Ухвала

від 13.08.2019 по справі 457/613/19

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/613/19

провадження №2-зз/457/6/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування заходів забезпечення позову, що були застосовані у справі № 457/613/19, -

ВСТАНОВИВ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області із клопотанням від 14.06.2019 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 05.06.2019 р. у справі № 457/613/19.

Клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб аргументовано тим, що заходи забезпечення позову у справі № 457/613/19 були застосовані судом, шляхом винесення відповідної Ухвали, з порушенням норм процесуального та матеріального права. На думку представників ФГВФО вказана Ухвала суду є незаконною, а отже і заходи забезпечення позову підлягають скасуванню, про що ФГВФО і просив суд в своєму клопотанні.

Суд, дослідивши клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування заходів забезпечення позову , дослідивши обставини та аргументи, на які посилається ФГВФО у своєму клопотанні, приходить до висновку про неможливість його задоволення повністю, з огляду на наведене нижче.

Трускавецький міський суд Львівської області Ухвалою від 05.06.2019 р. у справі №457/613/19 забезпечив позов, застосувавши такі заходи забезпечення позову:

1.Було арештовано майно, належне ПрАТ Фірма Нафтогазбуд , а саме: адміністративний будинок, загальною площею 880,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 0,1863 Га, за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлі та нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 43393921101; адміністративні приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , зазначені в плані літерою А , загальною площею 417,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 46553026101; нежитлові приміщення: I; II; 1; 2; 7 по 10; I; II; 14 по 67; I; II та нежитлові приміщення: I; V по XVIII, позначені літерою № за планом земельної ділянки А-3 , загальною площею 1 201, 7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ; земельна ділянка, площею 0, 1589 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер НОМЕР_2 ; рухоме майно згідно із Додатком № 1до Договору про юридичні послуги, що був досліджений судом перед застосування заходів забезпечення позову;

2.Державному підприємству Прозорро.Продажі було заборонено вчиняти дії щодо розміщення на всіх без виключення електронних майданчиках Державного підприємства Прозорро.Продажі відомостей про продаж прав вимоги за Кредитним договором № 24/3-07 від 23.04.2007 р. про відкриття відновлювальної кредитної лінії; Договором кредитної лінії (в національній валюті) № КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 р.; Кредитним договором № 0505/01 (відновлювальна лінія, юридична особа) від 05.05.2009 р.; Кредитним договором № 031/1-2009/980 від 19.08.2009 р.; Кредитним договором № 012/1-2011/980 від 30.03.2011 р. та договорами забезпечення до них, що здійснюється відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) від 31.03.2015 р. № 208/15 Про затвердження ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо , Рішення виконавчої дирекції Фонду від 08.11.2018 р. № 3007 Про внесення змін до ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо , а також інших рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з якими здійснюється ліквідація ПАТ Банк Камбіо (код ЄДРПОУ 26549700);

3.Державному підприємству Прозорро.Продажі та Державному підприємству Прозорро було заборонено вчиняти дії з організації, проведення торгів та оформлення результатів торгів, через електронну торгову систему Прозорро.Продажі , Прозорро та у будь-якій інший спосіб з продажу прав вимоги за Кредитним договором № 24/3-07 від 23.04.2007 р. про відкриття відновлювальної кредитної лінії; Договором кредитної лінії (в національній валюті) № КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 р.; Кредитним договором № 0505/01 (відновлювальна лінія, юридична особа) від 05.05.2009 р.; Кредитним договором № 031/1-2009/980 від 19.08.2009 р.; Кредитним договором № 012/1-2011/980 від 30.03.2011 р. та договорами забезпечення до них, що здійснюється відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) від 31.03.2015 р. № 208/15 Про затвердження ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо , Рішення виконавчої дирекції Фонду від 08.11.2018 р. № 3007 Про внесення змін до ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо , а також інших рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з якими здійснюється ліквідація ПАТ Банк Камбіо (код ЄДРПОУ 26549700);

4.ПАТ Банк Камбіо було заборонено укладати з будь-якою фізичною або юридичною особою будь-які договори щодо відчуження прав вимоги за Кредитним договором № 24/3-07 від 23.04.2007 р. про відкриття відновлювальної кредитної лінії; Договором кредитної лінії (в національній валюті) № КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 р.; Кредитним договором № 0505/01 (відновлювальна лінія, юридична особа) від 05.05.2009 р.; Кредитним договором № 031/1-2009/980 від 19.08.2009 р.; Кредитним договором № 012/1-2011/980 від 30.03.2011 р. та договорами забезпечення до них, що здійснюється відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) від 31.03.2015 р. № 208/15 Про затвердження ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо , Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) від 08.11.2018 р. № 3007 Про внесення змін до ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо , а також інших рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016), згідно з якими здійснюється ліквідація ПАТ Банк Камбіо (код ЄДРПОУ 26549700);

5.Публічному акціонерному товариству Банк Камбіо , а також будь-яким товариствам, яким належать відповідні веб-ресурси (електронні майданчики) було заборонено вчиняти будь-які дії з проведення електронних торгів та оформлення результатів електронних торгів з продажу прав вимоги за Кредитним договором № 24/3-07 від 23.04.2007 р. про відкриття відновлювальної кредитної лінії; Договором кредитної лінії (в національній валюті) № КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 р.; Кредитним договором № 0505/01 (відновлювальна лінія, юридична особа) від 05.05.2009 р.; Кредитним договором № 031/1-2009/980 від 19.08.2009 р.; Кредитним договором № 012/1-2011/980 від 30.03.2011 р. та договорами забезпечення до них, що здійснюється відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) від 31.03.2015 р. № 208/15 Про затвердження ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо , Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) від 08.11.2018 р. № 3007 Про внесення змін до ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо , а також інших рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016), згідно з якими здійснюється ліквідація ПАТ Банк Камбіо (код ЄДРПОУ 26549700), в тому числі формувати тa підписувати протокол електронного аукціону, укладати з переможцем електронних торгів договір купівлі-продажу/відступлення таких активів (прав вимоги та майнових прав), проводити розрахунки за продане майно, приймати та передавати будь-які документи, пов`язані з предметом електронних торгів, у тому числі їх оригінали.

Одночасно з тим, суд, з урахуванням аргументів ФГВФО в даній справі щодо скасування заходів забезпечення позову, вказує, що не вбачає в своїх діях щодо винесення Ухвали про забезпечення позову в справі № 457/613/19, ознак порушення матеріального чи процесуального права з огляду на таке:

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частинами 4, 6, 8, вказаної статті передбачено, що не допускається:

забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку;

забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Судом, при вирішенні питання про забезпечення позову, було в цілому враховано суб`єктний склад учасників справи, досліджено фактичну та юридичну складові справи, при цьому суд дійшов таких висновків:

По-перше.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 ЦПК України, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб забороняється.

Як вже було зазначено вище, суд в даній справі наклав арешт на майно, яке на сьогодні, згідно відомостей, наданих Позивачем, належить ПрАТ Фірма Нафтогазбуд .

В своєму клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, ФГВФО вказує, що Рішенням ФГВФО № 563 від 24.05.2019 р. визначено активи ПАТ Банк Камбіо , які підлягають продажу з електронних торгів (на голландському аукціоні), а саме права вимоги за рядом кредитних договорів.

Вказані активи, на погляд ФГВФО, є тими самими активами, на які Трускавецький суд наклав арешт і щодо продажу яких встановив заборону.

Однак.

Судом досліджено Єдиний державний реєстр судових рішень і встановлено, що на сьогодні питання щодо продажу вказаних активів є спірним, а отже є спірним і питання про їх належність ПАТ Банк Камбіо (справа № 910/6618/19; провадження порушене Господарським судом м. Києва).

Більш того, саме Рішення ФГВФО про включення до ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо вказаних активів ПрАТ Фірма Нафтогазбуд , що передбачає їх подальший продаж, оскаржується ПрАТ Фірма Нафтогазбуд в порядку адміністративного судочинства як незаконне (справа № 640/8747/19; провадження порушене Окружним адміністративним судом м. Києва).

Тому, у суду не має підстав вважати доводи ФГВФО такими, що відповідають дійсності, при цьому вимоги ст. 2 ЦПК України примушують суд застосовувати міри ефективного захисту прав заявника щодо забезпечення позову в межах наявного цивільно-правого спору.

По-друге.

Згідно з ч.6 ст. 150 ЦПК України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

На сьогодні ПАТ Банк Камбіо перебуває в процедурі ліквідації як це підтверджується, наприклад, Рішенням ФГВФО № 208/15 від 31.08.2015 р. про затвердження ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо (наявне на сайті ФГВФО за посиланням: http://www.fg.gov.ua/not-paying/rishennya-fondu-stosovno-neplatospromozhnikh-bankiv/39923-rishennia-fondu-stosovno-neplatospromozhnykh-bankiv-iv-kvartal-2018-roku).

Заходи забезпечення, застосовані судом в даній справі, жодним чином не стосуються процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо та жодним чином не впливають на неї.

Судом не встановлювалися будь-які заборони, наприклад, посадовим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи іншим уповноваженим особам приймати будь-які рішення чи вчиняти будь-які інші дії щодо ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо .

Таким чином, твердження ФГВФО і в цій частини, відносно незаконності дій суду щодо застосування заходів забезпечення позову, є неспроможними та такими, що не відповідають, змісту процесуального закону.

По-третє.

Частиною 8 ст.150 ЦПК України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Дослідивши суб`єктний склад учасників спірних правовідносин в даній справі, суд не вбачає наявності у вказаних осіб ознак, притаманних особам, згаданим в ч. 8 ст. 150 ЦПК України.

Більш того, всі заборони на вчинення будь-яких дій в даній справі щодо організації, проведення, відкритих торгів, аукціонів, про що просило ПрАТ Фірма Нафтогазбуд , стосуються переважно осіб, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів).

Це не передбачає накладення арешту на майно ПАТ Банк Камбіо , у тому числі на кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що вже було сказано вище, а також не стосується застосування інших заходів забезпечення позову прямо заборонених приписами ЦПК України.

Таким чином, заходи забезпечення позову в даній справі не пов`язані із застосуванням обтяжень чи обмежень по відношенню до ФГФВО та/або майна ПАТ Банк Камбіо як банківської установи, ліквідацію якої розпочато відповідно до Постанови Правління Національного банку України №144 від 27.02.2015р. Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ Банк Камбіо , Рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 02.03.2016 року за №46 Про початок ліквідації ПАТ Банк Камбіо та призначення уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Банку .

Вказане повністю узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними в Постанові по справі № 924/478/18.

Відповідно до них Верховний суд вбачає за можливе застосування заходів забезпечення позову навіть тих, які можуть стосуватися проведення аукціонів чи електронних торгів в межах реалізації заходів, передбачених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Що ж стосується аргументів ФГВО відносно практики забезпечення позовів місцевими судами в Україні, то суд їх не бере до уваги, оскільки відповідно до змісту ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дана норма є імперативною і нею не передбачається можливість для судів першої або апеляційної інстанцій враховувати висновки інших судів аналогічних інстанцій при розгляді справ подібних до тих, які вказаними судами розглядаються.

Також, суд звертає увагу учасників справи, на таке:

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Оскільки вжиття заходів забезпечення позову у даній справі не порушує встановлені Цивільним процесуальним кодексом України обмеження щодо діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо , відсутність заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Верховною Радою України ратифіковано із заявами та застереженнями, викладеними у статтях 1-5 зазначеного Закону:

- Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., підписану від імені України 09 листопада 1995 р. (далі - Конвенція);

- Перший протокол, протоколи № 4 і № 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня1996 р.;

- Протоколи № 2 і № 11 до Конвенції, підписані від імені України 09 листопада 1995 р. у м. Страсбурзі;

- Законом України від 09.02.2006 р. № 3435-IV ратифіковано протокол № 12 до Конвенції, підписаний від імені України 04.11.2000 р. у м. Римі.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про міжнародні договори України укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід`ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Поряд з цим згідно з частиною 2 цієї ж статті, якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

З огляду на викладені положення Конституції України та законів України судові органи України у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих згідно з Законом.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Загальною декларацією прав людини, проголошеною Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 10 грудня 1948 року, гарантовано забезпечення і розвиток прав людини та основоположних свобод, та зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у справі Delcourtv. Belgium зазначено, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Belletv. France визначено, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права, тобто особа повинна отримати реальний результат від такого звернення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети. При цьому досягнення вказаної мети є неможливим без застосування заходів, передбачених законодавством країн-учасниць Конвенції, до яких зокрема, належать і заходи забезпечення позову (див. Prince Hans-Adam IIof Liechtenstein v. Germany).

З урахуванням наведеного:

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч. 4 цієї ж статті, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Станом на час розгляду судом клопотання ФГВФО про скасування заходів забезпечення позову в справі № 457/613/19, у суду відсутні будь-які підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець пов`язує наявність відповідного обов`язку суду на скасування таких заходів забезпечення в даній справі згідно з гл.10 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 27-10315/19 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 05.06.2019 р. відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом України.

Суддя: В. І. Марчук