Рішення

від 12.08.2019 по справі 910/6361/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2019Справа № 910/6361/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/6361/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНВЕСТ ЛТД" (08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6, офіс 12)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙКАМОБАЙЛ УКРАЇНА" (01030, м. Київ, бул. Б. Хмельницького, буд. 51-А, кімната 32; 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 19-А)

Про стягнення 4 071,88 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНВЕСТ ЛТД" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙКАМОБАЙЛ Україна" (далі - відповідач) про стягнення 4 071, 88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання рекламно-інформаційних послуг № 171229/1 від 29.12.2017, а тому позивач просить стягнути з відповідача 2 550, 91 грн пені, 408, 33 грн суми трьох відсотків річних, 1 112, 58 грн суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Також просить покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНВЕСТ ЛТД" без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали шляхом: подання до суду доказів направлення позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача.

05.06.2019 від позивача надійшла заява з доказами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2019, якою останній усунув недоліки, встановлені ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 позову заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи, ухвалено, здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.07.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли наступні документи: відзив на позов № 105/19 від 03.07.2019, клопотання № 106/19 від 03.07.2019, клопотання № 107/19 від 03.07.2019.

19.07.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява № б/н від 19.07.2019, в якій зазначено, що між сторонами ведуться перемовини щодо майбутнього укладення мирової угоди.

У клопотаннях № 106/19 від 03.07.2019 та № 107/19 від 03.07.2019 відповідач викладає свої заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки єдиним представником відповідача є директор (громадянин Канади), який вільно володіє лише англійською та російською мовами, тому для забезпечення реалізації процесуальних прав відповідача останній просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження та допустити до участі у справі перекладача Скицюк К.С.

Суд, розглянувши клопотання відповідача № 106/19 від 03.07.2019 щодо заперечення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, про що постановив ухвалу від 06.08.2019, в якій зазначив мотиви та обґрунтування прийнятого рішення.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАЙКАМОБАЙЛ УКРАЇНА , як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю СТАРК ІНВЕСТ ЛТД , як виконавцем був укладений договір про надання рекламно-інформаційних послуг № 171229/1 від 29.12.2017 (надалі за текстом - договір).

Відповідно до умов вищевказаного договору виконавець приймає на себе зобов`язання надати рекламно-інформаційні послуги (надалі за текстом - послуги), а замовник зобов`язується прийняти належним чином надані послуги та сплатити їх вартість (п. 1.1. договору).

Згідно пункту 2.3 договору виконавець протягом 5 (п`яти) робочих днів місяця, наступного за звітним місяцем надання послуг по договору надає замовнику відповідні акти наданих послуг, рахунок-фактуру та звіт про надані послуги (у довільній формі). Замовник, отримавши акт наданих послуг, повинен підписати його протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту з моменту отримання або надіслати виконавцю мотивовану відмову від підписання (пункт 2.4 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору замовник сплачує вартість послуг, наданих у відповідному календарному місяці, шляхом безготівкового банківського переказу на поточний рахунок виконавця протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання сторонами акту наданих послуг та реєстрації в ЄРПН відповідної податкової накладної на суму наданих послуг у такому звітному календарному місяці.

Пунктом 5.2.1 договору передбачена відповідальність замовника у випадку порушення строку оплати послу, відповідно до якого замовник сплачує виконавцю неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 10.2 договору суперечки, що виникають між сторонами за цим договором, вирішуються шляхом перемов між сторонами, а у разі недосягнення згоди, передаються на вирішення до господарського суду відповідно до вимог встановлених чинним законодавством України.

На виконання умов договору, сторонами підписано акт наданих послуг № ОУ- 0000031 від 30.04.2018 на суму 14 400,00 грн. За результатами виконання робіт, 08.05.2018, позивачем зареєстрована податкова накладна на суму, яка зазначена в акті наданих послуг № ОУ-0000031 від 30.04.2018 за номером 300406, відповідно строк виконання зобов`язань за вказаним актом настав 23.05.2018.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача 10.08.2018 та 15.12.2018, направлені претензії про сплату заборгованості. Відповідно до відомостей про отримання повідомлення: претензії разом з додатками, були отримані відповідачем.

02.05.2019 на виконання умов договору, відповідач перерахував на рахунок позивача суму боргу за договором про надання рекламно-інформаційних послуг № 171229/1 від 29.12.2017 у розмірі 14 400,00 грн. Таким чином на день звернення з вказаною позовною заявою, сума боргу за договором відсутня, і така оплата відбулася до звернення позивачем з позовною заявою до суду.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань по оплаті наданих за договором строків, а саме: 2 550, 97 грн пені за період прострочення з 23.05.2018 по 22.11.2018; 408, 33 грн 3 % річних за період прострочення з 23.05.2018 по 02.05.2019; 1 112, 58 грн інфляційних втрат за червень 2018 року - березень 2019 року.

Відповідач надав контррозрахунок штрафних санкцій за договором, який відрізняється від розрахунку позивача на 1 гривню та просив зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на 90 % до 255, 10 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Укладений між сторонами договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов`язався здійснювати розрахунки за договором протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання сторонами акту наданих послуг та реєстрації в ЄРПН відповідної податкової накладної на суму наданих послуг у такому звітному календарному місяці.

Враховуючи дату підписання сторонами акту наданих послуг № ОУ- 0000031 від 30.04.2018 на суму 14 400,00 грн та дату реєстрації (08.05.2018) позивачем податкової накладної за вказаним актом, відповідач був зобов`язаний виконати свої зобов`язання по оплаті наданих послуг у зазначеному розмірі у строк до 23.05.2018 включно.

Як встановлено судом відповідач свої зобов`язання по оплаті наданих йому за договором послуг на суму 14 400, 00 грн виконав із порушенням строків встановлених договором, заборгованість сплачена відповідачем - 02.05.2019.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п. 5.2.1 договору сторони погодили нарахування та сплату пені у разі несвоєчасного виконання замовником його зобов`язань по оплаті наданих послуг, у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від заборгованої суми за кожен день прострочення.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату наданих послуг та визнано арифметично неправильним, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не було враховано положення ст. 253 ЦК України, відповідно до яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За вказаних обставин позивачем неправильно визначений період прострочення відповідача, адже в силу положень ст. 253 ЦК України прострочення відповідача має місце з 24.05.2018, а не з 23.05.2018, як визначено позивачем.

Так, період прострочення відповідача становить з 24.05.2018 по 22.11.2018, а розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказаний період становить, за розрахунком суду, 2537, 56 (дві тисячі п`ятсот тридцять сім) грн. 56 коп.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу в цілому підлягають задоволенню: 3 % річних відповідно до розрахунків суду, оскільки позивачем неправильно визначений початок періоду прострочення відповідача; інфляційні втрати, за розрахунком позивача, з огляду на відповідність такого розрахунку вимогам чинного законодавства. За розрахунком суду за період прострочення з 24.05.2018 по 02.05.2019 з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 407, 15 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення належних до сплати штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Отже за змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

Зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Розмір нарахованої пені за порушення умов договору за розрахунком суд не перевищує розміру заборгованості (складає лише 1/5 частину заборгованості), відтак суд не вбачає в даному випадку підстав для зменшення розміру неустойки. Зменшення 3 % річних та інфляційних втрат за рішенням суду чинним законодавством не передбачене.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованість у визначеному судом розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за порушення строків оплати в розмірі 2 537, 56 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 112, 58 грн та 3 % річних у розмірі 407, 15 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНВЕСТ ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙКАМОБАЙЛ УКРАЇНА" про стягнення 4 071,88 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙКАМОБАЙЛ УКРАЇНА" (01030, м. Київ, бул. Б. Хмельницького, буд. 51-А, кімната 32; 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 19-А; ідентифікаційний код 41317168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРК ІНВЕСТ ЛТД" (08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6, офіс 12; ідентифікаційний код 40603034) пеню в розмірі 2537 (дві тисячі п`ятсот тридцять сім) грн 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 112 (одна тисяча сто дванадцять) грн 58 коп., 3 % річних у розмірі 407 (чотириста сім) грн 15 коп. та 1 914 (одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять) грн 12 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог, щодо стягнення 13, 41 грн пені та 1,18 грн 3 % річних - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14.08.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко