Постанова

від 13.08.2019 по справі 200/709/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року справа №200/709/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г.,

секретар Сізонов Є.С.,

за участю представника відповідача Помалюк І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Мирноградвугілля на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року (повний текст складено 03 червня 2019 в м. Слов`янськ Донецька область) у справі № 200/709/19-а (суддя І інстанції - Шинкарьова І.В.) за позовом Державного підприємства Мирноградвугілля до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

УСТАНОВИВ:

11 січня 2019 року Державне підприємство Мирноградвугілля (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, Податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою Р від 27 липня 2018 року, яким податковим органом нараховані 4 690 595,00 грн. грошового зобов`язання та на суму 2 345 298,00 грн. штрафних санкцій з податку на додану вартість, а також податкового повідомлення-рішення за формою В4 від 27 липня 2018 року, яким зазначено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 533 189 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області були здійснені неправомірні висновки на підтвердження господарських відносин щодо реальності їх здійснення та повноти відображення в обліку між ДП Мирноградвугілля та контрагентами ТОВ Вінстей , ТОВ Доненергоекспорт , ПП ТД Красноармійський ремонтно-механічний завод , ТОВ НПП Техпром , ТОВ Східвуглесервіс , ТОВ Сангрія Груп , а саме нереальність господарських операцій та їх оформлення первинними документами. З отриманим рішенням відповідача та з висновками перевірки, викладеними в акті, позивач не погоджується, вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству і фактичним обставинам. Позивач вказує на те, що в нього наявна первинна документація по господарськім операціям, а також докази руху активів, тому винесені податкові повідомлення - рішення є безпідставними. Також зазначив, що у відповідача була відсутня інформація про наявність судових рішень про визнання нереальними спірних господарських операцій, а тому вважає винесені податковим органом податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № 200/709/19-а позов задоволено в повному обсязі. Визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області за № 0005931414 від 27 липня 2018 року про нарахування грошового зобов`язання на суму 4 690 595 грн. та штрафних санкцій на суму 2 345 298,00 грн. з податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення за № 0005921414 від 27 липня 2018 року про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 533 189 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в порушення п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.191, п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.202, 14.1.203 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем сформовано податковий кредит за період з 01.10.2016 по 30.10.2017 від підприємств ТОВ Вінстей , ТОВ Доненергоекспорт , ПП ТД Красноармійський ремонтно-механічний завод , ТОВ НПП Техпром , ТОВ Східвуглесервіс , ТОВ Сангрія Груп за операціями, за якими не відбувся перехід права власності та як наслідок купівля-продаж товару, отримання послуг. Операції не мали реального товарного характеру та як наслідок оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили та доказовості, так як складені без здійснення господарської операції.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача до суду не прибув.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Державне підприємство Мирноградвугілля - зареєстровано у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 32087941.

З 03 квітня 2018 року по 12 квітня 2018 року та з 26 червня 2018 року по 02 липня 2018 року посадовими особами відповідача здійснено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Мирноградвугілля з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість по податковому кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ Вінстей за жовтень 2016 року, ТОВ Доненергоекспорт за лютий 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у березні 2017 року, ТОВ НПП Техпром за травень 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у серпні 2017 року, за вересень 2017 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у листопаді 2017 року, ПП ТД Красноармійський ремонтно - механічний завод за травень 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у серпні 2017 року, ТОВ Східвуглесервіс за червень 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у липні 2017 року, за вересень 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у жовтні 2017 року, ТОВ Сангрія Груп за червень 2017 року, за результатами якої складено акт від 09 липня 2018 року №707/05-99-14-14/32087941 (т. 1 а.с. 21-85).

Відповідно висновків Акту перевірки встановлено порушення позивачем пп. пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.202, пп. 14.1.203, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) з контрагентами: ТОВ Вінстей , ТОВ Доненергоекспорт , ПП ТД Красноармійський ремонтно-механічний завод , ТОВ НПП Техпрпом , ТОВ Східвуглесервіс , ТОВ Сангрія Груп , в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 4690595 грн., в тому числі: березень 2017 - 1 222 824 грн., червень 2017 - 267588 грн., липень 2017 - 35011 грн., серпень 2017 - 1 177 501 грн., вересень 1 975 484 грн., жовтень 2017 - 12 187 грн., та встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2016 - 16550 грн., березень 2017 - 516 639 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2018 року № 0005931414, яким збільшено суму грошового зобов`язання на суму 4690 595 грн., та нараховані штрафні санкції у розмірі 2 345 298 грн. та від 27 липня 2018 року № 0005921414, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 533 189 грн. (т. 1 а.с. 17-18).

Позивачем до ГУ ДФС у Донецькій області подано заперечення до акту перевірки від 09.07.2018, на які ГУ ДФС у Донецькій області листом від 31 липня 2018 року за вихідним №2305/2196, повідомило позивача про законність підстав перевірки та дій фахівців податкового органу, які відповідали діючому законодавству України (т. 1 а.с. 86-93, 94-116).

09 серпня 2018 року позивач звернувся зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2018 року до в.о. голови ДФС України, з метою перегляду спірних повідомлень-рішень та їх скасування (т. 1 а. с.117- 121).

Рішенням ДФС України від 31 серпня 2018 року за № 2655/2487, продовжені строки розгляду скарги позивача до 08 жовтня 2018 року. Рішенням ДФС України від 04 жовтня 2018 року залишено без змін податкові повідомлення рішення від 27 липня 2018 року за №0005931413 та № 0005921414, а скаргу позивача, без задоволення (т. 1 а. с. 122, 123-125).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

За змістом до пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктами 14.1.185 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Розділ V Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п. 44.1 якої для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно ст. 1 цього Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ Вінстей (постачальник) та ДП Красноармійськвугілля (покупець) укладено договір поставки № 25/10 від 24 жовтня 2016 року .

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується поставити товар: (рукавів 20*2400 чк), рукавів 8*2400 чк та рукавів 8*2000 чк). Ціна договору 99 300 грн., в тому числі ПДВ - 16 550,00 грн., а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору (т. 2 а.с. 59-61).

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надані: видаткова накладна №27.1/10 від 27 жовтня 2016 року про придбання товару на суму разом з ПДВ 99 300,00 грн., товарно-транспортна накладна № 27.1/10 від 27 жовтня 2016 року де автомобільний перевізник є ТОВ Вінстей , відомості про вантаж на загальну суму 99 300,00 грн. (т. 2 а. с. 62, 63-64).

26 квітня 2017 року між ДП Красноармійськвугілля (Замовник) та ПП Торговий дім Красноармійський ремонтно-механічний завод (Виконавець) укладено договір №1/24/04-17 по виконанню робіт з капітального ремонту ГШО, а саме: рештаків СП-26У на загальну суму 199 400,00 грн., у тому числі ПДВ 33 233,33 грн. (т 2 а. с. 86-91).

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надані:

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 64 від 29 травня 2017 року, акт прийому передачі обладнання з капітального ремонту від 29 травня 2017 року, акт дефектації рештаков СП-26У - 4, товарно-транспортна накладна від 29 травня 2107 року № 98, де вантажовіправник ПП ТД Красноарміський ремонтоно-механічний завод , вантажоодержувач ДП Мирноградвугілля ВП шахта Стаханова , відомості про вантаж риштаків СП-26 У (т. 2 а.с. 69-70, 77-79).

26 квітня 2017 року між ДП Красноармійськвугілля (Замовник) та ПП Торговий дім Красноармійський ремонтно-механічний завод (Виконавець) укладено договір №3/26/04-17 по виконанню робіт з капітального ремонту ГШО, а саме: рештаків СП-26У на загальну суму 199 400,00 грн., у тому числі ПДВ 33 233,33 грн. (том 2 арк. справи 80-85).

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надані: акт здачі- приймання робіт (надання послуг) № 66 від 29 травня 2017 року на суму 199 399,97 грн. , акт прийому - передачі обладнання з капітального ремонту від 29 травня 2017 року, акт дефекації рештаків СП-26У, товарно-транспортна накладна від 29 травня 2107 року № 100, де вантажовідправник ПП ТД Красноарміський ремонтоно-механічний завод , вантажоодержувач ДП Мирноградвугілля ВП шахта Стаханова , відомості про вантаж рештаків СП-26 У (т. 2 а. справи 67-68, 71, 73).

Між ДП Красноармійськвугілля (Замовник) та ПП Торговий дім Красноармійський ремонтно-механічний завод (Виконавець) укладено договір №2/25/04-17 від 25 квітня 2017 року по виконанню робіт з капітального ремонту ГШО, а саме: рештаків СП-26У на загальну суму 199 400,00 грн., у тому числі ПДВ 33 233,33 грн. (т. 2 а. с.92-97).

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надані: акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 65 від 29 травня 2017 року на суму 199 399,97 грн., акт прийому - передачі обладнання з капітального ремонту від 29 травня 2017 року , акт дефекації рештаків СП-26У, товарно-транспортна накладна від 29 травня 2107 року № 99, де вантажовіправник ПП ТД Красноарміський ремонтоно-механічний завод , вантажоодержувач ДП Мирноградвугілля ВП шахта Стаханова (т. 2 а.с. 66, 74-76).

Відповідач посилається на те, що відповідно до Єдиного реєстру судових рішень України: ПП ТД Красноармійський ремонтно-механічний завод (код за ЄДРПОУ 33908500) є фігурантом кримінальних справ (кримінальне провадження No32016050000000008, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.212 КК України, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 24.02.2016). Як встановлено під час апеляційного розгляду вироки суду за цими провадженнями відсутні.

В матеріалах справи наявний договір на закупівлю № 1804/17Т від 18 квітня 2017 року, по результатам відкритих торгів, які відбулись 28 березня 2017 року, яким ДП Красноармійськвугілля (Покупець) та ТОВ Сангрія Груп (Постачальник) зобов`язались поставити конструкції та їх частини за ДК 021:2015-44210000-5, а саме - запасні частини до механізованого кріплення (т. 2 а.с. 98-101).

На підтвердження оплати по договору № 1804/17Т від 18 квітня 2017 року, позивачем надані копії платіжних доручень № 268 від 12 червня 2017 року на суму 1 310 000,00 грн., та № 269 від 12 червня 2017 року на суму 203 000,00 грн. (т. 2, а. с. 116,117).

Інших документів сторонами не надано.

Як вбачається із протоколу обшуку від 13-14 лютого 2018 р., проведеного Детективами Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, на сторінці 7 п. 9 фіксується факт вилучення папки з рахунками та рахунками - фактурами за травень 2017 р. по 4 контрагентам, зокрема - ТОВ Сангрія Груп ; на сторінці 9 п. 28 факт вилучення видаткових накладних та товарно-транспортних накладних щодо поставки товарно-матеріальних цінностей за липень 2017 р. по 4 контрагентам, в тому числі ТОВ Сангрія Груп (т. 2 а. с. 3-58).

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки отримано від Національного антикорупційного бюро України доступ до вилучених оригіналів документів, тобто первинні документи були досліджені.

Позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Сангрія Груп , код за ЄДРПОУ 403397064, за червень 2017 року на загальну суму 1605528,00 грн., у тому числі ПДВ 267588,00 грн.

На підставі договору від 26.12.2016 №2612-1/16Т за результатами відкритих торгів, ДП Красноармійськвугілля (Замовник) та ТОВ НПП Техпром (Виконавець) уклали договір по виконанню ремонтування та технічного обслуговування машин спеціальної призначенності за кодом ДК 016:2010-33.12.2 (послуг з ремонту технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів, металевих контейнерів і техніки - за кодом CPV за ДК 021:2015-50500000-0, а саме: капітального ремонту санкцій механізованого кріплення 2 КД-90 у кількості - 174 шт. Сума договору 45 008 955,60 грн. в тому числі ПДВ 7 501 492,60 грн. Невизнана операція - роботи з капітального ремонту 25 шт. секцій механізованого кріплення за травень 2017 р. на суму 6 466 804,00 грн. в тому числі ПДВ 1 077 800,76 грн. (т. 2 а. с. 134-138).

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надані: рахунок - фактура №ТП-СФ-342 від 26 травня 2017 року, акт № ТП-ОУ-0036 здачі-прийняття робіт від 26 травня 2017 року; дефектний акт обстеження 20 шт. секцій механізованого кріплення 2КД-90, акт прийому - передачі секцій на ремонт від 28 квітня 2017 року, дефектний акт обстеження секцій механізованого кріплення 2КД-90 - 5 шт., акт прийому передачі секцій на ремонт секції механічної крепі 2 КД-90 ТОВ НПП Техпром , акт виконаних робіт від 26 травня 2017 року секцій механізірованої крепі 2 КД-90, акт від 28 травня 2018 року приймання-передачі секцій з ремонту механічної крепі 2 КД-90, акт виконаних робіт від 26 травня 2017 року на 5 секцій механізованої крепі 2 КД-90, акт приймання-передачі секцій механізованої крепі 2КД-90 з ремонту (т. 2 а. с. 140-145, 147-149).

31 серпня 2017 року між позивачем та ТОВ НПП Техпром було укладено Договір про закупівлю №3108/17Т по результатам відкритих торгів, які відбулись 10 серпня 2017 року, про постачання конструкцій та їх частин за кодом CPV за ДК 021:2015-44210000-5, а саме запасних частин до механізованого кріплення зазначені в специфікації.

Із матеріалів справи вбачається, що договір та первинні документи до матеріалів справи не надані, проте як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, під час перевірки первинні документи були досліджені відповідачем. Документи вилучені Детективами Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, що підтверджується протоколом обшуку від 13-14 лютого 2018 р. (т. 2 а.с. 3-58).

На підставі договору підряду № 871 від 29 грудня 2016 року, ТОВ Східвуглесервіс (Підрядник) та ДП Красноармійськвугілля (Замовник) зобов`язались виконати роботи з відробітки запасів 1-ої південної лави ВП шахта Центральна , вартість робіт склала 1 499 900, 00 грн., у тому числі ПДВ 249 983,33 грн. (т. 2 а. с. 104- 109).

На підтвердження здійснення операції позивач надав Акт надання послуг за № 8 від 13 червня 2017 року, а саме: на роботи з відробітки запасів 1-ої південної лави ВП Шахта Центральна , на загальну суму 210 064,32 грн. (т. 2 а.с. 120).

На підставі договору підряду № 30/03 від 30 березня 2017 року, ТОВ Східвуглесервіс (Підрядник) та ДП Красноармійськвугілля (Замовник) зобов`язались виконати роботи з відробітки запасів 1-ої конвеєрного штреку пласту к5 ВП шахта Центральна , вартість робіт на суму 1 499 900, 00 грн., у тому числі ПДВ 249 983,33 грн.

Сторонами договір до матеріалів справи, спір стосовно дослідження договору під час перевірки відсутній.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: акт №б/н приймання виконаних робіт за листопад 2017 року, про проведення 1-ї південного конвеєрного штреку плат ҐВП шахти Центральна , підсумкова відомість ресурсів (об`єкт: проведення 1 південного конвеєрного штреку пласта к/в за листопад 2017 рік , кошторисний розрахунок загально шахтних витрат при проведенні конвеєрного штреку 1 південної лави пласта за жовтень-листопад 2017 року, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1, проведення 1 південного конвеєрного штреку ВП шахта Центральна , кошторисний розрахунок № при проведенні конвеєрного штреку 1 південної лави пласта, жовтень-листопад 2017 рік , довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017 року проведення 1 південного конвеєрного штрека пласта ВП шахта Центральна , акт маркшейдерського виміру виконання гірничих робіт ВП шахта Центральна за жовтень - листопад 2017 року (т. 2, а.с. 121-133).

Між позивачем та ТОВ Доненергоекспорт були укладені договори постачання № 8 від 31.01.2017; № 9 від 01.02.2017; № 10 від 03.02.2017; № 11 від 03.02.2017; № 12 від 07.02.2017; № 13 від 07.02.2017; № 14 від 10.02.2017; № 15 від 13.02.2017; № 16 від 16.02.2017; № 17 від 21.02.2017; № 18 від 22.02.2017; № 19 від 23.02.2017.

Також, між позивачем та ТОВ Доненергоекспорт були укладені наступні договори про закупівлю по результатам відкритих торгів.

- Договір про закупівлю № 2002-1/17-Т по результатам відкритих торгів, які відбулись 06.02.2017 від 20.02.2017;

- Договір про закупівлю № 03/01-17-Т по результатам відкритих торгів, які відбулись 19.12.2017 від 03.01.2017;

Первинні документи сторонами не надані. Відповідно до протоколу обшуку, проведеного Детективами Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України на сторінці 8 п. 22 підтверджується факт вилучення видаткових накладних та товарно-транспортних накладних стосовно постачання товарно-матеріальних цінностей у лютому 2017 року 2 контрагентами, в тому числі ТОВ Доненергоекспорт , стор. 9 п.23 щодо факту вилучення видаткових та товарно - транспотних накладних стосовно постачання матеріальних цінностей у березні 2017року 2 контрагентами, в тому числі ТОВ Доненергоекспорт (т. 2 а. с. 1-69).

З акту перевірки вбачається що зазначені договори та видаткові накладні: від 01.02.2017 №18 на загальну суму 199735,20 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 33289,20 грн., від 01.02.2017 №19 на загальну суму 187670,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 31278,33 грн., від 07.02.2017 № 35 на загальну суму 75360,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 12560,00 грн., від 07.02.2017 №36 на загальну суму 59740,00 грн. в т.ч. ПДВ 9956,67 грн., від 08.02.2017 №39 на загальну суму 56116,50 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 9352,74 грн., від 08.02.2017 №42 на загальну суму 4326,42 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 721,07 грн., від 10.02.2017 № 46 на загальну суму 32100,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 5350,00 грн., від 20.02.2017 №59 на загальну суму 45266,75 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 7544,45 грн., від 20.02.2017 №60 на загальну суму 37359,46 грн. в т.ч. ПДВ на суму 6226,57 грн., від 20.02.2017 №61 на загальну суму 14344,37 грн. в т.ч. ПДВ на суму 2390,73 грн., від 21.02.2017 №62 на загальну суму 167520,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 27920,00 грн., від 21.02.2017 №63 на загальну суму 26564,20 грн. в т.ч. ПДВ на суму 4427,37 грн., від 21.02.2017 №67 на загальну суму 825000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 137500,00 грн., від 21.02.2017 №69 на загальну суму 11495,38 грн. в т.ч. ПДВ на суму 1915,90 грн., від 24.02.2017 №82 на загальну суму 180000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 30000,00 грн., від 24.02.2017 №83 на загальну суму 180000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 30000,00грн., від 24.02.2017 №84 на загальну суму 90225,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 15037,50 грн., від 28.02.2017 №89 на загальну суму 1008450,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 168075,00 грн., від 27.02.2017 №100 на загальну суму 3488500,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 581416,67 грн., від 28.02.2017 №101 на загальну суму 3747000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 624500,00 грн. до цих договорів, проте зазначено, що видаткові накладні складені з порушеннями встановленого порядку, та не можуть розглядатись в якості первинного документа для цілей податкового обліку та не підтверджує реальність здійснення операцій з постачання товару саме від ТОВ Доненергоекспорт .

В матеріалах справи наявний протокол обшуку Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 13-14 лютого 2018 р., в якому зазначено перелік документів які були вилучені, та на які посилаються сторони (т. 2 а. с. 1-69).

З Акту перевірки та апеляційної скарги відповідача вбачається, що висновки податкового органу щодо відсутності господарських операцій з контрагентами ґрунтуються не на відсутності документів, а у зв`язку з неналежним їх оформленням, не зазначено місце складання видаткових накладних та не зазначена посада особи, яка отримала товар, на що суд апеляційної інстанції зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідач обргунтовує апеляційну скаргу також порушенням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, при складанні товарно-транспортних накладних.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

За умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару, як не може мати вирішального значення для визначення податкових операцій і відсутність нормативно-технічної документації та документів щодо пропускного режиму підприємства.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачем, висновки того, що надані контрагентами позивача послуги не спричинили реального настання правових наслідків, зроблені відповідачем на підставі податкової інформації стосовно зазначених контрагентів. Проте, вказана податкова інформація містить лише дані про результати господарської діяльності кожного контрагента позивача окремо за період, в якому виникли спірні правовідносини, а наявними в матеріалах справи документами підтверджено надання позивачем до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість та відповідність даних, що містяться в наданій податковій звітності, даним первинного бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентом, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст. 9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Європейський Суду з прав людини у рішенні від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Підпунктами 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. "б" 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком суду першої інcтанції, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2018 року № 0005931414 податковий орган безпідставно збільшив суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

За змістом пп. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

За пунктом 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Виявлені у контрагентів позивача розбіжності при їх співставленні, спричиняє відповідальність та негативні наслідки лише для особи - порушника. Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач не може відповідати за будь-які неправомірні дії своїх контрагентів.

Стосовно податкового повідомлення рішення від 24 липня 2018 року №0005921414, прийнятого на підставі акту перевірки від 09 липня 2018 року № 707/05/-99-14-14/32087941 про завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 533189 грн., суд першої інстанції вірно зазначив, що сума завищення від`ємного значення податку на додану вартість 533189 грн., була розрахована відповідачем в результаті співставлення щодо задекларованих позивачем даних та розрахованих в ході перевірки даних. Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки встановлені в ході перевірки обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Доводи ж Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області, викладені в апеляційній скарзі, покладених в основу оскаржуваного рішення, не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № 200/709/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

Е.Г.Казначеєв