Постанова

від 12.08.2019 по справі 640/4229/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4229/19 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Лічевецького І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Країна Казок" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Країна Казок" до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови № 58025081,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Країна Казок" зі скаргою на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 58025081 та просив суд визнати протиправною та скасування постанову винесену 09.01.2019 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лещенком А.О. про відкриття виконавчого провадження № 58025081 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий лист, на підставі якого посадовою особою відповідача було прийнято оскаржувану постанову, не відповідає вимогам, встановленим ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у виконавчому листі невірно зазначена адреса місцезнаходження боржника. З огляду на зазначене, позивач вважає, відповідач зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу на підставі п.6 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було встановлено того факту, що виконавчий лист, на підставі якого державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, містить неправильну адресу місцезнаходження боржника, яке є обов`язковою вимогою до виконавчого документу відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження". Крім того, апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у виконавчому листі описки у місцезнаходженні боржника, яка може бути виправлена після відкриття виконавчого провадження, оскільки відомості у виконавчому листі є ідентичним з тими, що вказані в судовому рішенні на виконання якого його було видано, а також даним вказаним у матеріалах справи по якій було прийнято це судове рішення, а отже підстави вважати, що у виконавчому листі було допущено описку - відсутні.

Позивач наголошує, що підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є факт її прийняття за наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з невідповідністю вказаного виконавчого документа встановленим законодавством вимогам.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи до суду не з`явились та явку уповноважених представників не забезпечили, про причини їх неявки суду не повідомили.

З огляду на викладене та керуючись приписами ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року в адміністративній справі №826/10135/17, було задоволено позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві та стягнуто з ТОВ "Країна казок" (код ЄДРПОУ 37392587, 04114, місто Київ, вулиця Вишгородська, 4-Б/1) вартість відібраних зразків продукції та суму витрат на проведення їх експертизи у розмірі 38280,48 грн. на рахунок Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві (код ЄДРПОУ 38050812, УДКСУ у Солом`янському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, р/р - 31110115700010, код платежу 24060300).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Країна казок" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року, а отже останнє набрало законної сили 22 листопада 2018 року.

14 грудня 2018 року на виконання вказаного рішення Окружний адміністративний суд м. Києва видав виконавчий лист № 826/10135/17, за яким з ТОВ "Країна казок" (код ЄДРПОУ 37392587, 04114, місто Київ, вулиця Вишгородська, 4-Б/1) підлягає стягненню вартість відібраних зразків продукції та суму витрат на проведення їх експертизи у розмірі 38280,48 грн. на рахунок Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві (код ЄДРПОУ 38050812, УДКСУ у Солом`янському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31110115700010, код платежу 24060300).

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2018 року стягувач - Головне управління Держпродспоживслужби у місті Києві звернулось до Подільського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Киїєві з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року в адміністративній справі № 826/10135/17 на підставі виконавчого листа, виданого судом 14 грудня 2018 року. При цьому, у вказаній заяві стягувач за значив, що місцезнаходженням бордника є 04114, місто Київ, вулиця Вишгородська, 4-Б/1, а також (крім іншого) винести постанову про арешт майна боржника.

09 січня 2019 року державним виконавцем Подільського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києїві Лещенком А.О. було розглянуто вказану заяву стягувача та постановлено відкрити виконавче провадження № 58025081 з виконання виконавчого листа №826/10135/17, виданого 14.12.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, у постанові про відкриття виконавчого провадження № 58025081 від 01 січня 2019 року вказано, що адресою божника ТОВ "Країна казок" (код ЄДРПОУ 37392587) є м. Київ, вул. Вишгородська, 4-Б.

Водночас, як стверджує позивач та було встановлено судом першої інстанції, згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 37392587 місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Країна Казок" є м. Київ, вул. Вишгородська, 45 Б/1.

Отже, з урахуванням того, що у виконавчому листі містяться недостовірні відомості про місцезнаходження боржника ТОВ "Країна казок", позивач вважає, що держаний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження по його виконанню та відповідно приймати оскаржувану постанову.

За наведених обставин, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Подільського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 09.01.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58025081 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист № 826/10135/17 від 14.12.2018 містить усю необхідну інформацію, в тому числі і адресу місцезнаходження боржника, а отже відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України № 1404-VIII. Разом з цим, при прийнятті рішення у даній справі Окружним адміністративним судом було враховано, що вказаний виконавчий лист є дійсним, в судовому порядку недійсним та/або таким, що не підлягає виконанню, не визнавався, а допущені у документах описки в адресі місцезнаходження боржника не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження та можуть бути виправлені ухвалою суду, який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника, а також у процесуальних документах по виконавчому провадженню начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, яким було допущено відповідну описку.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Підстави та порядок примусового виконання рішення суду визначені Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон України № 1404-VIII).

Згідно з приписами ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Положеннями ст. 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі, зокрема, зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вказаною нормою передбачено зазначення в обов`язковому порядку у виконавчому листі місцезнаходження боржника, проте вимог щодо достовірності відповідних відомостей законодавцем не у цій нормі не встановлено.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконавчий лист № 826/10135/17 від 14.12.2018 містить усю необхідну інформацію, в тому числі і адресу місцезнаходження боржника, а отже відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України № 1404-VIII.

У свою чергу, відповідно до вимог п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення виключно у разі коли виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Проте, як встановлено судом виконавчий лист № 826/10135/17 від 14.12.2018 повністю відповідає вимогам ст. 4 Закону № 1404-VIII.

Таким чином, за наведених обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, що у разі неправильного зазначення відомостей щодо місцезнаходження боржника у виконавчому документі такий виконавчий документ повинен бути повернутим органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем стягувачу без прийняття його до виконання відповідно до вимог п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII.

Разом з цим, суд зауважує, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов`язку державного виконавця перевіряти на стадії відкриття виконавчого провадження достовірність зазначених у виконавчому документі відомостей, так само як і не передбачено порядку проведення такої перевірки.

У свою чергу, приписами ч. 4 ст. 19 Закону № 1404-VIII встановлено обов`язок сторін виконавчого провадження невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю, зокрема, про зміну місцезнаходження.

Щодо доводів апелянта про відсутність описки у виконавчому листі, то судова колегія зазначає, що ці доводи є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі доказами.

Зокрема, під час апеляційного розгляду даної справи судом встановлено, що 26 квітня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва було ухвалено рішення виправити описку, допущену у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року в адміністративній справі № 826/10135/17, шляхом викладення у резолютивній частині замість номеру будинку "4-Б/ 1", наступного - "45-Б / 1 " та зазначено, що ця ухвала є невід`ємною частиною рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року в адміністративній справі № 826/10135/17.

Тобто, з наведеного вбачається, що Окружним адміністративним судом під час виготовлення рішення від 30 липня 2019 року № 826/10135/17 було допущено описку у його резолютивній частині, а саме в адресі місцезнаходження відповідача, яка відповідно продубльована у виконавчому листі, виданому судом на виконання цього рішення виданого 14.12.2018.

При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не мав законних підстав для повернення виконавчого листа № 826/10135/17 від 14.12.2018 без прийняття до виконання.

Разом з цим, положеннями ч. 1 ст. 374 КАС України врегульовано, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, а згідно з приписами ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

За наведених обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що недостовірність вказаної у виконавчому документі інформації про місцезнаходження боржника не свідчить про незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідні описки можуть бути виправлені ухвалою суду, який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника, а також у процесуальних документах по виконавчому провадженню начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, яким було допущено відповідну описку.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного.

Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством у той час як позивачем не доведено наявності обставин протиправності прийнятого відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення даної справи, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 271-272, 287, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Країна Казок" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді Н.М. Літвіна

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови складено 12 серпня 2019 року.