Рішення

від 05.08.2019 по справі 914/999/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2019 справа № 914/999/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Банзули М.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватної агрофірми Дністер , м. Миколаїв, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Західінфо , м. Львів

про: стягнення боргу, інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 295 155, 00 грн

В судове засідання з`явились:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Встановив:

23.05.2019 р. Приватна агрофірма Дністер звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Західінфо про стягнення боргу, інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 295 155, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 27.05.2019 року в задоволенні клопотання Приватної агрофірми Дністер про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження відмовлено, відкрито провадження у справі №914/999/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.06.2019 року.

В підготовче засідання 18.06.2019 р. представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

04.06.2019 року за вх. № 23186/19 представник позивача подав клопотання, в якому просить підготовче засідання у справі №914/999/19 призначене на 18.06.2019 р., провести без участі представника позивача, за наявними у справі документами.

В підготовче засідання 18.06.2019 р. представник відповідача не з`явився, причини не явки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 18.06.2019 року підготовче засідання відкладено на 11.07.2019 року.

В підготовче засідання 11.07.2019 р. представник позивача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

04.07.2019 року за вх. № 27647/19 від представника позивача поштою надійшло клопотання, в якому просить підготовче засідання у справі №914/999/19 призначене на 11.07.2019 р., провести без участі представника позивача, за наявними у справі документами.

04.07.2019 року за вх.№27648/19 від представника позивача поштою надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В підготовче засідання 11.07.2019 р. представник відповідача не з`явився, причини неявки не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 11.07.2019 року підготовче засідання відкладено на 23.07.2019 року.

В підготовче засідання 23.07.2019 р. представник позивача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

22.07.2019 року за вх. № 30108/19 від представника позивача поштою надійшло клопотання, в якому просить підготовче засідання у справі №914/999/19 призначене на 23.07.2019 р., провести без участі представника позивача, за наявними у справі документами.

В підготовче засідання 23.07.2019 р. представник відповідача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Поштові конверти, якими суд направляв відповідачу ухвалу від 27.05.2019 року про відкриття провадження у справі № 914/917/19 та ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.07.2019 р., повернулись на адресу суду без вручення адресату, з поштовою довідкою про те, що поштове відправлення не було вручено з інших причин. (докази містяться в матеріалах справи).

Також повернулись на адресу суду поштові конверти із поштовою довідкою про те, що поштове відправлення повертається за закінченням терміну зберігання, якими суд направляв відповідачу ухвали про відкладення розгляду справи на 11.07.2019 року та на 23.07.2019 року(докази містяться в матеріалах справи).

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 23.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Cудове засідання з розгляду спору по суті призначено на 05.08.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 25.07.2019 року, судом виправлено допущену описку в п. 2 резолютивної частини ухвали суду від 23.07.2019р. у справі №914/999/19, а саме вважати, що судове засідання відбудеться 05.08.2019р. о 12:30 год.

Згідно ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В судове засідання 05.08.2019 р. представник позивача не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

24.07.2019 року за вх. № 30325/19 від представника позивача поштою надійшла заява про витрати, пов`язані із розглядом справи, в якій зазначає, що розрахунок судових витрат, які Приватна агрофірма Дністер вже понесла у зв`язку з розглядом справи за позовом до ТзОВ Західінфо є наступним:

- 4 427,33 грн. - сплачений позивачем судовий збір за подання позову (оригінал платіжного доручення доданий до позовної заяви);

- 23 500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

05.08.2019 року представником позивача подано письмові пояснення, які зареєстровані відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№ 31915/19.

05.08.2019 року від представника позивача поштою надійшло клопотання, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 319916/19, в якому він зазначає, що позивач довіряє складу суду, відводів не має, повідомив про всі відомі обставини справи, надав докази, на які посилався у позові, у повному обсязі підтримує свої позовні вимоги, Відповідач борг досі не оплатив та просить провести дане судове засідання без представника позивача за наявними у справі документами.

05.08.2019 року представником позивача подано перелік несплачених видаткових накладних по яких є видані відповідачем довіреності, який зареєстрований відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№ 32024/19.

В судове засідання 05.08.2019 р. відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив.(докази містяться в матеріалах справи)

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо» зареєстровано за адресою: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 341, куди й скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Ухвала про відкриття провадження у справі від 27.05.2019 та ухвали про відкладення розгляду справи були повернуті Укрпоштою на адресу суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» або повертались із відміткою Укрпошти За закінченням терміну зберігання , про що зазначалось судом вище.

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу відповідача на те, що свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві, тоді як ця адреса співпадає з адресою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.04.2019р. у справі №922/1714/18.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, суд надсилав ухвали Господарського суду Львівської області суду від 18.06.2019 року, від 11.07.2019 року та від 23.07.2019 року засновнику та керівнику відповідача, ОСОБА_1 на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 79037, Львівська АДРЕСА_1 , місто АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 Богдана Хмельницького, будинок АДРЕСА_4 , які також повернулись на адресу суду із відміткою Укрпошти на довідці Причина повернення-інші причини, що не дали змоги виконати пересилання поштового відправлення та за закінченням встановленого строку зберігання (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Частина 2 ст.202 ГПК України визначає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Отже, судом було забезпечено змагальність сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі без участі представників сторін.

Позиція позивача.

23.05.2019 р. Приватна агрофірма Дністер звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Західінфо про стягнення боргу, інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 295 155, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за період з 05.07.2017р. по 13.09.2018р. Позивачем, Приватною Агрофірмою Дністер , здійснювались відповідачу-ТзОВ Західінфо поставки піску. Зазначені поставки піску здійснювались без укладення договору поставки, а на підставі видаткових накладних, які були підписані уповноваженим представником відповідача.

Загалом, в період з 05.07.2017р. по 13.09.2018р. позивачем було поставлено відповідачу піску на загальну суму 515 830 гривень, що підтверджується видатковими накладними, копії яких додані до даної позовної заяви.

Однак, відповідач за поставлений йому товар оплату здійснив лише частково, на суму 270 080 гривень в наступному порядку:

13.07.2017р. відповідач оплатив 35 080 грн.;

15.11.2017р. -60 000 грн.;

10.01.2018р.-7 0 000 грн.;

21.05.2018р.-2 5 000 грн.;

20.06.2018р. - 40 000 грн.;

13.07.2018р.- 4 0 000 грн.;

Як зазначає позивач, у зв`язку з неповною оплатою відповідачем за поставлений йому позивачем пісок у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 269 950,00 гривень.

У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару, відповідачу нараховано позивачем до стягнення 3% річних в сумі 5 502,00 грн. та інфляційні в сумі 19 703,00 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Обставини справи встановлені судом.

Приватною Агрофірмою Дністер за період з 05.07.2017р. по 13.09.2018р., здійснювались поставки піску ТзОВ Західінфо , на загальну суму 515 830 гривень. Зазначені поставки піску здійснювались без укладення договору поставки, а на підставі видаткових накладних, які містять підписи уповноважених представників позивача, скріпленого печаткою, як постачальника, та підпису відповідача не скріпленого печаткою, як отримувача товару.

Отже до матеріалів справи позивачем долучено ряд видаткових накладних про поставку позивачем та отримання відповідачем товару (піску) в період з 05.07.2017 року по 13.09.2018 року на загальну суму 515 830, 00 грн., а саме:

- 2 видаткові накладні від 05.07.2017 р.

- 2 видаткові накладні від 06.07.2017р.

- 4 видаткові накладні від 10.07.2017р.

- 2 видаткові накладні від 11.07.2017р.

- 8 видаткові накладні від 13.07.2017р.

- 6 видаткові накладні від 14.07.2017р.

- 2 видаткові накладні від 17.07.2017р.

- 4 видаткові накладні від 18.07.2017р.

- 8 видаткові накладні від 19.07.2017р.

- 4 видаткові накладні від 20.07.2017р.

- 3 видаткові накладні від 21.07.2017р.

- 1 видаткова накладна від 22.07.2017р.

- 6 видаткові накладні від 24.07.2017р.

- 6 видаткові накладні від 25.07.2017р.

- 1 видаткова накладна від 29.07.2017р.

- 2 видаткові накладні від 31.07.2017р.

- 2 видаткові накладні від 01.08.2017р.

- 1 видаткова накладна від 02.08.2017р.

- 2 видаткові накладні від 10.08.2017р.

- 1 видаткова накладна від 11.08.2017р.

- 2 видаткові накладні від 12.08.2017р.

- 4 видаткові накладні від 16.08.2017р.

- 4 видаткові накладні від 17.08.2017р.

- 1 видаткова накладна від 18.08.2017р.

- 4 видаткові накладні від 25.09.2017р.

- 2 видаткові накладні від 26.09.2017р.

- 2 видаткові накладні від 30.09.2017р.

- 4 видаткові накладні від 07.10.2017р.

- 1 видаткова накладна від 15.11.2017р.

- 1 видаткова накладна від 16.11.2017р.

- 2 видаткові накладні від 17.11.2017р.

- 2 видаткові накладні від 18.11.2017р.

- 1 видаткова накладна від 20.11.2017р.

- 4 видаткові накладні від 22.11.2017р.

- 1 видаткова накладна від 12.12.2017р.

- 1 видаткова накладна від 13.12.2017р.

- 4 видаткові накладні від 13.12.2017р.

- 2 видаткові накладні від 20.12.2017р.

- 2 видаткові накладні від 21.12.2017р.

- 1 видаткова накладна від 26.12.2017р.

- 3 видаткові накладні від 27.12.2017р.

- 1 видаткова накладна від 28.12.2017р.

- 1 видаткова накладна від 29.12.2017р.

- 2 видаткові накладні від 03.01.2018р.

- 2 видаткові накладні від 04.01.2018р.

- 1 видаткова накладна від 25.01.2018р.

- 1 видаткова накладна від 26.01.2018р.

- 1 видаткова накладна від 26.01.2018р.

- 2 видаткові накладні від 29.01.2018р.

- 2 видаткові накладні від 30.01.2018р.

- 2 видаткові накладні від 31.01.2018р.

- 1 видаткова накладна від 01.02.2018р.

- 2 видаткові накладні від 02.02.2018р.

- 2 видаткові накладні від 07.02.2018р.

- 2 видаткові накладні від 08.02.2018р.

- 2 видаткові накладні від 16.02.2018р.

- 1 видаткова накладна від 19.02.2018р.

- 1 видаткова накладна від 20.02.2018р.

- 1 видаткова накладна від 17.04.2018р.

- 1 видаткова накладна від 18.04.2018р.

- 2 видаткові накладні від 19.04.2018р.

- 1 видаткова накладна від 20.04.2018р.

- 1 видаткова накладна від 23.04.2018р.

- 2 видаткові накладні від 24.04.2018р.

- 2 видаткові накладні від 25.04.2018р.

- 2 видаткові накладні від 26.04.2018р.

- 1 видаткова накладна від 12.05.2018р.

- 2 видаткові накладні від 22.05.2018р.

- 2 видаткові накладні від 23.05.2018р.

- 1 видаткова накладна від 25.05.2018р.

- 1 видаткова накладна від 12.06.2018р.

- 1 видаткова накладна від 21.06.2018р.

- 3 видаткові накладні від 22.06.2018р.

- 2 видаткові накладні від 23.06.2018р.

- 3 видаткові накладні від 26.06.2018р.

- 1 видаткова накладна від 27.06.2018р.

- 2 видаткові накладні від 27.06.2018р.

- 2 видаткові накладні від 28.06.2018р.

- 4 видаткові накладні від 02.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 02.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 03.07.2018р.

- 3 видаткові накладні від 04.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 05.07.2018р.

- 1 видаткові накладні від 05.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 06.07.2018р.

- 3 видаткові накладні від 10.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 11.07.2018р.

- 4 видаткові накладні від 13.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 16.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 16.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 17.07.2018р.

- 1 видаткова накладна від 18.07.2018р.

- 1 видаткова накладна від 19.07.2018р.

- 4 видаткові накладні від 24.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 25.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 25.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 26.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 27.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 27.07.2018р.

- 1 видаткова накладна від 06.08.2018р.

- 1 видаткова накладна від 10.08.2018р.

- 2 видаткові накладні від 13.08.2018р.

- 2 видаткові накладні від 14.08.2018р.

- 4 видаткові накладні від 15.08.2018р.

- 1 видаткова накладна від 15.08.2018р.

- 2 видаткові накладні від 17.08.2018р.

- 2 видаткові накладні від 05.09.2018р.

- 2 видаткові накладні від 06.09.2018р.

- 2 видаткові накладні від 07.09.2018р.

- 1 видаткова накладна від 12.09.2018р.

- 1 видаткова накладна від 13.09.2018р.

Однак, відповідач за поставлений йому товар, оплату позивачу здійснив лише частково, в загальній сумі 270 080 гривень в наступному порядку:

Платіжне доручення № 580 від 13.07.2017р. відповідач оплатив - 35 080 грн.;

Платіжне доручення № 1356 від 15.11.2017р. -60 000 грн.;

Платіжне доручення № 1653 від 10.01.2018р.-7 0 000 грн.;

Платіжне доручення № 2164 від 21.05.2018р.-2 5 000 грн.;

Платіжне доручення № 2424 від 20.06.2018р. - 40 000 грн.;

Платіжне доручення № 2568 від 13.07.2018р.- 40 000 грн. (містяться в матеріалах справи)

Як зазначає позивач, у зв`язку з неповною оплатою відповідачем за поставлений йому позивачем пісок, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 269 950,00 гривень.

Однак, провівши арифметичний розрахунок між поставленим товаром і проведеною за нього оплатою, суд встановив, що позивачем допущена арифметична помилка, внаслідок якої основна сума заборгованості згідно позовної заяви становить 245 750 грн., а не 269 950,00 грн., як зазначає позивач у позовній заяві.

В підтвердження наявності повноважень на отримання товару у осіб, які підписали видаткові накладні від імені ТзОВ Західінфо , позивачем долучено до матеріалів справи частину довіреностей, видані ТзОВ Західінфо відповідальним особам на отримання товару, а саме:

1. Довіреність № 165 від 22 червня 2017 року - дійсна до 01 липня 2017 року.

2. Довіреність № 306 від 20 листопада 2017 року - дійсна до 31 грудня 2017 року;

3. Довіреність № 06 від 03 січня 2018 року - дійсна до 31 січня 2018 року;

4. Довіреність № 39 від 01 лютого 2018 року - дійсна до 10 лютого 2018 року;

5. Довіреність № 71 від 17 квітня 2018 року - дійсна до 17 травня 2018 року;

6. Довіреність № 113 від 11 червня 2018 року - дійсна до 11 липня 2018 року;

7. Довіреність № 154 від 02 серпня 2018 року - дійсна до 31 серпня 2018 року.

8. Довіреність № 179 від 05 вересня 2018 року - дійсна до 30 вересня 2018 року.(докази долучено до матеріалів справи)

Позивач зазначив, що здійснював поставку відповідачу товару (піску) на підставі видаткових накладних в період з 05.07.2017р. по 13.09.2018р., через уповноваженого представника відповідача, що підтверджується вищевказаними довіреностями на отримання товару. Так, позивач відпустив, а відповідач отримав пісок через уповноваженого представника відповідача, згідно виданих йому довіреностей за період зазначений у позовній заяві і які не було оплачені позивачем по таких перелічених нижче видаткових накладних:

1 видаткова накладна від 20.11.2017р. на суму 3 410 грн.

4 видаткові накладні від 22.11.2017р. на суму 12 090 грн.

1 видаткова накладна від 12.12.2017р. на суму 1 380 грн.

1 видаткова накладна від 13.12.2017р. на суму 1 380 грн.

4 видаткові накладні від 13.12.2017р. на суму 17 160 грн.

2 видаткові накладних від 20.12.2017р. на суму 2 760 грн.

2 видаткові накладні від 21.12.2017р. на суму 2 760 грн.

1 видаткова накладна від 26.12.2017р. на суму 1 380 грн.

3 видаткові накладні від 27.12.2017р. на суму4 140 грн.

1 видаткова накладна від 28.12.2017р. на суму 1 380 грн.

1 видаткова накладна від 29.12.2017р. на суму 1 380 грн., які підтверджуються довіреністю № 306 від 20 листопада 2017 року, яка діє до 31 грудня 2017 року.

2 видаткові накладні від 03.01.2018р. на суму 2 760 грн.

2 видаткові накладні від 04.01.2018р. на суму 2 760 грн.

1 видаткова накладна від 25.01.2018р. на суму 1 380 грн.

1 видаткова накладна від 26.01.2018р. на суму 1 380 грн.

1 видаткова накладна від 26.01.2018р. на суму 1 380 грн.

2 видаткові накладні від 29.01.2018р. на суму 2 880 грн.

2 видаткові накладні від 30.01.2018р. на суму 2 880 грн.

2 видаткові накладні від 31.01.2018р. на суму 2 880 грн., які підтверджуються довіреністю № 06 від 03 січня 2018 року, яка діє до 31 січня 2018 року.

1 видаткова накладна від 01.02.2018р. на суму 1 440 грн.

2 видаткові накладні від 02.02.2018р. на суму 2 880 грн.

2 видаткові накладні від 07.02.2018р. на суму 2 880 грн.

2 видаткові накладні від 08.02.2018р. на суму 2 880 грн., які підтверджуються довіреністю № 39 від 01 лютого 2018 року, яка діє до 10 лютого 2018 року.

1 видаткова накладна від 17.04.2018р. на суму 1 440 грн.

1 видаткова накладна від 18.04.2018р. на суму 960 грн.

2 видаткові накладні від 19.04.2018р. на суму 2 880 грн.

1 видаткова накладна від 20.04.2018р. на суму 1 440 грн.

1 видаткова накладна від 23.04.2018р. на суму 1 440 грн.

2 видаткові накладні від 24.04.2018р. на суму 2 880 грн.

2 видаткові накладні від 25.04.2018р. на суму 1 920 грн.

2 видаткові накладні від 26.04.2018р. на суму 3 200 грн.

1 видаткова накладна від 12.05.2018р. на суму 4 510 грн., які підтверджуються довіреністю № 71 від 17 квітня 2018 року, яка діє до 17 травня 2018 року.

1 видаткова накладна від 12.06.2018р. на суму 1 800 грн.

1 видаткова накладна від 21.06.2018р. на суму 2 860 грн.

3 видаткові накладні від 22.06.2018р. на суму 4 400 грн.

2 видаткові накладні від 23.06.2018р. на суму 3 060 грн.

3 видаткові накладні від 26.06.2018р. на суму 4 500 грн.

1 видаткова накладна від 27.06.2018р. на суму 2 160 грн.

2 видаткові накладні від 27.06.2018р. на суму 2 340 грн.

2 видаткові накладні від 28.06.2018р. на суму 3 420 грн.

4 видаткові накладні від 02.07.2018р. на суму 4 320 грн.

2 видаткові накладні від 02.07.2018р. на суму 4 050 грн.

2 видаткові накладні від 03.07.2018р. на суму 2 160 грн.

3 видаткові накладні від 04.07.2018р. на суму 3 870 грн.

2 видаткові накладні від 05.07.2018р. на суму 3 420 грн.

1 видаткова накладна від 05.07.2018р. на суму 1 080 грн.

2 видаткові накладні від 06.07.2018р. на суму 3 420 грн.

3 видаткові накладні від 10.07.2018р. на суму 7 020 грн.

2 видаткові накладні від 11.07.2018р. на суму 3 420 грн., які підтверджуються довіреністю № 113 від 11 червня 2018 року, яка діє до 11 липня 2018 року.

1 видаткова накладна від 06.08.2018р. на суму 1 800 грн.

1 видаткова накладна від 10.08.2018р. на суму 720 грн.

2 видаткові накладні від 13.08.2018р. на суму 4 750 грн.

2 видаткові накладні від 14.08.2018р. на суму 5 750 грн.

4 видаткові накладні від 15.08.2018р. на суму 10 010 грн.

1 видаткова накладна від 15.08.2018р. на суму 1 800 грн.

2 видаткові накладні від 17.08.2018р. на суму 3 600 грн., які підтверджуються довіреністю № 154 від 02 серпня 2018 року, яка діє до 31 серпня 2018 року.

2 видаткові накладні від 05.09.2018р. на суму 6 500 грн.

2 видаткові накладні від 06.09.2018р. на суму 3 120 грн.

2 видаткові накладні від 07.09.2018р. на суму 3 120 грн.

1 видаткова накладна від 12.09.2018р. на суму 1 560 грн.

1 видаткова накладна від 13.09.2018р. на суму 1 560 грн., які підтверджуються довіреністю № 179 від 05 вересня 2018 року, яка діє до 30 вересня 2018 року.

Факт поставки позивачем відповідачу піску на загальну суму 199 860,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи вищевказаними видатковими накладними та довіреностями на його отримання, виданих відповідачем.

На поставку піску по решта видаткових накладних у матеріалах справи відсутні довіреності на його отримання.

Враховуючи відсутність доказів здійснення відповідачем повної оплати вартості товару то покупець вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Оскільки у видаткових накладних, на підставі яких позивачем здійснювалась поставка товарів відповідачу не вказано строку оплати за поставлений товар, то в даному випадку при визначені такого строку необхідно керуватися актами законодавства, що регулюють правовідносини в сфері договорів поставки.

Частиною 3 ст. 251 ЦК України передбачено, що строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

На час звернення з позовною заявою, як і на час прийняття судом рішення, оплата основного боргу повністю відповідачем не проведена, у зв`язку з чим наявна заборгованість.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки піску підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, які підтверджені довіреностями на суму 199 860,00 грн. Ці видаткові накладні є первинними документами та підтверджують факт поставки товару постачальником і прийняття покупцем, через уповноваженого представника відповідача по діючих на час отримання довіреностях підписані сторонами, а також містять ціну, виражену в гривні, тому, суд вважає, що сторонами погоджено поставку товару за цінами, зазначеними у видаткових накладних.

Як встановлено судом, що решти видаткових накладних, то позивачем не долучено довіреностей, як доказ того що позивач поставив, а відповідач отримав товар, а саме відсутні довіреності по таких видаткових накладних:

- 2 видаткові накладні від 05.07.2017 р.

- 2 видаткові накладні від 06.07.2017р.

- 4 видаткові накладні від 10.07.2017р.

- 2 видаткові накладні від 11.07.2017р.

- 8 видаткові накладні від 13.07.2017р.

- 6 видаткові накладні від 14.07.2017р.

- 2 видаткові накладні від 17.07.2017р.

- 4 видаткові накладні від 18.07.2017р.

- 8 видаткові накладні від 19.07.2017р.

- 4 видаткові накладні від 20.07.2017р.

- 3 видаткові накладні від 21.07.2017р.

- 1 видаткова накладна від 22.07.2017р.

- 6 видаткові накладні від 24.07.2017р.

- 6 видаткові накладні від 25.07.2017р.

- 1 видаткова накладна від 29.07.2017р.

- 2 видаткові накладні від 31.07.2017р.

- 2 видаткові накладні від 01.08.2017р.

- 1 видаткова накладна від 02.08.2017р.

- 2 видаткові накладні від 10.08.2017р.

- 1 видаткова накладна від 11.08.2017р.

- 2 видаткові накладні від 12.08.2017р.

- 4 видаткові накладні від 16.08.2017р.

- 4 видаткові накладні від 17.08.2017р.

- 1 видаткова накладна від 18.08.2017р.

- 4 видаткові накладні від 25.09.2017р.

- 2 видаткові накладні від 26.09.2017р.

- 2 видаткові накладні від 30.09.2017р.

- 4 видаткові накладні від 07.10.2017р.

- 1 видаткова накладна від 15.11.2017р.

- 1 видаткова накладна від 16.11.2017р.

- 2 видаткові накладні від 17.11.2017р.

- 2 видаткові накладні від 18.11.2017р.

- 2 видаткові накладні від 16.02.2018р.

- 1 видаткова накладна від 19.02.2018р.

- 1 видаткова накладна від 20.02.2018р.

- 2 видаткові накладні від 22.05.2018р.

- 2 видаткові накладні від 23.05.2018р.

- 1 видаткова накладна від 25.05.2018р.

- 4 видаткові накладні від 13.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 16.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 16.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 17.07.2018р.

- 1 видаткова накладна від 18.07.2018р.

- 1 видаткова накладна від 19.07.2018р.

- 4 видаткові накладні від 24.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 25.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 25.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 26.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 27.07.2018р.

- 2 видаткові накладні від 27.07.2018р.

Вимоги ухвали суду від 27.05.25019 року про відкриття провадження у справі № 914/999/19, на виконання якої судом неодноразово зазначалось у наступних ухвалах про надання суду довіреностей в підтвердження отримання товару відповідачем по цих накладних, позивач так і не виконав.

Згідно ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд позбавлений можливості за наявними в матеріалах справи доказами, встановити факт чи такі господарські операції мали місце по решта вищеперелічених видаткових накладних.

Відтак, залишок заборгованості по сплаті основного боргу за поставлений товар, згідно видаткових накладних та довіреностей до них, становить 199 860,00 грн., яка підлягає до задоволення, а в решті позов про стягнення заборгованості в сумі 45 890,00 грн (розрахунок суми: 245750,00 грн -199 860,00 грн.) слід залишити без розгляду, так як позивачем не долучено доказів, які б підтверджували поставку і отримання товару (піску) за зазначеними вище видатковими накладними по яких відсутні довіреності на отримання такого товару.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, ч. 4 ст. 232 ГК України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Позивач стверджує, що оскільки у видаткових накладних, на підставі яких позивачем здійснювалась поставка товарів відповідачу не вказано строку оплати за поставлений товар, то в даному випадку при визначені такого строку необхідно керуватись актами законодавства, що регулюють правовідносини в сфері договорів поставки.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних (за період з 15.09.2018 р. по 20.05.2019р.) в сумі 5502,00 грн., інфляційні нарахування (за період з 15.09.2018 р. по 20.05.2019р.) в сумі 19 703,00 грн.

Суд встановив, що вказані нарахування позивачем проведено невірно, так як сума заборгованості 295 155,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача не підтверджена належними і допустимими доказами, а саме відсутня частина довіреностей по видаткових накладних, а тому суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково. Враховуючи вищенаведене, виходячи, що до задоволення підлягає основна сума заборгованості 199860,00 грн., тому слід стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 4 073,85 грн та інфляційні втрати в розмірі 14 589,78 грн., згідно проведених судом перерахунків.

Щодо судових витрат понесених позивачем, суд зазначає наступне.

Як зазначив позивач, ним понесені наступні судові витрати:

- 4 427,33 грн. - витрати на оплату судового збору;

- 23 500,00 грн. - витрати на оплату правової допомоги.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2018 року між Приватною фірмою Дністер та ОСОБА_2 , що діє на підставі свідоцтва про право на заннятя двокатською діяльністю № 3800/10 від 20.11.2008 року, було укладено договір №27/12/18 про надання правової допомоги за умовами якого адвокат взяв на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором, зокрема: підготовка позовної заяви (та пов`язаних з нею документів) та звернення в Господарський суд Львівської області із позовом Приватної фірми Дністер до Товариства з обмеженою відповідальністю Західінфо про стягнення боргу, штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно виданого ордеру від 20.05.2019р. серії КС №369041, на представництво інтересів Приватної фірми Дністер , було уповноважено адвоката Котягіна Андрія Сергійовича.

Як випливає з положення розділу 5 договору про надання правової допомоги, передбаченої в п.п. 1.1. цього Договору, Клієнт сплачує Адвокату фіксований гонорар у розмірі 23 500,00 гривень протягом двадцяти банківських днів з моменту підписання Сторонами даного Договору. Фактичні витрати понесені Виконавцем підлягають відшкодуванню Замовником не пізніше ніж через 10 днів з моменту виставлення Адвокатом відповідного рахунку. Клієнт здійснює оплату за цим Договором в безготівкому порядку платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Адвоката.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт приймання-передачі наданих послуг за договором №27/1218 від 27.12.2018 року про надання правової допомоги, згідно якого, Адвокатом було надано позивачу правову допомогу передбачену цим договором, яка полягала в наступному:

- Адвокат виконав, а Клієнт прийняв наступні послуги (відповідно до п. 1.1 Договору):

1.1. підготовка позовної заяви (та пов`язаних із нею документів) та звернення в Господарський суд Львівської із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Західінфо (ідентифікаційний номер юридичної особи 37073734) про стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Сторони дійшли взаємної згоди про те, що вартість наданих послуг становить 23 500,00 грн.

За результатами наданої Адвокатам правової допомоги Господарським судом Львівської області було відкрито провадження у справі № 914/999/19.

Сторони погодились, що їх зобов`язання виконані належним чином, жодних претензій щодо якості робіт, одна до одної не мають.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Позивачем долучено до справи копію платіжного доручення від 27.12.2018 р. №8452 згідно якого Приватною фірмою Дністер було сплачено Адвокату ОСОБА_2 . кошти в сумі 23 500,00 грн за договором №27/12/18 від 12.08.2018 року.

З огляду на викладене, беручи до уваги складність даної справи, ціну позову, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки даного позову, враховуючи подані позивачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи пов`язаність цих витрат з розглядом справи, пропорційність, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони, суд дійшов висновку про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката у розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 17399,40 грн.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Згідно ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України - за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 ст. 265 ГК України передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 692 ЦК України - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В п. 1 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. № 01- 06/767/2013 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань зазначено, що строк виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Також правовий висновок щодо застосування положень ст.692 ЦК України при визначенні строку виконання грошового зобов`язання з оплати товару за договором поставки (купівлі- продажу) міститься в постанові Верховного Суду України від 30.09.2014р. у справі № 3- 121гс14 (роздруківка постанови з ЄДРСР додається).

Таким чином, у відповідності до вимог ч.1 ст.692 ЦК України, у Відповідача виник обов`язок перед позивачем оплатити поставлений йому товар не пізніше дня прийняття кожної партії такого товару.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак відповідач в судові засідання не з`явився, доводів позовної заяви не спростував, доказів сплати заборгованості не представив.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений позивачем товар підлягає задоволенню частково в сумі 199 860,00 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України , за час прострочення оплати товару позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних на суму 5 502,00 грн та інфляційні втрати в розмірі 19 703,00 грн. Суд встановив, що вказані нарахування позивачем проведено невірно, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних на суму 4 073,85 грн та інфляційні втрати в розмірі 14 589,78 грн. внаслідок проведеного судом перерахунку. Загальна сума заборгованості яку слід стягнути з відповідача на користь позивача становить 218 523,63 грн.

Решта позовних вимог в частині стягнення заборгованості, суд залишає без розгляду, згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Пункт 4 частини 1 статті 7 ЗУ Про судовий збір , вказує на те, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 2 статті 7 ЗУ Про судовий збір , у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першоюцієї статті, - повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, п.4 ч. 1 ст. 226, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західінфо (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 341, код ЄДРПОУ 37073734) на користь Приватної агрофірми Дністер (81635, Львівська область, Миколаївський район, с. Верни, код ЄДРПОУ 03762064) 199860, 00 грн основного боргу, 3% річних у розмірі - 4 073,85 грн, інфляційні втрати у розмірі -14589,78 грн та 3277,86 грн судового збору.

3. В решті - позовні вимоги залишити без розгляду.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західінфо (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 341, код ЄДРПОУ 37073734) на користь Приватної агрофірми Дністер (81635, Львівська область, Миколаївський район, с. Верни, код ЄДРПОУ 03762064) - 17399,40 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.08.2019р.

Суддя Долінська О.З.