонди та оборотні кошти, інші цінності Державного підприємство Міністерства оборони «Управління торгівлі Південного оперативного командування», що реорганізовується, закріпити за Концерном «Військторгсервіс» на праві господарського відання згідно із затвердженими передавальними актами як внески до статутного фонду.

02.11.2007 р. складений акт приймання-передачі основних фондів Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування» у зв`язку з його реорганізацією шляхом приєднання до Концерну «Військторгсервіс», відповідно до якого Державне підприємство Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування» передало, а його правонаступник - Концерн «Військторгсервіс» (позивач) прийняло основні фонди Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», зокрема кафе офіцерське, 1969 року будування, м. Запоріжжя, міст. «Уральські казарми», площею 400 кв.м, та чайну № 2, 1969 року будування, м. Запоріжжя, міст. «Уральські казарми», площею 120 кв.м. Зазначено, що дії щодо оформлення не здійснювалися, будівлі потребують ремонту. Також у акті зазначено, що оформлення правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомості, дії щодо яких не здійснювалися, буде здійснюватися правонаступником.

Позивач посилається на те, що станом на 01.12.2018 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя та Концерном «Військторгсервіс» складений акт звірки нерухомого майна (будівлі та споруди), яке перебуває у користуванні та на балансі філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» та на загальному обліку КЕВ м. Запоріжжя. Згідно даного акту за даними філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» числиться чайна № 2 (в/ч НОМЕР_1 ), (Кафе офіцерське) площею 453,0 кв.м (дана споруда за даними КЕВ не числиться). У графі «примітка» акту вказано, що приміщення офіцерського кафе розміщується на 1 поверсі казарми № 1, не експлуатується. Пропонується передати КЕВ м. Запоріжжя в зв`язку з потребою у використанні особовим складом Військової частини НОМЕР_1 . Лист в/ч НОМЕР_1 від 18.12.18 № 5596.

Даний акт підписаний з боку КЕВ м. Запоріжжя начальником КЕВ м. Запоріжжя Завальнюком Р.І., з боку філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» акт її начальником не підписаний.

У листі Військової частини НОМЕР_1 (відповідача-1), на який міститься посилання у вказаному вище акті, зазначено про використання військовою частиною приміщення будівель за ГП №№ 1, 2, 182 військового містечка № 9 для потреб особового складу частини.

На звернення Концерну «Військторгсервіс» від 15.01.2019 р. щодо кафе офіцерського листом від 25.01.2019 р. вих. № 1314/12/2/63 Військова частина НОМЕР_4 Міністерства оборони України зазначила, що балансоутримувачем будівлі № 1 військового містечка № 9 (казарма, на 1-му поверсі якої знаходиться офіцерська їдальня) являється КЕВ м. Запоріжжя. Будівля № 1 разом з приміщеннями прийнята в експлуатацію та використовується для потреб військової частини. Інформації щодо передачі в оренду чи відчуження даного приміщення іншим структурним підрозділам чи організаціям від начальника КЕВ м. Запоріжжя не надходило, приміщення відношення до Концерну «Військторгсервіс» немає.

Позивач посилається також на лист Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 17.05.2019 р. вих. № 303/1/4/518, у якому зазначено, що будівля кафе офіцерське та будівля чайна № 2 військового містечка № 9 (м. Запоріжжя) з балансу Концерну «Військторгсервіс» на баланс Міністерства оборони України чи/або Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя не передавались. Натомість на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя перебуває будівля № 1 (казарма-котельня) та на кількісному обліку будівля № 115 (чайна). Будівля № 1 (казарма-котельня літ. К5-2 військового містечка № 9 по вул. Іванова, 1б у м. Запоріжжя) перебуває у державній власності в особі Міністерства оборони України, балансоутримувачем будівлі є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя. Загальна площа будівлі № 1 складає 5104,6 кв.м, до складу якої входить і приміщення офіцерського кафе площею 453,0 кв.м.

Позивач просить визнати за Філією «Східна» Концерну «Військторгсервіс» право господарського відання на нежитлове приміщення кафе офіцерське загальною площею 453 кв.м в будівлі казарми за ГП № 1, розміщеного на території військового містечка № 9 Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повернути у користування філії вказане приміщення, усунути перешкоди в користуванні філією належним йому майном кафе офіцерське.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Згідно ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За приписами ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Згідно ч. 1 ст. 134 ГК України суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2 ст. 386 ЦК України).

За приписами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором.

Незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.

Статтею 388 ЦК Укрїни визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Добросовісне набуття у розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, відтак, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Передача спірного майна в господарське відання є виключною компетенцією органу управління цим державним майном. Зазначені повноваження належать до компетенції Міністерства оборони України як органу управління державним майном у відповідності до вимог ст.ст. 4, 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ст.ст. 3, 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст. 10 Закону України «Про оборону України», п.1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 671.

Як зазначили учасники справи спірний об`єкт нерухомого майна кафе офіцерське площею 453 кв.м (вбудоване) входить до складу будівлі казарми № 1, що знаходиться на території військового містечка № НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_1 . Про даний факт йдеться також у листі Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 17.05.2019 р. вих. № 303/1/4/518.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Із матеріалів справи слідує, що нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 1б казарма-котельня літ. К5-2 загальною площею 5104,6 кв.м належить на праві власності Державі Україна в особі Міністерства оборони України, форма власності: державна. Державна реєстрація майна проведена 21.12.2017 р. Підставою виникнення права власності визначено: Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна № 10-15-8879, виданий 03.05.2017 р. Фондом Державного майна України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна (додаток 2 до листа ФДМУ від 03.05.2017 р. № 10-15-8879) балансоутримувачем державного майна - казарми-котельні літ. К5-2 загальною площею 5104,6 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 1б є Квартирно-ексуплуатаційний відділ м. Запоріжжя (відповідач-2).

Відтак, у цілому державне нерухоме майно - казарма-котельня літ. К5-2 загальною площею 5104,6 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 1б, у складі якого знаходиться (вбудоване) спірне кафе офіцерське, знаходиться на балансі Квартирно-ексуплуатаційного відділу м. Запоріжжя.

Квартирно-ексуплуатаційним відділом м. Запоріжжя виготовлений технічний паспорт на вказану будівлю в цілому.

Крім того, згідно листа Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 27.12.2005 р. № 303/22/1/398 «Про прийом постачальним КЕВ міст, КЕЧ районів Південного ТКЕУ від військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України будівель та споруд на бухгалтерський облік (баланс), упорядкування карткового обліку фондів та переукладання договорів з організаціями, які надають енергоносії або комунальні послуги», на виконання сумісної директиви від 09.12.2005 р. Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/4/1837 та Головного квартино-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/18/2050 з 01.02.2006 р. бухгалтерський облік (баланс) будівель та споруд, закріплених за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України покладається на постачальні органи квартирно-експлуатаційної служби (квартино-експлуатаційні відділи міст та квартирно-експлуатаційні частини районів). Передача будівель та споруд оформлюється Актами прийому-передачі основних засобів за формою ОЗ-1 (бюджет).

У матеріалах справи наявна копія акту прийняття-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1 (бюджет)) від 30.01.2006 р., відповідно до якої командир в/ч НОМЕР_1 здав, а начальник КЕВ м. Запоріжжя прийняв на підставі розпорядження МОУ від 27.12.2005 р. № 303/22/1/398 об`єкт. Казарма інвентарний номер 1, згідно інвентарної картки № 97 обліку основних засобів в бюджетних установах В/ч НОМЕР_1 , перебувала на обліку військової частини. Начальником КЕВ м. Запоріжжя 29.03.2006 р. затверджена інвентарна картка № 168 обліку основних засобів в бюджетних установах казарми № 1 в/ч А1978.

Відтак, вказана казарма № 1, у складі якої знаходиться спірне кафе офіцерське, перебуває на обліку Квартино-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя з 2006 року.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК).

Спірне нерухоме майно (кафіе офіцерське), яке вбудоване у казарму-котельню літ. К5-2 загальною площею 5104,6 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 1б, знаходиться у власності Держави Україна в особі Міністерства оборони України.

Як зазначив суд вище, передача спірного майна в господарське відання є виключною компетенцією органу управління цим державним майном, у даному випадку, Міністерства оборони України.

Представник Міністерства оборони України у судовому засіданні зазначив, що на момент реєстрації права власності нерухомістю за Державою Україна, спірне кафе офіцерське знаходилося на балансі КЕВ м. Запоріжжя (відповідача-2).

На теперішній час приміщення будівлі вказаної казарми фактично використовується Військовою частиною НОМЕР_1 згідно з актом приймання (передачі) для утримання і експлуатації будівель, споруд, комунальних мереж, об`єктів благоустрою на території військового містечка № 9 м. Запоріжжя від 01.12.2016 р. та актом приймання (передачі) під охорону будівель, обладнання, споруд та комунальних мереж військового містечка № 9 м. Запоріжжя від 10.03.2017 р., відповідно до яких будівля казарми передана В/ч А1978 Квартино-експлуатаційним відділом міста Запоріжжя.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з позовної заяви позивач стверджує, що нерухоме майно (кафе офіцерське) перебуває на праві господарського відання Концерну «Військторгсервіс», при цьому просить визнати за Філією «Східна» Концерну «Військторгсервіс» право господарського відання на вказане майно.

Доказів реєстрації права власності за Державою Україна в особі Міністерства оборони України окремого об`єкту нерухомості кафе офіцерського площею 453 кв.м, а не у складі казарми-котельні літ. К5-2 площею 5104,6 кв.м, матеріали дійсної справи не містять.

Позивач у письмовому поясненні вказав, що нежитлове приміщення кафе офіцерське площею 453 кв.м в будівлі казарми ГП № 1, розміщене на території військового містечка № 9, є державною власністю та належить Державі Україна в особі Міністерства оборони України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.12.2017 р.

Таким чином, позивачем не доведено та не обгрунтовано право на визнання за ним господарського відання на об`єкт нерухомості, який входить до складу об`єкту нерухомості, що перебуває на балансі іншої особи (відповідача-2) та передано цією особою у користування відповідачу-1. Також у матеріалах справи відсутні докази відображення на самостійному балансі позивача спірного нерухомого майна - кафе офіцерське, зокрема інвентарних карток, документів бухгалтерського обліку тощо.

В обґрунтування позову позивач посилається на акт від 02.11.2007 р. приймання-передачі основних фондів Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування» у зв`язку з його реорганізацією шляхом приєднання до Концерну «Військторгсервіс». При цьому доказів знаходження у господарському віданні Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування» спірного кафе офіцерського на момент передачі Концерну «Військторгсервіс» матеріали справи не містять. Крім того, за даним актом позивач прийняв основні фонди, зокрема кафе офіцерське, 1969 року будування, м. Запоріжжя, міст. «Уральські казарми», площею 400 кв.м, та чайну № 2, 1969 року будування, м. Запоріжжя, міст. «Уральські казарми», площею 120 кв.м, тоді як просить визнати за ним право господарського відання на кафе офіцерське площею 453 кв.м.

Представник позивача у судовому засіданні з розгляду справи по суті заявив, що до 2018 року кафе офіцерське Концерном «Військторгсервіс» не використовувалося, а у 2018 році, після зміни керівництва Концерну «Військторгсервіс», позивач прийняв це приміщення, провів там ремонтні роботи, однак доказів цього подати суду не може у зв`язку з відсутністю відповідної документації.

У пункті 4.6 нової редакції статуту Концерну «Військторгсервіс» (додаток до наказу Міністра оборони України від 25.06.2005 р. № 358 (у редакції наказу Міністра оборони України від 15.11.2018 р. № 574), який розміщений на офіційному сайті Міністерства оборони України у мережі Інтернет за посиланням: http://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/574_nm_2018.pdf, право господарського відання майном, закріпленим за Концерном, виникає з дати його реєстрації. Доказів реєстрації права господарського відання спірного майна за позивачем матеріали дійсної справи не містять.

Оскільки позивачем не доведено його право на спірне приміщення, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання за філією «Східна» Концерну «Військторгсервіс» права господарського відання на кафе офіцерське площею 453 кв.м, а також у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 повернути у користування позивача вказане нежитлове приміщення та усунути перешкоди в його користуванні.

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цілому у зв`язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Посилання позивача на укладення мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 р. у справі № 910/23971/16, не спростовують висновків суду. Даною мировою угодою визначено (п. 4.1.7), що боржнику (Концерну «Військторгсервіс») забороняється відчуження чи передача в будь-який інший спосіб нерухомого майна, що закріплене за ним на праві господарського відання до моменту погашення боржником боргів, зазначених у мировій угоді (додаток № 3), з відповідним внесенням запису про це до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. У додатку № 3 до мирової угоди (п. 11.161) наведені дані стосовно нерухомого майна чайна № 2 (в/ч НОМЕР_1 ) (кафе офіцерське) площею 453 кв.м без зазначення будь-яких відомостей стосовно документів щодо належності позивачу вказаного приміщення. Доказів внесення запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису щодо заборони відчуження спірного об`єкту нерухомості позивач суду не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 р. у справі № 910/23971/16 не встановлено обставин, які не підлягають доказуванню при розгляді дійсної справи.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 12 серпня 2019 р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя С.С. Дроздова

Суддя О.А. Топчій