Рішення

від 02.03.2010 по справі 12/169пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.03.10 р. Справа № 12/169пн

Господарський суд Донець кої області у складі судді Ск лярук О.І.

при секретарі судового зас ідання Здоренко В.В.

за участю представників ст орін

від позивача - ОСОБА_1 за довір.

від відповідача - не з”яви вся

від третьої особи - не з”яв ився

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу за по зовом

Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Марі уполь

до Маріупольської міської Ради, м. Маріуполь

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору Інспекція державного архітектурно-буд івельного контролю в Донецьк ій області

про визнання права власнос ті

СУТЬ СПОРУ

Суб”єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Марі уполь звернувся до господарс ького суду з позовною заявою до Маріупольської міської Р ади, м. Маріуполь та просив су д визнати за ним

право власності на будівлю автомийки літ А-1 площею 33,8 кв.м ., розташовану за адресою: м. Ма ріуполь вул. Урицького, б/н

В обгрунтування своїх позо вних вимог позивач посилаєть ся на ст. 376 ЦК України.

Відповідач проти задоволе ння позову не заперечував.

Ухвалою суду від 26.11.2009 року до участі у справі було залучен о в якості третьої особи яка н е заявляє самостійних вимог на предмет спору Інспекція д ержавного архітектурно-буді вельного контролю в Донецькі й області

Ухвалою суду від 26.11.2009 року бу ло призначено будівельно-тех нічну експертизу. На час пров едення експертизи проваджен ня по справі було зупинено. Пі сля проведення експертизи пр овадження по справі було пон овлено.

Дослідивши обставини спра ви, вислухав пояснення предс тавників сторін господарськ ий суд встановив

Позивач, відповідно до дог овору оренди земельної ділян ки від 02.11.2006 року посвідченого п риватним нотаріусом Маріупо льського міського нотаріаль ного округу, користується зе мельною ділянкою площею 0,0500га по вул. Урицького у Жовтневом у районі м. Маріуполь. Земельн а ділянка надана в оренду стр оком на 10 років.

Під час користування земе льною ділянкою позивач побу дував нежитлову будівлю авто мийки літ А-1 площею 33,8 кв.м.

Згідно висновку за № 130 екс перта судової будівельно-тех нічної експертизи , яка викон ана ТОВ “Юридична фірма “ІнЮ рСервіс”, конструкція самочи нно побудованої нежитлової б удівлі літ А-1 площею 33,8 кв.м. не с уперечить вимогам державних будівельних норм України т а є об”єктом нерухомості.

Як зазначалося вище, позив ач просить суд визнати за ним право власності.

Позовні вимоги підлягают ь задоволенню, виходячі з нас тупного.

Відповідно до ст. 392 ЦК Украї ни, власник майна може пред»я вити позов про визнання його права власності, якщо це прав о оспорюється або не визнаєт ься іншою особою.

Пункт 2 статті 3 Цивільног о кодексу України встановлює , що загальними засадами циві льного законодавства є непри пустимість позбавлення прав а власності, крім випадків, вс тановлених Конституцією Укр аїни та законом.

Згідно до вимог ст.ст. 328-345 ЦК України право власності вин икає на підставах не заборон ених законом, зокрема із прав очинів. Право власності вваж ається набутим правомірно, я кщо інше прямо не випливає із закону або незаконність наб уття права власності не вста новлена судом.

Стаття 41 Конституції Укра їни закріплює, що кожен має пр аво вільно володіти, користу ватися і розпоряджатися своє ю власністю, право приватної власності набувається в пор ядку, визначеному законом.

Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності особи є пра во особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до зако ну за своєю волею, незалежно в ід волі інших осіб.

Власник володіє, користу ється та розпоряджається сво їм майном на власний розсуд, т а має право вчиняти щодо свог о майна будь-які дії, що не суп еречать закону. ( ст. 319 ЦК Украї ни)

Власник використовує св оє майно для підприємницької діяльності ( ст. 320 ЦК України)

Особа може бути позбавле на права власності або обмеж ена в його здійснені лише у ви падках, прямо передбачених з аконом ( ст. 321 ЦК України).

Згідно частини 1 ст. 376 ЦК Ук раїни житловий будинок, буді вля, споруда, інше нерухоме ма йно вважаються самочинним бу дівництвом, якщо вони збудов ані або будуються на земельн ій ділянці, що не була відведе на для цієї мети, або без належ ного дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будіве льних норм та правил.

Частина 5 ст. 376 ЦК України з акріплює, що на вимогу власни ка або користувача земельної ділянки суд може визнати за н им право власності на нерухо ме майно яке самочинно збудо ване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На час звернення до суду п озивач є користувачем земель ної ділянки та володіє, розпо ряджається та користується с пірним майном.

При цьому, земельна ділян ка була виділена позивачу са ме для технічного обслуговув ання та ремонту автомобілів ( будівництво та послідуюча е ксплуатація автомийки)

Відповідно до ст. 33 ГПК Укр аїни кожна із сторін має дове сти ті обставини справи, на я кі вона посилається, як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Сторонами не було доведен о, що визнання права власност і на спірне майно порушує пра ва та законні інтереси відпо відача чи третіх осіб.

Що стосується, що спірн е майно не прийнято до експлу атації, то суд зазначає насту пне.

Чинне законодавство пере дбачає декілька шляхів набут тя права власності на об'єкти нерухомого майна. Положення Цивільного кодексу України щодо регулювання правових на слідків самочинного будівни цтва передбачають в якості с пособу набуття права власнос ті на нього лише визнання в су довому порядку.

Обов'язок власника чи іншо ї зацікавленої особи, а також сама необхідність прийняття в експлуатацію об'єктів само чинного будівництва не врег ульовано жодним нормативним актом.

На час розгляду справи і д о моменту звернення позивача до суду, власник земельної ді лянки або іншій орган, не зді йснював дії та не приймав ріш ень, спрямованих на ліквідац ію вказаного об'єкту самочин ного будівництва, та не інфор мував його власників щодо не можливості подальшого існув ання спірного майна.

Як зазначалося вище, згідн о висновку експертизи, спірн е майно придатно до експлуат ації та відповідає будівельн им нормам.

Вказаний висновок свідчи ть про відсутність порушень основних державних будівель них норм та можливість подал ьшої експлуатації будівлі за своїм призначенням.

Стаття 321 ЦК України закріп лює, що особа може бути позба влена права власності або об межена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачен их законом.

На цей час, право власност і на спірне майно не спростов ується жодною особою. В той же час, це право не може бути зар еєстровано з огляду на поруш ення встановленої процедури отримання дозвільної докуме нтації для проведення будіве льних робіт.

Відсутність альтернативн ої можливості вирішити подал ьшу долю об'єктів самочинног о будівництва та належним чи ном оформити правоустановчі документи на належне позива чу майно, заважає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами не рухомості.

Стаття 376 ЦК України, перед бачає необхідність вирішенн я подальшої долі самочинно з будованого майна саме в судо вому порядку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК У країни, ст. 20 Господарського к одексу України, кожна особа м ає право на захист свого зако нного права чи інтересу в суд овому порядку, зокрема шляхо м визнання права власності.

За таких обставин, позовн і вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене та ке руючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК У країни, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити

Визнати за Суб”єктом під приємницької діяльності О СОБА_2, АДРЕСА_1, ІПН НОМ ЕР_1, право власності на буд івлю автомийки літ А-1 площею 33,8 кв.м., яка розташована за адр есою: м. Маріуполь вул. Урицько го, б/н

Суддя