Рішення

від 12.07.2019 по справі 160/4206/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року Справа № 160/4206/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріал Механіка до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріал Механіка звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС №UA110150/2019/00311;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про корегування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС №UA110000/2019/200074/2 від 04.04.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним за контрактом від 01.06.2018 року №1806 було ввезено товар, у зв`язку з чим до Дніпропетровської митниці ДФС були подані всі необхідні документи для його митного оформлення за ціною договору. Проте відповідачем безпідставно, в порушення законодавства, було прийнято рішення про коригування митної вартості товару та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вказані рішення вважає необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач адміністративний позов не визнав, в обґрунтування заперечень у відзиві на позов зазначив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав пакет документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, проте вони мали розбіжності, та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Всі обставини справи вказують на наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів. У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів відповідачем послідовно було перейдено до наступних методів визначення митної вартості та застосовано резервний. Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріал Механіка 19.08.2014 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 49064 , місто Дніпро, вул.Мічуріна, будинок 4 , що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2014р.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01 червня 2018 року ТОВ Індустріал Механіка (Україна, Покупець) та компанія SC UMEB SA (061334, 104А, Timisoara Blvd., district 6, Bucharest, Romania (Румунія, Продавець)) був укладений Контракт № 1806 (надалі - Контракт) на поставку товару.

Відповідно до розділу 1 Контракту Продавець зобов`язується відвантажити, а покупець купити на умовах EXW Бухарест згідно Інкотермс-2010 Товари, у відповідності до опису, кількості ваги, технічних умов, цінами та строками поставки, зазначеними в Додатках (Інвойсах).

Згідно п.3.1 Контракту умови поставки: EXW Бухарест та в строк, зазначений в Додатках (інвойсах).

Відповідно до п. 4.1 Контракту Покупець сплачує 50% передплату, з моменту підтвердження Замовлення та 50% по факту готовності вантажу. Можлива 100 % передплата, про що зазначається в Специфікації інвойсах.

В Пропозиції на запит (Offer for request) № 18400 від 08.11.2018 року сторонами Контакту обумовлено, що: - Поставка здійснюється на умовах (delivery terms): Ex-Works Бухарест (Ex-Works Bucharest); умови оплати (Terms payment): 15% передплата перед запуском двигуна на виробництві (prepayment in advance befor the putting the motor in production); 85% - перед відвантаженням (before delivery).

Відповідно до Інвойсу №6 (proforma invoice) від 21.01.2019 року: умови оплати (Terms payment): 15% платіж перед запуском двигуна на виробництві (payment in advance befor the putting the motor in production); 85% -перед відвантаженням (before delivery); Поставка на умовах (delivery terms): FCA Bucharest - Incoterms 2010; Загальна сума оплати 35676 евро.

Згідно Додатку 1 Специфікація № 4 від 21.01.2019 року до Контракту: строк поставки EXW (Франко-завод) Бухарест: 40 робочих днів; Строк оплати: 15% передплата перед запуском двигуна на виробництві; 85 % перед відвантаженням; Загальна сума оплати 35676 євро.

Відповідно до платіжного доручення № 1531 від 24.01.2019 року Покупцем сплачено 5351,40 євро (15% від загальної суми оплати).

Згідно платіжного доручення № 1671 від 14.03.2019 року Покупцем сплачено 30324,60 євро (85% від загальної суми оплати).

В платіжних дорученнях, як підстава оплати йдеться посилання на proforma invoice № 6 від 21.01.2019 року (скорочено зазначено як Р-І 6 FROM 21.01.2019) та на Контракт №1806 (скорочено зазначено як CNTR №1806).

Відповідно до Інвойсу №90 (invoice) від 21.03.2019 року: - умови оплати (Terms payment): 15% платіж перед запуском двигуна на виробництві (payment in advance befor the putting the motor in production); 85% -перед відвантаженням (before delivery); - Поставка на умовах (delivery terms): FCA Bucharest - Incoterms 2010; Загальна сума оплати 35676 євро.

Відвантаження товару зі складу Продавця відбулося 26.03.2019 року, що підтверджується міжнародною товарною транспортною накладною № 0089224.

У зв`язку з необхідністю поставки Товару на умовах EXW Бухарест Покупцем, 07.03.2019 року з ТОВ Нова Пошта Інтернешнл (виконавець) був укладений Договір № 157352 про надання послуг з міжнародної експрес-доставки. Згідно заявки на організацію міжнародного перевезення № 1 від 25.03.2019 р. (додаток до Договору № 157352 07.03.2019 року) ТОВ Нова Пошта Інтернешнл були зобов`язані доставити товар на суму 35676,00 євро. В рахунку на оплату № 30198579589 від 28.03.2019 року було зазначено: Транспортні послуги з перевезень МЕВ поза межами України (Румунія-Київ) - 36595,13 грн.; Транс-експедит послуги з перевезень МЕВ на території України (Київ-Дніпро) - 5489,42 грн.; Разом: 42085,55 грн.

Згідно Акту наданих послуг № 7592 від 04.04.2019 року ТОВ Нова Пошта Інтернешнл були виконані вказані послуги.

Як доказ виконання послуг за Договором № 157352 про надання послуг з міжнародної експрес-доставки ТОВ Нова Пошта Інтернешнл були надані наступні договори: - Договір №24/05-17 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 24.05.2017 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 . (перевізник) та ТОВ Нова Пошта Інтернешнл (замовник) з додатком № 1 та Листом погодження; - Договір № 22/03/2019 транспортного експедирування від 22.03.2019 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 . (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) з додатком № 1.

З метою здійснення митного оформлення отриманого товару, що постачався згідно з вищевказаним Контрактом, ТОВ Індустріал Механіка 01.04.2019 року було подано до Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA 110150/2019/216625 у якій декларантом визначено загальну вартість товару 35676 євро. Митна вартість товару визначена ТОВ Індустріал Механіка за основним методом, тобто за ціною, що передбачена Контрактом.

Також, з метою здійснення митного оформлення отриманого товару, що постачався згідно з Контрактом, ФОП ОСОБА_3 (повірений) на підставі договору доручення №050319-333 від 05.03.2019 від імені ТОВ Індустріал Механіка (довіритель) 01.04.2019 року подав до Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA 110150/2019/216625 у якій декларантом визначено загальну вартість товару 35676 евро. Митна вартість товару визначена ТОВ Індустріал Механіка за основним методом, тобто за ціною, що передбачена Контрактом.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією UA 110150/2019/216625 позивач надав митному органу наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) від 21.03.2019 року;

- Рахунок-фактура (Інвойс) (Commercial invoice) № 90 від 21.03.2019 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) (міжнародна товарно-транспортна накладна) № 0089224 від 26.03.2019 року;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) Специфікація № 4 від 21.01.2019 року;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (платіжне доручення № 1531) від 24.01.2019 року;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (платіжне доручення № 1671) від 14.03.2019 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 4 від 21.01.2019 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення (Контракт) № 1806 від 01.06.2018 року;

- Договір про надання послуг митного брокера (Договір доручення) № 050319-333 від 05.03.2019 року;

- Договір (контракт) про перевезення (Договір про надання послуг з міжнародної експрес-доставки з рахунком на оплату № 30198579589 від 28.03.2019 року, заявкою на організацію внутрішньої перевозки № 1 від 25.03.2019 року, Актом надання послуг № 7592 від 04.04.2019 року) № 157352 від 07.03.2019 року;

- Договір (контракт) про перевезення (Договір транспортного експедирування з заявкою додаток № 1) № 22/03/19 від 22.03.2019 року;

- Договір (контракт) про перевезення (договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом з заявкою Додаток №І та листом-погодження) № 24/05-17 від 24.05.2017 року;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ № 3936664 від 27.03.2019 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 19RОВU1400Е0051247 від 26.03.2019 року;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UА110150/2019/216625 від 01.04.2019 року.

В повідомленні від митниці декларанту від 03.04.2019 року № 537753 відповідач зазначив наступне:

..Поставка оцінюваної партії товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2018 № 1806, укладеного ТОВ Індустріал Механіка (Україна) з SC UMEB SA 061334, 104A, Timisoara Blvd., district 6, Bucharest, Romania. Відповідно до n. 1 контракту, умовами поставки є EXW - Бухарест відповідно до Інкотермс-2010. В той час як у поданій до митного оформлення ЕМД заявлено FCA - Бухарест. Рахунок-фактура (інвойс) від 21.03.2019 № 90 містить умови поставки FCA - Бухарест, в той час як додаток до контракту - Специфікація № 4 від 21.01.2019 містить умови поставки EXW - Бухарест. П.З Умови поставки вищезазначеного контракту містить положення щодо обумовлення строків поставки в інвойсах, додатках при цьому умови поставки є чітко визначеними - EXW - Бухарест. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном EXW, Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару, при цьому передача товару відбувається у визначеному місці, а ризики та витрати на навантаження обумовлюються окремо. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на навантаження та транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. З урахуванням заявлених умов поставки EXW - Бухарест проведено перевірку повноти включення складових у відповідності до положень частини десятої статті 58 МКУ до заявленої декларантом митної вартості товару. Відповідно до п. 3.1.3. договору транспортного експедирування від 22.03.2019 №22/03/2019 зазначено обов`язок замовника здійснити організацію вантажно-розвантажувальних робіт, оформлення митних та товаросупровідних документів. Рахунок на оплату транспортних послуг від 28.03.2019 № 30198579589 не містить даних щодо вартості вищезазначених робіт/послуг. П.4 вищезазначеного контракту Умови оплати містить положення щодо 50% оплати після підтвердження замовлення та 50% оплати по факту готовності вантажу перед відправленням. Можлива 100% передплата, про що може бути зазначено в специфікації. Положення даного пункту не містять посилання на можливість додаткового регулювання оплати у додатках до контракту або рахунках-фактурах (інвойсах) в то час як Специфікація № 4 від 21.01.2019 містить положення щодо передплати в 15% перед початком виробництва та 85% перед відвантаженням. Згідно наданих платіжних доручень від 14.03.2019 та 24.01.2019 оплата здійснена не за умовами контракту, крім того, гр. 70 (деталі платежу, підстава оплати) зазначених платіжних документів містить посилання на документ Р-16 від 24.01.2019. Даний документ до митного оформлення не надавався. У транспортному документі С MR від 26.03.2019 № 0089224, перевезення вантажу виконане компанією ФОП ОСОБА_4 . До митного оформлення у якості документа на підставі якого здійснювалось міжнародне перевезення вантажу надано договір експедирування від 23.03.2019 № 23/03/2019, укладеного ФОП " ОСОБА_1 " (Замовник) з ФОП ОСОБА_5 (Виконавець), який згідно предмету договору зобов`язаний надати послуги з перевезення вантажу. Згідно договору перевезення від 24.05.2017 №24/05-17 перевізником виступає ФОП ОСОБА_1 який згідно предмету договору здійснює перевезення та доставку до пункту призначення для передачі вантажоодержувачу. Вантажоодержувачем ТОВ Індустріал Механіка укладено договір експрес-доставки від 07.03.2019 №157352 з ТОВ Нова Пошта Інтернешенл . Вищезазначений рахунок на оплату транспортних послуг не містить даних щодо вартості експедиторських послуг поза межами митної території України. Згідно вищезазначеного документа CMR (гр.4), завантаження здійснено у м. Бухарест (Румунія) 26.03.2019, в той час як в митній декларації країни відправлення від 26.03.2019 № 19ROBU1400E0051247 зазначене посилання на CMR № 19-36099429-UME10. Також, згідно зазначеної митної декларації (гр14) декларантом виступає компанія Еllite World Transport . Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном EXW відправник не здійснює забезпечення декларування вантажу митним органам країни відправлення, а лише сприяє в межах відповідних домовленостей. Документи, щодо надання та оплати послуг зазначеного декларанта до митного оформлення не надавались, та не зазначені у документах від експедитора. Банківські платіжні документи, що підтверджують оплату послуг перевезення, до митного контролю не надано. .

На підставі вищевикладених обставин, з причин неможливості використання обраного позивачем методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, Дніпропетровською митницею 04.04.2019р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2019/00311, за яким митним органом скориговано митну вартість товару, що імпортується із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-r - резервним методом із застосуванням раніше визначеної вартості: товар №1 за ЕМД від 24.09.2018 №UA110090/2018/702212 на рівні 10571,28 євро/шт.; товар №3 за ЕМД від 26.12.2018 №UA125270/2018/867050 на рівні 1559,11 євро/шт.; товар №4 за ЕМД від 31.01.2019 №UA205020/2019/002576 на рівні 4867,23 євро/шт.

Так, в розділі коригування вартість товару 1/1 відкориговано з суми 13803,8744 (гр.27) євро, до суми 31713,84 євро (гр.30); вартість товару 3/1 відкориговано з суми 11184,5650 (гр.27) євро, до суми 17150,21 євро (гр.30); вартість товару 4/1 відкориговано з суми 7561,2691 (гр.27) євро, до суми 9734,46 євро (гр.30), всього митна вартість товару збільшена на 26048,80 євро.

Також, Дніпропетровською митницею 04.04.2019р. видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2019/00311.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

У відповідності до вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Згідно п.1 ч.4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

При цьому, передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За приписами ст.337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п.2 статті УІІ "Оцінка товару для митних цілей" ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею УІІ було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

З огляду на вказані норми, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі 21-127а15, від 30 червня 2015 року (справа № 814/283/14), від 20 січня 2015 року (справа №822/175/14), а також висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.10.2018 р. справа №816/921/17, адміністративне провадження №К/9901/709/18.

З метою здійснення митного оформлення отриманого товару, що постачався згідно з вищевказаним Контрактом №1806 від 01.06.2018р., ТОВ Індустріал Механіка 01.04.2019 року було подано до Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA110150/2019/216625 у якій декларантом визначено загальну вартість товару 35676 євро. Митна вартість товару визначена ТОВ Індустріал Механіка за основним методом, тобто за ціною, що передбачена Контрактом.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією №UA110150/2019/216625 позивач надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, у тому числі:

- Пакувальний лист (Packing list) від 21.03.2019 року;

- Рахунок-фактура (Інвойс) (Commercial invoice) № 90 від 21.03.2019 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) (міжнародна товарно-транспортна накладна) № 0089224 від 26.03.2019 року;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) Специфікація № 4 від 21.01.2019 року;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (платіжне доручення № 1531) від 24.01.2019 року;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (платіжне доручення № 1671) від 14.03.2019 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 4 від 21.01.2019 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення (Контракт) № 1806 від 01.06.2018 року;

- Договір про надання послуг митного брокера (Договір доручення) № 050319-333 від 05.03.2019 року;

- Договір (контракт) про перевезення (Договір про надання послуг з міжнародної експрес-доставки з рахунком на оплату № 30198579589 від 28.03.2019 року, заявкою на організацію внутрішньої перевозки № 1 від 25.03.2019 року, Актом надання послуг № 7592 від 04.04.2019 року) № 157352 від 07.03.2019 року;

- Договір (контракт) про перевезення (Договір транспортного експедирування з заявкою додаток № 1) № 22/03/19 від 22.03.2019 року;

- Договір (контракт) про перевезення (договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом з заявкою Додаток №І та листом-погодження) № 24/05-17 від 24.05.2017 року;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ № 3936664 від 27.03.2019 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 19RОВU1400Е0051247 від 26.03.2019 року;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UА110150/2019/216625 від 01.04.2019 року.

Згідно матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийняте у зв`язку з виявленням розбіжностей у поданих декларантом документах та у зв`язку з тим, що останні не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена та підлягає сплаті за ці товари.

Щодо розбіжностей умов поставки на які посилається відповідач у повідомленні від 03.04.2019 року № 537753 від 03.04.2019 року № 537753, суд зазначає, поставка товару була здійснена саме на умовах EXW Бухарест, а тому митна вартість товару, була зазначена позивачем вірно, а неточності та описки, на які звертає увагу відповідач не є підставою для збільшення митної вартості товару. Послуги з поставки Товару надавали ТОВ НОВА ПОШТА ІНТЕРНЕШНЛ (Виконавець). В Договорі № 157352 від 07.03.2019 року зазначається про те, що Виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з міжнародної експрес-доставки МЕВ, що переміщується через митний кордон України. В рахунку на оплату та в акті наданих послуг зазначається про те, що Виконавець надає: 1) Транспортні послуги з перевезень МЕВ (міжнародне експрес відправлення) поза межами України - напрямок Румінія-Київ - сума з ПДВ - 36 596,13 грн.; 2) Трансп-експедит. Послуги з перевезень МІВ на території України -напрямок - Київ-Дніпро - сума з ПДВ 5489,42 грн.

Щодо неточностей та описок, про які зазначає відповідач, та які не вплинули на митну вартість товару (Положення контракту не містять посилання на можливість додаткового регулювання оплати у додатках до контракту), продавець товару надав письмове пояснення, яке викладено в листі від 04.04.2019 року, який надавався відповідачу та у якому, зокрема зазначено, SC UMEB SA підтверджує факт поставки товару згідно Додатку №1 до Специфікації №4 від 21.01.2019р. до Контракту №1806 від 01.06.2018р, а також розглянуто оплату товару на умовах 15% платіж до запуску двигуна на виробництві та 85% - перед відвантаженням.

Вимога митниці про додаткове надання договору (угоди, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору є безпідставною, адже такі документи вже були надані відповідачу, що підтверджується вищевказаними документами.

Слід також звернути увагу на той факт, що якщо згідно позиції відповідача Повідомлення від митниці декларанту є продовженням самого рішення (а саме графи 33) то в ньому має бути зазначено про застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) із зазначенням докладної інформації та джерела які використовувалися митним органом при її визначенні, однак, в повідомленні про застосування резервного методу нічого не зазначено.

Посилання відповідача на те, що Враховуючи повідомлення декларанта (отримано митницею 04.04.2019), що інших документів протягом наступних 10 днів надати немає можливості та прохання завершити митне оформлення,... не відповідає дійсності, оскільки позивач не повідомляв митницю про неможливість надання інших документів, доказів протилежного відповідачем не надано.

Разом з тим, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

В силу частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем надано до митниці документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, а також не містили в собі розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена. Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому суд звертає увагу, що товар 2/1 задекларовано митним органом за митною вартістю, зазначеною декларантом в митній декларації №UА 110150/2019/216625 за ціною, що передбачена Контрактом (основним методом) за 3126,2915 євро. Тобто до цього товару, який поставлявся на підставі тих самих документів, що і товари, митна вартість яких відкоригована митним органом, ризики не виявлені.

Враховуючи наведене та фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що подані позивачем відповідачу документи в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його митну вартість визначену за ціною договору, як наслідок рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.

Окрім того, суд зауважує, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів законодавець надав митному органу як право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості так і право звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а також застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Відповідачем на обґрунтування своє позиції не надано доказів звернення до митних органів країни експорту товару із запитом щодо надання необхідних відомостей для підтвердження ціни. Між тим чинним законодавством саме на митний орган покладений обов`язок із здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції).

На підставі досліджених судом в ході розгляду справи документів, суд доходить до висновку, що надані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжності, а їх данні піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару. Також суд відмічає, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. За відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ст.57 МК України).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать обов`язок послідовного вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів із проведенням процедури консультації між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, під час якої митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МКУ).

Представником відповідача не обґрунтовано та не надано суду належних і допустимих доказів в підтвердження неможливості визначення митної вартості товару позивача шляхом застосування другорядних методів, що передують резервному. Відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Дніпропетровською митницею до позивача. Такі загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" №2 від 13.03.2017р., у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказане кореспондується із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року № 598, у яких зазначено, що графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. ...У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При цьому, в графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів від 04.04.2019 року Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено: За технічних причин гр.33 Рішення направлено окремим повідомленням. У зв`язку з цим Позивачем було отримано Повідомлення від митниці декларанту (яке згідно позиції митного органу с продовженням самого рішення) яке датовано не 04.04.2019 року (дата оскаржуваного рішення), а 03.04.2019 року (раніше дати створення рішення про коригування митної вартості товару).

У супереч зазначеному, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо відповідачем не зазначено, а також не зазначено докладної інформації і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Таким чином, суд звертає увагу, що у супереч зазначеним вимогам, текст оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів не містить в собі необхідної інформації - не заповнена обов`язкова графа 33: відсутні обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази та дослідженні в ході розгляду справи оригінали документів, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов`язок та до декларації митної вартості надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ. За викладених обставин, суб`єкт владних повноважень - Дніпропетровська митниця, діючи в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, зобов`язаний був здійснити митне оформлення товару позивача за митною вартістю, заявленою декларантом.

Також судом враховано правову позицію з даного питання, яку було викладено в постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року та 11 вересня 2012 року, зокрема в останніх було зазначено, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування цим органом переліку документів, передбачених чинним законодавством України, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, суд дійшов правильного висновку про протиправність рішення цього органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд акцентує увагу на тому, що ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи не надав суду достатніх доказів та не навів належних підстав щодо обґрунтованості прийнятих ними рішень з урахуванням встановлених судом обставин у даній справі та аналізу вищенаведених документів.

Враховуючи встановлені судовим розглядом факти, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що спірні акти індивідуальної дії відповідача відносно позивача, як-то: рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200074/2 від 04.04.2019р. та картка відмови у митному оформленні товарів №UA110150/2019/00311 від 04.04.2019р., є такими, що прийняті необґрунтовано та безпідставно, а отже підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріал Механіка до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови підлягають задоволенню.

На підставі ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріал Механіка за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС суму судового збору в розмірі 3842,00грн.

Керуючись ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріал Механіка (49064, м.Дніпро, вул.Мічуріна, 4, ЄДРПОУ 39356606) до Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200074/2 від 04.04.2019р. прийняте Дніпропетровською митницею ДФС.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2019/00311 від 04.04.2019р., яка оформлена Дніпропетровською митницею ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ 39421732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріал Механіка (49064, м.Дніпро, вул.Мічуріна, 4, ЄДРПОУ 39356606) судовий збір у сумі 3842,00грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова