Рішення

від 17.04.2019 по справі 804/6676/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Справа № 804/6676/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняЗелецького Р.Р. за участі: представник позивача представника відповідача не з`явився Нагорного Б.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпронафта-сервіс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпронафта-сервіс звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу №781-17/03 від 04.04.2017р.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що 14.03.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровський області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000334000, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю Дніпронафта-сервіс нараховано податкові зобов`язання в сумі 156651,45 грн. за платежем акцизний податок з палива, виробленого на території України, код платежу 14021900. Представник позивача зазначає, що податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки №1211/04-36-40-02/38796577 від 23.02.2017 року є протиправним, у зв`язку з чим, 13.10.2017р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про визнання його протиправним та скасування. Таким чином, зазначена сума станом на момент винесення вимоги є не узгодженою, у зв`язку з чим, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач до суду надіслав додаткові пояснення в яких зазначив, що підставою для винесення оскаржуваної вимоги ТОВ Дніпронафта-сервіс стали боргові зобов`язання, які виникли відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000334000 від 14.03.2017р., яке було оскаржено позивачем в судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2018р., яке набрало законної сили 08.10.2018р., у задоволенні позову ТОВ Дніпронафта-сервіс відмовлено. Таким чином, оскаржувану вимогу винесено на законних підставах, у зв`язку з наявністю податкового боргу у позивача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2018р. по справі №804/6676/17, клопотання представника позивача про зупинення провадження задоволено, провадження у адміністративній справі № 804/6676/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 804/6668/17 за позовом ТОВ Дніпронафта-сервіс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000334000 від 14.03.2017р.

Згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018р. провадження по справі №804/6676/17 поновлено.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.02.2017 року було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпронафта-сервіс" головним ДРІ відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Дніпродзержинської ОДПІ, який був прикомандирований до управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Борисенком Олегом Віталійовичем .

За результатами перевірки було складено Акт № 1211/04-36-40-02/38796577 від 23.02.2017 року, висновками якого встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-2.1 статті 120 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000334000 від 14.03.2017 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпронафта-сервіс" нараховано податкові зобов`язання в сумі 156651,45 грн. за платежем "акцизний податок з палива виробленого на території України", код платежу 14021900

У зв`язку із зазначеною заборгованістю, відповідачем виставлена позивачу податкова вимога №781-17/03 від 04.04.2017р., згідно якої сума податкового боргу ТОВ Дніпронафта-сервіс становить 156651,45грн

У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2018р. по справі №804/6668/17, яке набрало законної сили 08.10.2018р. зазначено, що 13 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпронафта-сервіс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0000334000 від 14.03.2017 року.

Вказаним рішенням суду, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпронафта-сервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.03.2017 року № 0000334000 - відмовлено повністю.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

П.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема: - рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; - рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

За правилами підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу виникає право податкової застави.

Відповідно до п.2.2 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів №576 від 10.10.2013р. (чинного станом на момент винесення оскаржуваної вимоги), податкова вимога формується, якщо зокрема, платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

Судом встановлено, ГУ ДФС у Дніпропетровській області позивачу сформовано податкову вимогу №781-17/03 від 04.04.2017р., згідно якої станом на 04.04.2017р. сума податкового боргу ТОВ Дніпронафта-сервіс за грошовими зобов`язаннями за платежем акцизний податок з палива, виробленого на території України, код платежу 14021900 становить 156651,45грн.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана податкова вимога сформована у зв`язку з наявною заборгованістю перед бюджетом в сумі 156651,45грн. внаслідок несплати вказаної суми, яка нарахована за податковим повідомленням-рішенням №0000334000 від 14.03.2017 року.

При цьому, вказане податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в судовому порядку.

Так, рішенням Дніпропетровського окпужного адміністративного суду від 05.09.2018р. по справі №804/6668/17, яке набрало законної сили 08.10.2018р., за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпронафта-сервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.03.2017 року № 0000334000 - відмовлено повністю.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи норми діючого законодавства України, суд зазначає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З дня набрання законної сили судовим рішенням про відмову в задоволенні позову про оскарження рішення про визначення грошового зобов`язання таке зобов`язання стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов`язок самостійно погасити узгоджену суму у встановлений законом строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов`язання стають податковим боргом, процедура стягнення якого визначена Податковим кодексом України.

Вказана правова позиція узгоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.08.2016 року № К/800/22784/16.

Таким чином, у разі несплати визначеної в рішенні узгодженої суми податкових зобов`язань, податковий орган розпочинає процедуру стягнення, яка передбачає надсилання на адресу платника податку податкової вимоги.

Враховуючи викладене, а також факт несплати позивачем у встановлені Податковим кодексом України строки грошового зобов`язання в сумі 156651,45грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000334000 від 14.03.2017 року, суд доходить висновку про правомірність формування податкової вимоги №781-17/03 від 04.04.2017р. щодо сплати вказаної суми податкового боргу.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Так, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем було доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятої вимоги.

Наведені законодавчі приписи зумовлюють законність дій відповідача із формування ТОВ Дніпронафта-сервіс оскаржуваної податкової вимоги.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, і були спростовані доводами відповідача.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпронафта-сервіс (51911, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, вул.Республіканська, 41, кв.23/1, ЄДРПОУ 38796577) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова