Постанова

від 30.07.2019 по справі 280/680/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2019 року м. Дніпросправа № 280/680/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року у справі №280/680/19 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЖТЕХНІКА до: про: 1. Запорізької митниці ДФС 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови у митному оформленні

ВСТАНОВИВ:

18.02.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЖТЕХНІКА (далі- ТОВ ПОХТЕХНІКА) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - митниця, митний орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - ГУ ДКСУ у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови у митному оформленні / а.с. 4-12 том 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.03.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі №280/680/19 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 2 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній на те, що 15.01.2019р. ним з метою митного оформлення товару- запасні частини до вогнегасників, який надійшов на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом № LM01/2018 від 15.01.2018р., який було укладено між позивачем та Компанією DALIAN LIMAC TRADING СО., LTD, було подано митну декларацію № UA112080/2019/001096 (МД-2,МД-3) (далі - МД), у якій щодо задекларованого товару було зазначено: виробник/експортер: DALIAN LIMAC TRADING CO., LTD; країна виробника/експортера: Китай; вартість товару вказана відповідно контракту та специфікації у розмірі 15671150 грн.; валюта та загальна сума за рахунком - 55250 доларів США; курс валюти: 27.94859700; код товару 84249000, 90262040; з визначенням митних платежів, уповноваженою особою позивача на рівні 342479,67 грн., враховуючи ціну товару у розмірі 55250 доларів США, до МД позивачем, на підтвердження заявленої митної вартості товару, до митного органу надано - контракт №LМ01/2018; платіжне доручення в іноземній валюті №45 від 03.12.2018р. та №46 від 18.12.2018р.; специфікацію; прайс-лист; рахунок-фактуру (інвойс); експертну декларацію країни відправлення та інше. Митниця, не зважаючи на той факт, що декларантом було подано до митного органу всі визначені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості задекларованого товару, направило електронне повідомлення від 16.01.2019 з вимогою про витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості на яке позивачем було наступні документи: платіжне доручення №45 від 03.12.2018р., завірене посадовою особою банку; платіжне доручення №46 від 18.12.2018р., завірене посадовою особою банку; лист №3 від 16.01.2019р. (пояснення щодо документів); лист від 03.01.2019р. (лист роз`яснення конструктивних особливостей характеристик товару); прас-лист б/н від 01.07.2018р. до 31.12.2018р.; переклад митної декларації країни відправлення №31010120180516508576 від 26.11.2018, але за результатами розгляду відповідачем усіх наданих позивачем до МД від 15.01.2019р. та на електронне звернення від 16.01.2019р. документів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA112000/2019/000001/2 від 21.01.2019р., яким митна вартість задекларованого позивачем товару визначена митницею із застосуванням резервного методу та встановлено митну вартість задекларованого товару 68020, 8 доларів США виходячи з 7,40 доларів США за кг товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00060 від 21.01.2019р. Позивач вважає прийняте відповідачем рішення про визначення митної вартості та картку відмови необґрунтованими та безпідставними, оскільки ним як декларантом були надані усі необхідні документи для ідентифікації визначення вартісних показників товару та підтвердження розміру ціни, сплаченої за товар, для здійснення митної оцінки товару саме за методом №1, тобто за ціною контракту № LM01/2018 від 15.01.2018р. щодо ввезеного на митну територію України товару, а у митного органу навпаки, були відсутні підстави для відмови позивачу в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного методу визначення митної вартості задекларованого товару, при цьому у прийнятому рішенні про визначення митної вартості, в порушення вимог чинного законодавства митницею, не наведено жодних обґрунтувань підстав застосування саме цього методу визначення митної вартості та не зазначено докладної інформації та джерела, які використовувались митницею при визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, із застосуванням резервного методу , тому вважає прийняті відповідачем рішення необґрунтованими та безпідставними і просив суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112010/2018/000003/2 від 27.04.2018р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UA112010/2018/00004 від 27.04.2018р.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2019р. у справі №280/680/19 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000001/2 від 21.01.2019р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Запорізької митниці ДФС №UA112080/2019/00060 від 21.01.2019р., в іншій частині позову відмовлено. / а.с. 257-263 том 1 /.

Відповідач - Запорізька митниця ДФС, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 2-9 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції від 13.05.2019р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Адміністративна справа №280/680/19, разом з матеріалами вищезазначеної апеляційної скарги відповідача, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 27.06.2019р. / а.с. 1 том 2/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019р. у справі №280/680/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС на рішення суду першої інстанції від 13.05.2019р. / а.с. 16 том 2/ та апеляційний розгляд справи у судовому засіданні призначено на 13 годин 30 хвилин 30.07.2019р. / а.с. 17 том 2/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строк було повідомлено учасників справи / а.с. 18-22 том 2/.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 26-32 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та постановлено обґрунтоване рішення у справі, яким частково задоволено заявлені позивачем позовні вимоги, просив апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 13.05.2019р. у цій справі залишити без змін.

У судовому засіданні 30.07.2019р.

- представник відповідача - Запорізької митниці ДФС, підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 13.05.2019р. у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі;

- представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 13.05.2019р. у цій справі залишити без змін.

Представник відповідача - ГУ ДКСУ у Запорізькій області, у судове засідання не з`явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 19 том 2/, надав суду письмове клопотання / а.с. 23 том 2/, у якому, серед іншого, просив суд розглянути справу у відсутність свого представника. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача - ГУ ДКСУ у Запорізькій області.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача-Запорізької митниці ДФС, та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що позивачем у даній справі було укладено зовнішньоекономічний контракт №LM01/2018 від 15.01.2018р. з Компанією DALIAN LIMAC TRADING СО., LTD, (продавець) / а.с. 37-41 том 1/, в межах якого відповідно до специфікації №7 від 06.11.2018р. /а.с. 135 том 1/, яка є невід`ємною частиною контракту , продавцем було здійснено поставку товару - 1. запасні частини до вогнегасників: Запірно-пусковий пристрій до вогнегасника VALVE LM01-002B - 25000 шт.; Запірно-пусковий пристрій до вогнегасника VALVE LM02-001A - 25000 шт.; Шланг з раструбом HOSE AND HORN LM-UP-04 - 25000 шт. ЗПУ встановлюються на резервуари переносних та пересувних вогнегасників, з метою регулювання потоку під час приведення вогнегасника в дію (спорожнення) - а саме відкривання прохідного перерізу. Шланг з розтрубом приєднується до ЗПУ та призначений для зручного розприскування вогнегасної речовини на джерело пожежі. Країна виробник - CN. Виробник - DALIAN LIMAC TRADING СО., LTD; 2. манометри спіральні для вимірювання та наявності тиску у вогнегаснику в комплекті з сіточкою: Індикатор до запірно-пускового пристрою GAUGE LM-UP-05 - 50000 шт., являють собою спіральні манометри, призначені для показу наявності тиску в порошкових вогнегасниках та оцінки розміру тиску. Країна виробництва - CN. Виробник - DALIAN LIMAC TRADING CO.,LTD, з метою митного оформлення якого позивачем у справі було подано до Запорізької митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) № UA112080/2019/001096 від 15.01.2019р. / а.с. 33-36 том 1/.

З наданої суду ксерокопії вищезазначеної МД вбачається, що декларантом щодо задекларованого товару зазначено: виробник/експортер: DALIAN LIMAC TRADING CO., LTD; країна виробника/експортера: Китай; вартість товару вказана відповідно контракту та специфікації у розмірі 15671150 грн.; валюта та загальна сума за рахунком - 55250 доларів США; курс валюти: 27.94859700; код товару 84249000, 90262040; з визначенням митних платежів, уповноваженою особою позивача на рівні 342479,67 грн., враховуючи ціну товару у розмірі 55250 доларів США.

При цьому позивачем до МД , на підтвердження заявленої митної вартості товару, до митного органу надано - контракт №LМ01/2018; платіжне доручення в іноземній валюті №45 від 03.12.2018р. та №46 від 18.12.2018р.; специфікацію; прайс-лист; рахунок-фактуру (інвойс); експертну декларацію країни відправлення та інше, але митниця, не зважаючи на той факт, що декларантом було подано до митного органу всі визначені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості задекларованого товару, направила електронне повідомлення від 16.01.2019р. з вимогою про витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості та позивачем було додатково надано наступні документи: платіжне доручення №45 від 03.12.2018р., завірене посадовою особою банку; платіжне доручення №46 від 18.12.2018р., завірене посадовою особою банку; лист №3 від 16.01.2019р. (пояснення щодо документів); лист від 03.01.2019р. (лист роз`яснення конструктивних особливостей характеристик товару); прас-лист б/н від 01.07.2018р. до 31.12.2018р.; переклад митної декларації країни відправлення №31010120180516508576 від 26.11.2018р..

За результатами розгляду відповідачем усіх наданих позивачем до МД від 15.01.2019р. та на електронне звернення від 16.01.2019р. документів, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA112000/2019/000001/2 від 21.01.2019р., яким митна вартість задекларованого позивачем товару визначена митницею із застосуванням резервного методу та встановлено митну вартість задекларованого товару 68020, 8 доларів США виходячи з 7,40 доларів США за кг товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00060 від 21.01.2019р. / а.с. 28-31 том 1/.

Вищенаведені рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості, суб`єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

З наданої суду ксерокопії рішення про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000001/2 від 21.01.2019р. / а.с. 28029 том 1/ вбачається, що митним органом зазначено … Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст.59, 60 Митного кодексу України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст.62, 63 Митного кодексу України. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним методом з розрахунку 7,40 USD/кг (МД №UA50020/2018/11658 від 10.12.2018). … .

22.02..2019р. позивачем було подано митному органу нову МД №UA112080/2019/001907 від 22.02.2019р., у якій ціна вищезазначеного товару ним була зазначена відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000001/2 від 21.01.2019р. / а.с. 58-59 том 1/, яку прийнято до митного оформлення і задекларований позивачем товар випущено у вільний обіг без застосування фінансової гарантії відповідно до розділу Х МК України.

Спірні відносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі з приводу здійснення митного оформлення товарів, справляння митних платежів врегульовано нормами Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

При цьому необхідно зазначити, що під час розгляду справи відповідач наполягає ( у письмових запереченнях на адміністративний позов) на те, що під час здійснення митної оцінки товару на підставі доданих позивачем до ВМД документів було виявлено ряд розбіжностей та відсутність необхідних відомостей, щодо ціни задекларованого товару, вартісних та якісних характеристик задекларованого товару, а також через ненадання декларантом певних документів, що унеможливлює проведення перевірки числових значень заявленої декларантом (позивачем) митної вартості.

Так ч. 1 ст. 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За правилами ст. 248 цього ж Кодексу - митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Аналіз положень ст. ст. 49, 50 МК України дає можливість зробити висновок про те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці, і міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - GAТТ).

Відповідно до ч. 2 статті VII GAТТ - оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Статтями 49-58 Митного кодексу України визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також у відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору. При цьому, митний орган має право відійти від наведених у даних нормах матеріального права законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України визначено в ст.57 Митного кодексу України, якою передбачено що:

1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 64 Митного кодексу України передбачено, що за резервним методом митна вартість визначається :

1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

4. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Враховуючи, що судом під час розгляду цієї справи встановлено, що декларантом позивачем у справі, під час здійснення митного оформлення задекларованого ним за МД № A112080/2019/001096 від 15.01.2019р. для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані всі документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, умовами контракту №ML01/2018 від 16.01.2018р. у межах якого здійснено поставку задекларованого товару передбачено, що ціна на товар встановлюється у доларах США та може бути змінена у порядку виконання контракту, зміни цін, номенклатура та умови поставки фіксуються у специфікаціях та розрахунках (п.1 контракту) і ціна товару, його обсяг та найменування була узгоджена специфікацією №7 від 06.11.2018р., яка також була надана позивачем відповідачу під час здійснення митного оформлення товару, відповідачем у справі в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не було доведено існування розбіжностей, які викликали в нього сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості задекларованого товару, з огляду на те, що відповідачем під час розгляду справи судом не надано допустимих доказів на підтвердження викладених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000001/2 від 21.01.2019р. доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого, а відсутність в специфікації та в інвойсі умов на яких здійснюється оплата за товар не є свідченням заниження митної вартості товару, так як умови оплати товару визначені у контрактом №ML01/2018 від 16.01.2018р., який було надано митному органу, оскільки основним джерелом інформації про вартість товару є контракт, тоді як специфікації та інвойси є додатковими документами і у даному випадку, при митному оформленні товарів позивачем був наданий митному органу інвойс, в якому міститься інформація щодо товару, який поставляється, одиниці виміру, ціни, а проформа-інвойс використовувався як проміжний документ, а відтак доводи митниці є безпідставними та не свідчать про неможливість встановлення відповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості товару за умовами договору.

Більш того, порядок оплати за товар жодним чином не впливають на розрахунок митної вартості. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

При цьому необхідно зазначити, що аналіз положень ч. 3 та ч. 4 ст. 53 МК України дає можливість зробити висновок про те, що право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 цієї статті МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість, але витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України, а ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування вищенаведених положень МК України викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019р. у справі №804/3411/18, від 28.05.2019р. у справі №160/7893/18, від 25.06.2019р. у справі №804/744/18.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом визначення митної вартості (методом №6) , із посиланням на ненадання декларантом всіх документів, оскільки відповідачем, всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару, які, що було встановлено судом під час розгляду даної справи під час вивчення письмових доказів, підтверджують митну вартість товарів та відповідають характеру угоди, тому колегія суддів вважає, що відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог ст. 71 КАС України, під час розгляду даної справи не було доведено правомірності застосування обраного ним методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем за МД UA112080/2018/001096 від 15.01.2019р. товару, що свідчить про те, що оскаржуване позивачем рішення Запорізької митниці ДФС про визначення митної вартості товарів №UA112000/2019/000001/2 від 21.01.2019р. прийнято митним органом безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства, і суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно обґрунтованості заявлених позивачем вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення Запорізької митниці №UA112000/2019/000001/2 від 21.01.2019р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA112080/2019/00060 від 21.01.2019р. і задовольнив позовні вимоги ТОВ ПОЖТХНІКА в частині визнання протиправними та скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень, відповідача у справі, і відмовив у задоволенні решти позовних вимог через їх необґрунтованість і безпідставність.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об`єктивно, повно та всебічно з`ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблено правильний висновок про те, що заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, тому колегія суддів вважає необхідним постанову суду першої інстанції від 13.05.2019р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310,315,316,321,322 КАС України, суд,--

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення .

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2019р. у справі №280/680/19 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано - 07.08.2019р..

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова

суддя В.Є. Чередниченко