Постанова

від 12.08.2019 по справі 910/2351/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/2351/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 (колегія суддів: Тищенко А.І. (головуючий), Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.).

зі справи № 910/2351/17

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"Українська страхова група" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" (далі - ТОВ "Вєста Україна"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" (далі - ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки"),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрофтранс" (далі - ТОВ "Укртрофтранс"), приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнісон Страхування" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування"),

про стягнення 576 076,08 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Вєста Україна" про стягнення 576 076,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач як страховик, на виконання зобов`язань за договором добровільного страхування вантажів від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 внаслідок настання страхової події (крадіжки застрахованого вантажу) виплатив ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" як страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 576 076,08 грн., а тому в силу положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) набув право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за шкоду, завдану втратою вантажу (тютюнових виробів), прийнятого до перевезення від ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки".

Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2017 зі справи № 910/2351/17 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки".

Згідно з протокольною ухвалою від 14.03.2018 зі справи № 910/2351/17 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ТОВ "Укртрофтранс".

Згідно з протокольною ухвалою від 28.03.2018 зі справи № 910/2351/17 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2018 зі справи № 910/2351/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач має право на відшкодування виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування вантажів від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 за рахунок страховика (ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування"), яким застраховано цивільну відповідальність експедитора - ТОВ "Вєста Україна", з можливістю подальшого стягнення з ТОВ "Вєста Україна" різниці між фактичним розміром завданої шкоди та виплаченим ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" страховим відшкодуванням.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 зі справи рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ТОВ "Вєста Україна" на користь ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" 576 076,08 грн. сплаченого страхового відшкодування, 8641,14 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 12 961,71 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Судове рішення апеляційного господарського суду мотивоване тим, що ТОВ "Вєста Україна" у встановленому законом порядку не довело належного виконання взятих на себе за договором від 01.01.2016 № 0116В про надання послуг транспортного експедирування зобов`язань щодо збереження майна під час експедирування ввіреного йому вантажу, не спростувало правомірності відмови ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" у виплаті страхового відшкодування, а тому відповідальною особою за завдані збитки є саме ТОВ "Вєста Україна".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Вєста Україна", посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Апеляційний господарський суд припустися хибної оцінки обставин справи, не врахував у повній мірі правові наслідки укладених учасниками справи договорів страхування та відступив від правових позицій, сформульованих під час розгляду справ про страхування цивільної відповідальності Касаційним господарським судом та Великою Палатою Верховного Суду.

Суд не врахував, що правовідносини у галузі страхування цивільної відповідальності врегульовано іншими нормами чинного законодавства, які є спеціальними щодо оцінки обставин даного спору.

В оскаржуваній постанові не врахований зміст статті 1194 ЦК України, відповідно до якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Дослідження правомірності відмови у виплаті страхового відшкодування ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" виходить за межі даного судового провадження. Лише за умови звернення позивача з позовом до ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" у суду виникає обов`язок встановити, дотрималося чи ні ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" умов договору страхування відповідальності експедитора.

Апеляційний господарський суд, задовольняючи позов, не обґрунтував, з яких саме підстав суд вважає відмову страховика - ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" у виплаті страхового відшкодування обґрунтованою та правомірною. Докази щодо обставин втрати вантажу, подані відповідачем, апеляційним господарським судом не розглянуті, а позиція страховика сприйнята цілком некритично.

Хибним є твердження суду апеляційної інстанції про обов`язок ТОВ "Вєста Україна" оскаржити відмову страховика - ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" у виплаті страхового відшкодування. Оскарження такої відмови в рамках цього судового процесу неможливе, оскільки позовна вимога до страховика позивачем не заявлена.

Доводи інших учасників справи

ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову суду апеляційної інстанції зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

31.12.2015 ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (правонаступником якого є ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", страховик) та ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування вантажів № 40-0105-15-00011 (далі - Договір добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011) відповідно до умов якого предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим вантажем (будь-які товари та/або вироби, пов`язані із діяльністю страхувальника, та/або власністю, або, за страхування яких, страхувальник несе відповідальність, або отримує інструкції щодо їх страхування до початку перевезення).

Згідно з пунктом 5 Договору добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 застрахованими перевезеннями є всі перевезення, щодо яких страхувальник має майновий інтерес, та/або за які несе відповідальність.

Страховим випадком є втрата, знищення або пошкодження застрахованого вантажу внаслідок подій, передбачених пунктом 3.1.1 Правил добровільного страхування вантажів та багажу "З відповідальністю про всі ризики" у відповідності до Institute Cargo Clauses (A) ICC 252 (1/182), включаючи проміжне зберігання вантажів на складах (пункт 7 Договору добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011).

Строк дії Договору добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 встановлений з 00 год. 00 хв. 01.01.2016 і діє до 24 год. 00 хв. 31.12.2016 (пункт 9 Договору добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011).

Приписами пункту 10 Договору добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 передбачено, що страхове покриття встановлюється у відношенні кожного конкретного перевезення і починається з моменту початку навантаження вантажу в/на транспортний засіб в порту (місці) відправлення і закінчується після завершення розвантаження вантажу в порту (місці) призначення.

Згідно з пунктом 11 Договору добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 страхова сума за цим договором визначена у розмірі 712 554 000,00 грн.

Відповідно до пункту 14.3 Договору добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик протягом 30 робочих днів після отримання від страхувальника документів, передбачених пунктом 14.2 цього договору, розглядає зазначені документи та приймає рішення про виплату страхового відшкодування шляхом складання страхового акту або про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що письмово повідомляє страхувальника. Страхове відшкодування виплачується протягом 3-х робочих днів після складання страховиком страхового акту про виплату страхового відшкодування.

Згідно з підпунктом 17.3.1 пункту 17.3 Договору добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 передбачено, що при втраті вантажу, або, якщо за висновком експерта, відбулося повне псування вантажу, то страхове відшкодування виплачується в розмірі вартості вантажу, що перевозився, за мінусом вартості вантажу, що залишився (уцілів). Із суми страхового відшкодування віднімається відповідна франшиза, передбачена додатком № 1.

01.01.2016 ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" (замовник) та ТОВ "Вєста Україна" (виконавець) укладений договір № 0116В про надання послуг транспортного експедирування (далі - Договір № 0116В транспортного експедирування), відповідно до умов якого виконавець надає транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів замовника, які належать замовнику, або стосовно яких є заявка на перевезення від замовника, а замовник приймає та оплачує надані послуги.

Згідно з пунктом 1.2 Договору № 0116В транспортного експедирування виконавець зобов`язаний організувати та забезпечити належне, повне та своєчасне перевезення вантажів. Для здійснення зобов`язань згідно цього договору виконавець використовує автомобільний та інші види транспорту.

Виконавець надає послуги згідно із заявами на перевезення замовника (пункт 1.3 Договору № 0116В транспортного експедирування).

Приписами пункту 1.5 Договору № 0116В транспортного експедирування передбачено, що виконавець має право для виконання заявки на перевезення здійснювати самостійний добір перевізників, агентів, інших третіх осіб та укладати відповідні правочини з такими третіми особами від свого імені. При цьому виконавець несе повну відповідальність перед замовником за збереження вантажу та за дії таких третіх осіб, включаючи, але не обмежуючись, діями, що можуть призвести до матеріальних збитків.

Пунктом 5.2 Договору № 0116В транспортного експедирування (в редакції додатку від 01.02.2016 № 1 про внесення змін та доповнень) визначено, що у випадку втрати або пошкодження продукції виконавець повинен довести та надати замовнику всі необхідні підтверджуючі документи про те, що дана втрата, нестача або пошкодження сталася не з вини виконавця, а з причин, які можна кваліфікувати як страховий випадок відповідно до договору страхування замовника. Тільки за таких умов замовник самостійно звертається за відшкодуванням до своєї страхової компанії. В разі отримання замовником відповідного відшкодування від страхової компанії, що покриває зазначені витрати, замовник не висуватиме фінансових претензій виконавцю щодо згаданих сум, окрім суми франшизи, яку виконавець має виплатити замовнику у повному обсязі. Сума франшизи становить 178 138,50 грн. та може бути змінена відповідно до страхового договору замовника.

Сторони у пункті 5.3 Договору № 0116В транспортного експедирування (в редакції додатку від 01.02.2016 № 1 про внесення змін та доповнень) визначили, що в разі, якщо виконавець не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталося не з його вини, виконавець має відшкодувати замовнику вартість втраченої або пошкодженої продукції у розмірі повної вартості втраченої або пошкодженої продукції, яка зазначена в товарно-супровідних документах на вантаж.

Відповідно до пункту 5.5 Договору № 0116В транспортного експедирування виконавець повинен застрахувати свою відповідальність за даним договором.

Договір набирає чинності 01.01.2016 і діє до 31.01.2018 включно, а в частині невиконаних зобов`язань до повного їх виконання (пункт 6.1 Договору № 0116В транспортного експедирування).

В свою чергу, 17.02.2016 ТОВ "Укртрофтранс" (перевізник) та ТОВ "Вєста Україна" (експедитор) укладено договір № 1 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та місцевому сполученні (далі - Договір № 1 про надання транспортно-експедиційних послуг), відповідно до умов якого перевізник зобов`язується виконати перевезення вантажів за замовленням експедитора і надати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу; кожне замовлення на послуги за даним договором експедитор надаватиме перевізнику у письмовій формі.

Згідно з підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Договору № 1 про надання транспортно-експедиційних послуг конкретні умови перевезення - тип автомобіля, необхідний спосіб завантаження/розвантаження, вантажопідйомність, адреси та час завантаження/розвантаження, вид, найменування, маса, об`єм вантажу, кількість місць, вартість послуг по кожному перевезенню обумовлюються у заявці.

Сторони у пункті 6.15 Договору № 1 про надання транспортно-експедиційних послуг встановили, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному у товарно-транспортних документах (CMR, ТТН).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016 чи до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1 Договору № 1 про надання транспортно-експедиційних послуг).

18.03.2016 на виконання Договору № 0116В транспортного експедирування та заявки-доручення експедитора від 18.03.2016 № 2183 водієм ТОВ "Укртрофтранс" ОСОБА_1 прийнято до перевезення тютюнові вироби (сигарети), у кількості 3421,200 тисяч штук у картонних коробках масою брутто 4,076 т на загальну суму 1 832 353,46 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 18.03.2016 № 9113034904, для транспортування їх за маршрутом: м. Прилуки (склад ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" по вул. Незалежності, 21) - м. Первомайськ (склад зберігання вантажоодержувача - TOB "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" по вул. Київській, 137), поданим під завантаження автомобілем марки "RENAULT", державний номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп марки ПП, державний номерний знак НОМЕР_2 .

22.03.2016 під час розвантаження автомобіля марки "RENAULT", державний номерний знак НОМЕР_1 на складі вантажоодержувача - TOB "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна" виявлено пошкодження борта з правого боку напівпричепа та нестачу вантажу - сигарет у кількості 1699,60 тис. штук на загальну суму 932 353,08 грн., що підтверджується актом огляду від 22.03.2016 та відміткою в ТТН від 18.03.2016 про нестачу товару.

За вказаним фактом слідчим Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області 23.03.2016 порушено кримінальне провадження № 12016150110000890 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 (таємне викрадення чужого майна) Кримінального кодексу України.

Згідно з матеріалами кримінального провадження водій ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Первомайську, заїхав на територію TOB "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна" за адресою: м. Первомайськ, вул. Київська, 137, де вранці наступного дня мав розвантажити товар - тютюнові вироби. Проте вранці 22.03.2016 водій виявив крадіжку тютюнових виробів з напівпричепу свого автомобіля, після чого засобами зв`язку звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до страхового акту від 15.08.2016 № ДКЦВ-11469, складеного ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 становить 576 076,08 грн., на підставі якого та заяви страхувальника (ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки") на виплату страхового відшкодування позивачем 15.08.2016 виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у сумі 576 076,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.08.2016 № 14804.

При цьому, згідно з додатковою угодою від 15.08.2016 № 2 до Договору добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" (страхувальник) погодили, що за страховим випадком, що мав місце 22.03.2016 з вантажем, що належить страхувальнику, розмір нанесеного збитку складає 932 353,08 грн. Пунктом 3 вказаної додаткової угоди передбачено, що за взаємною згодою сторін Договору добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 розмір страхового відшкодування становить 576 076,08 грн. і є остаточним.

У зв`язку з втратою вантажу ТОВ "Вєста Україна" звернулося із заявою про відшкодування збитків (вх. від 24.03.2016 № 195) до ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" відповідно до умов договору страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120, який укладений ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" (страховик) та ТОВ "Вєста Україна" (страхувальник).

Так, відповідно до пункту 1.1 договору страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120 предметом цього договору є майновий інтерес, пов`язаний з цивільною відповідальністю страхувальника при здійснення ним експедирування вантажів на умовах нормативних актів.

Згідно з пунктом 1.3 договору страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120 вигодонабувачами за цим договором є особи, що мають право на одержання страхового відшкодування відповідно до чинного законодавства України.

Страховим ризиком є відповідальність за загибель та/або пошкодження вантажу, відповідальність за втрату вантажу; страхова сума на один страховий випадок - 2000000 грн. 00 коп., безумовна франшизи - 10000 грн. 00 коп. (пункт 2.1 договору страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120).

Пунктом 2.6 договору страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120 передбачено, що строк його дії встановлено з 11.11.2015 до 10.11.2016. В період дії цього договору стосовно кожного перевезення цей договір діє з моменту приймання перевізником, з яким страхувальник укладає договір на перевезення, вантажу для перевезення до моменту передачі вантажу уповноваженому одержувачу вантажу.

У пункті 4.1 договору страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120 його сторони погодили, що величина страхового відшкодування визначається на підставі рішення суду або претензії третьої особи, виходячи із суми збитку, відповідальним за який є страхувальник.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно з листом від 13.05.2016 № 10-242 ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування", посилаючись на приписи пунктів 3.2.4.1 та 3.4.3 договору страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120 не визнало вказану подію страховим випадком та відмовило ТОВ "Вєста Україна" у виплаті страхового відшкодування.

17.08.2016 ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", у зв`язку із здійсненням виплати страхового відшкодування на користь ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки", звернулося до ТОВ "Вєста Україна" з вимогою № 03/4935 про компенсацію виплаченої позивачем суми страхового відшкодування в розмірі 576 076,08 грн.

30.08.2016 ТОВ "Вєста Україна" листом № 2265 повідомило ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" про те, що його відповідальність при здійсненні експедирування вантажів була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" відповідно до договору страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120, тому ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" має право звернутися до ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" для задоволення своїх вимог.

ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" також звернулося до ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" із регресною вимогою від 17.08.2016 № 03/4935, в якій просило виплатити страхове відшкодування у розмірі 576 076,08 грн.

Проте, 29.08.2016 листом вих. №10-582 ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" повідомило ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" про те, що втрата вантажу 22.03.2016 не була визнана страховим випадком за договором страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вказаної регресної вимоги.

Звертаючись з позовом до суду позивач просить стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 576 076,08 грн. (розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування на користь ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки") у зв`язку з тим, що відповідач, як особа, відповідальна за заподіяний збиток, у добровільному порядку не відшкодувала позивачу, до якого перейшло право вимоги після виплати страхового відшкодування за Договором добровільного страхування від 31.12.2015 № 40-0105-15-00011 на користь ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки", грошові кошти у сумі 576 076,08 грн.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон України "Про страхування":

- страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1);

- страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України (частина перша статті 3);

- добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. До видів добровільного страхування належать страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) та страхування відповідальності перед третіми особами (частини перша, четверта статті 6);

- страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (частина друга статті 8);

- страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку; франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (частини шістнадцята, вісімнадцята статті 9);

- здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25);

- до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (стаття 27).

ЦК України:

- за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979);

- предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності, пункт 3 частини першої статті 980);

- до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993).

Господарський кодекс України:

- підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42).

Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність":

- транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування (стаття 1);

- експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування (стаття 13);

- експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії (частина третя статті 14).

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частини перша-третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого деліктного зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 по справі № 910/3165/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 910/2603/17).

Статтею 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок визначено як подію, передбачену договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Отже, юридична особа-страхувальник під час укладення із суб`єктом страхової діяльності (страховиком) договору страхування цивільної відповідальності, що може настати під час здійснення нею підприємницької діяльності, розраховує на добросовісність страховика у разі настання страхового випадку щодо виконання ним обов`язку з виплати на користь страхувальника або на користь третьої особи-потерпілого (вигодонабувача) страхового відшкодування, яке повністю (частково) покриє збитки (шкоду), завдані настанням страхового випадку.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, так як уклавши договір страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, як наслідок, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 755/18006/15-ц).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що експедитор (відповідач) є відповідальною особою у спірних правовідносинах, так як його відповідальність за збитки, завдані у зв`язку з втратою вантажу, передбачені умовами Договору № 0116В транспортного експедирування та приписами ЦК України, Закону України "Про страхування", Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Водночас ТОВ "Вєста Україна" застрахувало свою цивільну відповідальність при здійснення ним експедирування вантажів згідно з договором страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120.

Згідно з частиною першою статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку з втратою вантажу ТОВ "Вєста Україна" звернулося із заявою про відшкодування збитків до ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" відповідно до умов договору страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120.

Згідно з листом від 13.05.2016 № 10-242 ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування", посилаючись на приписи пунктів 3.2.4.1 та 3.4.3 договору страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120 не визнало вказану подію страховим випадком та відмовило ТОВ "Вєста Україна" у виплаті страхового відшкодування.

ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" також звернулося до ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" із регресною вимогою від 17.08.2016 № 03/4935, в якій просило перерахувати виплачене страхове відшкодування у розмірі 576 076,08 грн.

Проте 29.08.2016 листом вих. №10-582 ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" повідомило ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" про те, що втрата вантажу 22.03.2016 не була визнана страховим випадком за договором страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вказаної регресної вимоги.

Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, встановивши, що ТОВ "Вєста Україна" у встановленому законом порядку не довело належного виконання взятих на себе за договором від 01.01.2016 № 0116В про надання послуг транспортного експедирування зобов`язань щодо збереження майна під час експедирування ввіреного йому вантажу, не спростувало правомірності відмови ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" у виплаті страхового відшкодування, -дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідальною особою за завдані збитки є саме ТОВ "Вєста Україна", у зв`язку з чим на законних підставах стягнув з відповідача на користь позивача 576 076,08 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації.

Місцевий господарський суд, у свою чергу, відмовляючи у задоволенні позову, помилково поклав в основу такої відмови висновок про те, що відмова ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" у виплаті страхового відшкодування за договором страхування цивільної відповідальності експедитора від 06.11.2015 № 0703.000401.120 може бути оскаржена у судовому порядку, при цьому у межах розгляду цієї справи не може бути надана оцінка правомірності відмови ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" у виплаті страхового відшкодування, а з вимогою (у тому числі, у судовому порядку) про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації позивач повинен звертатися саме до страховика ТОВ "Вєста Україна", а не безпосередньо до самого Товариства.

Щодо викладеного Суд зазначає таке.

Місцевим господарським судом залишено поза увагою те, що у даному випадку, визначальним є сам факт звернення позивача до страховика відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації, та, відмова такого страховика у виплаті. Звернення з позовом до особи, відповідальної за спричинення шкоди (у даному випадку, до відповідача у справі) можливе за умови попереднього звернення з вимогою до її страховика (у судовому або позасудовому порядку). Водночас позасудовий порядок такого звернення вимагає отримання відмови у виплаті страхового відшкодування, а судовий порядок, у свою чергу, відмову в позові до страховика відповідача.

Посилання скаржника на те, що апеляційний господарський суд припустися хибної оцінки обставин справи, не врахував у повній мірі правові наслідки укладених учасниками справи договорів страхування та відступив від правових позицій, сформульованих під час розгляду справ про страхування цивільної відповідальності Касаційним господарським судом та Великою Палатою Верховного Суду спростовується повним, всебічним та об`єктивним розглядом справи судом апеляційної інстанції та безпосередньо змістом постанови суду апеляційної інстанції. При цьому, твердження відповідача про неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій, сформульованих під час розгляду справ про страхування цивільної відповідальності Касаційним господарським судом та Великою Палатою Верховного Суду є таким, що не відповідає дійсності.

Відхиляє Суд і посилання скаржника на те, що апеляційним господарським судом у вирішенні спору не врахований зміст статті 1194 ЦК України, з огляду на те, що положення наведеної норми Закону враховані судом в контексті дослідження обставин щодо доведення відповідачем неправомірності відмови ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" у виплаті страхового відшкодування.

Твердження скаржника про те, що дослідження правомірності відмови у виплаті страхового відшкодування ПрАТ "Страхова компанія "Юнісон Страхування" виходить за межі даного судового провадження свідчить про помилкове розуміння скаржником обставин, які входять до предмета доказування у межах вирішення цього спору. При цьому, Суд звертається до правих позицій, викладених Верховним Судом у справі № 910/1978/17 (постанова від 24.06.2019) та у справі № 910/2503/17 (постанова від 27.02.2018).

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, Суд вважає обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації з ТОВ "Вєста Україна" як з особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цій справі судом касаційної інстанції не виявлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого судового рішення зі справи.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції зі справи - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ТОВ "Вєста Україна", оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 зі справи № 910/2351/17 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова