Рішення

від 13.08.2019 по справі 755/7721/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/7721/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

при секретарі Сіренко Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 755/7721/19 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал , КП Київтеплокомуненерго , ПАТ Київенерго , Житлово-будівельного кооперативу Харчовик-2 , ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, розподіл особового рахунку та зобов`язання відшкодування коштів,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, за вимогами якого просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом виділу позивачу у користування житлової кімнати площею 15,9 кв.м. разом з вбудованою шафою лоджією 0,45 кв.м.; у користування ОСОБА_2 залишити кімнату площею 10,4 кв.м.; в загальному користуванні залишити кухню площею 8,2 кв.м., вбиральню - 1,1 кв.м., ванну кімнату - 2,0 кв.м. та коридор 6,5 кв.м.; зобов`язати Житлово-будівельний кооператив Харчовик-2 розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартиру з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до встановленого порядку користування квартирою; стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору та за надання юридичних послуг згідно договору № 100519 від 10.05.2019 р. в розмірі 25 000 грн.; зобов`язати відповідача ОСОБА_2 відшкодувати позивачу 10 412 грн. 50 коп. за несплату комунальних послуг в період з 2012-2019 р.р. (а.с. 44-48).

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є власником 60/100, що становить 3/5 частин квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки квартири від 21.03.2012 р. У квартирі проживає позивач з чоловіком та донькою.

Іншим співвласником 40/100, що складає 2/5 частки квартири, є відповідач ОСОБА_2 , з якою зареєстровані та проживають члени її сім`ї: чоловік, син, донька та онука.

Спірна квартира є двокімнатна, житловою площею 26,3 кв.м., одна кімната площею 10,4 кв.м., друга - 15,9 кв.м, кухня - 8,2 кв.м., вбиральня - 1,1 кв.м., ванна кімната - 2,0 кв.м., коридор - 6,5 кв.м., вбудована шафа - 0,47 кв.м., балкон - 1,1 кв.м. Загальна площа квартири 45,7 кв.м., кімнати ізольовані.

Позивач зазначає, що з відповідачем не можуть знайти домовленості у користуванні квартирою, остання чинить перешкоди у користуванні житлом.

Вказує, що належні їй 3/5 частини квартири складають 15,78 кв.м. житлової площі, що в натурі приблизно відповідає площі кімнати 15,9 кв.м., в якій вона проживає та яку просить виділити їй разом з вбудованою шафою (лоджією) 0,45 кв.м. Спільне користування вбудованої шафи не є можливим, так як доступ до неї лише з кімнати площею 15,9 кв.м.

У користування відповідача просить залишити житлову кімнату площею 10,4 кв.м., що навіть перевищує в натурі розмір її частки в праві власності на квартиру. В загальному користуванні залишити кухню, вбиральню, ванну кімнату та коридор.

Зазначає, що з 2012 по 2019 р. вона самостійно вносить плату за комунальні послуги, за власні кошти встановила лічильники на воду, економно відноситься до витрати води, проте ОСОБА_2 користується водою в необмеженій кількості і не відшкодовує вартість, не сплачує за комунальні послуги, чим спричинила їй матеріальну шкоду в сумі 10 412 грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 21.05.2019 р. позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позову на протязі семи днів з дня отримання копії ухвали (а.с. 39, 40).

Ухвалою суду від 20.06.2019 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 78-80).

Ухвалою суду від 21.07.2019 року залишено без задоволення заяву відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та задоволено заяву ОСОБА_2 про продовження строку для подання відзиву на позов до 02.08.2019 року (а.с. 91-93).

02.08.2019 р. до суду надійшов відзив на позов відповідача ОСОБА_2 , у якому просить відмовити у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі з посиланням на те, що позивач за договором купівлі-продажу частки квартири від 01.03.2012 року придбала у власність 60/100 часток квартири АДРЕСА_1 , вказана частка складається з житлової кімнати площею 15,9 кв.м. та площі місць загального користування. Їй відповідно свідоцтва про право власності від 14.12.2011 року належить 40/100 частин від загальної площі квартири, що складається з житлової кімнати площею 10,4 кв.м. та місць загального користування. Вказаний порядок користування було встановлено рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.02.1981 року з попереднім власником квартири, який є обов`язковим для позивача, яка згодом придбала частку у праві власності на спірну квартиру. Вказаним рішенням також було зобов`язано ЖБК Харчовик-2 укласти з нею окремий договір найму. Вимога позивача в частині виділення їй вбудованої шафи лоджії 0,45 кв.м., яка знаходиться в коридорі, порушує її права на користування місцями загального користування, що визначені правовстановлюючими документами. Позивач свідомо в перелік приміщень місць загального користування не включила балкон, вихід на який є як з її (відповідача) кімнати, так із кухні, проте позивач вважає балкон своїм та чинить їй перешкоди у користуванні. Не відповідають дійсності твердження позивача щодо проживаючих осіб в квартирі, фактично у належному їй житлі проживає вона одна, про що повідомила усі зацікавлені організації і нарахування за житлово-комунальні послуги здійснюються на 1 особу. Також вона неодноразово надавала позивачу кошти на оплату, а пізніше повідомляла, що проводить оплату самостійно. На даний час вона має окремі договори з постачальниками комунальних послуг та сплачує окремо за централізоване опалення та утримання будинку і прибудинкової території, оскільки на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.02.1981 року вона отримує квитанції на сплату таких послуг (а.с. 111-113).

31.07.2019 року до суду надійшов відзив відповідача Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал з проханням відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, вказуючи на те, що ПрАТ АК Київводоканал жодні права та інтереси позивача не порушував, відсутні будь які правові підстави для звернення до товариства з вимогами щодо виділу у користування позивачу частини квартири. Чинним законодавством визначено, що спір між співвласниками щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг має бути вирішений між собою тільки співвласниками. Вимоги про розподіл особових рахунків чітко пред`явлені до ЖБК Харчовик-2 , разом з тим вони є похідні від рішення суду про порядок користування квартирою між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , тому відповідачем ЖБК також не порушено прав позивача. Заявлені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу не підтверджені та не обгрунтовані жодним доказом (а.с. 166-168).

У відповідності ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частини 2, 3 вказаної статті регламентують, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову, значення справи для сторін.

При цьому згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд з урахуванням предмету спору, наданих сторонами відзиву, письмових доказів, вважає за доцільне проведення спрощеного позовного провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Позивач є власником 60/100 часток квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки квартири від 01.03.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літош В.П., зареєстрованого в реєстрі за № 794 (а.с.28-30), що також підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за № 33539839 від 21.03.2012 р. (а.с. 74).

Власником іншої 40/100 частини спірної квартири є відповідач ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності від 14.12.2011 року виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (а.с. 114), про що також свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек від 10.05.2019 р. за № 166014409 (а.с. 33, 34).

Згідно технічного паспорту та поверхового плату квартири складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об`єкти нерухомого майна від 14.04.2003 року, квартира АДРЕСА_1 є двокімнатною, загальною площею 45,7 кв.м., жилою площею 26,3 кв.м. та складається з відокремлених кімнат площами 15,9 кв.м. та 10,4 кв.м., кухні площею 8,2 кв.м., ванної кімнати - 2,0 кв.м., вбиральні - 1,1 кв.м., коридору - 6,5 кв.м., балкону (лоджії) - 1,6 кв.м. (а.с. 24-26).

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За нормою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Враховуючи, що житлова площа спірної квартири складає 26,3 кв.м., позивачу, яка є власником 60/100 частки квартири, належить 15,78 кв.м. житлової площі, а відповідачу ОСОБА_2 , як власнику 40/100 частки квартири, належить 10,52 кв.м. житлової площі.

Позивач просить виділити їй у користування кімнату площею 15,9 кв.м. та вбудовану шафу лоджію площею 0,45 кв.м., а відповідачу - кімнату площею 10,4 кв.м.

При цьому суд враховує наступні обставини.

Як убачається зі змісту договору купівлі-продажу частки квартири від 01.03.2012 року, цим договором встановлено, що позивач придбала 60/100 частки квартири АДРЕСА_1 , вказана частка квартири складається з однієї житлової кімнати площею 15,9 кв.м. та площі місць загального користування (а.с. 28).

Разом з тим, відповідно свідоцтва про право власності від 14.12.2011 р., відповідачу ОСОБА_2 належить 40/100 частини спірної квартири, що складається з однієї житлової кімнати площею 10,40 кв.м. та площі місць загального користування (а.с. 114).

Отже, правовстановлюючими документами сторін по справі визначено право власності на спірне нерухоме майно, а саме належності окремо кожному з них конкретної кімнати у квартирі АДРЕСА_1 , якими вони фактично володіють та користуються, що не потребує вирішення спору в судовому порядку про встановлення порядку користування квартирою, у зв`язку з чим у цій частині позову слід відмовити.

Також суд не вбачає за можливе задоволення позовних вимог в частині виділення позивачу в користування вбудованої шафи лоджії площею 0,45 кв.м., оскільки за поверховим планом квартири така шафа знаходиться в коридорі, що є місцем загального користування, тому в такому разі порушуються майнові права співвласника ОСОБА_2 , проти чого остання категорично заперечує.

Відповідно ст. ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено також ст. 41 Конституції України, відповідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За нормою ст. 155 Житлового кодексу УРСР, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

Позовні вимоги у частині розподілу особових рахунків є похідними від основних вимог про визначення порядку користування квартирою, тому задоволенню також не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ще позивач просить зобов`язати відповідача ОСОБА_2 відшкодувати кошти в сумі 10 412,50 грн. за несплату комунальних послуг за період з 2012 по 2019 р.р. Проте на підтвердження позову у цій частині не надано жодних доказів понесення позивачем таких витрат, тому дані вимоги задоволенню не підлягають за недоведеністю.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що розміри часток позивача та відповідача ОСОБА_2 у праві власності на квартиру не змінювались, змін до правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно не вносилось, суду не доведено понесення позивачем одноособово витрат по оплаті житлово-комунальних послуг, а також порушення відповідачами - юридичними особами прав позивача, суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу понесених позивачем судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. 141 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 356, 358 ЦК України, ст. ст. 63, 155 ЖК УРСР, ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274-279, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал , КП Київтеплокомуненерго , ПАТ Київенерго , Житлово-будівельного кооперативу Харчовик-2 , ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, розподіл особового рахунку та зобов`язання відшкодування коштів відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал , місце знаходження: 02222, м. Київ вул. Електротехнічна, 16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03327629.

Відповідач - КП Київтеплокомуненерго , місце знаходження: 01001, м. Київ вул. Велика Житомирська, 15-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40538421.

Відповідач - ПАТ Київенерго , місце знаходження: м. Київ вул. Миропільська, 13-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00131305.

Відповідач - Житлово-будівельний кооператив Харчовик-2 , місце знаходження: 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 20, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22870003.

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Л.М.Виниченко