Ухвала

від 31.07.2019 по справі 212/5956/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5956/19

1-кс/212/2043/19

У Х В А Л А

31 липня 2019 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12018040730000749 від 25 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2019 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна. В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що 14.03.2018 року під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №42013040730000091 від 05.08.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, встановлено, що на території земельної ділянки загальною площею 0,38 Га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно встановлені об`єкти на самовільно зайнятій земельній ділянці.

19.01.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу, за участі головного спеціаліста управління контролю та охорони земель ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, проведено огляд земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено, що на вказані земельній ділянці розташовано: кафе, сауна, сторожка, вбиральня та дерев`яні альтанки у кількості 8 одиниць. Відповідно до акту №1-ДК/63/АП/09/01-19 від 30.01.2019 року, перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , огороджена парканом з бетонних плит та металевої сітки, впорядкована, озеленена і на ній розташовано комплекс будівель, об`єктів житлової нерухомості у складі: кафе, сауна, сторожка, вбиральня. Окрім того, на відстані 1,5-2 м від урізу води на земельній ділянці розташовано вісім дерев`яних альтанок, дерев`яний будиночок та тимчасове металеве сховище для човнів.

Означене майно, станом на дату проведення перевірки належало: - частки громадянину ОСОБА_5 та частки ОСОБА_6 . Майно зареєстровано в реєстрі речових прав за №1043900512110 від 03.12.2018 року. Право користування земельною ділянкою власниками не оформлено, тобто земельна ділянка площею 0,3807 га використовується громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для обслуговування комплексу будівель, об`єкту житлової нерухомості за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , самовільно займають земельну ділянку в зоні особливого режиму використання земель (водоохоронній зоні Кресівського водосховища) кадастровий номер 1211000000:04:212:0006, площею 0,3807 га за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування комплексу будівель, об`єкту житлової нерухомості.

Тобто, на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на відстані 1,5-2 м від урізу води на земельній ділянці незаконно розташовані споруди, які є матеріальними об`єктами і вони є предметом вказаного кримінального правопорушення та містять в собі відомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження

Постановою слідчого від 05.06.2019 року кафе, сауна, сторожка, вбиральня, вісім дерев`яних альтанок, дерев`яний будиночок та тимчасове металеве сховище для човнів, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

З метою збереження речових доказів у будь-який спосіб (відчуження, руйнування, знищення тощо), необхідно накласти арешт на означені об`єкти, які розташовані на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, будучи переконаним, що у інший спосіб не можливо зберегти речові докази по справі.

Відповідно ч.2ст.172 КПК Україниклопотання слідчого про арешт майна, розглядається слідчим суддею без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Ознайомившись із матеріалами доданими до клопотання, а саме Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018040730000749 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 19 січня 2019 року про надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та постановою слідчого про визнання речових доказів від 05 червня 2019 року, слідчий суддя вважає, що клопотання, вданому випадку, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч.10 ст.170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи (справа "Ізмайлов проти Росії", п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Виходячи з наведеного, з метою збереження майна вилученого в ході огляду самовільно зайнятій земельній ділянці, за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Булди,4а, а саме кафе площею 206,6 кв.м., сауни, сторожки, вбиральні, вісім дерев`яних альтанок, дерев`яного будиночку та тимчасового металевого сховища для човнів, які визнано речовими доказами та може бути використане в кримінальному провадженні для встановлення істини та враховуючи доведеність необхідності арешту майна із-за наявності ризиків передбачених положеннями п.1 ч.2 ст.170 КПК України, дійсно вбачається необхідність арешту вказаного майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.167,170-173,172 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт з забороною відчуження, розпорядження та користування майном, яке розташоване на самовільно зайнятій земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кафе площею 206,6 кв.м., сауну, сторожку, вбиральню, вісім дерев`яних альтанок, дерев`яний будиночок та тимчасове металеве сховище для човнів, які розташовані на відстані 1,5 -2 м. від урізу води.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1