Рішення

від 12.08.2019 по справі 485/1682/17

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/1682/17

Провадження № 2/485/41/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Шеремет Ю.Є.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Третьяк Г.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Південне" про визнання договору оренди землі недійсним та зустрічною позовною заявою Дочірнього підприємства "Південне" до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі дійсним,

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Південне" про визнання договору оренди землі недійсним.

У позові зазначив, що є власником земельної ділянки площею 4,1515 га ріллі кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Василівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. 14 жовтня 2014 року між ним та ДП "Південне" було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років. У вересні 2017 року позивач дізнався про те, що відповідачем 06.10.2015 року було укладено новий договір оренди його земельної ділянки, строк оренди в якому становить 15 років.

Посилаючись на те, що договір оренди землі від 06 жовтня 2015 року з ДП "Південне" він не підписував, договір не відповідає його внутрішній волі, просить визнати вказаний договір недійсним та стягнути з відповідача судові витрати.

У червні 2018 року відповідач ДП "Південне" подало зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі від 06.10.2015 року дійсним.

Позов обгрунтовано тим, що дійсно у жовтні 2014 року до ДП "Південне" звернувся ОСОБА_1 з приводу одержання грошової суми у розмірі 1800 грн. для оформлення технічної документації на свій земельний пай, про що свідчить його розписка від 15.10.2014 року. Згідно вказаної розписки ОСОБА_1 повідомив про намір укласти договір оренди земельної ділянки з ДП "Південне" після оформлення відповідних документів. Таким чином, ОСОБА_1 мав намір укладення договору оренди. Право власності на земельну ділянку площею 4,1515 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виникло у ОСОБА_1 лише 02.09.2015 року, після здійснення державної реєстрації.

Тому, 06.10.2015 року між ОСОБА_1 та ДП "Південне" було укладено договір оренди спірної земельної ділянки терміном на 15 років та досягнуто згоди по всім істотним умовам договору, про що свідчать підписи на вказаному договорі орендодавця та орендаря. Вказаний договір оренди землі зареєстрований 22.10.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (витяг від 24.10.2015 за №46257638). Оскільки договір оренди землі від 06.10.2015 року зареєстровано 22.10.2015 року, термін дії вказаного договору припиняється 22.10.2030 року. Крім того, згідно відомостей ДП "Південне" про виплату грошей за 2015 рік ОСОБА_1 отримано кошти у розмірі 2700 грн., за серпень 2016 року отримано 2500 грн., за вересень 2016 року - 2500 грн., за грудень 2017 року - 5800 грн. Прийняття ОСОБА_1 орендної плати дає підстави вважати про обізнаність ОСОБА_1 щодо існування орендних правовідносин між ним та ДП "Південне" та прийняття умов вказаного орендного договору.

Враховуючи викладене, просить визнати дійсним договір оренди землі від 06.10.2015 року укладений між ОСОБА_1 та ДП "Південне".

Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року позови об"єднано в одне провадження.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги за первісним позовом підтримали, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Представник відповідача позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, зустрічний позов підтримала і просила задовольнити.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 4,1515 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Василівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4801205392014 від 22.12.2014 року (а.с.16); та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.09.2015 року №43244111, дата державної реєстрації проведена 02.09.2015 року, підстава виникнення права власності - державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданий 04.02.2003 року Василівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області (а.с.19).

14 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ДП "Південне" було укладено договір оренди вище вказаної земельної ділянки строком на 5 років та підписано акт приймання-передачі об"єкта оренді 14.10.2014 року (а.с.21-22).

Згідно договору оренди земельної ділянки від 06 жовтня 2015 року ОСОБА_1 передав земельну ділянку в оренду ДП "Південне", строком на 15 років (а.с.13-14).

22 жовтня 2015 року даний договір зареєстровано реєстраційною службою Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, про що надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №46257638 від 24 жовтня 2015 року (а.с.11).

Позивач ствердив, що спірний договір оренди землі від 06 жовтня 2015 року, укладений від його імені, підписаний не ним, а іншою особою, тобто укладений без його волевиявлення.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Та обставина, що позивач не підписував оспорюваного договору оренди землі знайшла підтвердження у висновку судової почеркознавчої експертизи №71, виконаної Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром 19 квітня 2019 року, згідно з яким підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" в договорі оренди землі від 06 жовтня 2015 року, сторонами якого зазначені ОСОБА_1 та ДП "Південне", виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.148-151.)

В силу ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним - ст.204 ЦК України. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі і сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом - ч.1 ст.205 ЦК України.

За нормою ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально - ст.14 Закону України "Про оренду землі".

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст.18 Закону).

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ДП "Південне" не доведено існування волевиявлення позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 на укладення спірного договору оренди землі від 06.10.2015 року.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 отримував орендну плату, писав розписку від 15.10.2014 року про отримання від ДП "Південне" 1800 грн. для оформлення технічної документації на земельну частку (пай) та зобов"язався укласти договір оренди землі з ДП "Південне" після оформлення відповідних документів, свідчить про наявність його волевиявлення на укладення договору, є необґрунтованими, оскільки не підтверджують дійсність самого договору, який позивач не підписував, а відтак і не виражав свою волю на його укладення. Той факт, що позивач отримував орендну плату у період дій нових орендних відносин не свідчить про схвалення ним спірного правочину, оскільки термін дії первісного договору не закінчився, а про укладення нового договору позивачу не було відомо.

Наявність розписки про зобов"язання укласти договір оренди землі ще не свідчить про наявність волевиявлення сторони на укладення договору оренди земельної ділянки у належній формі та досягнення між сторонами згоди щодо всіх його істотних умов. Доказів того, що позивач уповноважив іншу особу підписати спірний договір суду не надано.

За такого позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується зустрічного позову про визнання дійсним договору оренди спірної земельної ділянки від 06.10.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ДП "Південне", суд вважає позовні вимоги необґрунтованими в силу їх безпідставності та недоведеності, а тому, в їх задоволенні слід відмовити. Вказані ДП Південне обставини на обґрунтування дійсності оспорюваного договору спростовується вище наведеними доказами.

За нормами ст.141 ЦПК України, суд ухвалює про стягнення з відповідача на користь позивача 7990,24грн., з яких 640 грн.судовий збір, 2250,24 грн. вартість експертизи згідно рахунку №80/2019о від 12.04.2019 р. та квитанції про оплату №33 від 18.04.2019 року, 5100 грн. витрат за надання правової допомоги, що обгрунтовано, з урахуванням складності справи та виконаних робіт, понесені ОСОБА_1 згідно договору про надання правової допомоги від 22.06.2018 року, акту наданих послуг від 17.05.2019 року, квитанції №28 від 20.03.2019 року.

Керуючись ст.ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Південне" про визнання договору оренди землі недійсним,- задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 06 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством "Південне", зареєстрований державним реєстратором Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області 22 жовтня 2015 року.

У задоволенні зустрічного позову Дочірнього підприємства "Південне" до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі дійсним, - відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Південне" (код ЄДРПОУ 32199372) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати у розмірі 7990,24грн. (сім тисяч дев"ятсот дев"яносто грн.24 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено - 12.08.2019 р.

Суддя