Ухвала

від 12.08.2019 по справі 912/3635/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12 серпня 2019 року Справа № 912/3635/17

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 912/3535/17

за позовом: Фермерського господарства "Степ", 28040, Кіровоградська область, м. Олександрія, смт. Олександрійське, вул. Андрія Ковтуна, 13

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26

про визнання протиправною відмови, визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди

Представники:

від позивача - Боруш А.О., адвокат, ордер серія КР № 57616 від 24.06.2019;

від позивача - Науменко І.Ф., адвокат, ордер серія ВА №1000271 від 03.07.2019;

від відповідача - участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Степ" звернулось до господарського суду з позовною заявою від 06.12.2017, яка містить вимоги наступного змісту:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладену у листі-повідомленні від 03.11.2017 № 27-11-0.63-9978/2-17, у поновленні договору оренди землі від 22.06.2012, який укладений між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Степ" і зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2012 за № 352030004004696;

- визнати поновленим договір оренди землі від 22.06.2012, укладений між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Степ", зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2012 за № 352030004004696;

- визнати укладеною додаткову угоду договору оренди землі від 22.06.2012, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Степ, щодо земельної ділянки загальною площею 31,9580 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 22.06.2012

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, іменований як Орендодавець, з однієї сторони та Фермерське господарство "Степ" в особі голови Скороход Сергія Олександровича, що діє на підставі Статуту, іменоване як Орендар, з іншої сторони, уклали дану угоду про наступне:

1. Поновити договір оренди землі площею 31,9580 га, кадастровий номер НОМЕР_2 9071, яка знаходиться на території Новопразької селищної ради, укладений 22.06.2012 між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ФГ "Степ", зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2012 за № 352030004004696, на той самий строк (до 31 жовтня 2022 року) і на тих самих умовах.

2. Інші умови договору оренди землі від 22.06.2012, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2012 за № 352030004004696, залишаються незмінними.

Орендодавець: Орендар:

Головне управління Держгеокадастру у Фермерське господарство

Кіровоградській області "Степ" в особі голови Скороход

ідентифікаційний код 39767636 Сергія Олександровича, що діє

вул. Академіка Корольова, 26, на підставі Статуту,

м. Кропивницький, 25030 ідентифікаційний код 23898624

вул. Андрія Ковтуна, 13,

смт. Олександрійське

м. Олександрія

Кіровоградської області, 28040

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2018 позов задоволено частково.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 апеляційну скаргу відповідача задоволено, прийнято нове рішення, згідно якого в задоволенні позову відмовлено повністю.

Згідно постанови Верховного Суду від 17.04.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 скасовано, справу № 912/3635/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

12.06.2019 матеріали справи № 912/3635/17 надійшли до господарського суду Кіровоградської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.06.2019 справу № 912/3635/17 визначено для розгляду судді Глушкову М.С.

Ухвалою суду від 14.06.2019 справу №3635 прийнято суддею Глушковим М.С. до свого провадження, встановлено розглядати справу за правила загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.07.2019 о 14:30.

В підготовчому засіданні 03.07.2019 представником позивача було подано заяви про відмову від частини позовних вимог, про зміну предмету позову та про поворот виконання постанови і пояснення щодо підстав позову.

Ухвалою господарського суду від 03.07.2019 підготовче засідання відкладено до 12.08.2019, позивача зобов`язано надати письмову позицію щодо правових підстав зміни предмета позову.

05.08.2019 від позивача надійшли письмові пояснення щодо правових підстав зміни предмета позову.

Однак, суддя Глушков М.С., в провадженні якого перебуває справа № 912/3635/17, в період з 16 липня по 8 серпня 2019 року включно перебував у щорічній основній відпустці відповідно до наказів голови господарського суду № 173 від 27.06.2019 та № 195 від 11.07.2019, а також з 9 серпня 2019 року тимчасово непрацездатний.

Враховуючи те, що суддя Глушков М.С. в провадженні якого перебуває справа №912/3635/17, у зв`язку з вищевикладеними обставинами не може продовжувати розгляд даної справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи №912/3635/17 у строки, встановлені процесуальним Кодексом, враховуючи вимоги частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, а також з огляду на те, що 13.08.2019 закінчується строк, протягом якого суд має розпочати розгляд справи по суті, відповідно до інформаційної довідки помічника судді Костенко В.С. від 09.08.2019, розпорядженням керівника апарату господарського суду № 47 від 09.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 912/3635/17, за результатами якого справу призначено судді Тимошевській В.В.

Ухвалою від 12.08.2019 дану справу прийнято суддею Тимошевською В.В до свого провадження.

В підготовчому засіданні 12.08.2019 прийняли участь представники позивача, якими підтримано всі раніше подані заяви.

Суд враховує, що 03.07.2019 позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме про:

- визнання протиправної відмови Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладену у листі-повідомленні від 03.11.2017 № 27-11-0.63-9978/2-17, у поновленні договору оренди землі від 22.06.2012, який укладений між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Степ" і зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2012 за № 352030004004696;

- визнання поновленим договору оренди землі від 22.06.2012, укладений між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Степ", зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2012 за № 352030004004696 та про закриття провадження в цій частині.

В підготовчому засіданні 12.08.2019 представники позивача підтримали заяву про відмову від частини позовних вимог.

Господарський суд вбачає наявними підстави для прийняття заяви позивача про відмову від частини позовних вимог, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як встановлено судом, заява про відмову від позову підписана адвокатом позивача - Боруш А.О., повноваження якого на подання такої заяви підтверджено довіреністю б/н від 22.05.2018 (том ІІ а.с. 12).

Суд враховує, що відмова позивача від частини позовних вимог в даному випадку не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом роз`яснено представникам позивача наслідки відмови від позову, а саме, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. (ч.ч. 3, 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Як передбачено в частині 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 4 частини 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до частини 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету

Положення ст. 185 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість постановлення судом у підготовчому засіданні суд ухвали про закриття провадження у справі.

З підстав вищевикладеного та керуючись наведеними нормами, господарський суд приймає відмову Фермерського господарства "Степ" від позову до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в частині вимог про визнання протиправної відмови та про визнання поновленим договору оренди землі і закриває провадження у справі в частині вказаних вимог на підставі пункту 4 частини 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про що постановляє відповідну ухвалу.

З приводу питання розподілу судового збору господарський суд зазначає, що відповідно до частини 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, відмови позивача від позову суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частинами 1, 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У заяві про відмову від частини позовних вимог позивач просить суд повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за позовними вимогами про визнання протиправної відмови та про визнання поновленим договору оренди землі.

Таким чином, вказані суми підлягають поверненню позивачу. Однак, з метою зручності пред`явлення ухвали суду в частині повернення судового збору до виконання, господарський суд вважає вирішити питання про повернення судового збору в окремій ухвалі.

З приводу заяви позивача про зміну предмета позову господарський суд враховує наступне.

03.07.2019 на адресу суду від Фермерського господарства "Степ" надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до змісту якої позивач просить визнати укладеною додаткову угоду договору оренди землі від 22.06.2012, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Степ, щодо земельної ділянки загальною площею 31,9580 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, у редакції, викладеній у вказаній заяві.

Представниками позивача в підготовчому засіданні 12.08.2019 підтримано заяву про зміну предмета позову.

Частиною 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, за наведеною нормою позивач наділяється правом змінити або предмет, або підставу позову. Одночасна зміна і предмета, і підстави не допускається.

Слід відмітити, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування заявленого позову позивач послався на наявність підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки як відповідно до частин 1- 5 (реалізація позивачем права на поновлення договору до закінчення його дії на підставі звернення орендаря), так і - частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (продовження належного виконання ним умов договору оренди землі, сплату орендної плати і користування земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору за відсутності заперечень орендодавця протягом визначеного законом строку).

Про вказане також зазначено в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у даній справі.

Таким чином, посилання позивача в заяві про зміну предмету позову на положення ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не є зміною підстави позову.

Згідно заяви про зміну предмету позову позивач просить визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі в редакції, яка є іншою від редакції додаткової угоди, що викладена за змістом позовної заяви. Тобто, позивачем змінено предмет позову в частині визнання укладеною додаткової угоди.

Отже, при поданні 03.07.2019 заяви про зміну предмета позову позивачем дотримано вимоги частини 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та, крім того, на виконання вимог ч.5 наведеної норми надано докази надсилання вказаної заяви на адресу відповідача у справі.

Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

З аналізу наведеної норм убачається, що позивач наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту.

Обґрунтуванням необхідності зміни предмета позову Фермерське господарство "Степ" мотивує обставинами того, що при зверненні з позовом у даній справі ще у грудні 2017 року керувався наявними на час звернення позиціями Верховного Суду України. Позивач не міг передбачити прийняття 10.09.2018 Верховним Судом у складі палати постанови, в якій зроблено висновок щодо застосування положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі", який вплинув на практику застосування вказаної норми та який було враховано під час перегляду рішення у даній справі в апеляційному та в касаційному порядку.

Позивач посилається на практику Європейського суду з прав людини та вказує, що лише змінивши предмет позову, зможе реально та ефективно захистити свої порушені права та законні інтереси.

Господарський суд зазначає, що на розгляді палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувала справа № 920/739/17. Згідно ухвали суду від 03.04.2018 у справі № 920/739/17, підставою для передачі справи на розгляд палати зазначено про необхідність з`ясування наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновків раніше висловлених під час розгляду справ на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

10.09.2018 у справі № 920/739/17 ухвалено постанову.

З матеріалів справи № 912/3635/17 слідує, що під час апеляційного перегляду рішення господарського суду від 31.01.2018 провадження було зупинено судом апеляційної інстанції до розгляду Верховним Судом справи № 920/739/17 (ухвала від 26.07.2018).

Приймаючи за наслідками апеляційного перегляду постанову від 14.01.2019, суд апеляційної інстанції застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17. Про вказане свідчить, зокрема, посилання суду апеляційної інстанції у своїй постанові на постанову Верховного Суду у справі № 920/739/17.

Наведене вище підтверджує обставини того, що під час перегляду прийнятого у справі рішення господарського суду та при надані оцінки спірним правовідносинам, були враховані висновки Верховного Суду, які не могли бути враховані позивачем під час звернення до суду з позовом у даній справі у зв`язку з відсутністю таких висновків.

При цьому, за результатами як апеляційного перегляду рішення господарського суду від 31.01.2018 було скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Судом касаційної інстанції у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 зазначено, що суд апеляційної інстанції, зосередившись виключно на дослідженні наявності/відсутності підстав для визнання договору поновленим відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не дано належної правової оцінки як предмету і підставам заявленого позивачем позову, так і змісту позовної заяви щодо підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки відповідно до частин 1- 5 і частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Одночасно, Верховним Судом вказано, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, оскільки суд, належним чином не з`ясувавши у позивача підстави заявленого позову, предмет спору та характер спірних правовідносин, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для поновлення договору оренди землі як відповідно до частин 1-5, так і відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", що не узгоджується з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом постанови Верховного Суду від 17.04.2019 вказано про неможливість поновлення договору оренди землі одночасно за обома підставами, визначеними у ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та зазначено, що за змістом ч. 6 наведеної норми договір може бути поновлення виключно на той самий строк і на тих самих умовах, а за ч. 5 поновлення договору можливо на змінених умовах.

В силу положень частини 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, зміна позивачем предмета позову шляхом викладення іншої редакції додаткової угоди у відповідності до приписів ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відповідає вказівкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 17.04.2019.

Слід також врахувати, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість, (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998).

З підстав викладеного господарський суд погоджується з доводами Фермерського господарства "Степ" щодо наявності, згідно ч. 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, правових підстав для прийняття у даній справі заяви позивача про зміну предмета позову.

Окрім того, суд вважає слушними доводи позивача щодо недопустимості обмеження його прав на зміну предмета позову.

Так, позовна заява у справі № 912/3635/17 подана до суду 06.12.2017, тобто під час дії Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017, яким не передбачалось обмежень прав позивача на зміну предмета чи підстави позову.

Частиною 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета і змісту закону про Державний бюджет України) Конституційний Суд України підкреслив, що звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку (абзац третій підпункту 7.1 пункту 7 мотивувальної частини).

У рішенні від 21.02.1975 у справі Толдер проти Великої Британії" Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

З підстав викладеного, господарський суд приймає заяву Фермерського господарства "Степ" про зміну предмету позову та здійснює подальший розгляд справи з урахуванням зміненого предмета позову.

Разом з цим, враховуючи право відповідача подати відзив на позов з урахуванням зміни предмета позову, господарський суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України з метою надання можливості сторонам скористатись своїм правом на подання заяв по суті справи з огляду на змінений предмет позову.

Керуючись статями 46, 130, 165-167, 182, 183, 185, 191, 231, 233, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Фермерського господарства "Степ" від позову до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в частині вимог про:

- визнання протиправної відмови Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладену у листі-повідомленні від 03.11.2017 № 27-11-0.63-9978/2-17, у поновленні договору оренди землі від 22.06.2012, який укладений між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Степ" і зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2012 за № 352030004004696;

- визнання поновленим договору оренди землі від 22.06.2012, укладений між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Степ", зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2012 за № 352030004004696

та закрити провадження у справі №912/3635/17 в частині вказаних вимог на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Прийняти заяву Фермерського господарства "Степ" від 03.07.2019 про зміну предмета позову та здійснювати розгляд справи з урахуванням вказаної заяви.

3. Підготовче засідання у справі № 912/3635/17 відкласти на 16.09.2019 о 14:00 год.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №324, тел. 0(522)22-09-70.

5. Відповідно до ст. ст. 165, 167 Господарського процесуального кодексу України ВІДПОВІДАЧ має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, з дотриманням правил, встановлених частинами третьою - шостою ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та заперечення на відповідь позивача на відзив, з дотриманням наведених правил.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов з усіма документами (доказами) - протягом 15 днів з моменту отримання вказаної ухвали.

Встановити строк для подання заперечення на відповідь позивача на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

До відома відповідача - у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

6. Відповідно до ст. 166 Господарського процесуального кодексу України встановити ПОЗИВАЧУ строк для подання відповіді на відзив відповідача, з урахуванням заяви про зміну предмету позову - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та в частині закриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії ухвали направити ФГ "Степ" за адресою: 28040, Кіровоградська область, м. Олександрія, смт. Олександрійське, вул. Андрія Ковтуна, 13 та Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області за адресою: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.08.2019.

Суддя В.В.Тимошевська

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.