УХВАЛА
12 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2095/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Іоннікова І.А., Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.
від 20.06.2019
за позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут Харківський Промтранспроект"
про стягнення 251 645,36 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі №910/2095/19 апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" повернута.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 апеляційну скаргу філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №910/2095/19 було залишено без руху.
Скаржнику надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для надання доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 , який підписав апеляційну скаргу від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" на підставі довіреності Акціонерного товариства "Українська залізниця", якою уповноважено начальника філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" ОСОБА_1. здійснювати дії в інтересах довірителя, пов`язані з діяльністю філії, зокрема, представляти інтереси довірителя у судах всіх інстанцій та юрисдикцій.
З огляду на те, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 та статті 131 2 Конституції України здійснюється виключно прокурорами або адвокатами, зокрема, у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року, а також те, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" не надано доказів підтвердження повноважень ОСОБА_1 на підписання апеляційної скарги (тобто не усунуто недоліки зазначені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019), Північний апеляційний господарський суд, враховуючи приписи частини 4 статті 174 та частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 20.06.2019 повернув апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту".
Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі №910/2095/19, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не надано оцінку Положенню про філію, як підтвердженню повноважень ОСОБА_1 , згідно з підпунктом 10 пункту 5.5 якої директор Філії на підставі довіреності та у межах своїх повноважень має право представляти інтереси Товариства в судах, в тому числі в судах загальної юрисдикції, в господарських, адміністративних судах, а також в міжнародних арбітражах у справах, пов`язаних з діяльністю філії. Отже, приймаючи оскаржувану ухвалу, Північний апеляційний господарський суд помилково застосував норми частини 4 статті 174 та частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційна скарга, підписана начальником філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" ОСОБА_1 за довіреністю, оформлена без порушень вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За вимогами пункту 3 статті 131 2 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 пункту 16 1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи за довіреністю.
В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Разом з тим у пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.
Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Суд зазначає, що чітка та передбачувана вимога статті 131 2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу.
Аналогійний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №914/2772/16 .
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає цілком обгрунтованою ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 про залишення без руху апеляційної скарги філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №910/2095/19, яка підписана представником скаржника на підставі довіреності без надання доказів наявності у даної особи статусу адвоката.
Водночас, оскільки скаржником не було усунуто недоліки апеляційної скарги, у строк встановлений судом в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019, судом апеляційної інстанції правомірно повернуто скаржнику апеляційну скаргу.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі №910/2095/19 та відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки в ухвалі апеляційного суду, про перегляд якої подано касаційну скаргу, правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Внаслідок зазначеного, клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі №910/2095/19 не розглядається.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі №910/2095/19.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
4. Клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у справі №910/2095/19 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
Л.В. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2019 |
Оприлюднено | 14.08.2019 |
Номер документу | 83593018 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні